ЄУН 229/1197/15-к

1-кп/229/35/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лебеженка В.О.

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурорів Ткач Г.В.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/35/2017 за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працює, є інвалідом ІІІ групи, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, м-н.Сонячний, 10/134, мешкає за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 44/17,

у вчиненні кримінальний правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.2, 364 ч.1 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює ТОВ «Торгова компанія «Золотий Урожай» комірником складу готової продукції, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 23/23,

у вчиненні кримінальний правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.2, 364 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7, маючи спеціальне звання майора міліції, обіймаючи посаду начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_9 ГУМВС України в Донецькій області разом з обвинуваченим ОСОБА_8, який має спеціальне звання майора міліції та обіймає посаду старшого слідчого відділу ОСОБА_9 ГУМВС України в Донецькій області, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, заволоділи чужим майном шляхом обману за наступних обставин.

Так, 18 січня 2015 року в період часу з 21:17 по 22:30 в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12015050260000052 розпочатого 13 січня 2015 року за ст.307 ч.1 КК України слідчим слідчого відділу ОСОБА_9 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_10, на підставі ухвали слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 15 січня 2015 року, був проведений огляд квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить потерпілому ОСОБА_6, в ході якого було виявлено та вилучено полімерний пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, зовні схожою на рослину роду коноплі.

При проведенні даної слідчої дії в квартирі, яка належить ОСОБА_6, був присутній обвинувачений ОСОБА_7 У цей час у обвинуваченого ОСОБА_7 з корисливих мотивів виник злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману. З цією метою, обвинувачений ОСОБА_7, достовірно знаючи, що він, згідно своїх службових повноважень, не мав жодних важелів впливу на хід та результат досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, вирішив повідомити потерпілому ОСОБА_6 неправдиву інформацію про те, що він, як начальник сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків, може допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання, в обмін на передачу йому певної суми грошових коштів.

В той же день, реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_7, знаходячись біля квартири за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, під час розмови запропонував потерпілому ОСОБА_6 передати йому грошові кошти у сумі 2000 доларів США, в обмін на не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, 27 січня 2015 року в період часу з 12:00 до 14:00 обвинувачений ОСОБА_7, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, знаходячись у тамбурі квартири за адресою: АДРЕСА_1, під час зустрічі з потерпілим ОСОБА_6 зменшив розмір своєї пропозиції та запропонував потерпілому ОСОБА_6 передати йому в строк до 02 лютого 2015 року грошові кошти у сумі 15000грн., за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання. При цьому, обвинувачений ОСОБА_7, побоюючись викриття своїх злочинних дій, зазначену суму показав потерпілому ОСОБА_6 на екрані свого мобільного телефону, а грошові кошти під час даної розмови з останнім називав словом «характеристики».

Крім того, 31 січня 2015 року приблизно о 13:00, обвинувачений ОСОБА_7, знаходячись разом зі старшим оперуповноваженим СБНОН ОСОБА_9 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_6 в автомобілі «DAEWOO Lanos» біля автозаправки «Pilot», яка розташована за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Дружби, 86, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, втретє висунув пропозицію потерпілому ОСОБА_6 про передачу йому грошових коштів в сумі 15000грн. в обмін на не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання, запропонувавши переказати вказані грошові кошти на номер банківського рахунку його знайомого ОСОБА_12 в строк до 2 лютого 2015 року та передав йому через ОСОБА_11 аркуш паперу, на якому був вказаний номер цього банківського рахунку.

Цього ж дня, 31 січня 2015 року о 16:13 обвинувачений ОСОБА_7 в телефонній розмові із потерпілим ОСОБА_6 знову запропонував останньому переказати грошові кошти в сумі 15000грн. на банківський рахунок його знайомого ОСОБА_12 в строк до 02 лютого 2015 року в обмін на не притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання.

1 лютого 2015 року о 18:56 обвинувачений ОСОБА_7, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, повідомив йому, що 2 лютого 2015 року буде прийнято рішення по кримінальному провадженню відносно нього, намагаючись визвати у останнього впевненість у вигідності передачі йому грошових коштів, у вказаний раніше строк.

2 лютого 2015 року приблизно о 12:00 обвинувачений ОСОБА_7, знаходячись у приміщенні службового кабінету №20 ОСОБА_9 ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.О.Кошового 6а, під час зустрічі з потерпілим ОСОБА_6, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами останнього шляхом обману, запропонував потерпілому ОСОБА_6 в обмін на не притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання, передати йому грошові кошти в сумі 15000грн. через обвинуваченого ОСОБА_8, називаючи при цьому грошові кошти словом «характеристиками». В цей же день, приблизно о 15:26 обвинувачений ОСОБА_7 у телефонній розмові із потерпілим ОСОБА_6, побоюючись викриття своїх злочинних дій, повторно вказав, щоб останній передав обумовлені раніше грошові кошти саме обвинуваченому ОСОБА_8

Обвинувачений ОСОБА_8, достовірно знаючи, що обвинуваченим ОСОБА_7 вчиняються протиправні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, з корисливих мотивів, погодився на пропозицію обвинуваченого ОСОБА_7 отримати зазначені грошові кошти від потерпілого ОСОБА_6, вступивши тим самим у попередню змову з обвинуваченим ОСОБА_7

2 лютого 2015 року приблизно о 16:00 обвинувачений ОСОБА_8, знаходячись у дворі будинку №7 за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.О.Кошового, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_7, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, під час зустрічі з ОСОБА_6, повідомив останньому неправдиву інформацію, що в разі передачі йому грошових коштів, про які потерпілий ОСОБА_6 домовлявся з обвинуваченим ОСОБА_7, він допоможе йому уникнути кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання, на що потерпілий ОСОБА_6 погодився та передав у руки обвинуваченому ОСОБА_8 обумовлені раніше грошові кошти в сумі 15000 грн.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 достовірно знав, що згідно своїх службових повноважень, він не мав жодних важелів впливу на хід і результат досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015050260000052 розпочатого 13 січня 2015 року за ст.307 ч.1 КК України, яке перебувало у провадженні слідчого Дружківського СВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_10

Неправомірні спільні дії обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були припинені працівниками ВБ в Донецькій області УДВБ МВС України 2 лютого 2015 року під час затримання обвинуваченого ОСОБА_8 вже після отримання останнім грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою винуватість у пред’явленому обвинуваченні спочатку визнавав, не погоджувався лише з кваліфікацією своїх дій, однак потім змінив свою позицію, заперечив свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів та пояснив, що з 2004 року він працював слідчим Дружківського МВ. Влітку 2014 року він познайомився з ОСОБА_7, після його переведення з м.Макєєвки. Відносини з ним він не підтримував. З ОСОБА_6 та ОСОБА_13 знайомий по роботі, як з особами раніше судимими. ОСОБА_13 іноді допомагав йому по роботі, відносини між ними були нормальні.

В 20-х числах січня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_13 і попросив про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_13 розповів, що співробітники міліції в квартирі у ОСОБА_6 виявили та вилучили коноплю і запропонував зустрітися з ОСОБА_6. Через декілька днів він зустрівся з ОСОБА_13 та ОСОБА_6 неподалік ОСОБА_9 ОСОБА_6 розповів йому, що співробітники міліції під час проведення огляду знайшли у нього в квартирі гілочку коноплі. ОСОБА_6 хотів вирішити цю проблему та уникнути покарання. З його слів він вже звертався до співробітників ОСОБА_9 СБНОН, але вони хочуть за це багато грошей. Він сказав ОСОБА_6, що подумає, як йому допомогти. Через день йому знов зателефонував ОСОБА_13 і вони зустрілися втрьох на трамвайній зупинці біля дитячої поліклініки по вул.О.Кошевого, неподалік ОСОБА_9 ОСОБА_13 став розповідати, що співробітники ОСОБА_9 СБНОН просять з ОСОБА_6 гроші, щоб вирішити цю проблему. Він їм сказав, що жодного відношення до цієї справи він не має і не може ніяким чином вплинути на рішення, так як справа не знаходиться в його провадженні.

ОСОБА_13 і ОСОБА_6 сказали йому, що готові заплатити 10000грн. за вирішення цієї проблеми. Він відповів їм, що спробує допомогти, однак жодних гарантій не давав. Враховуючи те, що зі слів ОСОБА_6 у нього була вилучена лише невелика гілочка коноплі, то він сказав йому, що за ці гроші той отримає лише адміністративне покарання. ОСОБА_6 погодився на такий варіант. Після цього він сказав ОСОБА_13 та ОСОБА_6, щоб вони більше ні до кого не звертались з цим питанням, а мали справи лише з ним. Він хотів допомогти ОСОБА_6 тільки із-за ОСОБА_13, який іноді допомагав йому по роботі. Потім вони розійшлись. Усі ці зустрічі відбувалися по ініціативі Мирошниченка, з ОСОБА_6 він особисто не спілкувався. Про ці зустрічі він нікому не казав. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 знаходилось у слідчого Олізаренко. Він розумів, що під час огляду у ОСОБА_6 було вилучено невелика кількість наркотичних засобів, а тому за це буде лише адміністративна відповідальність. Через декілька днів йому знов зателефонував ОСОБА_13 та сказав, що вони намагалися вирішити це питання через кого-то, але у них не вийшло. Він сказав ОСОБА_13, або вони вирішують це питання через нього, або не турбують його більше.

