КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4342/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у задоволенні позову комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт обґрунтовує недостовірністю даних податкового обліку, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0000701500 від 29 червня 2016 року, сума земельного податку в розмірі 107513,34 грн. відображена 13 січня 2014 року у податковому обліку помилково, а тому застосування штрафних санкцій та нарахування пені є недоцільним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Нургалієвою О.О. на підставі п.41.1 ст.41, п.61.2 ст.61 ПК України проведено камеральну перевірку КП «Управління житлово-комунального господарства» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку, рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області складено акти камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків від 17 червня 2016 року:

- №238/10-34-15/31476318, в якому зафіксовано несвоєчасність сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку, що є порушенням п.57.1 ст.57 ПК України, відповідальність за яке передбачено п.126.1 ст.126 ПК України;

- №235/10-34-15/31476318, в якому зафіксовано несвоєчасність сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що є порушенням п.57.1 ст.57 ПК України, відповідальність за яке передбачено п.126.1 ст.126 ПК України;

- №233/10-34-15/31476318, в якому зафіксовано несвоєчасність сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання рентної плати за спеціальне використання води, що є порушенням п.57.1 ст.57 ПК України, відповідальність за яке передбачено п.126.1 ст.126 ПК України.

На підставі актів перевірки позивача ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року:

- №0000701500, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 218955,25 грн. КП «Управління житлово-комунального господарства» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 43791,05 грн.;

- №0000671500, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 462756,60 грн. КП «Управління житлово-комунального господарства» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 92551,32 грн.;

- №0000651500, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 33984,60 грн. КП «Управління житлово-комунального господарства» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6796,92 грн.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням ГУ ДФС у Київській області від 09 вересня 2016 року №2105/10/10-36-10-01-04 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області від 29 червня 2016 року №0000701500, №0000651500 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000671500 скасовано в частині задвоєння суми податкового зобов'язання з видобування корисних копалин, скаргу позивача задоволено частково та зобов'язано ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області винести нове податкове повідомлення-рішення з урахуванням норм чинного законодавства.

Рішенням ДФС України від 21 листопада 2016 року №24969/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення 29 червня 2016 року №0000701500, №0000671500, №0000651500, з урахуванням рішення ГУ ДФС у Київській області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктами 16.1.3-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В силу ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до п.286.4 ст.286 ПК України у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

При цьому, у відповідності до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу п.287.3 п.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2013 року позивачем до контролюючого органу подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, зареєстровану за №151, згідно якої КП «Управління житлово-комунального господарства» самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку на 2013 рік у розмірі 117287,26 грн., зі сплатою по місяцям - січень-листопад у сумі 9773,94 грн. щомісячно та за грудень 2013 року - 9773,92 грн.

В той же час, постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі №810/5697/13-а задоволено позов ДПІ у м.Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області до КП «Управління житлово-комунального господарства» про стягнення заборгованості, стягнуто з КП «Управління житлово-комунального господарства» на користь держави в особі ДПІ у м.Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області заборгованість в сумі 7275486,75 грн.

З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що до суми боргу, яка стягується з позивача, входить зобов'язання з плати за землю по податковій декларації №151 від 29 січня 2013 року за період січень-липень 2013 року у розмірі 9773,94 грн. щомісячно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі №810/5697/13-а задоволено заяву КП «Управління житлово-комунального господарства» про зміну способу і порядку виконання судового рішення, змінено спосіб виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року по даній справі та надано дозвіл на виконання рішення суду протягом періоду січень 2014 року - грудень 2033 року щодо земельного податку в сумі 986,25 грн. щомісячно.

Висновки позивача стосовно того, що судовим рішенням у справі №810/5697/13-а розстрочено сплату всієї суми податкового боргу по земельному податку за звітний (податковий) період 2013 рік є такими, що не відповідають дійсним обставинами справи.

Згідно наявної в матеріалах справи копії зворотнього боку облікової картки позивача з земельного податку за 2013 рік вбачається, що податковим органом враховано судове рішення про розстрочення сплати грошового зобов'язання з плати за землю по податковій декларації №151 від 29 січня 2013 року за період січень-липень 2013 року, в той же час, позивачем було сплачено до бюджету грошове зобов'язання з земельного податку по податковій декларації від 29 січня 2013 року №151, серед іншого, за період серпень-жовтень 2013 року.

Крім того, згідно Графіка погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби від 30 грудня 2013 року №1 до рішення суду від 23 грудня 2013 року №810, по земельному податку податковим органом встановлено, що протягом січня 2014 року по грудень 2033 року КП «Управління житлово-комунального господарства» зобов'язано щомісячно сплачувати 514,98 грн., в тому числі основний платіж - 459,14 грн., пеня - 55,84 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів зі зворотнього боку облікової картки позивача по земельному податку з юридичних осіб за 2014-2016 роки та січень-вересень 2017 року, а також наданих апелянтом копій банківських виписок за період з січня 2014 року по грудень 2016 року, позивачем у відповідності до затвердженого податковим органом Графіку погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби від 30 грудня 2013 року №1 до рішення суду від 23 грудня 2013 року №810, здійснювалось погашення заборгованості з плати за землю.

Станом на 31 грудня 2013 року у позивача була наявна переплата з земельного податку у розмірі 79680,67 грн., про що зазначено у витягу зі зворотнього боку облікової картки позивача по земельному податку за 2014 рік.

Відповідач зазначає, що внаслідок технічної помилки сума грошового зобов'язання з плати за землю по податковій декларації №151 від 29 січня 2013 року не були автоматично нараховані у КОР та були рознесені 13 січня 2014 року по терміну сплати лютий-грудень 2013 року в сумі 107513,34 грн.

Зі службової записки ГДРІ відділу оподаткування та контролю об'єктів операцій від 17 січня 2014 року №2/15-022 вбачається, що в ході проведення перевірки правильності нарахувань в КОР з земельного податку у позивача виявлено невірне відображення нарахувань 27 грудня 2013 року декларація №9084335711 у сумі 469,38 грн., 41,17 грн. відповідно правильні нарахування 27 грудня 2013 року декларація №9084314191 у сумі 466,85 грн., отже різниця в нарахуваннях є 43,7 грн., у зв'язку з чим приведено у відповідність КОР платника.

Відповідно до вимог Порядку взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 04 грудня 2013 року № 760/1031, казначейство України у день, що настає за звітним, формує та передає Міндоходів: відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями та з аналітичних рахунків, на яких відображена інформація про надходження в гривневому еквіваленті іноземної валюти, зарахованої на рахунки казначейства України, відкриті в банках, у вигляді технологічного файлу @В.

До податкового органу з казначейства надійшли відомості про зарахування грошових коштів 20 червня 2014 року щодо сплати суми податків і зборів / єдиного внеску, платіжне доручення №1696 від 20 червня 2014 року, що відображено податковим органом в особовій картці платника.

В той же час, під час відображення суми грошового зобов'язання по платі за землю за 2013 рік у КОР податковим органом не було враховано, що рішенням суду у справі №810/5697/13-а розстрочено сплату податкового боргу по платі за землю за 2013 рік за період січень-липень 2013 року на загальну суму 68417,58 грн., що відображено у КОР позивача.

Таким чином, 13 січня 2014 року податковим органом неправомірно відображено в КОР грошове зобов'язання позивача з плати за землю за 2013 рік згідно податкової декларації №151 від 29 січня 2013 року на суму 68417,58 грн. без урахування розстрочення податкового боргу, що призвело до помилкового збільшення заборгованості КП «Управління житлово-комунального господарства» на зазначену суму.

Згідно наданих позивачем розрахунків плати за землю за 2014-2016 роки вбачається, що у 2014 році податковим органом нараховано суму земельного податку згідно декларацій у розмірі 268425,78 грн., згідно графіку погашення - 5509,68 грн., пені - 2640,26 грн. та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку у розмірі 62267,50 грн. Позивачем сплачено до бюджету - 204219,90 грн. та згідно графіку погашення - 7227,44 грн.

