ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2006 р. | № 28/9-06 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Чабана В.В.
Ковтонюк Л.В.
за участю представників: |
позивача Грибець В.А. дов. № 923/08 від 20.07.2006 |
відповідача Золотоверх О.М. дов. № 31 від 31.07.2006 Шестопалов М. Ф. свід. № 239/10 від 06.11.1993 |
розглянувши у відкритому судовому засідання касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2006 |
у справі господарського суду | № 28/9-06 Київської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислове підприємство “Регул” |
про | стягнення 148 688,87 грн. |
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2006 року відкрите акціонерне товариство “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції (далі - ВАТ “ДЕК “Центренерго”) подало до господарського суду Київської області позов до товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислове підприємство “РЕГУЛ” (далі –ТОВ “АП “РЕГУЛ”) про стягнення 148 688,87 грн. збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що після припинення дії укладеного між сторонами спору договору № 17 від 29.01.2001 оренди майна енергокомпанії відповідач як орендар зобов’язаний був повернути орендоване ним майно. Оскільки відповідач не виконав рішення господарського суду Київської області від 18.04.2002 у справі № 97/16-2002 про повернення орендованих приміщень та фактично ними користується, позивач просив стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди за період з 01.12.2003 по 01.07.2005. Розрахунок збитків здійснив за Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, виходячи із розміру орендної плати за перший місяць договору оренди. В обґрунтування вимог послався на ст. 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.03.2006 (суддя Є.П.Євграфова), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2005 (колегія у складі суддів: Швеця О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.), у задоволенні позову відмовлено у зв’язку із недоведеністю позивачем заявленого розміру збитків. При цьому суди послались на ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ВАТ “ДЕК “Центренерго” подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Клопотання представника ТОВ “АП “РЕГУЛ” про відкладення розгляду касаційної скарги у зв’язку із хворобою директора Журавльова О.І. Вищим господарським судом України відхиляється з огляду на те, що представництво сторони в судовому засіданні не обмежене певним колом осіб, та участю у судовому засіданні 31.07.2006 представників ТОВ “АП “РЕГУЛ”.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорених судових актів, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до частин першої та другої ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами першою, другою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання іншою стороною.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, рішення якого залишено в силі судом апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що згідно із зазначеними вище нормами чинного законодавства України кредитор повинен довести, що він мав реальну можливість отримання прибутку. При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки конкретні дані, котрі безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових коштів, а позивачем не подано підтвердження укладених ним відповідних договорів оренди майна, зокрема того, що не було повернуто відповідачем з врахуванням постанови від 17.12.2003 про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 97/16-02 господарського суду Київської області, виданого 01.12.2002.
Як встановлено ч.4 ст.623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
При розгляді справи суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, перевірив обставини, на яких ґрунтувалися позовні вимоги, визнав їх недоведеними та вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, правильно застосувавши положення статей 22, 623 ЦК України, статей 224, 225 ГК України відповідно до суті заявлених позовних вимог.
За таких обставин оскаржена постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування Вищий господарський суд України не вбачає.
Разом з тим, Вищий господарський суд України зазначає, що у випадку неповернення відповідачем орендованих ним раніше приміщень позивач не позбавлений права вимагати на підставі ч.2 ст.785 ЦК України сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування ними за час прострочення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2006 у справі № 28/9-06 залишити без змін.
Головуючий В.Карабань
Судді: В.Чабан
Л.Ковтонюк