Справа № 2-1391/1-07

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2007 р. року Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Кулікової С.В.

при секретарі: Данилко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Десята Київська міська державна нотаріальна контора про визнання права на спадкове майно та стягнення грошової компенсації за частину майна

зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про усунення від права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа Десята Київська міська державна нотаріальна контора, про встановлення права власності на квартиру АДРЕСА_1, що у м. Києві. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті її батька ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме однокімнатна квартира АДРЕСА_1, що у м. Києві. Проте оформити право власності на спадкове майно вона не може, оскільки їй в цьому перешкоджає відповідач ОСОБА_2, яка утримує необхідні для цієї процедури документи - оригінал свідоцтва про право власності на квартиру.

Пізніше позивач змінила позовні вимоги та просить суд визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, що у м. Києві, за відповідачкою ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1/2 дійсної вартості квартири на момент розгляду спору - 187 170 (сто вісімдесят сім тисяч сто сімдесят) грн. та понесені нею судові витрати.

ОСОБА_2 позов не визнала та звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про усунення від спадкування ОСОБА_1, третя особа - Київське міське управління юстиції. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що померлий перебував на її, ОСОБА_2, утриманні, а ОСОБА_1 не надавала допомоги померлому ОСОБА_3 не підтримувала з ним родинних стосунків, не цікавилась станом його здоров'я та матеріальним положенням та не являється його кровною дочкою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року справи об'єднані в одне провадження.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3. Копією свідоцтва від 28 жовтня 1998 р. про право власності підтверджується, що померлому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. Згідно довідки -характеристики вся квартира загальною площею 28,80 кв.м. складається з однієї жилої кімнати 14,80 кв.м.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 підтверджується, що її батьком є ОСОБА_3.

Свідоцтвом про укладення шлюбу підтверджується, що ОСОБА_3 з 28 грудня 1988 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2, нині ОСОБА_2 - відповідачкою за основним позовом.

Обставина, на яку посилається відповідачка про те, що позивачка не є кровною донькою померлого ОСОБА_3 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, і ОСОБА_1, і ОСОБА_2 є спадкоємицями першої черги за законом.

Відповідно до ст.1267 ЦК України частки у спадщини кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Статтею 1278 ЦК України встановлено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до пункту 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 р. № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності" із змінами та доповненнями, квартиру яка є спільною власністю на вимогу одного із співвласників підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити ізольовані жилі та інші приміщення, які можуть використовуватися як окремі квартири.

Частиною 2 статті 364 ЦК України передбачено, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 р. №7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" із змінами та доповненнями визначено, що при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується компенсація, яка визначається виходячи з дійсної вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума за яку він може бути проданий в даному населеному пункті. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Згідно звіту з експертної оцінки майна від 5 вересня 2007 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1, становить 374 340 (триста сімдесят чотири тисячі триста сорок) гривень. Отже, ? частина дійсної вартості квартири становить 187 170 (сто вісімдесят сім тисяч сто сімдесят) грн.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача стосовно того, що експерт, що проводив дослідження, не внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів, рекомендованих МЮ України, та не оглядав об'єкт дослідження, а тому його висновок не може бути об'єктивним.

Як видно з матеріалів справи, питання про проведення експертного дослідження обговорювалось у судовому засідання у присутності Відповідача та його представника. Ніяких застережень відносно особи експерта від Відповідача та його представника не надходило.

Щодо самого звіту з експертної оцінки майна, то він не суперечить Висновку № 11131/11132 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної 13.02.2006 р. відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва. Обидва висновки виходили із задовільного стану квартири на момент оцінки, використовували один метод для визначення дійсної вартості майна - метод аналогів продаж.

Також суд не вбачає порушення позивачем норм статей 13, 14 ЦК України стосовно примушення відповідача до вчинення дій, які не є для нього обов'язковими, як на те вказує представник відповідача, оскільки, як видно з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 25.06.2005 р. зверталась до суду з позовом про визнання за нею права власності на АДРЕСА_1, та сплату компенсації 1/2 вартості вказаної квартири позивачці ОСОБА_1

Відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунута від права спадкування по закону, якшо судом буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Факт ухилення від виконання обов'язку відносно утримання спадкодавця лише тоді є підставою для усунення особи від права на спадкування, якщо цей факт встановлено судом.

В порушення вимог статті 60 ЦПК України Відповідачкою ОСОБА_5не було представлено суду ніяких доказів підтвердження зазначеного факту, не встановлені вони й судом.

Так, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 ніколи не звертався до своєї дочки - ОСОБА_1 - за допомогою ні особисто, ні через судові органи, оскільки не вважав, на думку відповідачки, її своєю дочкою та ненавидів її. Вона, ОСОБА_2, також ніколи не зверталась за допомогою ні до ОСОБА_1, ні до її матері - ОСОБА_6 Допомогу їм надавали родичі та друзі Відповідачки.

Такі ж пояснення надали свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

З пояснень Позивачки ОСОБА_1 вбачається, що до 1998 року її батько - спадкодавець ОСОБА_3, не спілкувався з нею через те, що його друга дружина - Відповідачка по справі, категорично заперечувала проти таких зустрічей. Після 1998 року спадкодавець звертався до неї час від часу і вона в добровільному порядку надавала йому гроші або продукти харчування. На думку Позивачки, спадкодавець ОСОБА_3 приховував від ОСОБА_2, що він спілкується з нею.

Зазначені обставини підтвердили свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Таким чином, сам по собі факт не підтримання близьких родинних стосунків із спадкодавцем та нерегулярне надання матеріальної допомоги не свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання обов'язків по утриманню спадкодавця.

Також, судом не надано достатніх доказів перебування спадкодавця в безпорадному стані, викликаному похилим віком, тяжкою хворобою чи каліцтвом, яке вимагало надання постійної сторонньої допомоги з боку сторін та інших осіб.

Так, суду Відповідачем надано копію довідки МСЕК від 02.01.2003 р. про встановлення ОСОБА_3 2 групи інвалідності загального захворювання, в якій зазначено, що спадкодавець непрацездатний в умовах звичайного виробництва. Проте відомості про необхідність в постійному сторонньому догляді відсутні.

Як видно з наданих суду документів, з моменту отримання групи інвалідності - 02.01.2003 р. і до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто протягом останніх двох років, ОСОБА_3 до лікарів не звертався. Отримував довідку від 09.08.2004 р. для одержання путівки на санаторно-курортне лікування з приводу варикозної хвороби.

Для отримання групи інвалідності протягом серпня - грудня 2002 року ОСОБА_3 неодноразово проходив УЗД - щитовидної залози та внутрішніх органів та отримував консультаційні висновки онколога, кардіолога, хірурга.

Суду надано також виписки та довідки про перебування ОСОБА_3 протягом 1986 - 1994 рр. на лікуванні у лікарнях з приводу пневмонії та атеросклерозу. Проте ці докази не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на той момент позивач ОСОБА_1 була неповнолітньою і не могла надавати допомогу спадкодавцю.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат ст. 79 ЦПК України відносить судовий збір, а також втрати на інформаційно- технічне забезпечення та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, експертних досліджень. Документально підтверджено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., вартість експертного дослідження - 300 грн., що підтверджується відповідними квитанціями та копією ордера, що є в матеріалах справи.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 піддягають задоволенню в повному обсязі і у відповідності до ст.. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Виходячи з того, що право власності на спірну квартиру визнається цілком за відповідачкою ОСОБА_2, для подальшого належного виконання рішення суду в частині стягнення з неї компенсації 1А частини квартири суд вважає за необхідне - заборонити БТІ м. Києва та Десятій державні нотаріальній конторі м. Києва після реєстрації права власності квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відчуження даної квартири іншим особам до остаточного

виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації на користь ОСОБА_1 та судових витрат.

Керуючись ст.. ст.. 10,60,79,88,213,214,215, 217 ЦПК України, ст.. ст.. 364 ч.2. 1224 ч.5. 1261, 1267,1278 ЦК України, пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 р. № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності", пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 р. №7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" із змінами та доповненнями, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Десята Київська міська державна нотаріальна контора про визнання права на спадкове майно та стягнення грошової компенсації за частину майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ? частини дійсної вартості квартири АДРЕСА_1, яка становить 187 170 (сто вісімдесят сім тисяч сто сімдесят) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати - 1700 грн. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи та 300 грн. витрат для проведення експертного дослідження.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про усунення від права на спадкування - відмовити.

З метою подальшого виконання рішення суду - заборонити БТІ м. Києва та Десятій державні нотаріальній конторі м. Києва після реєстрації права власності квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відчуження даної квартири іншим особам до остаточного виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації на користь ОСОБА_1 та судових витрат.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя