Справа № 2-1596/09/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Чередник В.Є,
при секретарі Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Акціонерне товариство "Харківська універсальна Біржа", КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсними довіреностей, договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який було змінено в ході судового розгляду та остаточно просив про визнання недійсними довіреностей, договору купівлі-продажу квартири та визнання за ним права власності.
При цьому, позивач посилався на те, що на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, та членам її сім"ї ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1993 року.
03 листопада 2007 року померла мати позивача - ОСОБА_5, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді спірної квартири.
В грудні місяці 2007 року позивач дізнався про продаж квартири в 1994 році, коли звернувся до КП "Харківське міськБТІ", з необхідним переліком документів, для отримання витягу з Реєстру прав власності для оформлення спадщини.
Оригінал свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1993 року та оригінал технічного паспорту на спірну квартиру у позивача на руках, з його володіння не вибували, їх копій та дублікатів не отримував. Весь час сплачує за комунальні платежі, користується квартирою, особові рахунки по комунальним службам відкриті на його матір. Довіреності на розпорядження квартирою не видавав. Вважає, що договір купівлі - продажу квартири від 30.03.1994р.за № 266 було вчинено поза волею власників та без їх відома.
У судовому засіданні позивач та його представник уточнений позов повністю підтримали.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник третьої особи КП "Харківстке міськБТІ" у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, винести рішення відповідно до діючого законодавства.
Представник третьої особи Акціонерного товариства "Харківська універсальна Біржа" у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилась, подала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, проти позову не заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1993 року, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду на підставі розпорядження № 27933 від 09 грудня 1993 року. (а.с.9 )
Позивач є сином ОСОБА_5, яка померла 03 листопада 2007 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції був зроблений актовий запис № 16232 від 06 листопада 2007 року (свідоцтво про смерть серії 1-ВЛ № 142410).
30 березня 1994 року Акціонерним товариством "Харківська універсальна Біржа" зареєстрований договір купівлі - продажу № 266, по якому ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продали, а ОСОБА_2 придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 55,5 кв.м. за 27 000 000 (двадцять сім мільйонів) карбованців. (а.с. 8)
Частиною 1 статті 227 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) передбачено, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Водночас, згідно зі ст. 47 вказаного Кодексу, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.
Угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а лише не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню. До нотаріально посвідчених документів прирівнюються лише документи, складені згідно з вимогами ст. 40 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року
Ураховуючи вищевикладене, відсутня різниця між укладанням угоди на біржі чи поза нею. Відповідно до листа Міністерства юстиції від 11.12.2002р. № 14-7/1390 необхідно дотримуватися законодавчо встановленої форми угод про відчуження нерухомого майна незалежно від місця, де ці угоди укладаються.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року, товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Отже, товарна біржа - це оптовий, регулярно діючий ринок, де відбувається торгівля сировиною, матеріалами, іншими товарами, допущеними до обігу на біржі, створений для зручності здійснення комерційної діяльності юридичними та фізичними особами, які, в свою чергу, повинні бути обов'язково зареєстрованими відповідною біржею як її учасники.
Таким чином, угоди щодо придбання на біржових торгах, об'єктів нерухомого майна вимагають оформлення в простій письмовій, а в разі потреби - в нотаріальній формі.
Відповідно до ст. 48 ЦК (1963р) угода, яка не відповідає вимогам закону є недійсною.
Від імені продавця ОСОБА_5 по довіреності діяла ОСОБА_3, яка підписала вищевказаний договір. Вказана довіреність посвідчена державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 12 лютого 1994 року та зареєстрована в реєстрі за № ч 1173. ( а.с. 88)
Від імені продавця ОСОБА_1 по довіреності діяла ОСОБА_3, яка підписала вищевказаний договір. Вказана довіреність посвідчена державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 12 лютого 1994 року та зареєстрована в реєстрі за № ч 1172. ( а.с.87 )
З досліджених в судовому засіданні вищевказаних довіреностей вбачається розбіжність в реквізитах довіреностей, а саме : відтиск посвідчувального штампу - державного нотаріуса Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, а відтиск круглої гербової печатки - Першої Харківської державної нотаріальної контори.
