Копія

Справа № 2"А"-15-2007 року

ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                                   Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого - судді     Коваля А.Б.

при секретарі                   Сироті О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за

адміністративним  позовом  ОСОБА_1  до  начальника управління  інспекції у

Вінницькій області Головавтотрансінспекції ОСОБА_2 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом в якому вказала, що постановою начальника управління інспекції Вінницької області Головавтотрансінспекції від ІНФОРМАЦІЯ_1 року її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 39 абз. 3 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" та накладено адміністративне стягнення у вигляді фінансових санкцій -штрафу в розмірі 1700 грн.

В основу стягнення покладена та обставина, що ІНФОРМАЦІЯ_2 водій ОСОБА_3на автомобілі ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1, надавав послуги з перевезень пасажирів на „таксі".

Вважає, що постанова, якою на неї накладено адміністративне стягнення, підлягає до скасування як така, що протирічить дійсним обставинам справи та вимогам чинного адміністративного законодавства, виходячи з таких підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року нею була видана довіреність, якою вона уповноважила мешканців с. Яланець Бершадського району Вінницької області ОСОБА_4 бути її представником з питань розпорядження належного їй на праві власності автомобіля ВАЗ 2109 д.н.НОМЕР_1. З метою реалізації повноважень по розпорядженню автомобілем представникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3їй було надано право управляти автомобілем, з правом тимчасових поїздок за кордон, і того ж дня автомобіль ВАЗ 2109 д.н.НОМЕР_1 був переданий нею зазначеним представникам.

3 ІНФОРМАЦІЯ_3року по даний час вона належний їй автомобіль не оглядала взагалі, він не знаходився у її володінні, вона не експлуатувала його, оскільки ці права відповідно до тексту Довіреності були нею передані громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Чи використовувався автомобіль як „таксі" в м. Вінниця після передачі його уповноваженим особам, зокрема, ІІНФОРМАЦІЯ_2 року, їй не відомо, оскільки вона в цей день знаходилась в м. Умані. Про вчинення правопорушення гр. ОСОБА_3вона дізналась ІНФОРМАЦІЯ_4 року, в момент ознайомлення з оскаржуваною постановою.

Звертає увагу суду на ту обставину, що можливість використання належного їй автомобіля як „таксі" при передачі його громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з нею не узгоджувалась, і відповідно вона такої згоди не давала.

2. Відповідно до вимог КУпАП стягнення накладається при наявності складу правопорушення, тобто наявності в діях особи всіх чотирьох елементів складу - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони. В разі відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення особа, відповідно до вимог ст. 247 КУпАП не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Звертає увагу суду, що в її діях відсутні одразу 2 елемента складу: об'єктивна та суб'єктивна сторона складу правопорушення.

Так, її дії по видачі довіреності та передачі на підставі довіреності автомобіля в управління уповноваженим особам знаходились виключно в рамках чинного цивільного та адміністративного законодавства, порушень закону при вказаних діях нею допущено не було.

Подальше використання автомобіля як „таксі" проводилось уповноваженими особами без погодження з нею та без повідомлення її про такий спосіб користування автомобілем, відповідно, вона не бажала та не допускала можливості використання авто в порушення вимог

закону, а також не могла знати про те, що її автомобіль за майже 200 кілометрів від її домівки буде використано уповноваженими особами як „таксі".

Таким чином, відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі відносно неї повинно бути закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

3.  В постанові про накладення стягнення вказано на порушення вимог ст.ст. 39, 60

Закону України „Про автомобільний транспорт".

Звертає увагу суду, що ст. 39 Закону передбачає права та обов'язки водія „таксі", і ніяким чином не стосується власника транспортного засобу.

Аналогічно, ні абз. 3 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт", ні будь-який інший абзац цієї статті також не містить в собі вимог до власників авто, передбачаючи вимоги до вантажного перевізника, яким вона ніколи не була ні в час вчинення порушення, так як знаходилась в іншій області, ні в будь-який інший час.

Також не зрозуміло з тексту постанови, звідки начальник управління інспекції у Вінницькій області Головавтотрансінспекції визначив розмір штрафу, оскільки ст.ст. 39, 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" не містять в собі санкцій за правопорушення, а на інші статті чи нормативно-правові акти посилання в тексті постанови відсутні.

4.  При розгляді справи про адміністративне правопорушення начальником управління

інспекції у Вінницькій області повністю проігноровані вимоги Глав 21, 22 КУпАП.

Зокрема, ст. 268 КУпАП надає їй право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП при підготовці справи до розгляду повинно бути перевірене питання, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду.

Проте посадова особа, що розглядала справу, не вчинила жодних дій, направлених на законний, у відповідності до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення, розгляд справи.

5.І останнє, видається очевидним наявність вини у вчиненні правопорушення тієї особи, яка вказана в протоколі як водій транспортного засобу. Зайнята ж органом автотрансінспекції позиція покарати у вчиненні правопорушення людину, яка в момент вчинення проступку перебувала за 200 кілометрів від місця події, на протязі декількох місяців до дати правопорушення не бачила власний автомобіль, не знала про використагіня автомобіля як „таксі" і не отримала за таке використання ні копійки, викликає тільки здивування і суперечить вимогам закону,

Таким чином, початкова начальника управління інспекції у Вінницькій області Головавтотрансінспекції від ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_2 про накладення на неї стягнення винесена з порушенням чинного адміністративного законодавства і підлягає до скасування як незаконна.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року позивачка звернулась з аналогічною позовною заявою до Ленінського районного суду м. Вінниця, де їй було рекомендовано звертатись до суду за місцем проживання.

Просить постанову начальника управління інспекції у Вінницькій області Головавтотрансінспекції від ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_2 про накладення на неї, ОСОБА_1, адміністративного стягнення, скасувати, закривши провадження по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в повному об'ємі підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3року уповноважила ОСОБА_4. та ОСОБА_3. бути її представником з питань розпорядження, у тому числі відчуження майна та продати, обміняти або передати в користування, належний їй на праві власності, автомобіль марки ВАЗ 2109 реєстраційний номер НОМЕР_1. В ІНФОРМАЦІЯ_6 року на її адресу за підписом начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області надійшла копія постанови від ІНФОРМАЦІЯ_1 року за НОМЕР_2 про застосування відносно неї фінансових санкцій в сумі 1700 грн. поскільки нею, нібито, порушений абзац 3 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт". З постанови їй стало зрозуміло, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року водій ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 2109 д.н.НОМЕР_1 надав послуги з перевезення пасажирів на таксі без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт", а

саме без ліцензійної картки. Про вказаний факт їй ніхто і в ніякий спосіб не повідомляв, постанова розглядалась у її відсутність. Не заперечуючи сам факт наявності у її власності вищевказаного автомобіля, вона вважає, що не може нести відповідальність за порушення Закону „Про автомобільний транспорт", поскільки розпоряджаючись автомобілем за дорученням від ІНФОРМАЦІЯ_3 року передала усі повноваження щодо автомобіля ОСОБА_4 та ОСОБА_3., тому за їх дії не може нести відповідальності. Також звертає увагу на те, що постанова від ІНФОРМАЦІЯ_1 року складена щодо застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності, яким вона не є. Тому вона вважає, що вищезгадана постанова підлягає скасуванню як незаконна.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, подавши суду заперечення згідно яких з позовними вимогами позивача не погоджується з наступних підстав: 1. ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 8 год. 40 хв. згідно завдання НОМЕР_3 на ІНФОРМАЦІЯ_2 р. державним інспектором ОСОБА_5. в м. Вінниці по вул. Данила Нечая було здійснено перевірку транспортного засобу ВАЗ 2109 н.з.НОМЕР_1, який був обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору на даху, на наявність ліцензійної картки. Згідно ст. 39 ЗУ „Про автомобільний транспорт" від 23.02.2006 р. у водія „таксі" вимагалися наступні документи: посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та ліцензійна картка на право надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі. В ході перевірки було встановлено, що ліцензійна картка у водія була відсутня, а автомобіль згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСК 151512 належить ОСОБА_1. Доручення, подане позивачем до суду, водієм не надавалося.

Згідно ст. З вказаного Закону його дія поширюється і на власників транспортних засобів, якими здійснюються перевезення.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 143, при виявленні порушення вимог ЗУ „Про автомобільний транспорт" державним інспектором складається акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Також про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлялася через водія транспортного засобу ОСОБА_3., який підписався в повідомленні. Таким чином, позивач мала право та можливість до винесення постанови про застосування до неї, як власника т/з, фінансових санкцій надати комісії докази своєї непричетності до даного правопорушення. В даній ситуації розгляд справи відбувся за наявних матеріалів та на основі них була винесена постанова НОМЕР_2. 2. Крім того дані правовідносини регулюються виключно ЗУ „Про автомобільний траспорт" від 23.02.2006 р. та відповідним галузевим законодавством (зокрема вищевказаним Порядком), а не КУпАП, оскільки його норми не містять положень, що регулюють даний вид правопорушень та територіальні органи Головавтотрансінспекції не значаться серед органів, уповноважених розглядати справи про ці правопорушення. 3. Також звертають увагу суду на те, що позивач в своїй позовній заяві користувалася старим ЗУ „Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. але 23.02.2006 р. Законом України „Про внесення змін до ЗУ „Про автомобільний транспорт" вказаний Закон викладений в новій редакції, яка вступила в силу 07.04.2006 р. Відповідно ст. 39 цього Закону передбачає наявність у водія перелічених документів, а за їх відсутність (неоформленість) ст. 60 - відповідальність автомобільного перевізника (власника ТЗ). 4. Кваліфікація даного правопорушення здійснюється з урахуванням роз'яснень Головавтотрансінспекції від ІНФОРМАЦІЯ_7р.НОМЕР_4 та від ІНФОРМАЦІЯ_8 р. НОМЕР_5. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Згідно довіреності виданої ІНФОРМАЦІЯ_3року зареєстрованої в реєстрі за НОМЕР_6 ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_4 або ОСОБА_3 бути її представником з питань розпорядження, у тому числі відчуження, вказаного в цій довіреності майна та продати, обміняти або передати в користування, належний їй на праві власності автомобіль марки ВАЗ 2109 д.н.НОМЕР_1.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 не є приватним підприємцем.

Згідно довідки НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_5 р. виданої ЗОШ НОМЕР_8 ОСОБА_1 працює в Уманській загальноосвітній школі І-ІП ступенів НОМЕР_8 Уманської міської ради. Суд, вислухавши позивача та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню.  Судом достовірно  встановлено,  що  позивач уповноважуючи  ОСОБА_3.

розпоряджатися належним їй на праві власності транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2109 д.н.НОМЕР_1 не уповноважувала вказану особу використовувати автомобіль для здійснення перевезень пасажирів. Поскільки відповідачем не надано доказів стосовно надання послуг позивачем з перевезень пасажирів без оформлення документів перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 Закону України „Про автомобільний транспорт" суд вважає, що постанова від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про притягнення ОСОБА_1до адміністративної відповідальності за абз. 3 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт", а саме застосування до неї фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. є незаконною, тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 77, 79, 138, 158, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.