Справа №2-10/2007 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 лютого    2007 року Ясинуватський міськрайонний   суд   Донецької   області у складі:

головуючої   судді                       Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                              Циганенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та витребування майна із чужого незаконного володіння,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду с позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обгрунтування позову посилається на те, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона перебувала з відповідачем в фактичних шлюбних відносинах. Мешкали за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що вона працювала у ДВАТ "ш/у Донбас " м. Макіївка, нею та відповідачем було прийнято рішення переїхати ближче до її місця роботи та купити будинок в місті Ясинувата Донецької області. В ІНФОРМАЦІЯ_2 році вони купили будинок, якій знаходиться за адресою: Донецька область, місто Ясинувата, АДРЕСА_2. В даний будинок вона та відповідач переїхали, мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільні кошти. Згідно домової книги відповідач був зареєстрований у будинку з 10 липня ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а позивачка - з ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Крім зазначеного будинку сторонами було придбане наступне майно: два дерев'яних ліжка (по 200 гривень кожне) - 400 гривень; 2 треляжі (по 200 гривень кожен) - 400 гривень; шафа - 200 гривень; сервант - 300 гривень; 2 телевізора (б/в) в робочому стані по 150 гривень кожен - 300 гривень; великий диван - 200 гривень; маленький диван - 100 гривень; 3 крісла (по 50 гривень кожне) - 150 гривень; журнальний стіл - 100 гривень; тумба для білизни - 200 гривень (дане майно придбано сторонами разом з будинком в ІНФОРМАЦІЯ_2 році); килим настінний 4x3 в 2002 році за 600 гривень; палац 4 хЗ в 2002 році за 500 гривень; штори нічні 85 метрів (по 15 гривень за 1 метр) в 2002 році за 1275 гривень; гардіни 8 метрів (по 25 гривень за 1 метр) в 2002 році - 200 гривень; холодильник "Донбас" (б/в) в 2002 році - 200 гривень; буфет (б/в) в 2002 році - 80 гривень; ковдра в 2002 році - 200 гривень; 2 малих ковдри в 2002 році (по 150 гривень кожна) - 300 гривень, все на загальну суму 5705 гривень. Під час спільного життя з відповідачем вона працювала в ДВАТ "Донбас", чим підтверджує факт внесення свого труда в придбанне майно, яке зазначено вище, тобто має право на половину майна, яке придбано нею та відповідачем разом і в якому її частка складає 2852 гривні.ІНФОРМАЦІЯ_4 року між ними у відділі реєстрації актів громадянського стану Ясинуватського міського управління юстиції Донецької області зареєстровано шлюб, актовий записНОМЕР_1. Під час шлюбу вони придбали наступне майно: пральна машина "Сатурн" в 2004 році за 999 гривень; масляний обігрювач в 2004 році за 300 гривень; стіл-тумба в 2004 році за 300 гривень; каструля емальована на 12 літрів в 2004 році за 50 гривень; кришталеві келихи для шампанського (12 штук) в 2004 році - 120 гривень; магнітофон в 2000 році - 200 гривень; все на загальну суму 1969 гривень, де її частка складає 984 гривні 50 копійок. Домовленість щодо поділу майна з відповідачем не досягнена, оскільки він не бажає поділити майно добровільно. Просить постановити рішення, яким поділити майно, придбане нею та відповідачем ОСОБА_2 під час їхніх фактичних шлюбних стосунків, а також поділити майно, придбане ними в період зареєстрованого шлюбу, наступним чином: виділити їй, ОСОБА_1,   в натурі з рухомого

 

