ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.2017                                                             Справа № 907/915/15

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: акціонерного товариства „SOTRA HOLDING AG”, Швейцарська конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, м.Герізау

до відповідача 1: Українсько-австрійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал Карпати”, м. Чоп

до відповідача 2: Виконавчого комітету Батівської селищної ради, Берегівського району Закарпатської області, смт. Батьово

про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача 1: ОСОБА_2, представники за довіреністю;

від відповідача 2: не з'явився.

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерним товариством „SOTRA HOLDING AG”, швейцарська конфедерація кантон Аппенцель-Ауссерроден, м.Герізау заявлено позов до Українсько-австрійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал Карпати”, м. Чоп до Виконавчого комітету Батівської селищної Ради, Берегівського району Закарпатської області, смт. Батьово про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №242544, видане 03.02.2004 року виконавчим комітетом Батівської селищної ради.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 09.10.2015 року порушено провадження у справі № 907/915/15 (головуючий суддя Кривка В.П.) Представником позивача 19.10.2015 року суду подано про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у господарській справі № 907/1096/15 за позовом Акціонерного товариства „Sotra Holding Ag, м. Герізау Швейцарська конфедерація до Виконавчого комітету Батьовської селищної ради Берегівського району, смт. Батьово Берегівського району про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Батьовської селищної Ради Берегівського району Закарпатської області № 3 від 28.01.2014 року „Про оформлення права колективної власності на комплекс будівель по вул. Свободянській 3 в смт. Батьово за Товариством з обмеженою відповідальністю „Термінал Карпати (спільна інвестиційна діяльність ТОВ „Термінал Карпати та фірми „СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ) в цілому. Ухвалою суду від 23.10.2015 року за клопотанням позивача провадження у справі № 907/915/15 було зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи господарського суду Закарпатської області № 907/1096/15.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Закарпатської області від 18.04.2017 року у зв’язку з припиненням у головуючого судді Кривка В.П. повноважень судді господарського суду Закарпатської області, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 907/915/15. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2017 року справа № 907/915/15 розподілена судді Івашкович І.В.

Ухвалою суду від 19.04.2017 року справу № 907/915/15 прийнято до провадження головуючим суддею Івашкович І.В. Ухвалою суду від 18.05.2017 року задоволено самовідвід головуючого судді Івашкович І.В. від розгляду справи № 907/915/15. Розпорядженням керівника апарату господарського суду Закарпатської області від 18.05.2017 року у зв’язку із задоволенням заяви про самовідвід головуючого судді Івашкович І.В. від розгляду даної справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 907/915/15. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2017 року справа № 907/915/15 розподілена судді Андрейчук Л.В.

Ухвалою суду від 22.05.2017 року суддею господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. справу № 907/915/15 прийнято до свого провадження. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засіданні 26.09.2017 року з’явився представник позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, позивач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі №907/915/15 до набрання законної сили рішення суду у господарській справі 907/930/15. Також представник позивача у судовому засіданні 26.09.2017 року подав клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Суд відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі 907/915/15 до набрання законної сили рішення суду у господарській справі 907/930/15 з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. З аналізу положень зазначеної статті убачається, що пов'язаною зі справою, що розглядається є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Проте зазначені підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні, виходячи з того, що розгляд справи №907/930/15 не перешкоджає встановленню істотних обставин у справі №907/915/15. Зокрема, різним є суб'єктний склад учасників судового процесу, причина виникнення спору у силу взаємовідносин сторін, що дає підстави для висновку про автономність предметів спорів у зазначених справах. Крім цього, суд зазначає, що з'ясування питання підставності вимог позивача про наявність у нього речових прав на спірне майно, не заважає суду надати оцінку факту правомірності видачі свідоцтва про право колективної власності на підставі рішення виконкому Батівської селищної ради №3 від 28.01.2014 року.

Суд також відхиляє клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Позивач просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої просить поставити питання стосовно визначення часток участі позивача та відповідача 1 у будівництві (реконструкції) комплексу будівель і споруд (в тому числі критого перевантажувального автомобільно-залізничного терміналу), розташованого по вул. Свободянська, 3 в смт. Батьово Берегівського району. Зазначені позивачем питання стосуються обставин, які підлягають дослідженню у спорі про речові права на згаданий об’єкт нерухомості, та не стосуються предмета доказування у даній справі, відтак клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи не підлягає задоволенню.

В судове засідання 26.09.2017 року з’явився представник відповідача 1, який проти позову заперечує та просить суд в його задоволенні відмовити. Також представник відповідача 1 заперечував проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі №907/915/15 до набрання законної сили рішення суду у господарській справі 907/930/15, а також заперечував проти задоволення клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Крім того, представник відповідача 1 подав суду заяву про застосування строку позовної давності.

В судове засідання 26.09.2017 року відповідач 2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, причин неявки не повідомив. Водночас відповідачем 2 подано до суду листа №220 від 20.06.2017 року у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі 907/915/15 до набрання законної сили рішення суду у господарській справі 907/930/15, а також про безпідставність задоволення позовних вимог у справі 907/915/15 в цілому.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що згідно з Договором про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року з додатковою угодою від 19.12.2001 року ТОВ "Термінал Карпати" та Акціонерним товариством "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG" (Швейцарська конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, м. Герізау, 9100), відповідно до законодавства України було засноване просте товариство (без прав юридичної особи). Предметом спільної діяльності згідно з умовами договору були реконструкція та будівництво критого перевантажувального комплексу по залізничній станції "Батьово" Львівської залізниці з метою його подальшої експлуатації. Стверджує, що такий комплекс фактично було побудовано у 2002-2004 роках, після чого почалась його комерційна експлуатація, яка триває і по сьогоднішній день. За умовами Договору про спільну інвестиційну діяльність та згідно з вимогами чинного податкового та господарського законодавства України особою, відповідальною за будівництво, комерційну експлуатацію комплексу на території України, облік та сплату податків, оформлення необхідних документів (в тому числі правовстановлюючих документів на майно), є український учасник, тобто ТОВ "Термінал Карпати".

Зазначає, що відповідно до ст. ст. 112, 432 Цивільного кодексу УРСР, ст. ст. 355, 1134 Цивільного кодексу України та п.п. 1.2., 6.2. Договору про спільну інвестиційну діяльність, побудований об'єкт нерухомого майна належить до спільної часткової власності сторін Договору про спільну інвестиційну діяльність. Згідно п. 6.2. Договору визначено, що після завершення реконструкції і будівництва, критий перевантажувальний термінал та інше майно, що створено або придбано в результаті спільної інвестиційної діяльності, є спільною частковою власністю сторін договору та розподіляється в таких частках: український учасник (ТОВ "Термінал Карпати") - 40%, іноземний учасник ("SVT Sojuzvneshtrans Holding AG") - 60%.

Посилається також на те, що 24.11.2008 року компаніями "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG" та "Sotra Holding Ag" прийнято рішення про проведення реорганізації та укладено договір про приєднання АТ "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG" до АТ "Sotra Holding Ag" згідно з передавальним балансом станом на 30.06.2008 року. Внаслідок проведеної процедури реорганізації реєстрація АТ "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG" у торговельному реєстрі кантону Аппенцель-Ауссерроден 04.12.2008 року була припинена, про що 10.12.2008 року було здійснено офіційну публікацію. У зв'язку з чим позивач є правонаступником усіх цивільних та господарських прав та обов'язків компанії "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG".

05.02.2015 року позивач звернувся до ТОВ "Термінал Карпати" з листом, яким покликається на проведену реорганізацію і своє правонаступництво усіх прав та обов'язків АТ "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG", в тому числі і по Договору про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року, запропонував ТОВ "Термінал Карпати" надати позивачу для ознайомлення документи про фінансово-господарську діяльність простого товариства, в тому числі правовстановлюючі документи на майно, що є спільною частковою власністю сторін.

Позивач покликається також на те, що 12.03.2015 року ТОВ "Термінал Карпати" надіслало позивачу лист, в якому зазначило, що у зв'язку з інформацією позивача про проведену реорганізацію просить надати додаткові (до виписки з реєстру) документи, що свідчать про те, що позивач є правонаступником АТ "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG" по Договору про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року, зокрема, висунуто вимогу про надання копій договору про приєднання від 24.11.2008 року та передавального балансу станом на 30.06.2008 року. Супровідним листом від 02.04.2015 року позивачем було направлено ТОВ "Термінал Карпати" витребувані документи. Однак, листом від 20.05.2015 року ТОВ "Термінал Карпати" ухилився від надання позивачу можливості ознайомитися із документацією спільної діяльності.