В той же час, при врахуванні розстрочення податкового боргу з плати за землю та проведених позивачем оплат, у 2014 році податковим органом мало бути нараховано податкове зобов'язання з плати за землю у розмірі 200008,20 грн., а тому у позивача протягом 2014 року була наявна переплата з плати за землю.

Враховуючи наявність у КП «Управління житлово-комунального господарства» протягом 2014 року переплати з плати за землю, відповідачем неправомірно нараховано пеню у розмірі 1970,18 грн. (з огляду на нарахування пені згідно Графіка погашення заборгованості у розмірі 55,84 грн. щомісячно) та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку у сумі 62267,50 грн.

У 2015 року податковим органом нараховано суму земельного податку згідно декларацій у розмірі 202206,06 грн., згідно графіку погашення - 5509,68 грн., пені - 18974,18 грн. та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку у розмірі 12929,93 грн. Позивачем сплачено до бюджету - 202206,06 грн. та згідно графіку погашення - 6600,00 грн.

Таким чином, враховуючи наявність переплати з плати за землю у 2014 року та проведених позивачем оплат, протягом 2015 року у КП «Управління житлово-комунального господарства» була наявна переплата з плати за землю, що свідчить про неправомірне нарахування пені у розмірі 18304,10 грн. (з огляду на нарахування пені згідно Графіка погашення заборгованості у розмірі 55,84 грн. щомісячно) та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку у сумі 12929,93 грн.

За період січень-червень 2016 року контролюючим органом нараховано суму земельного податку згідно декларацій позивача у розмірі 139911,84 грн., згідно графіку погашення - 2754,84 грн., пені - 4214,47 грн. Позивачем сплачено до бюджету - 164467,95 грн. та згідно графіку погашення - 3300,00 грн.

Таким чином, враховуючи наявність переплати з плати за землю у 2015 року та проведених позивачем оплат, протягом січня-червня 2016 року у КП «Управління житлово-комунального господарства» була наявна переплата з плати за землю, що свідчить про неправомірне нарахування пені у розмірі 3879,43 грн. (з огляду на нарахування пені згідно Графіка погашення заборгованості у розмірі 55,84 грн. щомісячно).

На підтвердження правомірності нарахування та своєчасності сплати позивачем плати за землю апелянтом надано до суду копії податкових декларацій з плати за землю за 2015-2016 роки, платіжні доручення та виписки по банківським рахунках за період лютий 2015 року по січень 2017 року.

Наведене також відображено у КОР, що вбачається з наданих відповідачем копій витягів зі зворотнього боку інтегрованої картки платника КП «Управління житлово-комунального господарства» по земельному податку з юридичних осіб за період з січня 2015 року по вересень 2017 року.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, враховуючи, що позивач протягом визначених ПК України строків сплачував узгоджену суму грошового зобов'язання з плати за землю, що підтверджується матеріалами справи, відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, колегія суддів приходить до висновку про відсутність доказів щодо несвоєчасної сплати КП «Управління житлово-комунального господарства» узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю у розмірі 218955,25 грн., що свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за п.126.1 ст.126 ПК України у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області від 29 червня 2016 року №0000701500 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пп.251.1.1 п.251.1 ст.251 ПК України рентна плата складається з, серед іншого, рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно пп.252.1.1 п.252.1 ст.252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п.252.2 ст.252 ПК України).

Підпунктом 252.6 ст.252 ПК України передбачено, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Згідно п.п.257.1-257.3 ст.257 ПК України (в редакції, що була чинною до 01 січня 2016 року) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

В силу п.257.5 ст.257 ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2015 року позивачем було подано до контролюючого органу податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний податковий період 2 квартал 2015 року, в якому було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 71234,01 грн.

08 жовтня 2015 року до ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний податковий період 2 квартал 2015 року, відповідно до якого податкове зобов'язання за результатами виправлення помилок становить 41487,01 грн., податкове зобов'язання за звітний період становить 112721,02 грн. та штраф в сумі 1244,61 грн.