2

майна - пральну машину "Сатурн" - 999 гривень; холодильник "Донбас" (б/в) - 200 гривень; килим настінний 4x3 - 600 гривень; ковдру - 200 гривень; дві ковдри малих - 300 гривень; стіл-тумба - 300 гривень; два дерев'яних ліжка - 400 гривень; трел'яж - 200 гривень; каструлю емальовану на 12 літрів - 50 гривень; журнальний стіл - 100 гривень; магнітофон -200 гривень; тумба для білизни - 200 гривень, все на загальну суму 3849 гривень. Виділити відповідачеві в натурі рухоме майно: масляний обігрювач - 300 гривень; палац 4x3 - 500 гривень; штори нічні 85 метрів (по 15 гривень за 1 метр) - 1275 гривень; гардіни 8 метрів (по 25 гривень за 1 метр) - 200 гривень; буфет (б/в) - 80 гривень; трел'яж - 200 гривень; кришталеві келихи для шампанського (12 штук) - 120 гривень; шафа - 200 гривень; сервант

-   300 гривень; 2 телевізори (б/в) - 300 гривень; диван великий - 200 гривень; диван

мальнький - 100 гривень; 3 крісла - 150 гривень. Всього майна на загальну суму 3925

гривень, також визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину будинку, який

розташований за адресою: місто Ясинувата,АДРЕСА_2, та встановити порядок користування будинком (а.с. 2-3).

Під час розгляду справи позивачка змінила позовні вимоги, доповнила їх та просила виділити їй в натурі з рухомого майна: ковдру велику - 200 гривень; 2 маленьких ковдри -300 гривень; магнітофон - 200 гривень; каструлю емальовану на 12 літрів - 50 гривень; штори нічні 85 метрів (по 15 гривень за 1 метр) - 1275 гривень; гардіни 8 метрів (по 25 гривень за 1 метр) - 200 гривень; кришталеві келихи для шампанського (12 штук) - 120 гривень; пральну машину "Сатурн" - 999 гривень; два дерев'яних ліжка - 400 гривень, все на загальну суму 3744 гривні. Виділити відповідачеві в натурі з рухомого майна: два трел'яжі -400 гривень; шафу - 200 гривень; сервант - 300 гривень; телевізор б/в в робочому стані - 150 гривень; диван великий - 200 гривень; диван маленький - 100 гривень; 3 крісла - 150 гривень; журнальний стіл - 100 гривень; килим настінний 4x3 - 600 гривень; палац 4x3 -500 гривень; холодильник "Донбас" - 200 гривень; буфет - 80 гривень; масляний обігрювач

-   300 гривень; стіл-тумба - 300 гривень; тумба для білизни - 200 гривень, все на загальну

суму 3780 гривень. Визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину будинку, який

розташований за адресою: місто Ясинувата, АДРЕСА_2, а також на господрські будівлі та споруди, та поділити його в натурі на 2

частини. У додатковому позові також посилається на те, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 року відповідач

вигнав її із їхнього будинку , але не повернув їй її особисті речі, які до наступного часу

утримує у себе. Просила зобов'язати відповідача передати їй ці речі, а саме: костюм чорний

(спідниця, піджак) - 70 гривень; костюм салатовий літній (брюки, блуза) - 60 гривень; светр

махеровий з чорними та коричневими смугами - 40 гривень; костюм чорний (спідниця,

піджак) - 30 гривень; три чорних спідниці по 20 гривень за кожну - 60 гривень; сукню

коричньову - 20 гривень; туфлі сталевого кольору - 40 гривень; відріз на сукню

коричньового кольору (7 метрів) по 5 гривень за 1 метр - 35 гривень; сарафан чорний - 20

гривень; три різнокольорових халата - 15 гривень; чорну кофту з бісером - 20 гривень; 5

трикотажних кофт по 10 гривень за кожну - 50 гривень; осінній костюм чорного кольору

(брюки, піджак) - 60 гривень; костюм спортивний зеленого кольору - 50 гривень; три

футболки - 15 гривень; дві пари босоніжок чорного та коричневого кольору по 20 гривень -

40 гривень; хустину пухову сірого кольору - 10 гривень; квіти - 5 гривень; аудиокасети (10

штук) по 1 гривні за кожну - 10 гривень; вазу кришталеву з іменним написом - 40 гривень;

вазу золотого кольору - 30 гривень, все на загальну суму - 720 гривень (а.с.130-132).