Позивач також стверджує, що згідно отриманих даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна № 38181592 від 27.05.2015 року відомостей щодо основного активу спільної діяльності - нерухомого майна, а саме: комплексу будівель і споруд (в тому числі критого перевантажувального автомобільно-залізничного терміналу), розташованого по вул. Свободянська, 3 в смт. Батьово Берегівського району Закарпатської області (реєстраційний номер майна 4596711), інформації про реєстрацію вказаного комплексу 04.02.2004 року на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 242544, виданого 03.02.2004 року виконкомом Батьовської селищної ради, власником зазначено лише ТОВ "Термінал Карпати" з часткою 1/1, однак з одночасним посиланням на колективну власність і спільну інвестиційну діяльність ТОВ "Термінал Карпати" з фірмою АТ "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG".

На думку позивача, зазначення у оспорюваному свідоцтві суб’єкта права власності, форми власності і режиму власності створює потенційні ризики порушення речових прав позивача як правонаступника АТ "SVT Sojuzvneshtrans Holding AG" та не відповідає приписам ст. 112, 432 ЦК УРСР, ст. ст. 355, 1134 ЦК України та п. 1.2, 6.2 Договору про спільну інвестиційну діяльність №152/01 від 19.12.2001 року. При цьому зазначає, що спірне свідоцтво приймалось відповідно до норм Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року, а саме згідно ст. ст. 325-327 Цивільного кодексу України передбачалося лише право приватної, державної та комунальної власності, тобто такої форми власності як колективна не передбачалося (ст. 86 і інші положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року з 01.01.2004 року вже втратили чинність). На думку позивача, відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей кодекс застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності (або виникли до набрання ним чинності, але права і обов'язки продовжують існувати після набрання чинності). При цьому, спірне свідоцтво видавалось вже у 2004 році. А тому, оформленню підлягало не право колективної, а право приватної власності на реконструйоване нерухоме майно.

Також позивач звертався до відповідача 2 щодо необхідності коригування правовстановлюючих документів, однак його звернення не було задоволено. При цьому, позивач не в змозі самостійно у досудовому порядку вжити заходів до виправлення помилки, допущеної у свідоцтві про право власності на нерухоме майно, з огляду на що з метою недопущення неправомірного використання помилкових правовстановлюючих документів на нерухоме майно, просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САА №242544, видане 03.02.2004 року виконавчим комітетом Батівської селищної ради.

Представник позивача у ході судового розгляду наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Письмовим відзивом відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що дії відповідача 2 по видачі оспорюваного свідоцтва вчинені в межах наявної компетенції та повноважень за наслідками розгляду поданої ТОВ "Термінал Карпати" заяви та доданих документів, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Крім того, в результаті видачі оспорюваного свідоцтва будь-яких прав "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" порушено не було і не могло бути. Вказує на те, що рішенням 15-ої сесії 23-го скликання Батьовської селищної ради від 09.10.2001 року "Про надання дозволу на реконструкцію рампи для перевалки вантажів із вагонів в ТОВ "Термінал Карпати" на території Батьовської селищної ради" було надано дозвіл ТОВ "Термінал Карпати" на виготовлення документації та проведення робіт по реконструкції рампи для перевалки вантажів із вагонів широкої колії на вузьку і навпаки.

Посилається на те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Берегівського району Закарпатської області ТОВ "Термінал Карпати" було надано дозвіл № 48 від 29.10.2001 року на виконання будівельних робіт з реконструкції критого ангару смт. Батьово Берегівського району. Реконструйований критий ангар смт. Батьово Берегівського району був прийнятий в експлуатацію згідно Акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації 16.09.2003 року. Державною комісією встановлено, що порушень вимог органів Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів Держнагляду по охороні праці при будівництві не встановлено. Згідно рішення державної технічної комісії критий ангар смт. Батьово Берегівського району готовий до введення в експлуатацію (п. 1). Акт може служити основою для реєстрування у відповідних органах об'єкта як колективної або приватної власності юридичних та фізичних осіб, а також у Державних органах статистики (п. 2 Акту).

22.12.2003 року ТОВ "Термінал Карпати" звернулось із заявою до відповідача, в якій просило оформити право колективної власності за Товариством згідно зі ст.ст. 2, 20 Закону України «Про власність» на комплекс будівель, що розташований на станції Батьово /критий ангар/ та подало відповідні документи, що підтверджували реконструкцію рампи на станції Батьово та прийняття її в експлуатацію. А тому, підстав для сумнівів в достовірності таких документів при їх поданні відповідачу 2 не було, такі не оскаржувались та є чинними.

Вказує також на те, що п.п. 1.3. та 8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року (далі - Тимчасове положення), передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачою свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, у тому числі органами місцевого самоврядування. Отже, на той момент, саме до повноважень виконавчого комітету належало прийняття рішень про оформлення права власності на нерухоме майно з видачою свідоцтва про право власності.

Зазначає також, що земельна ділянка, на якій знаходилось реконструйоване майно перебуває у ТОВ "Термінал Карпати" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 001780 від 16.01.2000 року, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11. Крім того, було надано Державний акт про прийняття об'єкту і введення його в експлуатацію. "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" ні в зазначеному акті, ні в дозволах на реконструкцію та виконання будівельних робіт не значилась.

Таким чином, на той момент діючим законодавством було визначено вичерпний перелік документів з поданням яких передбачалось оформлення права власності органами місцевого самоврядування. Оскільки такі документи були подані відповідачу 2, то підстав для відмови в оформленні права власності на реконструйоване майно у відповідача 2 не було.

Наголошує також на тому, що "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" не було власником нерухомого майна, яке було реконструйовано та не володіло речовими правами щодо такого майна, а відтак позивач, який хибно вважає себе правонаступником "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ", не має права на даний позов. Між "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" та ТОВ "Термінал Карпати" як учасниками Договору про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року виникли певні взаємні права та обов'язки по здійсненню спільної діяльності, тобто зобов'язальні правовідносини, а не речові відносини, які регулюються нормами цивільного законодавства та регулюють відносини власності. Тобто, в "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" не виникли речові права (право власності) на нерухоме майно з самого факту укладення договору про спільну діяльність. Стверджує про те, що між сторонами фактично виник спір з приводу належного виконання ними своїх зобов'язань у відносинах по спільній діяльності, які регулюються іншими нормами матеріального права. Відповідач 1 стверджує, що позивач заявив позов про визнання недійсним свідоцтва відповідача, яке є правопосвідчувальним документом, із оспорюваного свідоцтва не виникає право власності, а відтак воно не підлягає визнанню недійсним чи незаконним в судовому порядку.

Поряд з тим, як зазначає відповідач 1, позивач в даній справі заявив вимоги з використанням способів захисту, які визначені діючим законодавством виключно для власника, а не для інших суб'єктів зобов'язальних правовідносин. З вказаних обставин на думку відповідача 1 вбачається, що "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ", а відтак і позивач не набули права власності на нерухоме майно, не стали його власником. Тому, на думку відповідача, у них відсутні будь-які речові права, які б були порушені відповідачем та які б могли захищатись в порядку визначеному для власника, в тому числі визначені ст. 21 та ст. 393 Цивільного кодексу України. У ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. При цьому, позивач, який звернувся з відповідним позовом до суду повинен бути титульним власником майна, яке стосується предмету спору, тобто право власності повинно виникнути в правовому полі в порядку та з підстави, визначених законом. На думку відповідача та обставина, що в свідоцтві було визначено право колективної власності, а не приватної, не вплинуло на обсяг прав та обов'язків "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ". Крім того, відповідач 1 стверджує, що на той момент, як вказує і сам позивач, були чинними норми Закону України "Про власність", в тому числі статті 23-30, а тому порушень з боку відповідача 2 при видачі спірного свідоцтва допущено не було і права позивача не порушено.

Також відповідач 1 зазначив про те, що всі обставини та факти, на які відповідач 1 покликається, заперечуючи позовні вимоги, вже встановлені у господарській справі 907/1096/15, рішення суду у якій набрало законної сили, є преюдиційним, відтак обставини, що ним встановлені, не підлягають окремому доказуванню у даній справі.