2 лютого 2015 року він знаходився на своєму робочому місті. Приблизно о 10-11 годині йому зателефонував ОСОБА_13 і попросив про зустріч. Вони зустрілися у дворі будинку по вул.О.Кошевого. ОСОБА_6 став казати, що до нього приходити співробітники СБНОН, питали про гроші для вирішення його питання у сумі 15000грн., а сьогодні запросили його до себе в ОСОБА_9 Він сказав йому, що не потрібно з ними спілкуватися з цього приводу, після чого вони пішли.

В цей же день приблизно о 16 годині йому зателефонував ОСОБА_13 і сказав, що вони зараз на трамвайній зупинці біля дитячої поліклініки по вул.О.Кошевого і попросив його вийти до них. Він вийшов з ОСОБА_9, підійшов до трамвайної зупинки, де зустрівся з ОСОБА_13 та ОСОБА_6, які сказали йому, що знайшли гроші. Вони перейшли через дорогу, зайшли у двори, ОСОБА_6 дістав гроші, відрахував 10000грн. і передав їх йому. Після цього, ОСОБА_6 передав йому ще 5000грн., що дуже його здивувало, так як вони домовлялися про суму 10000грн. ОСОБА_6 сказав, що гроші ще знадобляться. Він зрозумів, що щось не так, хотів повернути гроші. В цей час до них під’їхало авто, з якого вискочили люди в масках. Він кинув гроші на землю, після чого його затримали та одягнули кайданки. Люди в масках стали вимагати, щоб він сказав, що отримані гроші він повинен був передати співробітникам ОСОБА_9 СБНОН. Потім запросили слідчого і понятих, в присутності яких провели особистий огляд, після чого доставили його до прокуратури м.Краматорськ, де він підписав протокол. Гроші у ОСОБА_6 він взяв для оплати гонорару кваліфікованому адвокату, якого хотів запросити для ОСОБА_6, щоб той йому допоміг. Слідчому він про це не казав, оскільки той його про це не питав. Він не може пояснити, чому ОСОБА_6 передав йому саме 15000грн. Вважає, що його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення не доведена, оскільки були порушені вимоги КПК при зборі доказів під час досудового розслідування. Просить суд його виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою винуватість у пред’явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що в грудні 2014 року він був призначений на посаду начальника ОСОБА_9 сектору БНОН. З ОСОБА_8 він познайомився в вересні 2014 року, відносини з ним не підтримував. В січні 2015 року була отримана оперативна інформація про те, що ОСОБА_6 здійснює незаконний збут наркотичних засобів. Дані відомості були внесені в ЄРДР та розпочате досудове розслідування за ст.307 ч.1КК України. В рамках досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді був проведений огляд квартири за місцем мешкання ОСОБА_6. В проведенні даної слідчої дії він участі не приймав, однак йому відомо, що під час огляду в квартирі ОСОБА_6 було виявлено та вилучено наркотичний засіб, а саме канабіс. Огляд проводила слідчий Олізаренко, їй допомагали оперуповноважені СБНОН ОСОБА_11 та ОСОБА_14. Під час огляду він зустрів ОСОБА_6 в тамбурі. До цього він ОСОБА_6 не знав. По зовнішньому вигляду він зрозумів, що канабіс, який був вилучений у ОСОБА_6, потрапив до нього з іншої місцевості, тому прийняв рішення схилити ОСОБА_6 до співпраці з правоохоронними органами, з метою встановлення каналів поставки наркотичного засобу. Через декілька днів він зустрів ОСОБА_6 в під’їзді, коли вони документували притон. Гроші він у ОСОБА_6 не вимагав, про що була розмова в той день, він не пам’ятає. Другий раз він зустрівся з ОСОБА_6 через 4-5 днів, з метою схилити його до співпраці. Він разом з ОСОБА_11 під’їхали на автомобілі «Ланос». ОСОБА_6 сів до них в машину. Він став питати ОСОБА_6 о каналах поставки наркотичних засобів, а ОСОБА_6 цікавився, що його чекає за незаконне зберігання наркотичних засобів. ОСОБА_6 сказав, що збирає характеристики, що йому також передадуть характеристики з м.Горлівки, де він відбував покарання. Про гроші жодних розмов не було. Він зразу сказав ОСОБА_6, що справу буде направлено до суду. Вони передали ОСОБА_6 листочок з номером телефону для зв’язку. Можливо, 31 січня 2015 року він також зустрічався з ОСОБА_6 і розмовляв про характеристики, які той повинен був передати або своєму адвокату, або в міліцію. 2 лютого 2015 року у нього відбулася зустріч з ОСОБА_6 у службовому кабінеті ОСОБА_9, під час якої ОСОБА_6 нічого конкретного не розповів. В цей день ОСОБА_6 намагався дати йому якісь папірець, він його порвав та викинув. Що було написано на цьому папірцю, він не бачив. З ОСОБА_8 по цій справі не спілкувалися. Вважає, що ОСОБА_6 його обмовив, оскільки у нього неприязні відносини зі співробітниками правоохоронних органів. З ОСОБА_12 він знайомий, так як раніше вони разом працювали у Центрально-міському РВ Макіївського МУ з 2009 по 2012 рік, а після його виходу на пенсію, продовжували підтримувати дружні відносини. ОСОБА_12 приймав участь у проведенні огляду квартири ОСОБА_6 в якості понятого за його запрошенням. Вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованих йому злочинів, а тому просить суд його виправдати.

