Справа № 386/413/17

Провадження № 2/386/306/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.11.1966 року, який було розірвано рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області 18.01.2017 року. В період спільного проживання за спільні кошти сторони придбали у власність нерухоме майно на загальну суму 137400 грн. та житловий будинок з господарськими будовами за №1 по вул. Кленовій в с. Люшнювате Голованівського району Кіровоградської області, який не зареєстрований в даний час ні за позивачем, ні за відповідачем, однак придбано в 1971 році. Представник позивача зазначає, що зазначений будинок набуто у власність сторонами до 15 квітня 1991 року, а тому наявність запису в погосподарській книзі сільської ради є достатнім обґрунтуванням права власності на будинки у сільській місцевості. У зв'язку з тим, що між сторонами виник спір щодо користування спільним рухомим та нерухомим майном, представник позивача просить визнати за сторонами право власності по 1/2 частині житлового будинку за №1, що розташований по вул. Кленовій в с. Люшнювате Голованівського району Кіровоградської області; виділити у власність позивачу рухоме майно на загальну суму 68700 грн., а саме: мотоблок вартістю 6000 грн., зварювальний апарат (генератор) вартістю 5000 грн., саморобну електричну теребілку кукурудзи вартістю 3000 грн., дві саморобні циркулярні пилки по 3000 грн. загальною вартістю 6000 грн., саморобну ДКУ (зернодробарку) вартістю 3000 грн., корморізку перероблену з заводської вартістю 2000 грн., саморобний фугувальний верстат вартістю 3000 грн., морозильну камеру вартістю 4000 грн., насос в криниці зі шлангами вартістю 2000 грн., насос у свердловині зі шлангами вартістю 3800 грн., насос вартістю 2000 грн., ручну січкарню вартістю 1000 грн., електричну плиту «Мрія» вартістю 500 грн., ємність з нержавіючої сталі (бак на високих ніжках) вартістю 2000 грн., саморобну металеву ємність вартістю 2000 грн., саморобну металеву ємність (бак тракторний) вартістю 1500 грн., два великі саморобні металеві баки по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., саморобний малий металевий бак вартістю 300 грн., п'ятдесят листів ДСП по 100 грн. загальною вартістю 5000 грн., двадцять кубічних метрів дров (стоси) по 350 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 7000 грн., два кубічних метри дошки ясен по 800 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 1600 грн., ваги на 150 кг. вартістю 500 грн., електричну духовку вартістю 1500 грн., два кухонні столи по 100 грн. загальною вартістю 200 грн., набір каструль вартістю 800 грн., два саморобні баки з нержавіючої сталі об'ємом по 100 літрів по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., великий брезент на машину вартістю 500 грн. та двадцять п'ять курей по 100 грн. загальною вартістю 2500 грн.; виділити у власність відповідачу рухоме майно на загальну суму 68700 грн., а саме: телевізор вартістю 1500 грн., холодильник вартістю 3500 грн., електричну пекарню (непрацюючу) вартістю 3000 грн., двохкамфорна газову плиту вартістю 1000 грн., три газові балони по 200 грн. загальною вартістю 600 грн., велосипед вартістю 1000 грн., ручну сівалку вартістю 300 грн., нову ванну вартістю 2000 грн., новий унітаз зі зливним бачком старого випуску вартістю 1000 грн., переносну саморобну плиту з котлом вартістю 1500 грн., два котли вартістю по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., двадцять кубічних метри рубаних дров по 500 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 10000 грн., п'ятсот штук силікатної білої цегли по 4 грн. за кожну загальною вартістю 2000 грн., ваги тарілкові з гирями вартістю 250 грн., ножну швейну машинку «Орта» вартістю 700 грн., електричний чайник вартістю 200 грн., 3-дверну стару шафу вартістю 1000 грн., старий буфет вартістю 1000 грн., старе трюмо (дзеркало велике) вартістю 800 грн., старі кухонні меблі (шафка та тумба) вартістю 800 грн., тумбу під телевізор вартістю 300 грн., диван вартістю 500 грн., диван вартістю 1000 грн., розсувний овальний стіл вартістю 250 грн., розсувний прямокутний стіл вартістю 250 грн., гладильну дошку вартістю 200 грн., два пружинні матраци по 250 грн. загальною вартістю 500 грн., два металеві ліжка по 150 грн. загальною вартістю 300 грн., два саморобні умивальники з раковинами по 300 грн. загальною вартістю 600 грн., ящик для одягу (типу скрині) вартістю 200 грн., чотири килими на стінах розмірами по 2?3 метри по 500 грн. загальною вартістю 2000 грн., три паласи на підлозі по 300 грн. загальною вартістю 900 грн., два чайні сервізи по 175 грн. загальною вартістю 350 грн., два алюмінієві бідони по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., набір казанів (20 літрів - 1 шт., 15 літрів – 1 шт., 10 літрів – 2 шт., 8 літрів – 1 шт.) загальною вартістю 500 грн., два набори алюмінієвих каструль по 10 шт. (в асортименті) по 1000 грн. загальною вартістю 2000 грн., чотири алюмінієві казани по 100 грн. загальною вартістю 400 грн., миски (в асортименті) вартістю 600 грн., велику балію вартістю 700 грн., набір ножів вартістю 300 грн., набір кухонних приборів вартістю 200 грн., сто скляних банок різної ємності по 50 грн. загальною вартістю 5000 грн., сто тарілок (в асортименті) по 25 грн. загальною вартістю 2500 грн., шість стільці по 50 грн. загальною вартістю 300 грн., дві тисячі кг. лому чорного металу по 3 грн. загальною вартістю 6000 грн., три плоских шифера по 300 грн. загальною вартістю 900 грн., електричний наждачний станок вартістю 1800 грн., саморобну тачку з колесом від літака вартістю 500 грн., саморобну плиту-титан вартістю 500 грн. та п'ятдесят курей по 100 грн. загальною вартістю 5000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяв про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.2017 року позовні вимоги підтримав повністю. Подав до суду заяву, в якій просив судове засідання 02.10.2017 року розглядати у його відсутність, не заперечував проти врахування при розподілі майна, вартості відчуженого майна відповідачем на користь третіх осіб без згоди позивача.

Представник відповідача судовому засіданні 16.08.2017 року позовні вимоги визнав частково, пояснив, що з переліченого в позовній заяві майна мотоблок був проданий сторонами ще під час спільного проживання, а лом чорного металу відсутній у власності сторін. Крім того, зазначив про те, що в наявності існує сім кубічних метрів дров (стоси) замість заявлених представником позивача двадцяти кубічних метрів, сім кубічних метрів рубаних дров замість заявлених представником позивача двадцяти кубічних метрів та двадцять курей замість заявлених представником позивача сімдесяти п'яти курей, а вартість такий курей оцінив у 60 грн. за кожну замість заявлених представником позивача 100 грн. за кожну. Крім того, представник відповідача пояснив, що з усього переліченого майна до розгляду справи у суді, відповідач самостійно відчужив певне майно, а саме: зварювальний апарат (генератор) вартістю 5000 грн., саморобну електричну теребілку кукурудзи вартістю 3000 грн., дві саморобні циркулярні пилки по 3000 грн. загальною вартістю 6000 грн., саморобний фугувальний верстат вартістю 3000 грн., морозильну камеру вартістю 4000 грн., ручну січкарню вартістю 1000 грн., електричну плиту «Мрія» вартістю 500 грн., п'ятдесят листів ДСП по 100 грн. загальною вартістю 5000 грн., сім кубічних метрів дров (стоси) по 350 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 2450 грн., два кубічних метри дошки ясен по 800 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 1600 грн., ваги на 150 кг. вартістю 500 грн., електричну духовку вартістю 1500 грн., один кухонний стіл вартістю 100 грн., два саморобні баки з нержавіючої сталі об'ємом по 100 літрів по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., великий брезент на машину вартістю 500 грн., телевізор вартістю 1500 грн., холодильник вартістю 3500 грн., двохкамфорну газову плиту вартістю 1000 грн., два газові балони по 200 грн. загальною вартістю 400 грн., нову ванну вартістю 2000 грн., п'ять кубічних метрів рубаних дров по 500 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 2500 грн., п'ятсот штук силікатної білої цегли по 4 грн. за кожну загальною вартістю 2000 грн., електричний чайник вартістю 200 грн., тумбу під телевізор вартістю 300 грн., розсувний прямокутний стіл вартістю 250 грн., два килими на стінах розмірами по 2?3 метри по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., один набір алюмінієвих каструль по 10 шт. (в асортименті) вартістю 1000 грн., три стільці по 50 грн. загальною вартістю 150 грн., три плоских шифера по 300 грн. загальною вартістю 900 грн., електричний наждачний станок вартістю 1800 грн., саморобна тачку з колесом від літака вартістю 500 грн. та двадцять курей по 60 грн. загальною вартістю 1200 грн. Представник відповідача зазначив, що відповідач погоджується на виділення йому (відповідачу) відчуженого ним майна, та виділення позивачу всього іншого майна. Враховуючи те, що за запропонованим відповідачем порядком розподілу майна, заявлена його частка у грошовому виразі хоч і менша, від частки позивача, він (відповідач) не заявляє вимог на компенсації за різницю від запропонованої частки спільного майна позивача.

02 жовтня 2017 року представник відповідача не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутність.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

В силу ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів.