Відповідач 1 подав також заяву про застосування строку позовної давності, обґрунтовуючи тим, що "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" було обізнане про прийняте рішення виконавчого комітету про оформлення права власності, а відтак і про видачу оспорюваного свідоцтва, так як позивач сам вказує на те, що майновий комплекс використовувався після введення його в експлуатацію. В будь-якому разі останній міг в будь-який час дізнатись про винесення та зміст свідоцтва, яке оспорює позивач, в тому числі через представників правопопередника позивача, які брали постійну участь у засіданнях правління Спільної інвестиційної діяльності за Договором про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року. Всі дії "СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ" мають правові наслідки і для позивача, правонаступником якого він себе вважає. А тому, позовні вимоги, у разі, якщо суд прийде до висновку про їх обґрунтованість не можуть бути задоволені через пропуск позивачем (його правопопередником) строку позовної давності, яку відповідач просить застосувати та відмовити в позові з цих підстав.

Представник відповідача 1 у ході судового розгляду наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

          За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Позивач 05.02.2015 року звернувся до відповідача з листом, яким проінформував його про проведену реорганізацію і факт свого правонаступництва всіх прав та обов’язків SVT Sojuzvneshtrans Holding AG, зокрема і по Договору про спільну інвестиційну діяльність №152/01 від 19.12.2001 між ТОВ «Термінал Карпати» та компанією SVT Sojuzvneshtrans Holding AG. До листа, в тому числі, були додані витяги з торговельного (комерційного) реєстру кантону Аппенцель-Ауссерроден як по правопопереднику (SVT Sojuzvneshtrans Holding AG), так і по правонаступнику (SOTRA HOLDING AG). Крім повідомлення про факт правонаступництва позивачем також було запропоновано відповідачу викупити частку позивача у спільному майні.

З огляду на це позивач, вважаючи себе правонаступником всіх та прав та обов’язків SVT Sojuzvneshtrans Holding AG, та посилаючись на договір про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 від 19.12.2001 року, звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №242544, видане 03.02.2004 року виконавчим комітетом Батівської селищної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб’єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

09.10.2001 року рішенням 15-ї сесії 23 скликання Батьовської селищної ради Берегівського району Закарпатської області «Про надання дозволу на реконструкцію рампи для перевалки вантажів із вагонів в ТОВ «Термінал-Карпати» на території Батьовської селищної ради» ТОВ «Термінал Карпати» було надано дозвіл на виготовлення документації та проведення робіт по реконструкції рампи для перевалки вантажів із вагонів широкої колії на вузьку і навпаки.

29.10.2001 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Берегівського району Закарпатської області ТОВ «Термінал Карпати» було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 48 з реконструкції критого ангара смт. Батьово Берегівського району відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої 26.10.2001 року Берегівським відділом містобудування, архітектури та ЖКГ. Відповідно до вихідних даних для проектування, архітектурно-планувального завдання, затвердженого головним архітектором Закарпатської області та головним архітектором Берегівського району, замовником та забудовником об’єкту значиться ТОВ «Термінал Карпати».

Земельна ділянка площею 10,0833 га для виробничих потреб, на якій передбачалось проведення робіт з реконструкції, належала ТОВ «Термінал Карпати» на праві постійного користування згідно державного акту серії ІІ-ЗК № 002780, який був виданий на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Батьовської селищної ради від 16.12.1999 року.

З матеріалів справи вбачається, що комплекс будівель був зданий в експлуатацію ТОВ «Термінал Карпати» як замовником та забудовником самостійно, без участі іноземного учасника. Державною технічною комісією, призначеною розпорядженням Берегівської районної державної адміністрації №475 від 09.09.2003 року встановлено факт готовності критого ангару смт. Батьово Берегівського району до введення в експлуатацію станом на 16.09.2003 року. Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації підписаний її членами та затверджений головою районної державної адміністрації. Комісією при прийнятті об’єкту до експлуатації встановлено, що порушень вимог органів Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів Держнагляду по охороні праці при будівництві не встановлено. Акт державної комісії може бути підставою для реєстрування у відповідних органах об’єкта як колективної власності юридичних та органах статистики (п.2 Акту). Замовником реконструкції в акті державної комісії зазначено ТОВ «Термінал Карпати».

