Справа № 194/1446/16-ц

Номер провадження 2-о/194/10/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Сафоновій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до заінтересованої особи державного нотаріуса Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду із заявою до заінтересованої особи про встановлення факту батьківства, в якій зазначає, що вона народилася 16 лютого 1961 року в селі Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області. Після укладення шлюбу з ОСОБА_3 08 вересня 1979 року вона змінила прізвище на ОСОБА_3, а ОСОБА_4 – це її дошлюбне прізвище.

Заявник зазначає, що її батьками є: мати – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, але на момент її народження її батьки перебували у фактичних шлюбних відносинах, шлюб між ними не був зареєстрований, тому в свідоцтві про її народження серії 1-АГ № 799953 в графі «батько» відомості про батька відсутні.

Вона та її батьки проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, спільно виховували та утримували її, як їхню єдину дитину.

В 1966 році її батько ОСОБА_5, працюючи на шахті «Тернівська», отримав ордер на квартиру в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області та з 20 жовтня 1966 року її батьки та вона, як сім’я, мешкали в АДРЕСА_1.

29 серпня 2013 року її батько ОСОБА_5 помер, заповіту не залишив, а тому вона, як дочка померлого, має право на спадщину, що відкрилася після його смерті.

В грудні 2016 року вона звернулася до державної нотаріальної контори в м. Павлограді із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_5.

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки відсутній факт родинних відносин між нею та ОСОБА_5.

Таким чином, відсутність у свідоцтві про її народження відомостей про батька перешкоджає їй оформити спадщину після смерті батька ОСОБА_5, а встановлення факту батьківства їй необхідно для оформлення спадщини.

На підставі викладеного, заявник просить суд встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5, який народився 15 квітня 1935 року, що помер 29 серпня 2013 року, є батьком ОСОБА_1, яка народилася 16 лютого 1961 року в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, реєстрація народження якої проведена 08 серпня 1968 року райЗАГС м. Павлограда Дніпропетрвоської області, актовий запис №21.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, однак надала до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, заяву підтримує в повному обсязі, просить заяву задовольнити (а.с. 39).

Заінтересована особа – державний нотаріус Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася своєчасно та належним чином (а.с. 50).

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин справа розглянута без участі сторін.

Перевіривши матеріали справи, докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З правових позицій Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

-встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до правових позицій п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір’ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно з ст. 53 КпШС України, згідно з якою у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ст. 57 КпШС України, діти, походження яких встановлено, зокрема, за рішенням суду, мають ті ж права і обов'язки щодо батьків та їх родичів, що й діти, які народилися від осіб, які перебувають у шлюбі.

З правових позицій п. 7 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Згідно з ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Судом встановлено, що в свідоцтві про народження заявника серії І-АГ № 799953, виданого 08 серпня 1968 року районним ЗАГС м. Павлоград, батьками ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, записані: мати - (російською мовою) ОСОБА_7, відомості про батька відсутні (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-КИ № 306110, виданого 08 вересня 1979 року Богданівською сільською радою Павлоградського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_3, після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с. 7).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 248768, виданого 25 березня 1999 року виконкомом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 померла 24 березня 1999 року (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КИ № 520548, виданого 29 серпня 2013 року Виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 помер 29 серпня 2013 року (а.с. 10).

Постановою завідуючої Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі на її ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно після померлого 29 серпня 2013 року ОСОБА_5, у зв’язку з відсутністю факту родинних відносин з вищевказаним померлим (а.с. 11).

Факт батьківства підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: ордером № 11 на двокімнатну квартиру на ім’я ОСОБА_5, виданого ШСУ треста Павлоград Шахто-строй Комбінату Дніпрошахтострой ордер № 11 на членів сім’ї: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2010 року, згідно якого по 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (а.с. 12, 13), довідкою виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року № 6343, за якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20.10.1966 року до 11.01.1985 року. Разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 – батько, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 – мати, мешкали разом як подружжя однією сім’єю з 1966 року по 1999 року (до моменту смерті ОСОБА_4, яка померла 24.03.1999 року) (а.с. 16), письмовими поясненнями свідків, наданих суду: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 які підтвердили той факт, що ОСОБА_5, який помер 29 серпня 2013 року, є батьком ОСОБА_1 (а.с. 40, 41, 42, 53).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Встановлення факту батьківства необхідно заявникові для оформлення спадщини після смерті батька.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57, 60, 209, 212, 213, 215, 234, 235, 256, 259 ЦПК України, ст.ст. 53, 57 КпШС України, ст. ст. 128, 130 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 до заінтересованої особи державного нотаріуса Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства – задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5, який народився 15 квітня 1935 року, та помер 29 серпня 2013 року, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, реєстрація народження якої проведена 08 серпня 1968 року райЗАГС м. Павлограда Дніпропетровської області, актовий запис № 21.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 02.10.2017 року.

Суддя: І.С. Солодовник