ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-5035/08/0470
22 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шлай А.В.
при секретарі Поліщук А.Л.
за участю:
представників
позивача Халаім А.В.,
відповідача Мірошникової Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Южного головного регіонального управління до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання рішення нечинним та його скасування, -
в с т а н о в и в:
Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі Южного головного регіонального управління звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування рішення № 39 від 25.04.2008 року Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повідомив своєчасно позивача про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, чим позбавив його можливості подати документи та висловити заперечення.
Під час судового розгляду представник позивача надав суду копію свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 054809 на підтвердження зміни найменування юридичної особи – позивача на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити та пояснив суду, що виклик до відповідача позивач отримав день у день, тобто 21.04.2008 року, у зв»язку з чим представник не міг вчасно з»явитись та надати документи. Інших запрошень до позивача не надходило.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав та пояснив суду, що на підставі скарг споживачів Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів проводився збір інформації щодо порушень законодавства про рекламу щодо змісту реклами при її розповсюдженні позивачем в газеті «Комсомольська правда в Україні». Позивачу 26.03.2008р., 14.04.2008 р., направлялись листи з проханням прибути до Управління на розгляд справи та надати необхідні документи, 22.04.2008 року у зв»язку з неявкою представника позивача та його проханням перенести засідання була направлена телефонограма про проведення засідання 25.04.2008 року. Зважаючи, що на протязі одного місяця позивач не надав документи на підтвердження вартості розповсюдженої реклами, щодо нього 25.04.2008 р. було прийняте рішення № 36 про застосування штрафу в сумі 1700 грн., яке є законним та обґрунтованим.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що 26.03.2008 р. Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів листом за вих. № 1291/8 повідомило позивача про проведення збору інформації щодо наявних порушень законодавства про рекламу щодо змісту реклами, розповсюдженої у газеті «Комсомольська правда в Україні» та запросило представника прибути до Управління 31.03.2008 р. о 10.30 год. з документами, у тому числі, підтверджуючих вартість розповсюдженої реклами. Зазначений лист був отриманий представником позивача Жуковим Т.В. 26.03.2008 р., повноваження якого були підтверджені довіреністю № 8806 від 02.12.2005 (безтермінова). У визначений відповідачем день представник позивача не прибув, про причини неприбуття не повідомив, документи не надав. 14.04.2008 р. за вих. № 1697/8 на адресу позивача був направлений лист, в якому повідомлено про необхідність явки представника з документами до Управління 21.04.2008 р. о 10.30 год. Позивач уповноваженого представника не направив, просив надати додатковий час для збору та надання витребуваної документації. 21.04.2008 р. посадовою особою Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів відносно Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» був складений протокол про порушення вимог п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» щодо неподання документів стосовно вартості розповсюдженої реклами. 22.04.2008 р. Южне головне регіональне управління ЗАТ КБ «ПриватБанк» було повідомлено телефонограмою про перенесення розгляду справи на 25.04.2008 р. о 10.год. і в черговий раз запросило представника. 25.04.2008 року на підставі матеріалів справи та протоколу від 21.04.2008 р. за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на позивача був накладений штраф у розмірі 1700 грн.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить за наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначені Законом України «Про рекламу», статтею 1 якого передбачено, що реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Основними принципами реклами, згідно ст. 7 Закону, є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції, не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
Частиною першою статті 26 Закону встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу в межах своїх повноважень - щодо захисту прав споживачів. Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Головне Київське та Севастопольське міські управління у справах захисту прав споживачів, затверджене наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.10.2003 N 169 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 за N 972/8293, здійснення органами з захисту прав споживачів контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів відносить до основних завдань управлінь (абзац 3 пункту 4), для реалізації яких їм надано право перевіряти дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів (підпункт 1 пункту 5, підпункт 5 пункту 6).
Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Статтею 10 Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 передбачено, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до статті 2 Закону України "Про захист прав споживачів" законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів. Проведення планових та позапланових перевірок також передбачено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14.03.2003 N 42 "Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб'єктів господарської діяльності", який є чинним і недійсним у встановленому порядку не визнавався.
