У К Р А Ї Н А  

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

 м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 691/09  

В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 листопада 2009 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

      головуючого - судді                                             Савченка А.Г.  

      при секретарі                                                       Шестопал А.О.  

      за участю: прокурора                                           Мілаш М.С.  

      підсудного                                  ОСОБА_1            

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві  кримінальну справу  по обвинуваченню  

  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, пенсіонера, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1 та 3 ст. 204 КК України,  

в с т а н о в и в :  

      Протягом червня-серпня 2009 року підсудний ОСОБА_1 незаконно виготовив та зберігав з метою збуту 40 л незаконно виготовлених алкогольних напоїв за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5.

      11 та 13 серпня 2009 року він збув 1,5 та 1 л незаконно виготовлених спиртних напоїв громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно по ціні 20 грн. на 1 л, яку ті в день придбання добровільно видали працівникам правоохоронних органів.

      Згідно висновків експерта № 03-03/4236 та № 03-03/4237 від 30 вересня 2009 року придбана вказаними громадянами рідина є водно-спиртовою сумішшю міцністю 39,4 та 38,1% відповідно і не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 по відсутності належної тари, укупорки, маркування та по органолептичним, фізико-хімічним показникам і при вживанні становить загрозу для життя і здоров»я людей.

13 серпня 2009 року працівниками ПМ ДПІ у м. Полтаві під час проведення огляду місця проживання підсудного в с. Кашубівка Полтавського району Полтавської області по вул. Комарова, 2 було виявлено та вилучено 40 л спирту міцністю 95,7% та 40 л прозорої рідини із характерним запахом спирту, яка згідно висновку експерта № 03-03/4238 від 30 вересня 2009 року придбана вказаними громадянами рідина є водно-спиртовою сумішшю міцністю 37,6% і не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 по відсутності належної тари, укупорки, маркування та по органолептичним, фізико-хімічним показникам і при вживанні становить загрозу для життя і здоров»я людей.  

      Допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, підтвердивши факти їх скоєння за обставин, викладених вище та зазначив, що робив це виключно із-за складних сімейних обставин, що викликано відсутністю будь-яких доходів та необхідністю здобування коштів для лікування тяжко хворої дружини, яка на даний час після перенесення інсульту паралізована та потребує великих затрат для її лікування та догляду за нею. Щиро кається у вчиненому та просить його суворо не карати.  

      Оскільки фактичні обставини справи  ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз”яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.  

 Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати як незаконне зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тобто за ч. 1 ст. 204 КК України, а також як незаконне виготовлення алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя і здоров»я людей, тобто за ч. 3 ст. 204 КК України.

 Посилання органів досудового слідства на таку кваліфікуючу ознаку діянь підсудного як незаконне придбання з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв суд вважає зайвим і виключає його з обвинувачення останнього.  

      Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного,  суд визнає  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.  

      Обставин, які  обтяжують його покарання, суд не знаходить.

      Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що впливають на призначення покарання.

      Суд враховує, що один із вчинених  підсудним злочинів відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких.

      При призначенні покарання суд також враховує, що підсудний вперше вчинив злочини, за які притягається до кримінальної відповідальності, його похилий вік, мотиви вчинення злочину – збіг тяжких сімейних обставин, які викликані тяжким захворюванням дружини та відсутності коштів для її лікування, позитивну характеристику його особи, стан його здоров»я,  обставини, що пом’якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі з звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке в повній мірі відповідатиме його меті, а саме виправленню підсудного, його вихованню та соціальній реабілітації .

      Цивільний позов по  справі не заявлено.

      Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

      Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :  

    ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 та 3 статті 204 КК України і засудити його:

 за ч. 1 ст. 204 КК України до штрафу в сумі 8500 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;

 за ч. 3 ст. 204 КК України на п’ять років позбавлення волі з вилучення та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.

 На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п’яти років позбавлення волі з вилучення та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.

 На підставі  ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  три роки.

      Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  засудженого ОСОБА_1  обов»зки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

      Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

      Речові докази по справі (а. с. 73) – знищити.

 Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

       Суддя                                                                                                   А.Г.Савченко