07 грудня 2015 року позивачем було подано до податкового органу уточнюючий податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний податковий період 2 квартал 2015 року, відповідно до якого податкове зобов'язання за результатами виправлення помилок становить 112721,02 грн.

Уточнюючий розрахунок за 2 квартал 2015 року подано позивачем не в частині збільшення податкового зобов'язання, а в частині заповнення витрат у додатку 2 рядок 6.2 «вартість одиниці видобутої корисної копалини».

В той же час, зі зворотнього боку інтегрованої картки платника за 2015 рік з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення вбачається, що у податковому обліку було проведено двічі зобов'язання позивача з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме у сумах 71234,01 грн. згідно розрахунку від 15 липня 2015 року і 41487,01 грн. згідно уточнюючого розрахунку від 08 жовтня 2015 року на загальну суму 112721,02 грн. та згідно уточнюючого розрахунку від 07 грудня 2015 року на суму 112721,02 грн.

Наведене призвело до неправомірного збільшення податкового зобов'язання КП «Управління житлово-комунального господарства» з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 112721,02 грн.

Зі зворотнього боку інтегрованої картки платника податків вбачається, що позивачем було здійснено погашення податкового боргу на підставі платіжних доручень №232 від 08 лютого 2016 року на суму 178927,26 грн. та №213 від 08 лютого 2016 року на суму 71234,01 грн.

Також, зі зворотнього боку інтегрованої картки платника за 2015 рік з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення також вбачається, що позивачем було подано податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний податковий період 3 квартал 2015 року, в якому було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 136195,64 грн., з терміном сплати 19 листопада 2015 року.

Таким чином, податкове зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно розрахунку від 15 липня 2015 року підлягало сплаті до 19 серпня 2015 року та згідно уточнюючого розрахунку від 08 жовтня 2015 року - 08 жовтня 2015 року, в той час, як сплата податкового зобов'язання до бюджету була проведена позивачем 08 лютого 2016 року, тобто з простроченням платежів більше ніж на 30 календарних днів та сума штрафу за затримку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України становить 20% погашеної суми податкового боргу - 14246,80 грн. та 8297,40 грн. відповідно.

Погашення податкової заборгованості за розрахунком з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний податковий період 3 квартал 2015 року відбулось 08 лютого 2016 року, тобто з простроченням платежів більше ніж на 30 календарних днів, відповідно розмір штрафу становить 20% погашеної суми податкового боргу - 27239,13 грн.

09 лютого 2016 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за 4 квартал 2015 року, згідно додатку 1 до якої «Розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» КП «Управління житлово-комунального господарства» самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 114944,21 грн., термін сплати за якою - 19 лютого 2016 року.

В той же час, 09 лютого 2016 року позивачем перераховано у рахунок сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин кошти у сумі 115327,27 грн. згідно платіжного доручення №257 та 10 лютого 2016 року у сумі 13063,45 згідно платіжного доручення №288.

В подальшому, позивачем подано до контролюючого органу розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2016 року, в якому визначено податкове зобов'язання у розмірі 101118,93 грн. з терміном сплати - 20 травня 2016 року.

17 травня 2016 року позивачем перераховано у рахунок сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин кошти у сумі 25000,00 грн. згідно платіжного доручення №107 та у сумі 76118,93 грн. згідно платіжного доручення №111.

Таким чином, зарахування коштів з рентної плати за 4 квартал 2015 року та 1 квартал 2016 року відбулось без порушення встановленого податковим законодавством строку сплати, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, передбачені п.126.1 ст.126 ПК України.

Отже, загальний розмір штрафної санкції, що на підставі п.126.1 ст.126 ПК України має бути застосована до позивача у зв'язку з порушенням строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин має складати 49783,33 грн., а неправомірне нарахування штрафу у розмірі 42767,99 грн. відбулось з підстави подвоєння в податковому обліку суми грошового зобов'язання з даного податку на суму 112721,02 грн.

