Справа № 125/1456/17

Провадження №11-сс/772/571/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

                                                      в складі:

головуючого-судді:                                         Федчука В.В.

суддів:                                                            Ващук В.П., Мішеніної С.В.

при секретарі:                                     Міхневич І.А.

з участю прокурора:                                 Хорошуна М.Л.            

захисника – адвоката:                             ОСОБА_2

скаржника:               ОСОБА_3

розглянув «29» вересня  2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Барського районного суду від 15 вересня 2017 року ,-

                                                  В с т а н о в и в:

Слідчий Барського ВП Жмеринського відділу поліції ГУ НП України у Вінницькій області ОСОБА_4, за погодженням із прокурором Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області, ОСОБА_5, звернувся до Барського районного суду Вінницької області із клопотанням про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, перебуває у володінні ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що тимчасово вилучений в ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню № 12016020080000389 від 09.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що 09.09.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України про те, що 01.12.2015 в результаті вчинення шахрайських дій, за відсутності свідоцтва про право власності, було відчужено автомобіль НОМЕР_2 білого кольору, який являється об’єктом спадкування. На підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду 125/1456/17 про тимчасовий доступ з можливістю вилучення, тимчасово вилучено автомобіль НОМЕР_3, який перебуває у володіння ОСОБА_3.

Слідчий вважає, що є необхідність накладення арешту на автомобіль, який вилучений, оскільки останній визнаний речовим доказом і потрібен, для проведення експертиз, а також з метою забезпечення  збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

      Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року задоволено клопотання слідчого, накладено арешт на легковий автомобіль НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, перебуває у володінні ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що тимчасово вилучений в ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню № 12016020080000389 від 09.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

             В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року та просить ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль «CITROEN BERLINGO».

Свої вимоги у апеляційній скарзі ОСОБА_3 мотивує тим, що він являється добросовісним власником автомобіля НОМЕР_1, який придбав у ОСОБА_6, а не спадкодавця ОСОБА_7. Тому апелянт вважає, що посилання слідчого у клопотанні, що автомобіль ним придбаний без свідоцтва про право на спадщину, в даному випадку, не може застосовуватись, оскільки ОСОБА_7 відчужив автомобіль при житті.

           Заслухавши доповідача, думку ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, прокурора Хорошуна М.Л., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки розпочате досудове слідство; перевіривши матеріали кримінального провадження, матеріали скарги, та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав. 

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12016020080000389, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України про те, що 01.12.2015 в результаті вчинення шахрайських дій за відсутності свідоцтва про право власності, було відчужено автомобіль НОМЕР_2 білого кольору, який являється об’єктом спадкування, розпочате судове слідство. На підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду від 23.08.2017 року про тимчасовий доступ з можливістю вилучення, тимчасово вилучено автомобіль НОМЕР_3, який перебуває у володіння ОСОБА_3.

Даний автомобіль НОМЕР_2 білого кольору вилучений під час отримання тимчасового доступу, визнаний речовим доказом відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки являється предметом вчинення кримінального правопорушення, тому з метою проведення подальших експертиз, забезпечення не відчужування транспортного засобу на період його дослідження та проведення експертизи, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести, виникла необхідність в накладенні арешту на автомобіль, який на момент його тимчасового вилучення може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження.

Слідчим 11.09.2017 року проведено огляд предмету, а саме вилученого автомобіля НОМЕР_1, який відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України, являється тимчасово вилученим майном.

Вказаний автомобіль має важливе значення, для всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, за його допомогою можна встановити наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

07.09.2017 року винесено постанову про визнання речових доказів, згідно якої вищезазначений автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016020080000389 від 09.09.2016.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами в справі є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. 

               В силу ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

     Відповідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст.167 цього Кодексу.

           Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

    Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

При винесенні ухвали судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, враховано достатність доказів, що проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, наявність даних про належність майна, розумність та співрозмірність обмеження права власника, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, є законним та обґрунтованим, тому, колегія суддів, вважає, що підлягає залишенню без змін.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

             Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-                                                      

П О С Т А Н О В И В :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 15.09.2017, якою задоволено клопотання слідчого, накладено арешт на легковий автомобіль НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, перебуває у володінні ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що тимчасово вилучений в ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню № 12016020080000389 від 09.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

Згідно з оригіналом: