УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-547 2006 р. Категорія СТ..164 ч.І, 71 КК України
Головуючий в суді 1 інстанції СМІЛЯНЕЦЬ А.П. Доповідач в апеляційній інстанції СУХОДОЛЬСЬКИЙ М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
суддів
з участю прокурора
СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І. ЯТЧЕНКА М.О., ЛІТВІНЦЕВА В.М. ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
04.01.1980 року народження, раніше судимий, -
визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України і йому призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання з вироком Уманського міськрайонного суду від 15.07.2005 року і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років і 7 місяців позбавлення волі.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що за рішенням Уманського міського суду від 23.06.2000 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2, 1998 року народження. Однак ОСОБА_1 став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів, аліменти на утримання сина не сплачував, іншої матеріальної допомоги не надавав, чим створив заборгованість по не сплаті аліментів станом на 14.03.2006 року в сумі 2171 грн.
Оскільки ОСОБА_1 відбував покарання умовно за попередньою судимістю, тому суд визначив покарання за сукупністю вироків.
На вказаний вирок засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування посилаючись на те, що як органи досудового слідства так і суд допустили неповноту слідства при розслідуванні та розгляді справи по суті, невірно визначили суму заборгованості і суд не врахував, що він ніде не працював, тому не мав можливості сплачувати атіменти.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, а апеляції засудженого без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали справи і доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав/
Висновок суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині грунтується на зібраних по справі доказах, які перевірені в судовому засіданні в порядку ст. 299 КПК України і їм дана вірна юридична оцінка.
Кваліфікація дій засудженого є правильною.
Розглядаючи справу по суті суд, за згодою всіх учасників процесу, в тому числі і за згодою засудженого, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорювалися. Суд з'ясував у
засудженого чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у їх добровільності та істинності та роз'яснив, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову, про що свідчать записи в протоколі судового засідання.
Однак засуджений в своїй апеляції оспорює фактичні обставини справи та розмір цивільного позову.
Судова палата вважає за необхідне відмовити в прийняття до свого розгляду апеляцію ОСОБА_1 в частині оскарження ним фактичних обставин та розміру цивільного позову.
Що стосується призначення покарання то суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його тяжкість, особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та те, що ОСОБА_1 вчинив злочин в період випробувального терміну, який відбував за попередню судимість і вірно дійшов висновку, що його перевиховання можливе лише за умови ізоляції від суспільства.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65, 71 КК України, знаходиться в межах статей Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженого та недопущення вчинення нових злочинів.
Твердження засудженого про те, що суд не врахував всіх пом'якшуючих обставин покарання та те, що злочин він вчинив із збігу тяжких сімейних обставин не заслуговують на увагу, оскільки нічим не підтверджені. Суд врахував у достатній мірі пом'якшуючі обставини покарання і тому застосував часткове, а не повне складання покарань за сукупністю вироків.
За таких обставин судова палата не вбачає підстав для пом'якшення призначеного покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Відмовити в прийнятті апеляції до свого розгляду ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року в частині оскарження фактичних обставин справи та розміру цивільного позову.
Апеляцію ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду від 27.04.2006 року в частині призначення йому покарання залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Головуючий підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно-
Суддя апеляційного суду М.І. Суходольський