Харківський обласний державний нотаріальний архів повідомив, що згідно з документами фонду № 15 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою, 12 лютого 1994 року довіреність від імені гр. ОСОБА_5 на ім"я ОСОБА_3 та довіреність від імені гр. ОСОБА_1 на ім"я ОСОБА_3 не посвідчувалися, записи про посвідчення довіреностей за № № 1172,1173 в реєстрах № 1,3,4,5,6,7 - відсутні. (довідка № 1267/2-13 від 05.-5.2009р.) (а.с.80)
Згідно тексту довіреностей № ч 1172 від 12.02.1994р. та № 1173 від 12.02.1994р. відповідач уповноважувалась оформити в нотаріальній конторі договір купівлі -продажу квартири, що належить їм на праві особистої власності. Всупереч цьому спірний договір був укладений та зареєстрований Акціонерним товариством "Харківська універсальна Біржа" та квартира зареєстрована у міському центрі приватизації державного житлового фонду на праві спільної сумісної власності і записана у реєстрову книгу за № 2-93-19012.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Київським відділом запису актів громадянського стану був зроблений запис за № 257. (свідоцтво про народження серія ІІ-ВЛ № 453280) ( а.с. 13).
12 лютого 1994 року, на день посвідчення довіреності № ч1172 від 12.02.1994 року державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори позивачу виповнилось 13 років та 6 місяців.
Статтею 14 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) передбачено, що за неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.
Статтею 48 ЦК УРСР вбачається, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Отже, спірний договір не відповідає моральним засадам суспільства.
Як власник, померла ОСОБА_5, користувалась своїм правом володіння та користування квартирою, всі особові рахунки по комунальним службам відкриті на її ім"я. Перешкод в користуванні квартири їй ніхто не чинив. Зазначене підтверджується квитанціями про сплату комунальних платежів; договором найму житла, підписи сторін на якому були посвідчені начальником КЖЕП-5 ОСОБА_7 та скріплений печаткою КЖЕП-5; довідкою № 125 від 20.01.2009р. Київської філії дільниці № 13 КП "ЖИЛКОМСЕРВІС"; довідкою № 124 від 20.01.2009р. Київської філії дільниці № 13 КП "ЖИЛКОМСЕРВІС" ( а.с.14, 27-35)
Батьки позивача, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, знаходились у шлюбі ( свідоцтво про шлюб від 4.02.1977 року.
Від шлюбу є дитина - ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про народження від 09 липня 1980 року.
Батько позивача, ОСОБА_8, 12 листопада 1994 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14 листопада 1994 року, виданого Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану.
Мати позивача, ОСОБА_5, 03 листопада 2007 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06 листопада 2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції.
Після смерті матері позивача відкрилася спадщина на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4, що належала їй на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1993 року, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду на підставі розпорядження № 27933 від 09 грудня 1993 року, що зареєстрована у міському Центрі приватизації державного житлового фонду на праві спільної сумісної власності і записана в реєстрову книгу за № 2-93-19012.
? частини квартири зареєстрована за ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" запис у реєстровій книзі за № П-2-3041 від 23 грудня 1993року.
Статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 першої черги є - ОСОБА_1.
Інших спадкоємців першої черги немає.
Позивач на час відкриття спадщини постійно проживав та був зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2.
Протягом шести місяців з дня смерті матері позивач подав до 8-ої Харківської державної нотаріальної контори Київського району м. Харкова заяву про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після її смерті, про що нотаріусом заведено спадкову справу.
Тобто, я прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_5
Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5.
Як власник квартири позивач, після смерті матері, володіє та користується вказаною квартирою. Перешкод в користуванні квартирою йому ніхто не чинить.
Суд приходить до висновку, що позивач з померлою не мали наміру розпоряджатися своєю власністю, майно вибуло із їх володіння іншим шляхом поза їх волею. Здійснювати продаж квартири не відповідало їх внутрішній волі. Спірний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Договір купівлі - продажу квартири від 30.03.1994р.було вчинено поза волею власників та без їх відома.
Згідно ст. 145 ЦК УРСР ( в редакції1963 р.) якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчуджувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.
Зазначене свідчить, що права позивача, як власника квартири, який володіє та користується нею, з боку відповідачів порушуються, через що, для захисту своїх прав вимушений був звернутися до суду.
За п.4 Перехідних положень ЦК - щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10,11 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 47, 48, 145, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), п.4 Перехідних положень ЦК України, ст. 3, 119,120, 133-135 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати недійсною довіреність від 12 лютого 1994 року, видану від імені ОСОБА_5 на ОСОБА_3, нотаріально посвідчену державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 12.02.1994р. та зареєстровану в реєстрі за № ч1173.
Визнати недійсною довіреність від 12 лютого 1994 року, видану від імені ОСОБА_1 на ОСОБА_3, нотаріально посвідчену державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 12.02.1994р. та зареєстровану в реєстрі за № ч 1172.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, зареєстрованого 30.03.1994р. Акціонерним товариством "Харківська універсальна біржа" за № 266, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_6 в цілому.
Зобов'язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації " скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_2 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_7.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подання вказаної заяви апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя