Справа №345/1327/16-ц

Провадження № 2/345/28/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2017 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Мигович О.М.

секретарі Бабійчук Л.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Курищук Ігор Васильович про визнання заповіту недійсним,- -

В С Т А Н О В И В :

що позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивують тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла сестра позивача ОСОБА_5. По відношенню до позивача, померла була його рідною сестрою. Оскільки у ОСОБА_5 не було спадкоємців першої черги то позивач має право на спадкування за законом, як спадкоємець другої черги.

Після смерті ОСОБА_5 позивач звернувся до приватного нотаріуса Калуської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де дізнався про те, що 09.08.2010 року ОСОБА_5 був складений заповіт, згідно якого все своє майно заповіла відповідачу ОСОБА_3, тобто сторонній особі.

Позивач вважає, що волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним і не відповідало її волі.

При ознайомленні із заповітом позивачем було зауважено, що напис і підпис на заповіті не є підписом Спадкодавця, що свідчить про підробку підпису на заповіті. Окрім того, як вбачається із заповіту він був посвідчений приватним нотаріусом Курищуком І.В. не в приміщенні нотаріальної контори, а за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання спадкодавця у зв'язку з її хворобою.

Вважає, що оспорюваний заповіт суттєво впливає на його законні права та інтереси, як спадкоємця другої черги. Тому просить визнати даний заповіт недійсним.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив що заповідач сам прийняв рішення щодо даного заповіту. Окрім того зазначив, що експертизою доведено, що підпис в графі «Підпис» у заповіті від 09.08.2010 року виконаний громадянинкою ОСОБА_5. Кріт того просить застосувати строк позовної давності, оскільки позивач із заповітом був ознайомлений протягом 5 років. Також він вже звертався до суду із аналогічним позовом в 2011 році і як одним із доказів у даній справі позивач саме надав заповіт від 09.08.2010 року. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Курищук І.В. в судове засідання не з'явився.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_5 являлась її двоюрідною сестрою. Вона хворіла і не могла написати заповіт.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_5 являлась її тіткою, з якою спілкувалась дуже часто. Вона бачила копії заповіту і на її думку підпис в заповіті виконаний не ОСОБА_5

Суд, вислухавши сторін, вислухавши свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, вважає що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8, являлася рідною сестрою позивача ОСОБА_1

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, актовий запис №577 (а.с.5).

В судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_5 проживала в АДРЕСА_1.

В матеріалах справи міститься копія заповіту ОСОБА_5 від 09.08.2010 року, у відповідності до якого, все майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, а також все те, на що вона за законом матиму право, вона заповідає відповідачу ОСОБА_3 Даний заповіт був записаний приватним нотаріусом Курищуком І.В. зі слів ОСОБА_5 Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_5 і власноручно підписаний нею у його присутності удома за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку із хворобою - (а.с.11).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені і статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадщину виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту, згідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначених у ст. ст. 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 1248 ЦК України передбачено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках(стаття 1253 цього Кодексу)

Згідно із частинами 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Так, пред'являючи позов про визнання заповіту недійсним, позивач покликається на те, що що напис і підпис на заповіті не є підписом Спадкодавця, що свідчить про підробку підпису на заповіті.

Судом у справі за клопотанням позивача ОСОБА_1 призначалася судово почеркознавча експертиза відносно того, чи вчинений підпис на Заповіті від 09.08.2010 року власноручно ОСОБА_5 (а.с.115-116).

Висновком судово почеркознавчої експертизи №1.1-261/16 від 30.06.2017 року, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що підпис в графі «Підпис» у заповіті від 09.08.2010 року виконаний гр.ОСОБА_5. (а.с.134-136).

Даний висновок складений у порядку і відповідно до вимог ст.147 ЦПК України з врахуванням наявної документації, а тому суд оцінює такий як належний та допустимий доказ, який будь-яких сумнівів у суду не викликає щодо його правильності та повноти дослідження.

Вказаним висновком підтверджено, що заповіт від 09.08.2010 року підписаний заповідачем ОСОБА_5.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст.ст.57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Що стосується заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача, то суд враховує таке.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 18.12.2009р. №14, встановивши що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Звідси вбачається, що суд має встановити першочергово підставність чи безпідставність позовних вимог, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв'язку з пропуском позовної давності, а у випадку недоведеності позову суд повинен відмовити у його задоволенні саме з цих підстав, і не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Суд не вважав доведеним позов позивача, а тому слід відмовити в позові саме з цих підстав, а не пропущенням строку давності.

Беручи до уваги вимоги процесуального законодавства, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, та що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає, що за наведених обставин, ОСОБА_1 не доведено належними доказами підставності своїх позовних вимог, підстав недійсності оспорюваного заповіту ОСОБА_5 з наведених позивачем мотивів судом не встановлено,а тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного такеруючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Курищук Ігор Васильович про визнання заповіту недійсним - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Калуського міськрайонного суду від 15.08.2016 року про накладення арешту на АДРЕСА_1 яка належала померлій ОСОБА_5 - після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано- Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк апеляційної скарги з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: