28.09.2017

ЄУН №389/857/17

Провадження №2/389/325/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Тьор Є.М.

при секретарі – Баланюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка цивільну справу за позовом Знам’янського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування незаконно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача незаконно отриманих коштів. Вимоги бґрунтував тим, що відповідно до персональної картки №110711061500009 відповідач звертався до позивача 15.06.2011р. та 22.06.2011р., подав заяву про вирішення питання його працевлаштування і надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що на момент подання заяви він не зареєстрований як фізична-особа-підприємець. Наказом Знам’янського міськрайонного центру зайнятості №НТ110622 від 22.06.2011р. відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. При звірці бази даних безробітних громадян з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виявлено, що відповідач з 09.03.1995р. зареєстрований, як фізична особа-підприємець і державна реєстрація припинення підприємницької діяльності щодо нього проведена тільки 01.03.2017р..

06.03.2017р. директором Знам’янського міськрайонного центру зайнятості видано наказ №НТ170306/6 про повернення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю. Вказаний наказ відповідачем отримано 16.03.2017р., але кошти в добровільному порядку не відшкодовано, вказаний наказ не оскаржено. Просить стягнути з відповідача незаконно отримані кошти в розмірі 25722 грн. 50 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні докази одержання ОСОБА_1 доходу від підприємницької діяльності. ОСОБА_1 вважає себе безробітним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до персональної картки №110711061500009 відповідач 15.06.2011р. звернувся до Знам’янського міськрайонного центру зайнятості із заявою про сприяння у його працевлаштуванні. 22.06.2011р. відповідачем подано до центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом Знам’янського міськрайонного центру зайнятості від 22.06.2011р. №НТ110622, на підставі Закону України «Про зайнятість населення», відповідачу наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

При звірці бази даних безробітних громадян з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було виявлено, що відповідач з 09.03.1995р. зареєстрований, як фізична особа-підприємець і державна реєстрація припинення підприємницької діяльності щодо нього проведена лише 01.03.2017р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 20.02.2017р. №27, яке було проведене відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці України та ДПА України від 13.02.2009 №60/62, встановлено, що на день звернення із заявою та на день надання статусу безробітного відповідач був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, тобто на момент реєстрації в центрі зайнятості відповідач не мав права на отримання статусу безробітного і призначення йому допомоги по безробіттю. Крім того, при зверненні до центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного не повідомив про свою реєстрацію, як фізичної особи-підприємця, внаслідок чого незаконно отримував допомогу по безробіттю.

Твердження представника відповідача щодо неотримання ОСОБА_1 доходу від здійснення підприємницької діяльності та не здійснення даної, є безпідставними, так як дане у відповідності до положень Закону не надає особі статусу безробітного, а як наслідок права на отримання допомоги по безробіттю, останній є самозайнятою особою.

Відповідно до наказу Знам’янського міськрайонного центру зайнятості від 06.03.2017р. №НТ170306/6, у зв’язку з виявленням факту подання ОСОБА_1 недостовірних даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення, відбулася переплата допомоги по безробіттю в розмірі 25722,50 грн., яка підлягає поверненню останнім в повному обсязі.

Розрахунком переплат допомоги по безробіттю від 06.03.2017р. підтверджується, що за період з 02.07.2011р. по 18.05.2013р. відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 25722 грн. 50 коп.

06.03.2017р. за вих. №03-09/379/03 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів у розмірі 25722 грн. 50 коп., але кошти в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни, які мешкають на території України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

Підпунктом б частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»  (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як передбачено ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян та здійснює свою діяльність під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України. Ненадходження коштів до Фонду  загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат, пов'язаних з виплатою допомоги по  безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також реалізації державної політики у сфері страхування на випадок  безробіття, ускладнює здійснення державою активної соціально -економічної політики, спрямованої на задоволення потреб населення у добровільному виборі виду діяльності, забезпечення гарантій щодо працевлаштування громадян, соціального зв'язку у сфері зайнятості.  

Згідно ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За змістом п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до  категорії  зайнятих,  така особа  знімається  з обліку як безробітна  в  установленому чинним законодавством  порядку та повертає суму незаконно отриманої допомоги.

Якщо відомості  про  доходи  є  недостовірними  з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з  дня  їх  призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.  

Згідно з п.7 Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пункт 9 цього Порядку передбачає, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація фізичних осіб-підприємців є засвідченням факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою.

Згідно з ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Наявність реєстрації у державному реєстрі особи як підприємця не дає особі права на отримання статусу безробітного та унеможливлює отримання допомоги по безробіттю. Тому неповідомлення відповідачем центру зайнятості про наявність такої обставини свідчить про недобросовісність та невиконання ним своїх обов'язків, що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.    

Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, не маючи права на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, при зверненні до центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного не повідомив про те, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець, що призвело до незаконної виплати центром зайнятості допомоги по безробіттю, суд приходить до висновку про те, що пред'явлений позов є обґрунтованим, а як наслідок підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст.1, 3, 4 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст.34, 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст.1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Знам’янського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування незаконно отриманих коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 незаконно отримані кошти в сумі 25722 (двадцять п’ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 50 коп. на користь Знам’янського міськрайонного центру зайнятості.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в дохід держави 1600 грн. судового збору, який зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України, стягувач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795), отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банка отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  шляхом  подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через даний суд до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2