ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"29" вересня 2017 р.

Справа № 916/2193/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді С.В. Таран,

суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта Транс”

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2017 про повернення позовної заяви без розгляду №916/3553/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта Транс”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Трест-Нафтокар”

про стягнення 583112629,20 грн

                                                         

                                                                     ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2017 №916/3553/15 (суддя І.А. Малярчук) позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта Транс” повернуто без розгляду  на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю „Нафта Транс”  звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2017  №916/3553/15 скасувати та направити матеріали до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду.

Дана апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Скаржником вказаних вимог не додержано, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів  сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас апелянтом заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, мотивоване тим, що постановою Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 у справі №01/5026/422/2011 товариство з обмеженою відповідальністю „Нафта Транс” визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, на теперішній час майно у банкрута та кошти відсутні, що виключає можливість  сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаної статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України скаржником не надано жодного доказу на підтвердження того, що станом на дату подання апеляційної скарги у товариства відсутні кошти, достатні для сплати судового збору у встановленому розмірі. Скаржником взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Обставини, зазначені скаржником в апеляційній скарзі про звільнення його від сплати судового збору, які пов'язані з перебуванням позивача у процедурі банкрутства на стадії ліквідації самі по собі в силу викладених вище приписів Закону України "Про судовий збір" не можуть слугувати підставою для звільнення його від  сплати судового збору, в такому випадку норми зазначеного Закону містили б пільги для осіб, відносно яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, а також те, що скаржником не надано належних в розумінні статті 34  Господарського процесуального кодексу України доказів, які підтверджували б його скрутне фінансове становище, та з огляду на те, що звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується враховуючи виключно майновий стан скаржника, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для звільнення скаржника від  сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта Транс” підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У зв'язку з поданням апеляційної скарги з недотриманням вимог процесуального закону клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не розглядається.

Додатково судова колегія роз'яснює, що згідно з частиною четвертою статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 86, 97 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Нафта Транс” апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2017 №916/3553/15 про повернення позовної заяви  та додані до неї документи на 6 аркушах.

 

           Головуючий суддя                                                                     С.В. Таран

          

           Суддя                                                                                  Л.О. Будішевська

          Суддя                                                                                  М.А. Мишкіна