Таким чином, приписи законодавства про рекламу і про захист прав споживачів є обов»язковими при здійсненні контролю та проведення перевірок Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону на вимогу органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Частиною шостою статті 27 Закону передбачено відповідальність за невиконання вимог частини другої статті 26 цього Закону у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в даному випадку - 1700 грн.). Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 25.04.2008 р. Пунктом 14 зазначеного Порядку передбачено, що Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач був повідомлений 26.03.2008 р про проведення засідання 31.03.2008 р., 21.04.2008 р. про проведення засідання 21.04.2008 р. і 22.04.2008 р. про проведення засідання 25.04.2008 р. При цьому, відповідач врахував несвоєчасне отримання позивачем запрошення і відклав проведення засідання з 21.04.2008 р. на 25.04.2008 р. Однак, позивач, будучи двічі належним чином повідомлений про проведення засідання, уповноваженого представника не направив, документи, які вимагались відповідачем, не надав. Таким чином, суд вважає, що рішення № 39 прийняте відповідачем 25.04.2008 року у відповідності з вимогами діючого законодавства, є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню або визнанню нечинним.
Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо неналежного повідомлення телефонограмою, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, вперше позивач був повідомлений 26.03.2008 року через уповноваженого представника Жукова Т.В., який не прибув на засідання без поважних причин та не надав необхідні документи. 21.04.2008 року позивач вдруге був повідомлений про проведення засідання і його клопотання щодо перенесення розгулу справи було відповідачем задоволено. Таким чином, на протязі календарного місяця позивач не виконав вимоги відповідача щодо подання документів, як органу виконавчої влади, на який покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу. Суд також критично ставиться до заперечень представника позивача щодо відсутності доказів отримання позивачем телефонограми, оскільки доводи відповідача, підтверджені належними та допустимими доказами, у судовому засіданні представником позивача не спростовані.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Южного головного регіонального управління до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання рішення нечинним та його скасування – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі,заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена у повному обсязі 23.10.2009 року.
Суддя А.В. Шлай
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-5035/08/0470
22 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шлай А.В.
при секретарі Поліщук А.Л.
за участю:
представників
позивача Халаім А.В.,
відповідача Мірошникової Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Южного головного регіонального управління до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання рішення нечинним та його скасування, -
в с т а н о в и в:
Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі Южного головного регіонального управління звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування рішення № 39 від 25.04.2008 року Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повідомив своєчасно позивача про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, чим позбавив його можливості подати документи та висловити заперечення.
Під час судового розгляду представник позивача надав суду копію свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 054809 на підтвердження зміни найменування юридичної особи – позивача на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити та пояснив суду, що виклик до відповідача позивач отримав день у день, тобто 21.04.2008 року, у зв»язку з чим представник не міг вчасно з»явитись та надати документи. Інших запрошень до позивача не надходило.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав та пояснив суду, що на підставі скарг споживачів Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів проводився збір інформації щодо порушень законодавства про рекламу щодо змісту реклами при її розповсюдженні позивачем в газеті «Комсомольська правда в Україні». Позивачу 26.03.2008р., 14.04.2008 р., направлялись листи з проханням прибути до Управління на розгляд справи та надати необхідні документи, 22.04.2008 року у зв»язку з неявкою представника позивача та його проханням перенести засідання була направлена телефонограма про проведення засідання 25.04.2008 року. Зважаючи, що на протязі одного місяця позивач не надав документи на підтвердження вартості розповсюдженої реклами, щодо нього 25.04.2008 р. було прийняте рішення № 36 про застосування штрафу в сумі 1700 грн., яке є законним та обґрунтованим.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що 26.03.2008 р. Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів листом за вих. № 1291/8 повідомило позивача про проведення збору інформації щодо наявних порушень законодавства про рекламу щодо змісту реклами, розповсюдженої у газеті «Комсомольська правда в Україні» та запросило представника прибути до Управління 31.03.2008 р. о 10.30 год. з документами, у тому числі, підтверджуючих вартість розповсюдженої реклами. Зазначений лист був отриманий представником позивача Жуковим Т.В. 26.03.2008 р., повноваження якого були підтверджені довіреністю № 8806 від 02.12.2005 (безтермінова). У визначений відповідачем день представник позивача не прибув, про причини неприбуття не повідомив, документи не надав. 14.04.2008 р. за вих. № 1697/8 на адресу позивача був направлений лист, в якому повідомлено про необхідність явки представника з документами до Управління 21.04.2008 р. о 10.30 год. Позивач уповноваженого представника не направив, просив надати додатковий час для збору та надання витребуваної документації. 21.04.2008 р. посадовою особою Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів відносно Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» був складений протокол про порушення вимог п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» щодо неподання документів стосовно вартості розповсюдженої реклами. 22.04.2008 р. Южне головне регіональне управління ЗАТ КБ «ПриватБанк» було повідомлено телефонограмою про перенесення розгляду справи на 25.04.2008 р. о 10.год. і в черговий раз запросило представника. 25.04.2008 року на підставі матеріалів справи та протоколу від 21.04.2008 р. за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на позивача був накладений штраф у розмірі 1700 грн.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить за наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначені Законом України «Про рекламу», статтею 1 якого передбачено, що реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Основними принципами реклами, згідно ст. 7 Закону, є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції, не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
Частиною першою статті 26 Закону встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу в межах своїх повноважень - щодо захисту прав споживачів. Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Головне Київське та Севастопольське міські управління у справах захисту прав споживачів, затверджене наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.10.2003 N 169 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 за N 972/8293, здійснення органами з захисту прав споживачів контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів відносить до основних завдань управлінь (абзац 3 пункту 4), для реалізації яких їм надано право перевіряти дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів (підпункт 1 пункту 5, підпункт 5 пункту 6).
Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Статтею 10 Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 передбачено, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до статті 2 Закону України "Про захист прав споживачів" законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів. Проведення планових та позапланових перевірок також передбачено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14.03.2003 N 42 "Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб'єктів господарської діяльності", який є чинним і недійсним у встановленому порядку не визнавався.
Таким чином, приписи законодавства про рекламу і про захист прав споживачів є обов»язковими при здійсненні контролю та проведення перевірок Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону на вимогу органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Частиною шостою статті 27 Закону передбачено відповідальність за невиконання вимог частини другої статті 26 цього Закону у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в даному випадку - 1700 грн.). Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 25.04.2008 р. Пунктом 14 зазначеного Порядку передбачено, що Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач був повідомлений 26.03.2008 р про проведення засідання 31.03.2008 р., 21.04.2008 р. про проведення засідання 21.04.2008 р. і 22.04.2008 р. про проведення засідання 25.04.2008 р. При цьому, відповідач врахував несвоєчасне отримання позивачем запрошення і відклав проведення засідання з 21.04.2008 р. на 25.04.2008 р. Однак, позивач, будучи двічі належним чином повідомлений про проведення засідання, уповноваженого представника не направив, документи, які вимагались відповідачем, не надав. Таким чином, суд вважає, що рішення № 39 прийняте відповідачем 25.04.2008 року у відповідності з вимогами діючого законодавства, є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню або визнанню нечинним.
Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо неналежного повідомлення телефонограмою, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, вперше позивач був повідомлений 26.03.2008 року через уповноваженого представника Жукова Т.В., який не прибув на засідання без поважних причин та не надав необхідні документи. 21.04.2008 року позивач вдруге був повідомлений про проведення засідання і його клопотання щодо перенесення розгулу справи було відповідачем задоволено. Таким чином, на протязі календарного місяця позивач не виконав вимоги відповідача щодо подання документів, як органу виконавчої влади, на який покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу. Суд також критично ставиться до заперечень представника позивача щодо відсутності доказів отримання позивачем телефонограми, оскільки доводи відповідача, підтверджені належними та допустимими доказами, у судовому засіданні представником позивача не спростовані.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Южного головного регіонального управління до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання рішення нечинним та його скасування – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі,заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена у повному обсязі 23.10.2009 року.
Суддя А.В. Шлай