№ 2-1158/2009

Повне рішення суду, складено 10 листопада 2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ                                      06 листопада 2009 року

Вільнянський районний суд  Запорізької  області  у  складі:  головуючий  суддя  –  Кофанов А.В., при секретарі – Лазечна Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому вимагає стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди у розмірі 7000 гривень, та грошову суму у розмірі 3000 гривень на відшкодування моральної шкоди, що були завдані внаслідок пошкодження відповідачем належного їй майна.

Як зазначила суду позивачка, 27.05.2009 року відповідач ОСОБА_2 у належному їй будинку АДРЕСА_1, через конфлікту ситуацією зі своєю дружиною ОСОБА_3., знищив (пошкодив) належне їй майно – вікна з рамами та лутками, два магнітофони, меблі, посуд. Вартість пошкодження майна позивачка оцінила у 7000 гривень. Через пошкодження майна, за твердженням позивачки, їй були спричинені душевні хвилювання та страждання, у зв?язку з чим також просить відшкодувати й моральну шкоду, яку оцінила у 3000 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши суду, що увесь день 27.05.2009 року перебував на робочому місці в районі залізничної станції "Новогупалівка", де займався ремонтом шляхів (він є робітником Придніпровської залізниці); у зазначений день у будинку позивачки не перебував та її майна не шкодив.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов ОСОБА_1 не може бути задоволений у зв?язку із наступним.

Відповідно до ст.10 ЦПК України,  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає, що позивачка не довела належними доказами факт пошкодження її майна відповідачем і, як наслідок, спричинення ним майнової шкоди.

Так, позивачка визнала у судовому засіданні, що безпосередньо очевидцем знищення та пошкодження майна відповідачем вона не була, про те, що сталося, дізналася від сторонніх осіб.

Свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4., допитані у судовому засіданні за клопотанням позивачки, ніяким чином не підтвердили факт пошкодження відповідачем майна позивачки. Так, свідок ОСОБА_3. змогла лише підтвердити факт конфліктних відносин між нею та відповідачем, а ОСОБА_4. лише пояснив, що бачив відповідача 27.05.2009 року на вулиці неподалік від будинку позивачки, при цьому очевидцями пошкодження майна жодна із зазначених осіб не була.

Між тим, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6. пояснили суду, що 27.05.2009 року відповідач постійно перебував разом з ними на робочому місці, нікуди не відлучався. Про це також свідчать і довідки з місця роботи відповідача, досліджені у судовому засіданні (а.с.30-35).

Під час судового розгляду справи був також досліджений матеріал Вільнянського РВ ГУМВС, в якому міститься постанова дільничого інспектора Курносенко В.В. від 21.08.2009 року (а.м.1), згідно якої за заявою позивачки у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України (за відсутністю складу злочину).

В матеріалах Вільнянського РВ ГУМВС міститься письмове пояснення ОСОБА_2 (а.м.3), згідно якого той визнає, що 27.05.2009 року він перебував у АДРЕСА_1, де пошкодив певне майно. Суд вважає, що це пояснення не є достатнім доказом обставин, викладених у позові, оскільки, згідно цього пояснення, відповідач пошкодив майно, що належить іншій особі – ОСОБА_3., а не позивачці; перелік пошкодженого майна, зазначений у поясненні, суперечить переліку, наведеному позивачкою, і не зазначена вартість пошкодженого майна. Крім того, в цих же матеріалах є інше пояснення ОСОБА_2 (а.м.14), згідно якого той заперечував факт перебування у будинку позивачки, причини розходження у поясненнях органом дізнання не встановлені.

Інших доказів з боку позивачки суду не надано.

Крім того, відповідачкою не надано суду жодного доказу щодо наявності в натурі речей, зазначених у позові, а також на підтвердження вартості їх пошкодження.

Оскільки судом встановлена безпідставність вимог позивачки щодо відшкодування матеріальної шкоди, її вимоги про відшкодування моральної шкоди також не можуть бути задоволені.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області; апеляційна скарга має бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   А.В. Кофанов