Справа 22-/934                                        Головуючий у 1-й інстанції Хавронюк О.Л.

Категорія 39                                             Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21   червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді  Зарицької Г.В.

суддів                                   Рафальської І.М.

Балашкевича С.В.          при секретарі                                            Сухоребрій Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського медичного коледжу про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 березня 2006 року

встановив:

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22           березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

В задоволенні вимог про скасування п.1 наказу НОМЕР_1 від 30.05.2005 року та наказу НОМЕР_2 від 26.09.2005 року в частині оголошення догани ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1відмовлено за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Скасовано п.4 наказу НОМЕР_3 від 5.01.2006 року в частині оголошення догани ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1

Скасувано наказ НОМЕР_4 від 25.01.2006 року про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 Бердичівського медичного коледжу.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Бердичівського медичного коледжу.

Стягнуто з Бердичівського медичного коледжу на користь ОСОБА_1 1659,06 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 300 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з Бердичівського медичного коледжу на користь державного бюджету 59,50 грн. державного мита, на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі Бердичівський медичний коледж просить рішення змінити, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92 р. з відповідними змінами "Про практику розгляду судами трудових спорів" за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як видно з матеріалів справи та про що не заперечували в судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача, ОСОБА_1 за одні і ті ж самі порушення був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (наказ НОМЕР_3 від 05.01.2006 р.) та звільнення ( наказ НОМЕР_4 від 25.01.2006 р.).

За таких обставин, суд обґрунтовано скасував наказ НОМЕР_4 від 25.01.2006 року, поновив позивача на роботі та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Правильним є також висновок суду про часткове задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки вказана вимога є похідною від первинного позову. Розмір відшкодування моральної шкоди визначений судом з врахуванням ступеня вини відповідача, характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.

Доводи апеляційної скарги на правильність рішення не впливають.

Суд повно з"ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку доказам, доводам, запереченням сторін і ухвалив законне обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Бердичівського медичного коледжу відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 березня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.