Далі позивачка також змінила та доповнила свої вимоги, та з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи, згідно до якої поділ будинку в натурі неможливий, просила визнати за нею право власності на 1/2 будинку та земельну ділянку , яка була придбана разом з будинком, та встановити порядок користування жилим будинком, виділивши їй у користування жилу кімнату площею 21,3 кв.м а відповідачу жилі кімнати площею 7 кв. м., 8,8 кв. м.; кухню, коридор, комору, тамбур, ванну кімнату та котельну залишити у загальному користуванні; встановити порядок користування господарськими спорудами та будівлями вказаного будинку, згідно до якого виділити їй, ОСОБА_1, у користування, літню кухню, погреб, сіни, а відповідачу - два сараї та гараж( а.с. 189, 198-

 

3

199).

У судовому засіданні позивачка підтримала свої доповнені та уточнені позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на будинок та земельну ділянку за адресою : м.Ясинувата, АДРЕСА_2, які були придбані під час їхніх з відповідачем фактичних шлюбних стосунків, встановити порядок користування жилим будинком, виділивши їй у користування жилу кімнату площею 21,3 кв.м а відповідачу жилі кімнати площею 7 кв. м., 8,8 кв. м.; кухню, коридор, комору, тамбур, ванну кімнату та котельну залишити у загальному коритсуванні; встановити порядок користування господарськими спорудами та будівлями вказаного будинку, згідно до якого виділити їй, ОСОБА_1, у користування, літню кухню, погреб, сіни, а відповідачу - два сараї та гараж; також просила поділити спільне майно, придбане ними з ОСОБА_2 як під час фактичних шлюбних стосунків, так і під час шлюбу, виділивши їй в натурі на праві власності : ковдру велику - 200 гривень; 2 маленьких ковдри - 300 гривень; магнітофон - 200 гривень; каструлю емальовану на 12 літрів - 50 гривень; штори нічні 85 метрів (по 15 гривень за 1 метр) - 1275 гривень; гардіни 8 метрів (по 25 гривень за 1 метр) - 200 гривень; кришталеві келихи для шампанського (12 штук) - 120 гривень; пральну машину "Сатурн" - 999 гривень; два дерев'яних ліжка - 400 гривень, все на загальну суму 3744 гривні. Виділити відповідачеві в натурі з рухомого майна: два трел'яжі - 400 гривень; шафу - 200 гривень; сервант - 300 гривень; телевізор б/в в робочому стані - 150 гривень; диван великий - 200 гривень; диван маленький - 100 гривень; З крісла - 150 гривень; журнальний стіл - 100 гривень; килим настінний 4x3 - 600 гривень; палац 4x3 - 500 гривень; холодильник "Донбас" - 200 гривень; буфет - 80 гривень; масляний обігрювач - 300 гривень; стіл-тумба - 300 гривень; тумба для білизни - 200 гривень, все на загальну суму 3780 гривень. При цьому показала, що під час розгляду справи в суді вона отримала від відповідача всі ті речі, на які вона претендує, окрім двох дерев"яних ліжок, а саме ковдру велику, дві малих ковдри, магнітофон, каструлю емальовану, штори нічні, гардіни, крешталеві келихи та пральну машину; вказані речі знаходяться на цей час у неї. Також позивачка відмовилась від позову у частині поділу чорно-білого телевізору "Берізка", який фактично є власністю відповідача ( ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_6 року справу провадженням у цій частині закрито у зв"язку із відмовою позивачки від позову). Також ОСОБА_1 пояснила, що після фактичного розірвання їхніх шлюбних стосунків з відповідачем, він у ІНФОРМАЦІЯ_5 року вигнав її із їхнього будинку, але не повернув їй особисті носильні речі, які там зберігались, і до наступного часу утримує їх у себе, у зв"язку з чим просила зобов'язати відповідача передати їй ці речі, а саме: костюм чорний (спідниця, піджак) - 70 гривень; костюм салатовий літній (брюки, блуза) - 60 гривень; светр махеровий з чорними та коричньовими смугами - 40 гривень; костюм чорний (спідниця, піджак) - 30 гривень; три чорних спідниці по 20 гривень за кожну - 60 гривень; сукню коричньову - 20 гривень; туфлі сталевого кольору - 40 гривень; відріз на сукню коричньового кольору (7 метрів) по 5 гривень за 1 метр - 35 гривень; сарафан чорний - 20 гривень; три різнокольорових халата - 15 гривень; чорну кофту з бісером - 20 гривень; 5 трикотажних кофт по 10 гривень за кожну - 50 гривень; осінній костюм чорного кольору (брюки, піджак) - 60 гривень; костюм спортивний зеленого кольору - 50 гривень; три футболки - 15 гривень; дві пари босоніжок чорного та коричневого кольору по 20 гривень -40 гривень; хустину пухову сірого кольору - 10 гривень; квіти - 5 гривень; аудиокасети (10 штук) по 1 гривні за кожну - 10 гривень; вазу кришталеву з іменним написом - 40 гривень; вазу золотого кольору - 30 гривень, все на загальну суму - 720 гривень.

Представник позивачки, адвокат ОСОБА_3., в суді підтримала уточнені та доповнені вимоги ОСОБА_2, просила їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 в суді позов не визнав та показав, що раніше він проживав у власному будинку у м. Красноармійську, вийшов на пенсію та вирішив змінити місце свого проживання, переїхавши ближче до своїх родичів, які мешкали у с Землянки м.Макіївка. У ІНФОРМАЦІЯ_2 році він придбав будинок у м. Ясинувата АДРЕСА_2. Вказаний будинок продавався разом з меблями та земельною ділянкою за 4100 долларів США. Вказане майно він придбав за власні кошти, які   отримав   із страхових виплат   в результаті   нещасного

 

4

випадку на виробництві . Перед оформленням вказаного правочину він познайомився із позивачкою, яка на той час була у шлюбі. Вони почали зустрічатися з нею у нього вдома у м.Красноармійську. Інколи вона залишалась у нього на кілька днів, але спільного господарства вони не вели, та спільних планів не мали, оскільки позивачка на той час постійно мешкала зі своїм чоловіком у м.Макіївка. Пізніше зі слів позивачки він дізнався, що вона посварилася зі своїм чоловіком та переїхала зі своєю мамою до арендованої квартири. На ІНФОРМАЦІЯ_7 року він, ОСОБА_2, продав свій будинок у м. Красноармійську, та ОСОБА_1 звернулася до нього із проханням проживати у нього у будинку по АДРЕСА_2, 4, оскільки їй було відмовлено у подальшій аренді житла, а вона працювала у м. Макіївка. ІНФОРМАЦІЯ_3 року він, ОСОБА_2, дозволив позивачці зареєструватись у нього та проживати, оскільки планував укласти з нею шлюб, коли вона розлучиться зі своїм чоловіком.ІНФОРМАЦІЯ_8 року позивачка розлучилась із чоловіком, та ІНФОРМАЦІЯ_9 року вони зареєстрували шлюб. їхнє сімейне життя не склалося з вини позивачки, яка подовгу була відсутня вдома без зазначення причин відсутності. У лютому 2004 року він подав до суду позов про розірвання шлюбу, але потім на прохання позивачки забрав позов, простив її та вони продовжили проживати разом, та з її матір"ю. Під час їхнього спільного проживання дійсно було придбано деяке майно, оскільки вони вели спільне господарство, він, ОСОБА_2, віддавав на спільні потреби свою пенсію, а вона, ОСОБА_1, придбала ковдри, штори, гардини, каструлю та власні носильні речі; всі інші речі, які вказує ОСОБА_1 у позові, він придбав за власні кошти. Так, два трельяжі, шафу, сервант, телевізор, два дивани, три крісла, журнальний стіл, телевізор, тумбу для білизни та два дерев"яних ліжка придбав він разом з будинком у попередних власників; холодильник "Донбас" він придбав у ІНФОРМАЦІЯ_10 році та він належить тільки йому, масляний обігрювач, стіл-тумба та пральна машина, палац та килим настінний були придбані разом з ОСОБА_1 за його власні кошти; магнітофон, келихи, каструлю купила ОСОБА_1 під час шлюбу. Також вважає, що ОСОБА_1 не має прав на будинок і на земельну ділянку, на яку він, ОСОБА_2, не отримав державний акт. Крім того, також не визнав вимоги ОСОБА_2 щодо утримання ним її власних носильних речей. При цьому показав, що вона забрала із будинку всі свої речі, про що написала розписку, що претензій до нього не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов обгрунтований, але підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи вимоги позивачки щодо визнання права власності на житловий будинок та визначення порядку користування житловим будинком, та поділ спільного майна подружжя суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_12 року відповідач згідно договору купівлі-продажу ( а.с. 39) придбав будинок із земельною ділянкою за адресою: м. Ясинувата, АДРЕСА_2. Разом з цим будинком від попередніх власників він отримав меблі та предмети його обстановки, а саме, два дерев"яних ліжка, два трельяжі, шафу, сервант, телевізор,два дивани, три крісла, журнальний стіл, тумбу для білизни. Вказане майно він придбав за власні кошти із належних йому регресних виплат (а.с. 62-72); у цей час ОСОБА_2 підтримував стосунки із позивачкою; з ІНФОРМАЦІЯ_3 року сторони стали проживати разом у вказаному будинку, та під час спільного проживання разом придбали килим настінний розміром 3x4 вартістю 600 гривень, палац 3x4 вартістю 500 гривень, штори нічні вартістю 1275 гривень, гардіни 8 м вартістю 200 гривень, ковдру велику вартістю 200 гривень, дві ковдри малі вартістю по 150 гривень кожна загальною вартістю 300 гривень, а також буфет вартістю 80 гривень та холодильник "Донбас" вартістю 200 гривень.ІНФОРМАЦІЯ_4 року сторони уклали шлюб ( а.с.6), та під час шлюбу разом придбали пральну машину "Сатурн" ( 2004 рік) вартістю 999 гривень, масляний обігрювач ( 2004 р) вартістю 300 гривень, стіл-тумбу ( 2004 р) вартістю 300 гривень, каструлю емальовану на 12 л ( 2004 р) вартістю 50 гривень, крешталеві келихи для шампанського (12 штук-2004 р) вартістю 120 гривень та магнітофон (2003 рік) вартістю 200 гривень.   Таким чином, під час   фактичних шлюбних