Відповідачем не заперечується факт подвоєння суми рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2015 року, зокрема, рішенням ГУ ДФС у Київській області від 09 вересня 2016 року №2105/10/10-36-10-01-04 скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000671500 в цій частині та зобов'язано ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області винести нове податкове повідомлення-рішення з урахуванням норм чинного законодавства.

В той же час, відповідачем у запереченнях на позовну заяву зазначено, що у зв'язку з технічними помилками у АІС «Податковий блок» нове податкове повідомлення-рішення винесено не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000671500 в частині визначення позивачу суми штрафу у розмірі 42767,99 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пп.251.1.4 п.251.4 ст.251 ПК України рентна плата складається, також, з рентної плати за спеціальне використання води.

Згідно п.255.1 ст.255 ПК України платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п.255.3 ст.255 ПК України).

Згідно розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000651500, відповідачем нараховано штрафну санкцію у сумі 556,57 грн. у зв'язку з простроченням на 76 днів узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води, самостійно визначеної позивачем у податковій декларації від 09 лютого 2016 року.

З наявної в матеріалах справи копії додатку 5 до податкової декларації з рентної плати за 4 квартал 2015 року, поданої до ПДІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області 09 лютого 2016 року, «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» позивачем визначено податкове зобов'язання за податковий (звітний) квартал у розмірі 16578,40 грн.

В той же час, згідно платіжного доручення від 09 лютого 2016 року №256 позивачем було сплачено до бюджету кошти у сумі 16578,39 грн. з призначенням платежу - рентна плата за спеціальне використання води за 4 квартал 2015 року.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника за 2016 рік по збору за спеціальне використання води за податковою декларацією з рентної плати за 4 квартал 2015 року по рентній платі за спеціальне використання води, у податковому обліку відображено нарахування податкового зобов'язання у розмірі 16578,40 грн. з терміном сплати 01 березня 2016 року та станом на березень 2016 року у позивача була наявна переплата зі збору за спеціальне використання води у розмірі 25263,74 грн.

Як вбачається з поданої позивачем копії витягу особової картки з рентної плати за спеціальне використання води за 2016 рік, в лютому 2016 року податковим органом було нараховано пеню у розмірі 2782,86 грн., яка при розрахунку штрафних санкцій була віднесена до основного боргу.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В той же час, пеня, нарахована на суму узгодженого грошового зобов'язання, не належить до податкового зобов'язання та відноситься до податкового боргу.

Таким чином, віднесення податковим органом у лютому 2016 року нарахованої пені у розмірі 2782,86 грн. до основного боргу призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій на суму такої пені у розмірі 556,57 грн., а також пені у розмірі 19,70 грн., що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій на суму такої пені у розмірі 3,94 грн.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000651500 в частині визначення суми штрафу у розмірі 560,50 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 29 червня 2016 року №0000701500, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з плати за землю з юридичних осіб в розмірі 218955,25 грн. КП «Управління житлово-комунального господарства» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 43791,05 грн., №0000671500 в частині визначення суми штрафу у розмірі 42767,99 грн. та №0000651500 в частині визначення суми штрафу у розмірі 560,50 грн.; рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у цій частині не відповідають вимогам, встановленим ч.3 ст.2 КАС України, є необґрунтованими, прийнятими без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а отже є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

В той же час, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині нездійснення заміни відповідача є безпідставними, оскільки у судовому засіданні 22 лютого 2017 року судом першої інстанції здійснено заміну неналежного відповідача ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області на Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 22 лютого 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Славутичі Головного управління ДФС у Київській області №0000701500 від 29 червня 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Славутичі Головного управління ДФС у Київській області №0000671500 від 29 червня 2016 року в частині визначення суми штрафу у розмірі 42767,99 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Славутичі Головного управління ДФС у Київській області №0000651500 від 29 червня 2016 року в частині визначення суми штрафу у розмірі 560,50 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді А.Ю.Кучма

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Кучма А.Ю.

Лічевецький І.О.