ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 листопада 2009 р. № 2-1/2778-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Борденюк Є.М.
суддів :Капацин Н.В. –(доповідача у справі),
Могил С.К.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ОСОБА_1
на рішенняГосподарського суду Автономної республіки Крим від 02.06.2009
у справі№ 2-1/2778-2009
господарського судуАвтономної республіки Крим
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2
доЗакритого акціонерного товариства "Кримводбуд"
провизнання договору дійсним та визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом державної податкової інспекції України від 22.04.1993 №15.
Згідно ст. 3 п.2 підп. а, б Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито сплачується в наступних розмірах: із заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами - 50 відсотків ставки, що підлягають сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, виходячи з оспорюваної суми.
Пункт 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993р. № 15, передбачає, що з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.
У постанові Верховного суду України від 25.12.07р. № 8/2199-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.
Крім того, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Проте, скаржником не дотримано встановленого порядку щодо сплати державного мита у належному розмірі.
Як вбачається із матеріалів справи, скаржником оскаржується рішення місцевого господарського суду, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 30.04.09р., між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. та Закритим акціонерним товариством "Кримводбуд" та визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. право власності на нерухоме майно –літ "А" торговий павільон площею 146,8 кв.м. вартістю 9 595,20 грн.
Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” пункту 2 підпункту “г” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами розмір ставки складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно квитанції № 19 від 14.10.09р. скаржником сплачено державне мито в розмірі 42,50 грн., тобто за вимогу немайнового характеру, натомість ОСОБА_1. в касаційній скарзі просить скасувати рішення в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Оскільки державне мито у повному обсязі не оплачено, підстав для порушення касаційного провадження у справі немає, і касаційна скарга підлягає поверненню на підста ві пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Нормами частини 4 статті 111і ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 02.06.2009 у справі № 2-1/2778-2009 повернути без розгляду .
Головуючий - суддя Є.М. Борденюк
Судді Н.В. Капацин
С.К. Могил