Справа №487/5768/16-ц 02.10.2017 02.10.2017 02.10.2017

Провадження №22-ц/784/1461/17

Справа № 487/5768/16-ц Головуючий у 1-ї інстанції Щербина С.В.

Провадження № 22ц/784/1461/17 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

Категорія 24

У Х В А Л А

іменем України

02 жовтня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Лисенка П.П.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем - Горенко Ю.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Зотікова С.Є.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2017 року, ухваленого за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» (далі - ТОВ «Телец-ВАК») про стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання, -

ВСТАНОВИЛА:

11 листопада 2016 року ОСОБА_2 пред'явила до ТОВ «Телец-ВАК» зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.

07 квітня 2008 року вона та ТОВ «Телец-ВАК», в простій письмовій формі уклали договір №42-04/08, відповідно до умов якого вона, як довіритель, доручила відповідачу від свого імені виконати певні дії в її інтересах та за рахунок її коштів щодо здійснення процедури будівництва двокімнатної квартири АДРЕСА_1

На виконання його умов, вона повністю сплатила вартість об'єкта договору, виконавши належним чином взяті на себе зобов'язання і чекала від відповідача такого ж.

Проте той, порушуючи умови договору, у визначений сторонами строк - IV квартал 2009 року, об'єкт не добудував, не ввів його в експлуатацію та не виконав роботи щодо підключення до мережі газопостачання і опалення.

Тому, вважає, що в порушення пункту 6.3 цього договору, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 22 008 гривень.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07 квітня 2008 року між ТОВ «Телец-ВАК», як виконавцем, та ОСОБА_2, як довірителем, було укладено договір №42-04/08 (а.с. - 6-7).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, довіритель доручив виконавцю від свого імені виконати певні дії в інтересах та за рахунок коштів довірителя, щодо здійснення процедури будівництва двокімнатної квартири АДРЕСА_1

Загальна вартість об'єкту на момент укладання договору складає 440 160 гривень та підлягає коригуванню з урахуванням вартості однієї вимірної одиниці на момент оплати (пункт 1.7).

Згідно Договору на момент укладання договору не оплачена кількість вимірних одиниць дорівнює 64,67 кв.м. (пункт 1.6), яка повинна бути сплачена за домовленістю між сторонами, а завершення процедури будівництва об'єкта визначено в IV кварталі 2009 року (пункт 2.4.3).

Положеннями, викладеними у пункті 8.1, передбачено, що всі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово і дійсні тільки при підписанні сторонами.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей трок (термін).

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України зобов'язання є порушеним, якщо воно не виконано або виконано з порушенням умов, визначених з змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що 07 квітня 2008 року сторони у справі уклали та підписали Додаткову угоду №1 до Договору №42-04/08, згідно якої, довіритель, за умовами договору, сплатив кількість вимірних одиниць, що дорівнює 19,17 кв.м вартістю кожної 5250 гривень, на загальну суму 100 637 гривень (а.с.15 зворот), а тому залишок несплачених вимірних одиниць дорівнює 64,67кв.м. (а.с.37).

В подальшому, після уплати позивачем чергового платежу, сторони укладали додаткові угоди, в яких фіксували вартість вимірної одиниці на дату оплати, кількість оплачених вимірних одиниць, та яка їх кількість підлягає оплаті, а в квитанціях про часткову оплату вартості об'єкту зазначалась кількість оплачених вимірних одиниць (кв.м).

Відповідно до пункту 6.3 Договору у разі порушення терміну будівництва об'єкта, за умови виконання з боку довірителя обов'язку оплати загальної кількості вимірних одиниць об'єкту, виконавець сплачує на користь довірителя штраф в розмір 1% від остаточної вартості об'єкта за кожні 30 календарних днів прострочення, але не більше 5% від вартості об'єкта.

За наданими та дослідженими доказами, суд першої інстанції, перевіривши оплату ОСОБА_2 по кількості вимірних одиниць, дійшов вірного висновку, що остання не в повному обсязі сплатила вартість об'єкту будівництва, а тому залишок неоплачених вимірних одиниць на час звернення до суду з позовом становить 4,67.

Таким чином, ОСОБА_2 не в повному обсязі сплатила вартість об'єкту будівництва, оскільки залишок неоплачених нею вимірних одиниць становить 4,67.

Тобто, в незалежності від виконання або невиконання свого обов'язку відповідачем, відсутні підстави для стягнення з нього штрафу у відповідності до пункту 6.3 спірного договору, так як передумовою для його стягнення є належне виконання свого обов'язку самим довірителем.

Крім того, згідно Додаткової угоди від 10 листопада 2009 року до п.2.3.4 Договору №42-04/08 від 07.04.2008 року сторони внесли зміни, та узгодили завершення процедури будівництва об'єкта в IV кварталі 2011 року. Останні умови вищезгаданого договору, які не вказані в угоді, залишаються без змін, і сторони підтверджують за ними зобов'язання.

Дана додаткова угода підписана сторонами, і ними не оскаржується.

На час ухвалення районним судом даного рішення, будівництво об'єкта по АДРЕСА_2 відповідачем не закінчено.

Таким чином, порушення зобов'язань за вказаним договором виникло як з боку довірителя так і з боку виконавця, у разі порушення яких останні в том чи іншому випадку сплачують іншій стороні штраф.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку, щодо невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань.

Посилання в апеляційній скарзі на наявність переплати вартості об'єкту є безпідставними та спростовуються вищезазначеним.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як не спростовують правильний висновок суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним, обгрунтованним, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий П.П.Лисенко

Судді: С.Ю.Колосовський

О.В.Локтіонова