 

5

стосунків та під час шлюбу сторонами було придбано у спільну власність майно на загальну суму 5404 гривні ( вартість майна відповідач у судовому засіданні не оспорював), тобто частка кожного із сторін у спільному майні складає 2702 гривні.

Суд приходить до висновку, що правовідносини між сторонами з приводу визнання права власності та поділу вказаного майна виникли у ІНФОРМАЦІЯ_2 році, тобто до набрання сили Цивільним Кодексом України та Сімейним Кодексом України. Таким чином, для вирішення вказаного спору суд вважає за необхідне застосовувати законодавство України того часу.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім"ю майно, набуте подружжям під час шлюбу є їхньою спільною власністю. Кожен із подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. ст. 28, 29 Кодексу про шлюб та сім"ю у разі поділу майна, яке є загальною спільною власністю подружжя, їхні частки визнаються рівними; якщо подружжя не дійшло згоди щодо поділу спільного майна, то за позовом одного з подружжя суд може постановити рішення в тому числі і про поділ речей між подружжям з урахуванням його вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні, про присудження майна в натурі одному із подружжя, з зобов"язанням компенсувати іншому його частку грішми.

Відповідно до ст. 24 Кодексу про шлюб та сім"ю майно, яке належало кожному із подружжя до укладення шлюбу, є власністю кожного із них.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України "Про власність, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'Т, є їхньою загальною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Таким чином, суд вважає, що факт придбання житлового будинку за адресою: м.Ясинувата, АДРЕСА_2, 4, разом зі вказаними меблями внаслідок спільної праці членів сім'ї* сторін не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки ОСОБА_1 не довела у судовому засіданні факт проживання з ОСОБА_2 однією сім"єю на момент придбання будинку з меблями, а також свою участь у купівлі будинку.

