Судове рішення #6665967

Справа № 22-а-5482/2008 р. Головуючий у першій

інстанції Копичинський О.В. Доповідач Кірюхіна М.А.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


18 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Курської А.Г. Суддів Кірюхіної М.А. Горбань В.В. при секретарі Кравчук З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про оскарження дій суб'єкту владних повноважень, спонукання усунути порушення його права та стягнення судових витрат,

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2008 року,


ВСТАНОВИЛА:


У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі ГУ ПФУ в АРК) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в АРК від 17 січня 2008 року про відмову ОСОБА_1. у призначенні пенсії за вислугу років з урахуванням трудового стажу, призначення пенсії з 01 січня 2007 року та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він з 28 червня 1977 року по 28 серпня 1995 року проходив дійсну військову службу в Збройних Силах СРСР, загальний стаж військової служби складає 14 років 7 місяців 14 днів. 21 лютого 2001 року позивачу виповнилось 45 років, а з 01 квітня 2007 року його загальний трудовий стаж склав 30 років та 14 днів. У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просить визнати за ним право на отримання пенсії за вислугу років, яка передбачена п. б ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2006 року за його позовом до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим за ним визнано право на отримання пенсії. Проте, у зв'язку з тим, що призначенням пенсії військовослужбовцям займається ГУ ПФУ в АРК, позивач 11 грудня 2007 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням трудового стажу, але рішенням ГУ ПФУ в АРК від 17 січня 2008 року йому було відмовлено.

Оскаржуваною постановою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Відмова ТУ ПФУ в АРК в призначенні ОСОБА_1. пенсії за вислугу років з 01 січня 2008 року визнана протиправною. ГУ ПФУ в АРК зобов'язано призначити ОСОБА_1. пенсію за вислугу років на підставі п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». ОСОБА_1. компенсовані витрати по оплаті судового збору за рахунок Державного Бюджету України в сумі 3 гри. 40 коп.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в АРК ставить питання про скасування
постанови суду і просить ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1. в позові
відмовити, посилаючись на те, що постанова суду незаконна і необгрунтована,
ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що
ОСОБА_1 як підставу позову зазначив лише постанову Залізничного
районного суду М.Сімферополя про зобов'язання військового комісаріату

призначити пенсію, а суд розглянув справу на підставі Закону « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, апелянт вказує на те, що згадана постанова суду не обов'язкова до виконання управлінням Пенсійного Фонду України у Автономній Республіці Крим.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, його представника ОСОБА_2 та представника Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим ОСОБА_3., перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог. При цьому визнав встановленим, що пенсія за вислугу років на умовах п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачеві може бути призначена, оскільки він, як особа, що досягла віку 45 років, має загальний стаж 30 років 7 днів, стаж військової служби - 14 років 7 місяців 14 днів, підпадає під дію названого Закону.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби 28 серпня 1995 року, а 21 лютого 2001 року йому виповнилось 45 років, загальний стаж військової служби складає 14 років 7 місяців 14 днів, загальний трудовий стаж склав 30 років та 14 днів.

Як правильно зазначив суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні, право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в період з 01 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та служби за контрактом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і які досягли 45 -річного віку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановленими судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Залізничного районного суду М.Сімферополя від 11 жовтня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1. до військового комісаріату АР Крим, яка набрала чинності 23 жовтня 2006 року, встановлено право ОСОБА_1. на пенсію за вислугою років за вищезазначеним законом, тому суд першої інстанції обґрунтовано послався на обставини, встановлені судовим рішенням Залізничного районного суду М.Сімферополя від 11 жовтня 2006 року.

Аналізуючи зазначені норми Закону та фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за своїми критеріями позивач відповідав умовам, встановленим ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому він має право на призначення пенсії за вислугу року та обґрунтовано задовольнив позов.

Згідно зі ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Всупереч вимогам ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів, які б могли спростувати висновки викладені у постанові суду першої інстанції.

Довід апеляційної скарги про те, що при розгляді справи суд вийшов за межі адміністративного позову, оскільки ОСОБА_1 у позовній заяві посилався лише на рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя від

11 жовтня 2006 року по справі за його позовом до військового комісаріату Автономної Республіки Крим, а суд у оскаржуваному рішенні послався на ст.

12 «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є безпідставним, оскільки свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував саме цим законом, а також і іншими нормативно -правовими актами.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування постанови.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 195, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.

Постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної

інстанції протягом одного місяця .


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація