Справа № l-28/07

 ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 лютого 2007 року                                                                                                         м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі:        головуючого-судді                Бондаренко Ю.О..

при секретарі                      Мочарко М.М.

з участю прокурора             Сідуна В.М.

потерпілого                         ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2 захисника підсудного        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Мукачево кримінальну справу

про обвинувачення

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, раніше судимого 21.10.1975 року вироком Мукачівського місцевого суду по ст.ст. 223 ч.2, 194 ч.І КК України на 10 років позбавлення волі, 1978 року на підставі ст.. 52-2 КК України звільнений умовно з працею 6 років 7 місяців 13 днів (судимість погашена)

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.І КК України, -

встановив:

01 жовтня 2005 року, біля 19 години 30 хвилин ОСОБА_4 на проїжджій частині дороги біля будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, підійшов до ОСОБА_1 і навмисно наніс йому один удар металевою совковою лопатою в область голови, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_4 в інкримінованому йому досудовим слідством злочині вину свою визнав частково, при цьому показав, що протягом 2004-2005 років потерпілий постійно ставить вантажну машину з причепом загальною довжиною біля 14 метрів біля свого та його будинку і миє. Весь бруд стікає у його двір.

01 жовтня 2005 року біля 19 години 30 хвилин він повертаючись з магазину побачив що потерпілий мив машину і весь бруд стікав йому на подвір'я. ОСОБА_4 взяв совкову лопату і почав нею закидувати гравій, який попадав під колеса автомобіля. На прохання не мити машину, ОСОБА_1 переставив машину на протилежну сторону дороги. ОСОБА_4 кидаючи гравій побачив, що потерпілий тримає камінь в руках над головою. Тоді він, боячись що потерпілий кине в нього цей камінь і бажаючи вибити його з рук ОСОБА_1, лопатою вдарив потерпілого в голову, після чого пішов додому. Цивільний позов заявлений потерпілим, підсудний визнає частково на суму 650 грн., моральну шкоду не визнає, позов прокурора визнав повністю.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що протягом тривалого часу з підсуднім у нього неприязні стосунки.

Він працює водієм на вантажних автомобілях. 01.10.2005 року, біля 16.00 годин, він мив машину готуючись до поїздки. Помивши праву сторону автомобіля він переїхав на протилежну сторону дороги і почав мити ліву сторону. Приблизно о 18.30 годин коли ОСОБА_1 вже домив автомобіль підсудний взяв лопату і почав кидати гравій під колеса машини. Маючи намір від'їхати, він побачив, що колеса наїхали на булижники. Потерпілий взяв камінь і відкинув його. Підсудного в цей час він не бачив. Коли потерпілий хотів взяти другий камінь то почув крик батькаОСОБА_5 і інстинктивно повернув голову в інший бік. Знаходячись в напівзігнутому стані він побачив ОСОБА_4, який наніс йому удар лопатою в область голови. Від удару він тратив свідомість. Прийшов до свідомості у себе на подвір'ї.

Цивільний позов ОСОБА_1 просить задоволити. Підтримуючи позовні вимоги, просить з підсудного стягнути матеріальну та моральну шкоду. Позов мотивує тим, що внаслідок отриманої травми він тривалий час знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні і не міг при цьому працювати. Потерпілий працював далекобійником 14 років. Втратив любиму роботу, оскільки після того, як трохи пролікувався, він поїхав в рейс і йому стало погано. Зараз не може їздити, в зв'язку з чим змушений був віддати машину іншому водію. З жовтня 2005 року по квітень 2006 року не працював, що підтверджується лікарняним листом. Крім того, під час зміни погоди, потерпілий себе погано почуває. Без знеболювального він не може, а при їх вживанні забороняється керувати транспортом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що 01.10.2005 року вона заходилась вдома на кухні. Через кухонне вікно вона бачила, що її син ОСОБА_1 мив машину, а ОСОБА_4 лопатою підсипав гравій. Машини стояли на обочині одна за одною, потім потерпілий відігнав автомобіль і припаркувався напроти сусіда щоб домити. В дворі у ОСОБА_4а лежала купа каміння, він спочатку носив їх до воріт, а потім кидав під колеса вантажівки. Вона бачила, як підсудний стояв за воротами з лопатою, потім вибіг на вулицю і відразу забіг в двір. В цей час вона почула крик. Як підсудний вдарив потерпілого вона не бачила.. Коли вона вийшла на вулицю, то її сина несли на руках. ОСОБА_1 пролежав в лікарні 23 дні і не працював цілу зиму. Після лікування син в рейси виїжджав тільки ліками. Останній раз ОСОБА_1 їхав в рейс на один день. Він не може їздити в далекі рейси. На скільки їй відомо, потерпілий звільнився з роботи. ОСОБА_1 постійно ходить в лікарню, а до того випадку він був здоровою людиною.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 01.10.2004 року він прийшов додому біля 17 годин. Потерпілий, який є його сином, мив машину. Через певний час ОСОБА_1 сів в автомобіль і здав назад. ОСОБА_4 який знаходився у своєму дворі несподівано вибіг на вулицю. Він бачив, як його син вийшов з машини і нахилився щоб з під коліс машини відтягнути камінь. В цей час ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_1 і совковою лопатою вдарив потерпілого, після чого побіг до себе в двір. Він підбіг до сина і почав кликати на допомогу. ПрийшовОСОБА_8 з жінкою, ОСОБА_9, потім під'їхала швидка допомога.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що 01 жовтня 2005 року, біля 20 годин вона почула крики батька потерпілого :ОСОБА_5. Коли вийшла на вулицю побачила, що на дорозі біля машини потерпілого лежало велике каміння.