В судовому засіданні встановлено, що сторони проживали в зареєстрованому шлюбі з 27 листопада 1966 року, який розірвано рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2017 року, яке набрало законної сили 30.01.2017 року (а.с. 15).

За час спільного проживання сторонами у власність набуто житловий будинок №1, що знаходиться по вул. Кленовій в с. Люшнювате Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується довідкою Люшнюватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 27.02.2017 року, про те, що за ОСОБА_4, згідно погосподарських книг №4 за 1971-1973 роки, №5 за 2016-2020 року, числиться зазначений житловий будинок (а.с. 17).

Згідно копії технічного паспорта, виготовленого на ім'я ОСОБА_4 21.02.2017 року на житловий будинок, який знаходиться по вул. Кленовій, 1 в с. Люшнювате Голованівського району Кіровоградської області, цей будинок побудований у 1950 році, має загальну площу у 86,90 кв.м., та біля якого побудовані господарські будівлі (а.с. 18-21).

Як вбачається з копії акту обстеження домогосподарства родини ОСОБА_4, складеного 02.03.2017 року комісією в складі сільського голови ОСОБА_5, депутатів сільської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідач відмовився проводити обстеження свого домоволодіння (а.с. 16).

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, яка набувається в порядку, передбаченому законом.

У відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка кореспондується з ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно ч. 1 ст. 63 СК України, яка кореспондується зі ст. 369 ЦК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За нормами ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (ч. 1 ст. 71 СК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 23, 24, 25, 30 постанови від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснив, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України ч. 3 ст. 368 ЦК України) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз’яснив, що положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачає обов'язкової реєстрації таких прав.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 13 червня 2012 року за наслідками розгляду справи за №6-54цс12).

Так, 5 серпня 1992 року було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Враховуючи те, що спірний житловий будинок було побудовано у 1950 році у сільському населеному пункті, реєстрація якого не вимагалась згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, Міністерства комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 року, затвердженої Заступником Міністра комунального господарства Української РСР ОСОБА_8 31 січня 1966 р. та погодженої Заступником Голови Верховного суду Української РСР ОСОБА_9 15 січня 1966 р., яка втратила чинність 13.12.1995 року, суд відносить зазначений будинок до спільного майна подружжя, набутого за час перебування у шлюбі.

У силу статті 16 Закону України "Про власність" та частини першої статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України), які були чинними на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно зі статтею 28 КпШС України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки є рівними.

Аналогічне положення закону закріплено й у статті 70 СК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги представника позивача про поділ житлового будинку шляхом визнання права власності за кожним зі сторін по 1/2 частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу рухомого майна подружжя, суд виходить зі слідуючого.

Представником позивача стверджувалось в позовній заяві про наявність у спільній сумісній власності сторін 77-ми найменувань різного майна, з яких відповідачем не визнано лише мотоблок, 13 кубічних метрів дров (стоси), 13 кубічних метрів рубаних дров, 2000 кг. лому чорного металу та 55 курей. Крім того, відповідачем частково визнано заявлену представником позивача вартість курей по 60 грн. за кожну.

Представником позивача не надано доказів наявності того майна, про наявність якого не визнається та заперечується відповідачем, а тому суду не доведено наявність такого майна, отже суд здійснює розподіл визнаного майна відповідачем та за визнаною вартістю цього майна, оскільки представником позивача також не надано доказів його (майна) вартості, клопотання про призначення відповідної експертизи для оцінки такого майна не подавав.

Здійснюючи розподіл спільного сумісного рухомого майна сторін, суд враховує, що відповідачем до розгляду справи продано частину рухомого майна, яку представник відповідача просив виділити відповідачу у власність, а іншу виділити у власність позивача. Про запропонований представником відповідача порядок погодився і представник позивача, у адресованій суду заяві про розгляду справи 02.10.2017 року у його відсутність, питання щодо грошової компенсації не заявляв.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про можливість розподілу спільного майна сторін за порядком, запропонованим представником відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з наданої квитанції (а.с. 1), позивач за подання даного позову до суду, сплатила судовий збір в розмірі 1191 грн., виходячи з розміру, встановленого підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, що підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності по ? частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за №1, що розташований по вул. Кленовій в с. Люшнювате Голованівського району Кіровоградської області.

Виділити у власність ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рухоме майно загальною вартістю 52700 грн., а саме: саморобну ДКУ (зернодробарку) вартістю 3000 грн., корморізку перероблену з заводської вартістю 2000 грн., насос в криниці зі шлангами вартістю 2000 грн., насос у свердловині зі шлангами вартістю 3800 грн., насос вартістю 2000 грн., ємність з нержавіючої сталі (бак на високих ніжках) вартістю 2000 грн., саморобну металеву ємність вартістю 2000 грн., саморобну металеву ємність (бак тракторний) вартістю 1500 грн., два великі саморобні металеві баки по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., саморобний малий металевий бак вартістю 300 грн., кухонний стіл вартістю 100 грн., набір каструль вартістю 800 грн., електричну пекарню (непрацюючу) вартістю 3000 грн., один газовий балон вартістю 200 грн., велосипед вартістю 1000 грн., ручну сівалку вартістю 300 грн., новий унітаз зі зливним бачком старого випуску вартістю 1000 грн., переносну саморобну плиту з котлом вартістю 1500 грн., два котли вартістю по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., два кубічних метри рубаних дров по 500 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 1000 грн., ваги тарілкові з гирями вартістю 250 грн., ножну швейну машинку «Орта» вартістю 700 грн., 3-дверну стару шафу вартістю 1000 грн., старий буфет вартістю 1000 грн., старе трюмо (дзеркало велике) вартістю 800 грн., старі кухонні меблі (шафка та тумба) вартістю 800 грн., диван вартістю 500 грн., диван вартістю 1000 грн., розсувний овальний стіл вартістю 250 грн., гладильну дошку вартістю 200 грн., два пружинні матраци по 250 грн. загальною вартістю 500 грн., два металеві ліжка по 150 грн. загальною вартістю 300 грн., два саморобні умивальники з раковинами по 300 грн. загальною вартістю 600 грн., ящик для одягу (типу скрині) вартістю 200 грн., два килими на стінах розмірами по 2?3 метри по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., три паласи на підлозі по 300 грн. загальною вартістю 900 грн., два чайні сервізи по 175 грн. загальною вартістю 350 грн., два алюмінієві бідони по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., набір казанів (20 літрів - 1 шт., 15 літрів – 1 шт., 10 літрів – 2 шт., 8 літрів – 1 шт.) загальною вартістю 500 грн., один набір алюмінієвих каструль по 10 шт. (в асортименті) вартістю 1000 грн., чотири алюмінієві казани по 100 грн. загальною вартістю 400 грн., миски (в асортименті) вартістю 600 грн., велику балію вартістю 700 грн., набір ножів вартістю 300 грн., набір кухонних приборів вартістю 200 грн., сто скляних банок різної ємності по 50 грн. загальною вартістю 5000 грн., сто тарілок (в асортименті) по 25 грн. загальною вартістю 2500 грн., три стільці по 50 грн. загальною вартістю 150 грн., саморобну плиту-титан вартістю 500 грн.

Виділити у власність ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, рухоме майно загальною вартістю 55350 грн., а саме: зварювальний апарат (генератор) вартістю 5000 грн., саморобну електричну теребілку кукурудзи вартістю 3000 грн., дві саморобні циркулярні пилки по 3000 грн. загальною вартістю 6000 грн., саморобний фугувальний верстат вартістю 3000 грн., морозильну камеру вартістю 4000 грн., ручну січкарню вартістю 1000 грн., електричну плиту «Мрія» вартістю 500 грн., п'ятдесят листів ДСП по 100 грн. загальною вартістю 5000 грн., сім кубічних метрів дров (стоси) по 350 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 2450 грн., два кубічних метри дошки ясен по 800 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 1600 грн., ваги на 150 кг. вартістю 500 грн., електричну духовку вартістю 1500 грн., один кухонний стіл вартістю 100 грн., два саморобні баки з нержавіючої сталі об'ємом по 100 літрів по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., великий брезент на машину вартістю 500 грн., телевізор вартістю 1500 грн., холодильник вартістю 3500 грн., двохкамфорну газову плиту вартістю 1000 грн., два газові балони по 200 грн. загальною вартістю 400 грн., нову ванну вартістю 2000 грн., п'ять кубічних метрів рубаних дров по 500 грн. за один кубічний метр загальною вартістю 2500 грн., п'ятсот штук силікатної білої цегли по 4 грн. за кожну загальною вартістю 2000 грн., електричний чайник вартістю 200 грн., тумбу під телевізор вартістю 300 грн., розсувний прямокутний стіл вартістю 250 грн., два килими на стінах розмірами по 2?3 метри по 500 грн. загальною вартістю 1000 грн., один набір алюмінієвих каструль по 10 шт. (в асортименті) вартістю 1000 грн., три стільці по 50 грн. загальною вартістю 150 грн., три плоских шифера по 300 грн. загальною вартістю 900 грн., електричний наждачний станок вартістю 1800 грн., саморобну тачку з колесом від літака вартістю 500 грн. та двадцять курей по 60 грн. загальною вартістю 1200 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, витрати зі сплати судового збору в сумі 1191 (одної тисячі дев'яносто одної) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Гарбуз О. С.