Позивачка в суді не заперечувала проти того, що договір купівлі-продажу будинку укладав сам ОСОБА_2; вона при вчинення правочину присутня не була, крім того, ОСОБА_1 показала, що не знала, за яку ціну ОСОБА_2 придбав будинок, вона вказала, її частка у грошовому вираженні складала 6,5 тисяч гривень, але у позові про це не зазначила, також не змогла пояснити, яку саме частку грошей вона передала ОСОБА_2 для купівлі будинку.

Суд не може прийняти до уваги доводи позивачки про те, що для купівлі спірного будинку вона позичила частину необхідної суми у свого брата та передала їх ОСОБА_2, оскільки вказані обставини спростовуються наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_4, рідний брат позивачки в суді показав, що у ОСОБА_2 задля придбання будинку разом з ОСОБА_2 були власні грошові кошти, а він їй позичив 100-150 гривень; за скільки вони придбали будинок, ОСОБА_1 йому не говорила.

Свідок ОСОБА_5, син позивачки, судові показав, у його матері були власні збереження, бо він їздив за кордон на заробітки та висилав їй гроші, також показав, що мати йому говорила, що будинок коштує 30-33 тисячі гривень. Також йому відомо, що будинок вони придбали разом з меблями.

Свідок ОСОБА_13, матір позивачки, судові показала, що її донька ОСОБА_1 давала ОСОБА_2 кошти на придбання меблів у будинку, а скільки, вона не пам"ятає.

Свідок ОСОБА_6 , другий син позивачки, судові показав, що ОСОБА_2 разом купували будинок, при цьому мати вкладала власні збереження.

Таким чином, проаналізувавши показання цих свідків, які є родичами позивачки, суд не може прийняти їх до уваги, оскільки вони доволі різняться між собою, протирічать одне одному у питанні, яку саме частку власних коштів ОСОБА_1 вкладала у купівлю будинку, яку саме суму, та звідки вона отримала ці гроші. Всі ці особи також у суді показали, що на момент придбання будинку ОСОБА_2 вже проживали однією сім"єю, але суд не приймає до уваги ці доводи, оскільки вважає цих свідків зацікавленими у справі внаслідок родинних стосунків з позивачкою. Крім того, їхні пояснення в суді в цій частині спростовуються наступними доказами.

 

6

Свідок ОСОБА_7 судові показав, що він арештував гараж у попередньої власниці будинку ОСОБА_14, потім у ОСОБА_1. ОСОБА_2 вперше побачив через кілька місяців після купівлі будинку, і відповідач представив її йому як майбутню дружину. Він, ОСОБА_7 також хотів придбати цей будинок, тому йому відомо, що ОСОБА_2 купив будинок з меблями приблизно за 4.5 тис. Долларів США разом з меблями. Попередня власниця будинку ОСОБА_14 йому не говорила, що будинок придбає сім"я, говорила тільки про ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_8 судові показав, що ОСОБА_2 є його родичем, та вони разом оглядали спірний будинок, також йому відомо, що правочин було вчинено за 4100 долларів СІЛА; ОСОБА_1 при вчиненні правочину присутня не була.

Згідно довідки з банку від ІНФОРМАЦІЯ_13 року, тобто напередодні вчинення правочину ОСОБА_2 зняв із свого валютного рахунку 4005,26 долларів США (а.с. 63).

Також суд не може прийняти до уваги у підтвердження факту проживання однією сім"єю на момент купівлі будинку показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, сусідів ОСОБА_1 по м. Красноармійську, які в суді показали, що дійсно у 2000 році вони бачили ОСОБА_2 вдома у ОСОБА_1, але чи вели ці особи спільне господарством мали загальний бюджет, ці свідки пояснити в суді не змогли.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у задоволенні вимог щодо визнання спірного будинку спільним майном подружжя, та його поділі, як і у визнанні спільним придбаного разом з будинком майна: два дерев"яних ліжка, два трельяжі, шафу, сервант, телевізор, два дивани, три крісла, журнальний стіл, тумбу для білизни.