ЇЇ чоловік ОСОБА_8 надавав першу допомогу потерпілому, а вона матері потерпілого, так як їй стало погано. Свідок також показала, що підняти камінь над головою потерпілий не міг, тому що це був великий булижник.

ОСОБА_8, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, пояснив що працює лікарем. Він разом з дружиною проживають напроти потерпілого. Яким чином потерпілий дістав травму він не бачив, однак чув крики батька потерпілого: ОСОБА_5. На цей крик він вийшов із воріт і побачив стан потерпілого. У нього була гематома. Він попросив дружину викликати швидку, а сам надав потерпілому першу медичну допомогу. Чи були порізи, він не пам'ятає. Потерпілий втрачав свідомість. Підсудного на вулиці не було.

З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11 (а.с.

85-86) вбачається, що 01.10.2005 року, біля 19 години 30 хвилин,, він проходив поАДРЕСА_1. Не доходячи до вул. Мінської, він почув крикОСОБА_7: ОСОБА_5. ОСОБА_9 С.З. підбіг доОСОБА_7, який в цей час піднімав з землі ОСОБА_1. Крім нього доОСОБА_7 підійшовОСОБА_8 і вони всі разом занесли потерпілого в двір. ОСОБА_7 та мати потерпілого сказали, що їх сина лопатою по голові вдарив сусід ОСОБА_4. Підсудного він не бачив

Згідно висновку експерта № 1063/2005 року (а.с.47-48) у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця правої орбітальної області , саднини чолової області зправа. Клінічно в неврологічному відділенні ЦРЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 01.10 до 24.10.2005 року, а також невропатологом поліклініки де знаходився на амбулаторному лікуванні у нього встановлена закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, лінійний перелом лобної кістки з права. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення і механізму тертя, чим може явитись робоча частина лопати. По давності виникнення, тілесні ушкодження можуть вкладатися в дату події, що мала місце 01.10.2005 року і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Твердження підсудного ОСОБА_4 про необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, спростовані показами потерпілого та свідка ОСОБА_7 які показали, що в той час, коли ОСОБА_1 нахилився, щоб з під коліс автомобіля відтягнути камінь, ОСОБА_4 підбіг і вдарив потерпілого совковою лопатою. Покази потерпілого та свідкаОСОБА_7 є послідовними і узгоджуються з показами інших свідків.

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, не бере до уваги покази підсудного в частині необережного заподіяння тілесних ушкоджень, а вважає їх способом захисту та намаганням уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.

Оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_4 в скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння доведена, а його дії за ст. 121 ч.І КК України кваліфіковані вірно.

Обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлені

Обставини, що пом'якшують відповідальність судом не встановлені

Підсудній характеризується з позитивної сторони (а.с.108, 251,251).

При обрані виду і розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,

всі обставини справи, особу підсудного ОСОБА_4, та обставини, що пом'якшують та

обтяжують покарання.

ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, характеризується позитивно, свою вину в скоєнні злочину передбаченого ст. 121 КК України не визнав, при оцінці особи підсудного, суд враховує і той факт що ОСОБА_4 в 1975 році був засуджений за скоєння злочинів передбачених ст.223 Ч.2, 194 КК України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що необхідне та достатнє покарання, для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових злочинів можливе лише з ізоляцією його від суспільства.

Потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 - 650 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи доведеність позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Злочином, вчиненим підсудним, потерпілому спричинена матеріальна шкода у вигляді затрат на придбання ліків, продуктів харчування в розмірі 650 грн. (а.с. 197,198, 200 (на зворотній стороні), 201). Матеріальну шкоду підсудній визнав повністю.

Діями ОСОБА_4  потерпілому завдана моральна шкода, яка виражається в

спричиненні потерпілому, внаслідок посягання на його здоров'я, тілесних ушкоджень, що підтверджується судово-медичною експертизою № 1063/2005 року (а.с.47-48), за висновком якої, у потерпілого виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, і факт заподіяння яких у суду сумнівів не викликає. Судом також враховується тривалість лікування від отриманих тілесних ушкоджень (довідка а.с.199, витяг з медичної карточки а.с.202). В іншій частині моральна шкода, не доведена. Суд не може бути взяти до уваги твердження потерпілого про те, що саме наслідки нанесення тілесних ушкоджень призвели до звільнення його з роботи, оскільки з запису в трудовій книзі випливає, що ОСОБА_1 звільнений з займаної посади за власним бажанням. Доказів про те, що він не може працювати водієм внаслідок отриманої травми, що лікарською установою йому було рекомендовано, або заборонено працювати водієм, суду не надано. Крім того при визначенні розміру моральної шкоди, судом враховується і матеріальний стан підсудного, який ніде не працює і має тимчасові доходи. За таких обставин суд вважає, що розмір моральної шкоди, визначений потерпілим в 25 ООО грн., в повній мірі не доведений і на користь потерпілого з підсудного слід стягнути 7 ООО грн.

Прокуратурою м.Мукачева в інтересах Мукачівської центральної районної лікарні заявлено позов про стягнення з ОСОБА_4 на користь Мукачівської центральної районної лікарні коштів, витрачених на лікування ОСОБА_1, в розмірі 690 грн.

Відповідно до вимог ст. 93-1. КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора.

Довідкою НОМЕР_1 виданою Мукачівською ЦРЛ, вартість лікування ОСОБА_1 становить 690 грн (а.с. 222)

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позов прокуратури м.Мукачева в інтересах Мукачівської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_4 на користь Мукачівської центральної районної лікарні коштів витрачених на лікування ОСОБА_1 в розмірі 690 грн. підлягає задоволенню.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст.28, 93-1, 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 за ст. 121 ч.І КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу змінити на тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2 - 7650 грн. моральної та матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Мукачівської центральної районної лікарні - 690 грн.

Речовий доказ по справі: совкову лопату - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.