У К Р А Ї Н А  

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 711/09  

В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 листопада 2009 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                             Савченка А.Г.  

      при секретарі                                                       Шестопал А.О.  

за участю: прокурора                         Ландаря Є.О.  

 захисника                                   ОСОБА_1  

  підсудного                                  ОСОБА_2,       

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, ніде не працює, в силу ст. 89 КК України (далі - КК) не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :  

      20 липня 2009 року, приблизно о 4 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проходячи повз будинок № 49, що по вулиці Р. Люксембург в м. Полтаві, з метою крадіжки, через відчинене вікно проник в квартиру № 7, звідки таємно викрав  мобільний телефон «Samsung C240» вартістю 480 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «Джинс» без вартості, на рахунку якої були кошти в сумі 27 грн., який належить потерпілому ОСОБА_3, завдавши йому збитку на загальну суму 507 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд, передавши його своїй знайомій, у якої його й було вилучено.  

      Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши факт його скоєння за вказаних вище обставин. Зазначив, що намір вчинити крадіжку у нього виник , коли він, перебуваючи в нетверезому стані, проходив повз вказаний будинок та побачив у ньому відчинене вікно в квартирі потерпілого. Проникнувши через нього до квартири, він викрав мобільний телефон  «Samsung C240» та втік з місця скоєння злочину. В цей же день він передав його своїй знайомій, а через деякий час від неї дізнався, що телефоном  зацікавились працівники міліції. В зв’язку з цим він з»явився із зізнанням в органи внутрішніх справ, в якому повідомив про скоєний злочин. В ході досудового слідства мобільний телефон було вилучено та повернуто потерпілому. Щиро кається у вчиненому та просить його суворо не карати.  

 Потерпілий ОСОБА_3 в ході судового слідства підтвердив факт вчинення злочину підсудним за викладених ним обставин, зазначивши, що дійсно того дня він проснувся рано і відчинив вікно в квартирі. Сам же зайшов на кухню. Перебуваючи там, він почув шум в кімнаті квартири і через вікно побачив, що від будинку втікав підсудний. Оглянувши кімнату, він зразу ж виявив крадіжку його мобільного телефону «Samsung C240». Про скоєний злочин він повідомив в міліцію. Через деякий час від працівників міліції він дізнався, що крадіжку телефону скоїв підсудний та йому було повернуто викрадене,  в зв’язку з чим він претензій до підсудного не має, але наполягає на його суворому покаранні. Внаслідок крадіжки йому було завдано збитку на вказану вище суму.  

 Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.  

      Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), пов’язаного з проникненням в житло, тобто за ч. 3 ст. 185 КК України.    

      Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає з»явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.  

      Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

      Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що впливають на призначення покарання.

      Суд враховує, що вчинений підсудним злочин відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких.  

      При призначенні покарання суд також враховує, що підсудний раніше неодноразово вчинював злочини та засуджувався за це, хоча судимості погашені, характеристику його особи як схильної до вчинення правопорушень та ведення антисоціального способу життя (а. с. 136), обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке в повній мірі відповідатиме його меті, а саме виправленню підсудного, його вихованню та соціальній реабілітації. Призначаючи покарання, суд враховує як зазначені обставини, що пом’якшують покарання, так і поведінку підсудного після скоєння злочину, яку розцінює як щире каяття та намір відшкодувати завдані збитки. Суд враховує також стан здоров»я підсудного, який має соціальний розлад поведінки, в зв’язку з чим перебував на лікуванні в психіатричній лікарні. Це дає підстави суду розцінити ці обставини як такі, що пом’якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину  і призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК.  

      Цивільний позов по  справі не заявлено.

      Питання про речові докази суд вирішує відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України і вважає за необхідне повернути вилучений в ході досудового слідства мобільний телефон потерпілому, якому він належить та переданий на зберігання.

      Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :  

    ОСОБА_2   за ч. 3 ст. 185  КК України з застосування ч. 1 ст. 69 КК України на один рік позбавлення волі.  

 Строк відбування покарання рахувати з 30 липня 2009 року, зарахувавши в нього час перебування засудженого під вартою   в зв’язку з обранням відносно нього запобіжного заходу по цій справі.

      Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді  взяття під варту залишити без змін.

      Речовий доказ – мобільний телефон, який передано на зберігання потерпілому (а. с. 75), повернути йому ж.

      Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в цей же строк з моменту вручення копії вироку.  

       Суддя                                                                                                   А.Г.Савченко