Справа № 2а-311/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
27 жовтня 2009 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
В складі: головуючого — судді Поляниці М.М.
секретаря судового засідання Кондрат В.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області « Про визнання неправомірною відмову у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії дитини війни з врахуванням підвищення 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язанні здійснити нарахування та виплату зазначеної допомоги»,-
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказує, що вона народилася у 1942 році, є дитиною війни, і у відповідності до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На протязі 2007-2008 роках та у 1-му півріччі 2009 року така допомога не виплачувалась. Просить зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Болехові здійснити підвищення до пенсії за віком шляхом щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком та стягнути з відповідача зазначену допомогу за 2007-2008 роки та І півріччя 2009 року в сумі 4077грн., а також проводити виплату пенсії у збільшеному розмірі у подальшому.
Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлений позов з підстав викладених у позовній заяві уточнивши вимоги, просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної надбавки за період з 1 січня2007 року по час розгляду справи. Також пояснила, що нею строк на звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки є особою похилого віку, перенесла операцію, хворіє на гіпертонічну хворобу, чоловік на цукровий діабет. Просить поновити строк звернення до суду.
Представник відповідача позов не визнала пояснивши, що пенсія ОСОБА_1 виплачується у встановленому законодавством розмірі. Крім того позивачкою пропущено річний строк на звернення до суду на вимоги, щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за 2007 рік.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачено конституцією України та законами України. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною ОСОБА_3 України, або іншого правового акту, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Нормами ст.8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 народилася 20 червня 1942 року, і їй у встановленому Законом порядку надано статус дитини війни, що підтверджується відповідним записом (штампом) у пенсійному посвідченні за №106479 (а.с.6,10) Управлінням ПФ України не нараховувалась у 2007 році надбавка до пенсії передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". У 2008-2009 роках ОСОБА_1 відповідачем проведено нарахування надбавки д пенсії, як дитині війни у розмірі 10 процентів від мінімальної пенсії за віком (а.с.39-40).
Виходячи із того, що ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вище зазначеним Законом, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Мінімальна пенсія за віком встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, Законом України «Законом України «Про Державний бюджет України на 2007рік» : з 01 січня - 380грн., з 01 квітня – 406грн., з 01 жовтня 2007 року – 411грн.; Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» : з 01 січня – 471грн., з 01 квітня - 481грн., з 01 липня – 481грн., з 01 жовтня – 498грн.; Законом України «Про Державний бюджет України на 2009рік» : з 01 січня -498грн.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку суду не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку Суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
В той же час, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку Суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Тобто, між ОСОБА_1 і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» згідно з якою у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Положення пункту 12 статті 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007).
Таким чином дана норма діяла з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року.
Згідно п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином з 01.01.2008 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були викладені в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, з 22.05.2008 року відновила свою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, в якій було зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, позов підлягає до часткового задоволення.
Що стосується вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови перерахувати та виплатити доплату до пенсії, то суд вважає, що позивачка має на увазі бездіяльність відповідача, а саме: не нарахування їй підвищення до пенсії, як дитині війни у встановлених законодавством розмірах.
Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що слід визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити позивачці надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за періоди з 9 липня 2007 року по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 27 жовтня 2009 року виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановлених: Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» : з 01 квітня по 01 жовтня – 406 грн., з 01 жовтня 2007 року по 01 січня 2008 року – 411 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» : з 22 травня по 01 липня -481 грн., з 01 липня по 01 жовтня – 482 грн., з 01 жовтня по 1 січня 2009 року – 498 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» : з 01 січня по 02 жовтня 2009 року -498 грн. з врахуванням доплат, передбачених ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Позов частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за періоди з 1 січня по 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року не підлягає до задоволення, оскільки відповідач діяв межах визначених дічим законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 строк на звернення до суду за період з 9 липня по 1 вересня 2008 року пропущений з поважних причин. Підставами для такого висновку суду служить те, що позивачка є особою перестарілого віку, постійно хворіє (ішемічна хвороба серця, перенесла операцію по видаленню жовчного міхура), здійснює догляд за чоловіком ОСОБА_3, який є інвалідом ІІ групи та хворіє на цукровий діабет. Суд приходить до висновку, що за таких обставин позивачка не мала можливості своєчасно звернутись до суду за захистом свого порушеного права (а.с.42), та вважає за необхідне поновити їй строк на звернення до суду за вказаний період.
На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» п. 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 161-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задоволити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду за період з 9 липня 2007 року по 1 вересня 2008 року.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за періоди з 9 липня 2007 року по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 27 жовтня 2009 року виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановлених: Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» : з 01 квітня по 01 жовтня – 406 грн., з 01 жовтня 2007 року по 01 січня 2008 року – 411 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» : з 22 травня по 01 липня -481 грн., з 01 липня по 01 жовтня – 482 грн., з 01 жовтня по 1 січня 2009 року – 498 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» : з 01 січня по 27 жовтня 2009 року -498 грн. з врахуванням доплат, передбачених ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
В решті позову в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з врахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня по 22 травня 2008 року відмовити.
Понесені судом витрати пов’язані з розглядом справи віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.3 ст.186 КАС України.
Суддя Поляниця М.М.
Постанова в повному об’ємі виготовлена 2 листопада 2009 року.