22.12.2003 року, після завершення реконструкції, ТОВ «Термінал Карпати» звернулось до Батьовської селищної ради із заявою про прийняття рішення про оформлення права колективної власності на комплекс будівель, що розташований на станції Батьово (критий ангар).

Рішенням Виконавчого комітету Батьовської селищної Ради Берегівського району Закарпатської області від 28.01.2004 року № 3 було вирішено оформити право колективної власності на комплекс будівель по вул. Свободянській, 3 в смт. Батьово за Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати (спільна інвестиційна діяльність ТОВ «Термінал Карпати та фірми «СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ)» в цілому, видати керівництву ТОВ «Термінал Карпати» свідоцтво про право колективної власності на комплекс будівель, а Берегівському районному бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію комплексу будівель згідно пунктів 1-2 цього рішення.

Судом також встановлено, що вказане рішення Виконавчого комітету Батьовської селищної Ради Берегівського району Закарпатської області від 28.01.2004 року № 3 було предметом оскарження в судовому порядку у справі № 907/1096/15 за позовом акціонерного товариства «Sotra Holding Ag» до виконавчого комітету Батьовської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Батьовської селищної ради Берегівського району Закарпатської області №3 від 28.01.2004 «Про оформлення права колективної власності на комплекс будівель по вул. Свободянській, 3 в смт. Батьово за Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» (спільна інвестиційна діяльність ТОВ «Термінал Карпати» та фірми «СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ») в цілому».

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.10.2016 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2017 року, в задоволенні позову було відмовлено за безпідставністю.

Вказаними рішеннями судів, що набрали законної сили, було встановлено факти про те, що реконструкція перевантажувальної рампи була розпочата ТОВ «Термінал Карпати» до укладення договору про сумісну діяльність. Реконструкція була завершена у вересні 2003 року, і критий ангар був прийнятий в експлуатацію за актом державної комісії від 16.09.2003 року, відповідно до якого замовником будівництва значився ТОВ «Термінал Карпати». Сторонами договору про спільну діяльність, режим власності на перевантажувальну рампу з оформленням права спільної часткової власності на таке майно, яке підлягало реконструкції, не проводилось.

Оскільки реконструкція об’єкту нерухомого майна проводилась за наявності акту про право користування земельною ділянкою та акту комісії про приймання об’єкта і введення його в експлуатацію, у виконавчого комітету Батьовської селищної ради Берегівського району Закарпатської області були наявні підстави для оформлення права власності за замовником будівництва, яким значилось ТОВ «Термінал Карпати» у всіх дозвільних документах. Згідно Державного акту про прийняття об’єкту і введення його в експлуатацію замовником реконструкції вказано ТОВ «Термінал Карпати». «СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ» ні в зазначеному акті, ні в дозволах на реконструкцію та виконання будівельних робіт не значилось.

Судами в межах розгляду справи № 907/1096/15 підтверджено компетенцію органу місцевого самоврядування на оформлення права власності за ТОВ «Термінал Карпати» з видачою йому свідоцтва про право власності при наявності державного акту про право власності на землю та за наявності акту про прийняття та введення об’єкта в експлуатацію, де замовником реконструйованого об’єкта нерухомості було ТзОВ «Карпати».

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог у цій справі, були предметом оцінки судів у межах справи №907/1096/15, стосуються тих самих сторін, які беруть участь у цій справі, а незгода позивача з вказаними рішеннями судів не має правового значення в розумінні ст.35 ГПК України.

19.12.2001 року між відповідачем та компанією SVT Sojuzvneshtrans Holding AG було укладено договір про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 та додаткову угоду до нього, предметом якого є спільна інвестиційна діяльність по реконструкції та будівництву критого перевантажувального комплексу на залізничній станції Батьово Львівської залізниці з метою його подальшої експлуатації.

Договором врегульовано відносини щодо внесків сторін, порядок ведення спільних справ, відшкодування витрат та розподілу прибутку тощо, тобто встановлено зобов’язання, які є характерні та притаманні для такого виду договору як сумісна діяльність.

Згідно з п. 8.1 договору про спільну інвестиційну діяльність № 152/01 останній набрав чинності з 10.06.2002 після його державної реєстрації строком на 50 років.

Посилання позивача на те, що відповідач 1 самостійно розпочав підготовку до будівництва, а тоді залучив інвестора з подальшим укладенням договору про спільну інвестиційну діяльність № 152/01, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, а договір про інвестиційну діяльність № 152/01 не містить посилань на те, що його дією охоплюються відносини з реконструкції власного майна, розпочаті до його укладення українським учасником. Матеріали справи не містять доказів передачі перевантажувальної рампи в якості внеску до спільної діяльності чи доказів передачі у спільну часткову власність перевантажувальної рампи, тому позивач не довів, що позивач та SVT Sojuzvneshtrans Holding AG є власником чи співвласником спірного об’єкту права власності.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Частиною 2 ст. 393 ЦК України передбачено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтва про право власності.

З вищенаведених норм випливає, що позивач в даному випадку несе тягар доказування наявності у нього відповідного права цивільного (права власності на спірний об'єкт - комплекс будівель по вул. Свободянській, № 3 в смт. Батьово) та факту порушення такого права у зв’язку з прийняттям оспорюваного свідоцтва. Однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання «СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ», чи позивачем правовстановлюючих документів на частку в спірному майні, перелік яких на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Додатком № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а згодом ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Оцінюючи відповідність оспорюваного свідоцтва вимогам чинного на той час законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.4. Розділу І Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (у редакції, чинній станом на момент видачі оспорюваного свідоцтва), реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ.

Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акту комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію (п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, що з урахуванням пп.10 п. «б» ст.30, ст.40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», саме до повноважень виконавчого комітету місцевої ради належить прийняття рішень про оформлення права власності на нерухоме майно з видачою свідоцтва про право власності.

Перелік документів, що подаються для оформлення права власності та видачі свідоцтва, передбачено п.6.1. Тимчасового положення. Судом не встановлено наявності підстав для відмови у видачі свідоцтва за наявності акту про право постійного користування землею та акту комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Щодо доводів позивача про наявність в оспорюваному свідоцтві напису: «спільна діяльність ТОВ «Термінал Карпати» та фірми «СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ», то судом встановлено, що такий запис відтворює пункт 1 рішення Виконавчого комітету Батьовської селищної Ради Берегівського району Закарпатської області від 28.01.2004 року № 3, законність прийняття якого підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, оскільки перенесення повного тексту рішення Виконавчого комітету Батьовської селищної ради про оформлення права власності на нерухоме майно у свідоцтво про право власності є правомірною дією. Суд додатково зазначає, що з даного запису не випливає право позивача на спільну часткову власність з ТОВ «Карпати» на об’єкт нерухомого майна, а відтак такий запис не може бути підставою для визнання оспорюваного свідоцтва недійсним.

Судом також встановлено, що зазначення саме колективної власності в оспорюваному свідоцтві відповідає вимогам норм ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 20, 26 Закону України «Про власність», оскільки ТОВ «Термінал Карпати» набуло права колективної власності на перевантажувальну рампу як внесок до статутного фонду товариства його засновником. Ототожнення колективної форми власності з режимом спільної часткової власності у спірних правовідносинах не є можливим.

Крім того, як зазначалося, законність видання правового акту, на підставі якого видано оспорюване свідоцтво, встановлена рішеннями судів у межах справи № 907/1096/15. Позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення його прав внаслідок прийняття правомірного правового акту та, відповідно, внаслідок видання на його підставі оспорюваного свідоцтва.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, доводи позивача спростовуються матеріалами справи, встановлені судом обставини справи не дають підстав для висновку про те, що оспорюваним свідоцтвом були порушені будь-які права позивача, що вимагають захисту у обраний позивачем спосіб. Жодних інших підстав для визнання недійсним оспорюваного свідоцтва позивачем не наведено та судом не встановлено, а відтак суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому клопотання відповідача 1 про застосування строку позовної давності суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що оспорюване свідоцтво відповідача 2 не порушує права та інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 15, 32, 33, 34, 42, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю;

2. Судові витрати покласти на позивача.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.09.2017 року.

Суддя Андрейчук Л.В.