Справа №1-129/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Рижикова В.Г.
при секретарі Славич М.В.
за участю прокурора Цар І.І.
підсудного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мукачево справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, цигана, громадянина України, з освітою п'ять класів, не працюючого, одруженого, на утримання якого двоє неповнолітніх дітей, не військовозобов'язаного, раніше судимого:
- 03.12.1992 року Мукачівським районним судом за ст. 17-140 ч.2 КК України з застосуванням
ст.ст. 42,70 призначено покарання за сукупністю злочинів до позбавлення волі терміном на б
місяців;
-30.03.1993 року Мукачівським районним судом за ст. 140 ч.2 КК України, позбавленням волі терміном на 2 роки б місяців звільнений 7.10.1993 року;
- 14.03.1994 року Воловецьким районним судом за ст. 140 ч.2 КК України позбавленням волі
терміном 3 роки, додаткові заходи умовно з випробувальним терміном 1 рік;
'- 11.03.2004 року Берегівським районним судом за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі , на шлях виправлення не став , а знову скоїв злочин;
- за ст. 395 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1 раніше судимий 03 грудня 1992 року Мукачівським районним судом за ст. 17-140 ч.2 КК України, з застосуванням ст.ст. 42,70 призначено покарання за сукупністю злочинів до позбавлення волі терміном на б місяців.
30 березня 1993 року Мукачівським районним судом за ст. 140 ч.2 КК України, з позбавленням волі терміном на 2 роки 6 місяців звільнений 07 жовтня 1993 року.
14 березня 1994 року Воловецьким районним судом за ст. 140 ч.2 КК України з позбавленням волі терміном 3 роки, додаткові заходи умовно з випробувальним терміном 1 рік.
11 березня 2004 року Берегівським районним судом за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі та будучи притягнутий до кримінальної відповідальності, 24.07.2006 року Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області по ст. 389 ч.2 КК України і відносно нього кримінальна справа в порядку ст. 225 КПК України направлена для розгляду в Мукачівський міськрайонний суд, на шлях виправлення не став, а знову скоїв злочин.
Так, постановою Мукачівського міськрайонного суду від 28.04.2006 року, раніше судимому ОСОБА_1, було встановлено адміністративний нагляд згідно ст. ст. З п. "В" 5, 10 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі" строком на 1 рік з обмеженнями: заборонено виходити з будинку по місцю постійного проживання в період з 22.00 по 6.00 годин київського часу; заборонено перебування в місцях продажу спиртних напоїв на розлив; заборонено виїзд за межі постійного місця проживання без відома.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєні інкримінованого йому злочині за ст. 395 КК України визнав повністю та пояснив суду, що у 2006 році він
повернувся з місць позбавлення волі і став проживати в АДРЕСА_1. Повернувшись з місць позбавлення волі спочатку все було добре, він почав продавати кошики, що якось прожити, але через деякий час жінка його покинула, не вистачало грошей щоб прогодувати дітей, через що став зловживати спиртними напоями. Горілку, вина купляв за гроші, які отримав за продані кошики, приходячи додому в стані алкогольного сп'яніння міг поскандалити з рідними, за що працівниками міліції неодноразово складалися протоколи про адміністративне правопорушення. В квітні 2006 року відносно нього було встановлення адміністративний нагляд з певними обмеженнями, про які він знав, оскільки кожної суботи потрібно було відмічатися в міліції, з вечора до ранку бути вдома, не заходити в приміщення кафе, де торгують спиртними напоями. Перший час коли тільки встановили за підсудним адміністративний нагляд, останній ходив відмічатися і виконував всі покладені на нього судом обов'язки, але потім заробітку не було і став часто не приходити додому, а коли приходив, то на запитання мами, де він був, той відповідав, що був у АДРЕСА_2, де проживає дружина. Мати підсудного неодноразово говорила останньому, щоб той ходив в міліції реєструватися, але він находив будь-які причини, щоб не йти на реєстрацію, оскільки думав, що його арештують і позбавлять волі. Так практично з листопада по січень ОСОБА_1 вдома не було і відмічатися в міліцію він не ходив, а коли в грудні 2006 року повернувся додому мати йому сказала, що приходили працівники міліції і казали, що йому необхідно з'явитися у відділення Мукачівського РВ УМВС в Закарпатській області, але оскільки він боявся суду, того, що відносно нього порушення кримінальна справа, та те, що його можуть заарештувати покинув постійне місце проживання нікого при цьому не повідомивши. За весь останній період з 20 грудня 2006 року по 30 грудня 2006 року знаходився в м.Львів, де продавав кошики, щоб заробити якість кошти. Про те, що виїжджав за межі району та області підсудний нікого не повідомляв.
Підсудний ОСОБА_1 розкаюється у вчиненому і просить суд суворо його не карати.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд на підставі ст. 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, роз'яснивши наслідки передбачені ч.З ст. 229 КПК України.
Вина ОСОБА_1 в скоєні інкримінованому йому злочину підтверджується показами свідків: ОСОБА_2 (ах. 23-25), ОСОБА_3 (а.с. 26-28), ОСОБА_4 (а.с. 29-31), ОСОБА_5 (а.с. 32-34), які вони дали на досудовому слідстві, а також:
рапортом лейтенанта міліції ДІМ Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області
від 02.01.2007 року ОСОБА_5 (а.с. 3);
постановою Мукачівського міськрайонного суду від 28.04.2006 року про встановлення
адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1 (а.с. 4);
рапортами працівників ДІМ Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області
від 20.11.2006 p., 12.12.2006р., 25.12.2006р., 09.12.2006р., 16.12.2006р., 22.12.2006р.,
30.12.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 5, - 12);
вироком Мукачівського районного народного суду від 03.12.1992р. (а.с. 48);
вироком Воловецького районного народного суду від 14.03.1994р. (а.с. 49-51).
За таких обставин суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані досудовим слідством за ст. 395 КК України - по кваліфікуючим ознакам, порушення правил адміністративного нагляду, тобто, самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду - кваліфіковані вірно та в судовому засіданні підтвердилися повністю.
При обрані виду і розміру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, всі обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1 Підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості, вину свою визнав повністю, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше судимий.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання суд не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлено.
За таких обставин суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання без ізоляції його від суспільства, застосувавши до нього ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 395 КК
України.
На підставі ст. 69 КК України призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речових доказів по справі не має.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судових витрат по справі не має.
Вирок оголошено і може бути оскаржено на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення, через цей суд в апеляційний суд Закарпатської області.