Разом з тим суд вважає доведеним факт, що починаючи з момента реєстрації ОСОБА_2 у будинку відповідача по АДРЕСА_2, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3 року ( а.с. 15-16) вони проживали однією сім"єю, що не оспорював у суді і сам ОСОБА_2, підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, та під час фактичних шлюбних стосунків ними за загальні кошти внаслідок сумісної праці було придбане наступне майно: килим настінний розміром 3x4 вартістю 600 гривень, палац 3x4 вартістю 500 гривень, штори нічні вартістю 1275 гривень, гардіни 8 м вартістю 200 гривень, ковдру велику вартістю 200 гривень, дві ковдри малі вартістю по 150 гривень кожна загальною вартістю 300 гривень, а також буфет вартістю 80 гривень та холодильник "Донбас" вартістю 200 гривень.

ОСОБА_2 в суді не оспорював, що під час фактичних шлюбних стосунків, коли вони разом з ОСОБА_1 проживали у його будинку, вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет, та вона придбала штори нічні вартістю 1275 гривень, гардіни 8 м вартістю 200 гривень, ковдру велику вартістю 200 гривень, дві ковдри малі вартістю по 150 гривень кожна загальною вартістю 300 гривень, разом, але за його кошти придбали палац вартістю 500 гривень, що суд визнає достатнім для визнання цього майна спільною власністю.

Разом з тим суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що він самостійно придбав буфет у попередньої власниці будинку, перевіз холодильник "Донбас" із свого попереднього будинку у м. Красноармійську, а також самостійно придбав килим настінний у 2000 році     у Красноармійську.

В цій частині доводи позивачки про те, що вказане майно придбавалось ними разом під час фактичного проживання однією сім"ею, підтверджуються наступними доказами.

Свідок ОСОБА_11., яка мешкає по сусідству із ОСОБА_2, судові показала, що бачила як ОСОБА_2, проживаючи разом у його будинку, несли разом килим, бачила цей килим у будинку та стверджує, що він був новий; також зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що вони разом купили палац.

Свідок ОСОБА_12 судові показала, що бачила, як ОСОБА_2 разом придбали у сусідки, яка виїзджала із будинку, буфет та холодильник, також бачила, як вони перевозили ці речі до будинку ОСОБА_1.

Згідно довідки та копії трудової книжки ( а.с. 7-11,75) у вказаний період часу ОСОБА_1 працювала та мала заробіток, на думку суду, достатній для придбання вказаних речей.

 

7

Таким чином, суд вважає, що у суді отримано достатньо доказів на підтвердження того, що вказані речі є спільною власністю сторін.

Також суд вважає підтвердженими ті обставини, що під час шлюбу сторони разом придбали пральну машину "Сатурн" ( 2004 рік) вартістю 999 гривень, масляний обігрювач (2004 р) вартістю 300 гривень, стіл-тумбу ( 2004 р) вартістю 300 гривень, каструлю емальовану на 12 л (2004 р) вартістю 50 гривень, кришталеві келихи для шампанського (12 штук-2004 р) вартістю 120 гривень та магнітофон (2003 рік) вартістю 200 гривень.

Ті обставини, що вказане майно було придбано під час шлюбу, не оспорюється відповідачем, що суд вважає достатнім для визнання цього майна спільною власністю подружжя.

Таким чином, під час фактичних шлюбних стосунків та під час шлюбу сторонами було придбано у спільну власність майно на загальну суму 5404 гривні ( вартість майна відповідач у судовому засіданні не оспорював), яке і підлягає поділу між сторонами у рівних частках; частка кожного із сторін складає 2702 гривні.

Враховуючи, що під час розгляду справи ОСОБА_2 не заперечував проти варіанту поділу майна, запропанованому позивачкою, суд вважає можливим обрати вказаний варіант та виділити ОСОБА_1 на праві приватної власності ковдру велику вартістю 200 гривень, дві малих ковдрі по 150 гривень кожна загальною вартістю 300 гривень, кастрюлю емальовану (12 л) вартістю 50 гривень, занавіски нічні вартістю 1275 гривень, гардіни вартістю 200 гривень, магнітофон вартістю 200 гривень, кришталеві келихи для шампанського (12 штук) вартістю 120 гривень, пральну машину "Сатурн" вартістю 999 гривень, все на загальну суму 3424 гривні; виділити ОСОБА_2 на праві приватної власності килим настінний розміром 3x4 м вартістю 600 гривень, палац розміром 3x4 м вартістю 500 гривень, холодильник "Донбас" вартістю 200 гривень, буфет вартістю 80 гривень, масляний обігрювач вартістю 300 гривень, стіл-тумбу вартістю 300 гривень, все загальною вартістю 1980 гривень.

Таким чином, частка позивачки у грошовому вираженні перевищує належну їй частку у сумі ( 3424 гривні - 2702 гривні ) = 722 гривні; а частка відповідача менше належної йому частки на (2702 гривні -1980 гривень) = 722 гривні.

Враховуючи різницю у частках сторін, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 722 гривні.

Вирішуючи вимоги позивачки щодо поділу земельної ділянки суд керується наступним.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, після укладення договору купівля -продажу будинку із земельною ділянкою ( а.с. 59) ІНФОРМАЦІЯ_12 року ОСОБА_2 по цей час не отримав державний акт на землю, про що свідчить довідка із Ясинуватського районного відділу державного комітету України по земельних ресурсах (а.с. 206).

Враховуючі наведене, приймаючи до уваги, що право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку сторонами не оформлене, вимоги позивачки щодо поділу земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Вирішуючи вимоги позивачки щодо зобов"язання відповідача повернути належні їй носильні речі, суд керується наступним.

Згідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У суді ОСОБА_2 заперечував проти того, що він утримує речі ОСОБА_2 та показав, що вона забрала всі свої речі та написала розписку про те, що не має до нього претензій.

У матеріалах справи є розписка ОСОБА_2 по те, що ІНФОРМАЦІЯ_11 року вона із будинку, де раніше проживала, за адресою : м.Ясинувата,АДРЕСА_2, отримала від ОСОБА_1 свої речі та претензій до нього не має ( а.с. 56).

 

8

У цій частині суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_13, матері позивачки, яка підтвердила, що коли ОСОБА_2 вигнав їх з донькою із будинку, то вона залишила там свої речі, оскільки розписка ОСОБА_2 датована значно пізніше тих подій.

Приймаючи до уваги, що інші докази суду в цій частині не надані, суд вважає що факт знаходження майна позивачки у чужому. Незаконному володіння, не підтвердився, у зв"язку з чим у задоволенні цих вимог слід відмовити як у безпідставних. Керуючись ст. ст. 10,60, 169,212,215 ЦПК України, суд:

вирішив:

Позов  задовільнити частково.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  майно, яке є спільною власністю подружжя.

Виділити ОСОБА_1 на праві приватної власності ковдру велику вартістю 200 гривень, дві малих ковдрі по 150 гривень кожна загальною вартістю 300 гривень, каструлю емальовану (12 л) вартістю 50 гривень, штори нічні вартістю 1275 гривень, гардіни вартістю 200 гривень, магнітофон вартістю 200 гривень, кришталеві келихи для шампанського (12 штук) вартістю 120 гривень, пральну машину "Сатурн" вартістю 999 гривень, все на загальну суму 3424 гривні.

Виділити ОСОБА_2 на праві приватної власності килим настінний розміром 3x4 м вартістю 600 гривень, палац розміром 3x4 м вартістю 500 гривень, холодильник "Донбас" вартістю 200 гривень, буфет вартістю 80 гривень, масляний обігрювач вартістю 300 гривень, стіл-тумбу вартістю 300 гривень, все загальною вартістю 1980 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у частках при поділу майна у сумі  722 гривні.

У решті позову відмовити як у безпідставному.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи ( розрахунковий рахунок 312116259700004 в УДК у м.Донецьку банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 ЄДРПОУ 34686537, отримувач - УДК у м.Донецьку, призначення платежу - Ясинуватський міськрайонний суд -40), 30 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя