У К Р А Ї Н А
ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
м. ПОЛТАВИ
Справа №3-3389/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г. при секретарі Шестопал А.О., за участю порушника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Мордовської АР, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, пенсіонера, до адміністративної відповідальності не притягувався
в с т а н о в и в :
17 серпня 2009 року, приблизно о 12 год. 20 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці 23 Вересня в напрямку вулиці Київське Шосе в м. Полтаві в порушення підпункту «е» п.8.7.3. Правил дорожнього руху України (далі - Правил) на регульованому перехресті з вулицею Київське Шосе проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по вулиці Київське Шосе в напрямку м. Києва. Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження.
В ході судового розгляду справи порушник не визнав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, заявивши, що перехрестя проїхав на дозволений сигнал світлофору і здійснив поворот праворуч, після чого відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який, на його думку, проїхав на заборонений сигнал світлофору та заснув за кермом із-за чого не уступив йому дорогу, внаслідок чого і сталося ДТП, винним в якому він вважає останнього. Він також заявив, що очевидців цієї транспортної пригоди, які б бачили факт ДТП не було, а тому показання свідків, які стверджують, що саме він проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора він вважає неправдивими.
Незважаючи на невизнання порушником своєї вини у вчиненні ДТП його винуватість у цьому підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були перевірені в ході судового розгляду справи.
Так, свідок ОСОБА_2, інший учасник ДТП, в ході судового розгляду справи показав, що в зазначений день і час він на автомобілі НОМЕР_2 рухався по вулиці Київське Шосе в напрямку м. Києва. Доїхавши до перехрестя з вулицею 23 Вересня він зупинився на заборонений сигнал світлофора і рух розпочав, коли включився зелений сигнал світлофору. В цей час автомобіль НОМЕР_1 виїхав з вулиці 23 Вересня на головну дорогу і не зупинившись, повертаючи праворуч під»їхав під керований ним автомобіль, внаслідок чого і сталася ДТП, винуватим в якому він вважає водія автомобіля ЗАЗ. На його думку, свідченням винуватості іншого учасника ДТП являється те, що на його грузовому автомобілі пошкоджений паливний бак, куди прийшовся удар від зіткнення та не пошкоджені передній бампер і крило автомобіля, що спростовує твердження порушника про те, що саме грузовий автомобіль, яким він керував вдарив його ззаді після того, як він вже рухався по вулиці Київське Шосе після закінчення маневру повороту праворуч.
Свідок ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні, показав, що 17 серпня 2009 року, приблизно о 12 год. 20 хв., він на грузовому автомобілі рухався в напрямку м. Києва за автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, якого він до часу розгляду справи в суді не знав. На перехресті з вулицею 23 Вересня він зупинився за вказаним автомобілем на заборонений сигнал світлофора. Коли включився зелений сигнал, він почав рухатись слідом за ним і побачив, що з вулиці 23 Вересня виїхав автомобіль ЗАЗ білого кольору, який вдарився в правий бік автомобіля «ТАТА». Оскільки автомобіль «ТАТА» зразу не зупинився, то він об»їхав його і не зупиняючись поїхав далі.
В ході огляду місця ДТП зафіксований факт його вчинення, про що свідчить протокол огляду від 17 серпня 2009 року та схема додана до нього (а. с. 3-7), який суд приймає до уваги як доказ по справі.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд, крім наведеного вище, виходить також з змісту підпункту «е» пункту 8.7.3. Правил, згідно з яким червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Ці вимоги Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 були порушені, про що зазначено в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок чого і сталася дорожньо-транспортна пригода.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_1, порушивши підпункт «е» пункту 8.7.3. Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Суд критично оцінює його показання та розцінює його поведінку під час ДТП як таку, що суперечить вимогам Правил та свідчить про зневажливе ставлення до їх вимог, а отже про не усвідомлення ним небезпеки, яка створюється на автомобільних дорогах водіями, які нехтують вимогам ПДР. Заперечення порушником своєї вини суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення, яке йому інкримінується та намір уникнути відповідальності за вчинене, а тому до уваги його показання не приймає.
Суд не приймає до уваги показання порушника про те, що свідок ОСОБА_3 не був очевидцем пригоди, так як його на місці ДТП він не бачив. Суд розцінює це твердження як надумане, оскільки в поясненні, написаному ОСОБА_2 17 серпня 2009 року, тобто зразу після скоєння ДТП, вказаний державний номерний знак автомобіля, яким свідок в той час керував, що і було встановлено в ході судового розгляду справи.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, те що він являється особою похилого віку, ступінь його вини, поведінку під час ДТП та в ході розгляду справи, і вважає, що на нього повинно бути накладено адміністративне стягнення близьке до мінімального, визначеного санкцією статті 124 КУпАП.
Керуючись статтями 283 та 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Піддати громадянина ОСОБА_1 на підставі ст. 124 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред’явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя А.Г. Савченко