Незважаючи на заняту обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позицію, направлену на невизнання своєї винуватості у пред’явленому обвинуваченні за ст.190 ч.2 КК України, суд, після аналізу та оцінки всіх доказів, що містяться у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Подія кримінального правопорушення та винуватість обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні відносно потерпілого ОСОБА_15 кримінального правопорушення передбаченого ст.190 ч.2 КК України у повному обсязі підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що18 січня 2015 року приблизно о 20 годині 40 хвилин йому зателефонував дільничний та спитав чи дома він? Через деякий час до нього прийшли слідчий Олізаренко, двоє понятих, та троє співробітників ОСОБА_9 сектору БНОН ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_11. Слідчий показала йому ухвалу суду про проведення огляду в квартирі за місцем його мешкання. В квартирі в цей час перебувала його дружина з донькою та раніше знайомий ОСОБА_16. Він добровільно видав три гілочки коноплі, яка зберігалася в шухлядці на кухні. Після цього працівники міліції почали проводити огляд, під час якого нічого забороненого не знайшли. В цей же день також проводився огляд в квартирі поверхом вище, де був виявлений та вилучений пакет з канабісом.

Під час складання протоколу, ОСОБА_7 сказав йому, що можливо все владнати за 2000 доларів США, на що він відповів, що це дуже дорого і у нього не має стільки грошей. Потім, коли всі пішли, він звернувся за допомогою до адвоката. Через 2-3 дні йому зателефонував співробітник ОСОБА_9 сектору БНОН ОСОБА_14, а потім ОСОБА_7 та питали його, чи буде він «вирішувати це питання». Він попросив їх почекати.

В цей же час йому зателефонував його знайомий ОСОБА_13, який сказав, що знає про його проблеми з СБНОНом. Вони зустрілися і він йому розповів, що начальник ОСОБА_9 сектору БНОН ОСОБА_7 вимагає у нього 2000 доларів США за вирішення його проблеми, на що ОСОБА_13 пообіцяв дізнатися, чи можливо буде вирішити це питання дешевше. З цією метою, ОСОБА_13 зателефонував слідчому Чухало та призначив йому зустріч біля трамвайної зупинки неподалік від ОСОБА_9 Під час зустрічі він все розповів слідчому Чухало, який пообіцяв дізнатися що там по його справі.

27 січня 2015 року до нього додому приїхали співробітники ОСОБА_9 сектору БНОН ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_11. У під’їзді на сходовому майданчику між ним та ОСОБА_7 відбулася розмова, в ході якої останній на телефоні набрав цифрами «15000», пояснивши, що за це його притягнуть не до кримінальної, а до адміністративної відповідальності. Під час цієї розмови ОСОБА_7 слова «гроші» намагався не вживати, називаючи їх «характеристики». Він погодився на умови ОСОБА_7, оскільки він раніше вже був засуджений і звільнився з виправної колонії лише півроку тому. Він знаходився під адміністративним надзором, а тому не хотів зайвих проблем. ОСОБА_7 сказав йому, що гроші необхідно віддати йому в строк до 2 лютого 2015 року. Він спросив у нього, чи можливо віддати цю суму частинами, на що ОСОБА_7 сказав, що «характеристики» потрібні всі і одразу.

Оскільки такої суми у нього не було, то він звернувся з заявою до СБУ та надав свою згоду на проведення негласних слідчих дій відносно співробітників ОСОБА_9 сектору БНОН ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_11.

31 січня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_7, сказав, що треба поговорити. Через деякий час до нього додому під’їхав ОСОБА_7 разом з ОСОБА_11 на автомобілі «Ланос» світлого кольору. Він сів до них у машину, вони від’їхали до АЗС «Пілот», розташованої по вул.Дружби, де ОСОБА_7 спитав у нього про гроші. ОСОБА_11 передав йому в руки листок паперу, на якому був написаний номер банківського рахунку карти «ПриватБанк», який, як було пізніше встановлено співробітниками СБУ, належав раніше знайомому ОСОБА_7 ОСОБА_12 ОСОБА_7 сказав йому, що гроші необхідно перерахувати на цей рахунок. Після цього він вийшов з машини та пішов додому.

2 лютого 2015 року співробітники СБУ та УВБ підключили відеокамеру, провели з ним інструктаж, дали гроші та склали протокол. Вони прослуховували мобільні телефони і знали, що в цей день буде відбуватися передача грошей. Того ж дня, приблизно о 13 годині йому зателефонував ОСОБА_7 та попросив його прийти до нього в ОСОБА_9 Коли він зайшов у кабінет, ОСОБА_7 спитав у нього: «Все нормально?» Він сказав: «Так, я готовий». Він спитав у ОСОБА_7: «Гроші перерахувати на той рахунок, що дав ОСОБА_11?». ОСОБА_7 сказав йому, щоб він гроші віддав тому, з ким зустрічався (ОСОБА_8) і порвав листок з номером банківського рахунку картки «ПриватБанк». Він сказав, що у нього немає номеру телефону ОСОБА_8, на що ОСОБА_7 сказав йому, що спитаєш у ОСОБА_13.

В цей день йому знов зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що ОСОБА_8 не може до нього додзвонитися. Так як номера телефону ОСОБА_8 у нього не було, то він зателефонував ОСОБА_13, який зателефонував ОСОБА_8 і з ним домовився про зустріч. Особисто з ОСОБА_8 він не розмовляв.

В цей же день, приблизно о 15 годині йому зателефонував ОСОБА_13, спитав чи готовий він, після чого сказав йому підійти до трамвайної зупинки по вул.О.Кошевого. Коли він підійшов до зупинки, його вже чекав ОСОБА_13, а через 3-5 хвилин за грошовими коштами до них підійшов ОСОБА_8. Вони втрьох перейшли через дорогу та зайшли у двір. Він дістав з конверту 15000 грн., перерахував їх, після чого передав їх ОСОБА_8, щоб той віддав їх ОСОБА_7 за те, щоб останній допоміг йому уникнути кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів у себе вдома. ОСОБА_13 стояв поряд і все бачив. Потім під’їхав мікроавтобус, з якого вискочили люди у масках та затримали ОСОБА_8.

Під час розмов з ОСОБА_7 гроші називали «характеристики». Ніякі «характеристики на 15 аркушах» він не збирав. Гроші він передав ОСОБА_7 через ОСОБА_8, так як ОСОБА_7 сам сказав йому так зробити. Він не просив ОСОБА_8 або ОСОБА_7 знайти йому адвоката, так як у нього вже був адвокат, якого він не збирався міняти.

Показання потерпілого ОСОБА_6 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_6 більше 10 років, підтримує з ним дружні відносини. 18 січня 2015 року він перебував у ОСОБА_6 в гостях. В квартирі також знаходилася дружина ОСОБА_6 і його донька. Ввечері до квартири зайшли співробітники міліції, надали ухвалу суду про надання дозволу на огляд квартири. ОСОБА_6 добровільно видав якийсь невеликий кущик. Під час огляду ОСОБА_7 перебував у квартирі і пред’явив їм своє службове посвідчення. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 виходили з квартири і про щось розмовляли 10-15 хвилин. Огляд квартири проводили оперуповноважені ОСОБА_9 СБНОН. Після огляду квартири, слідчий склала протокол. Потім від ОСОБА_6 він дізнався, що начальник ОСОБА_9 сектору БНОН ОСОБА_7 вимагав від нього спочатку 30000грн., а потім 15000грн. за не притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого мешкання.

Факт проведення 18 січня 2015 року огляду квартири АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_6 підтвердив свідок ОСОБА_17, який у судовому засіданні пояснив, що працівники міліції запросили його бути понятим при проведенні огляду квартири, на що він погодився. Під час огляду в кухні у шафі був виявлений пакет з коноплею. Слідчий складала протокол. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 виходили у тамбур і про щось розмовляли хвилин п’ять.

Показання свідка ОСОБА_17 підтверджуються протоколом огляду від 18 січня 2015 року, згідно якого в ході огляду в квартирі АДРЕСА_3 за місцем мешкання ОСОБА_6 в присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_12 в приміщенні кухні на нижній полиці шафи кухонного гарнітуру був виявлений полімерний пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, сухою на дотик, зовні схожою на рослину коноплі (а.с.23-24 кримінального провадження №12015050260000052).

Постановою старшого слідчого першого відділу прокуратури Донецької області від 3 лютого 2015 року матеріали кримінального провадження №12015050260000052 були визнані речовим доказом по даному кримінальному провадженню (т.2 а.с.134-135).

Свідок ОСОБА_12 в судове засідання не з’явився, згідно рапорту він знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, доставити його в судове засідання не можливо (т.2 а.с.198).

Показання потерпілого ОСОБА_6 також не суперечать показанням свідка ОСОБА_13, який у судовому засіданні пояснив, що в лютому 2015 року ОСОБА_6 повідомив йому, що співробітники СБНОН знайшли у нього наркотичні засоби і вимагають у нього гроші. Він особисто був знайомий з співробітниками ОСОБА_9 сектору БНОН, тому вирішив допомогти ОСОБА_6. Вони зустрілися біля ОСОБА_9 з начальником ОСОБА_9 сектору БНОН ОСОБА_7, попросили його допомогти, однак той сказав, що справу передано слідчому, тому він не може ніяк допомогти ОСОБА_6. Тоді він вирішив зателефонувати знайомому слідчому Чухало та призначив тому зустріч. Вони зустрілися з ОСОБА_8 біля дитячої поліклініки на трамвайній зупинці по вул.О.Кошевого та він попросив його допомогти ОСОБА_6. ОСОБА_8 сказав, що справа не у нього, але він зможе допомогти. Домовилися про суму 10000грн. ОСОБА_8 сказав їм, що за ці гроші зроблять так, щоб вага наркотичного засобу була маленькою, а ОСОБА_6 відбудеться лише адміністративним штрафом. 2 лютого 2015 року приблизно о 16 годині у дворі дома по вул.О.Кошевого в м.Дружківка Метельов дістав грошові кошти у сумі 15000грн., перерахував їх у присутності ОСОБА_8, після чого поклав їх у газету та передав їх ОСОБА_8. Після передачі грошей ОСОБА_8, до них під’їхав мікроавтобус, з якого вибігли люди у масках, та положили всіх на землю. ОСОБА_8 встиг викинути гроші, які йому передав ОСОБА_6 у сумі 15000грн.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що він працював на посаді начальника слідчого відділу ОСОБА_9 З ОСОБА_8 знайомий з 2007 року, відносини службові. З ОСОБА_7 знайомий один рік. Йому відомо, що в січні 2015 року були внесені відомості в ЄРДР відносно ОСОБА_6 за ст.307 ч.1 КК України. Справа знаходилася в провадженні слідчого Олізаренко. Слідчий Чухало не мав жодного відношення до цієї справи. В лютому 2015 року він дізнався, що ОСОБА_8 був затриманий за отримання незаконної винагороди за не притягнення до кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона працює слідчим в ОСОБА_19 В її провадженні знаходилося кримінальне провадження за ст.307 ч.1 КК України, яке було розпочате 13.01.2015 року. 18 січня 2015 року в ході огляду квартири по вул.Космонавтів в м.Дружківка за місцем мешкання ОСОБА_6 спільно зі співробітниками ОСОБА_19 сектору БНОН у присутності двох понятих на кухні в одному з ящиків було виявлено та вилучено речовина рослинного походження. ОСОБА_11 та ОСОБА_14 разом з понятими оглядали квартиру, а вона складала протокол. В цей же день був проведений огляд квартири поверхом вище, за місцем мешкання Лугового. ОСОБА_7 займався оперативним супроводженням даної справи, забезпечував явку ОСОБА_6, займався збором характеризуючого матеріалу. Письмових доручень ОСОБА_7 вона як слідчий не надавала, жодних запитів для збору характеризуючого матеріалу відносно ОСОБА_6 не оформлювала. 2 лютого 2015 року вона зустріла ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в коридорі на 2 поверсі ОСОБА_9 ОСОБА_7 про щось розмовляв з ОСОБА_6, однак про що була їх розмова, вона не чула. Також в цей день вона розмовляла з ОСОБА_7 по телефону з приводу поїздки в м.Слов’янськ, з метою проведення експертизи, яка була призначена в цей день. З ОСОБА_8 жодних розмов по даному кримінальному провадженню не було.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що з 2005 року він працює в правоохоронних органах, а з 1 листопада 2014 року він працює в ОСОБА_19 на посаді старшого оперуповноваженого ОСОБА_19 сектору БНОН. ОСОБА_7 був начальником цього відділу. В лютому 2015 року він приймав участь у проведенні огляду квартири по вул.Космонавтів в м.Дружківка за місцем мешкання ОСОБА_6. В ході огляду в квартирі було виявлено та вилучено наркотичні засоби. В ході огляду він з ОСОБА_6 не спілкувався. Більше він нічого не пам’ятає.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що з 2003 року він працює в правоохоронних органах, а з листопада 2014 року він працює в ОСОБА_19 на посаді оперуповноваженого ОСОБА_19 сектору БНОН. В лютому 2015 року він приймав участь у проведенні огляду квартири по вул.Космонавтів в м.Дружківка за місцем мешкання ОСОБА_6. В ході огляду в квартирі було виявлено та вилучено наркотичні засоби. Огляд проводила слідчий Олізаренко. Після огляду він опитував ОСОБА_6. Через 2-3 дні після огляду він бачив ОСОБА_6 разом з Мірошніченком біля ОСОБА_19 Під час розмови Мірошніченко спитав, чи можливо допомогти ОСОБА_6 і «вирішити питання», на що ОСОБА_7 сказав, що всі матеріали направлені в слідчий відділ. Потім ОСОБА_6 хотів з ним зустрітися, однак він сказав йому, що дуже занятий і зустрічатися відмовився. Більше він нічого не пам’ятає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28 січня 2015 року на підставі заяви ОСОБА_6, в якій він вказав, що співробітники міліції незаконно вимагають від нього грошові кошти в розмірі 15000грн. (т.2 а.с.115-116) були внесені відомості до ЄРДР за ст.368 ч.3 КК України за фактом вимагання службовими особами правоохоронного органу за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди (кримінальне провадження №42015050000000041) (т.2 а.с.202).

Постановою заступника прокурора Донецької області від 28.01.2015 року була визначена група прокурорів по кримінальному провадженню №42015050000000041 від 28.01.2015 року (т.2 а.с.211).

В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 29 січня 2015 року було надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону НОМЕР_1, аудіо-, відео контролю особи з використанням спеціальних технічних засобів, в публічно доступних місцях та інших місцях, на які вкаже фігурант, візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів у відношенні ОСОБА_7 (т.2 а.с.206-207).

Згідно протоколу огляду та прослуховування інформації від 27 березня 2015 року, старшим слідчим першого відділу прокуратури Донецької області був здійснений огляд та прослуховування інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих дій по даному кримінальному провадженні. В ході прослуховування телефонних розмов та текстових файлів за номером мобільного телефону НОМЕР_1, який належить начальнику СБНОН ОСОБА_7 були встановлені змісти розмов, в тому числі і телефонні розмови з ОСОБА_6 в період з 31.01.2015 року по 02.02.2015 року (т.3 а.с.74-78).

Аналіз цих телефонних розмов, а також наявних на DVD-R диску «Videx» (т.3 а.с.73) файлів, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, дає підстави вважати, що вони не суперечать показанням потерпілого ОСОБА_6 наданих ним у суді.

Так, згідно даного протоколу огляду та прослуховування інформації та звукозапису телефонних розмов, підтвердився факт зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 31 січня 2015 року, про що вказує ОСОБА_6 у своїх показаннях.

1 лютого 2015 року о 18:56 ОСОБА_7 під час телефонної розмови з ОСОБА_6 повідомляє останньому, що «завтра буде рішення набирати», що підтверджує показання ОСОБА_6 в частині того, що гроші він повинен був передати ОСОБА_7 в строк до 2 лютого 2015 року.

2 лютого 2015 року о 10:20 ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_6 і запрошує останнього в ОСОБА_9, що підтверджує факт зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_6

В цей же день о 15:26 ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_6 і повідомляє про те, що ОСОБА_8 не може йому додзвонитися і просить ОСОБА_6 зателефонувати ОСОБА_8, що підтверджує показання ОСОБА_6 про те, що гроші він повинен був передати ОСОБА_7 через ОСОБА_8 (т.3 а.с.74-78).

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 2 лютого 2015 року було надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відео контролю особи у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів у відношенні ОСОБА_8 (т.2 а.с.208-209).

Згідно заяви від 29 січня 2015 року ОСОБА_15 надав свою згоду на участь у проведенні негласних слідчих дій (т.2 а.с.213).

На підставі даної заяви постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області №73т від 29 січня 2015 року ОСОБА_6 був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню №42015050000000041від 28.01.2015 року (т.2 а.с.214-215).

Згідно протоколу за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 2 лютого 2015 року було відтворені дані аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме розмови ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8В 02 лютого 2015 року, які зафіксовані на оптичному магнітному диску DVD-R №37-т від 02.02.2015 року (т.3 а.с.224).

Аналіз цих розмов, які зафіксовані в даному протоколі за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу, а також матеріалів негласного слідчого (розшукового) заходу, які знаходяться на оптичному магнітному диску DVD-R №37-т від 02.02.2015 року, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, на думку суду, підтверджують показання ОСОБА_6 наданих ним у суді.

Так, згідно цього протоколу та матеріалів негласного слідчого (розшукового) заходу 2 лютого 2015 року під час зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в службовому кабінеті ОСОБА_9 (початок зустрічі о 13:56) ОСОБА_7 повідомляє, що знає про що у ОСОБА_6 була розмова з ОСОБА_8 в цей день та запитує у ОСОБА_6 чи готовий він надати їм характеристику? «Ця характеристика вся лежить?» - питає ОСОБА_7 На що ОСОБА_6 відповідає, що «Характеристику на п’ятнадцяти аркушах зібрати дуже важко, сума не маленька». Потім в ході розмови в коридорі ОСОБА_7 говорить ОСОБА_6, щоб він цю характеристику передав через чоловіка, з яким той зустрічався. Цей чоловік до нього прийде і ОСОБА_6 повинен віддати йому п'ятнадцять аркушів.

В цей же день, під час зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_8, ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_8, що йому сказали, щоб він зателефонував ОСОБА_8 і передав через нього «15 бумаг». ОСОБА_8 відповів ОСОБА_6: «Вот бачиш, вони мені теж кажуть, що п’ятнадцять».

Після того, як ОСОБА_6 відраховує в присутності ОСОБА_8 10000грн., ОСОБА_8 запитує: «Так п'ятнадцять було же?». ОСОБА_6 відраховує ще гроші. ОСОБА_8 його питає: «Скільки тут?» ОСОБА_6 йому каже: «Тут п'ятнадцять», на що ОСОБА_8 каже: «Що все добре» і бере гроші.

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Донецької області від 29 січня 2015 року контроль за скоєнням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням грошових коштів по кримінальному провадженню №42015050000000041 був доручений слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (т.2 а.с.217-218).

Згідно листа начальника відділу ГВ БКОЗ УСБУ №56/3-225 нт від 30.01.2015 року старшому слідчому СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_20 були надані грошові кошти в розмірі 15000грн. для використання в рамках кримінального провадження №42015050000000041 (т.3 а.с.117).

02.02.2015 року старшим слідчим СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_20 в присутності понятих було оглянуто грошові кошти в сумі 15000грн., які складаються з купюр номіналом 500грн. у кількості 23шт (МБ 1565488, МБ 1565519, ВЕ 6386514, ЛБ 9062747, ЗБ 9772841, СБ 4864968, БН 2217477, ЛА 1555020, ВИ 7550494, ВЖ 3928210, ЛИ 6264589, ЗЗ 5519640, ЗИ 6456512, ВД 2624544, ВФ 9247005, ЗБ 8895289, ЗБ 8895288, ЛЗ 1792215, ВГ 3273014, ЛИ 9210188, ЗД 7346277, ВБ 1614183, СБ 4864972), номіналом 200грн. – 17шт.(МБ 1238660, ЕШ 3404424, ЄД 1726145, ЄЕ 2360116, СВ 3154028, ЄФ 1014763, ЄШ 7689922, ЕЯ 6345625, МА 8806975, ЄД 1947247, ЄЦ 3839916, ЕД 9879567, ЕЕ 9370366, ВЖ 9129168, ЄВ 2148725, ЄБ 0235996, ПЄ 7521412) та номіналом 100 грн. – 1шт.(ВЕ 8256622).

Після огляду з вказаних грошових коштів були виготовлені світлокопії на 5 аркушах паперу формату А-4, які були долучені до протоколу огляду в якості додатків (т.2 а.с.122-129).

Згідно протоколу за результатами виконання постанови від 29.01.2015 року №74т про проведення контролю за вчиненням злочину від 2 лютого 2015 року, ОСОБА_6 2 лютого 2015 року о 13 год. 56 хв. за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 прибув до ОСОБА_9 ГУМВС України у Донецькій області, де зустрівся з начальником БНОН ОСОБА_9 ГУМВС України у Донецькій області, з метою вирішення питання щодо не притягнення його до відповідальності. ОСОБА_6 зайшов до службового кабінету ОСОБА_7 та обговорив умови передачі грошових коштів. Після чого ОСОБА_6 вийшов з ОСОБА_9 Через деякий час ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що він повинен передати грошові кошти у сумі 15000грн. слідчому СВ ОСОБА_9 ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_8

О 16год. 17хв., за попередньою домовленістю з ОСОБА_8, ОСОБА_6 прибув до трамвайної зупинки, розташованої поруч з ОСОБА_9 Через кілька хвилин до ОСОБА_6 підійшов слідчий Чухало В.В. і запропонував відійти у двір будинку через дорогу. На вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився і вони перейшли на вказане місце, де зайшли до бесідки і продовжили розмову. Обговоривши усі питання, що стосуються не притягнення до відповідальності ОСОБА_6, ОСОБА_6 передав грошові кошти у сумі 15000грн. ОСОБА_8, який загорнув їх у газету та поклав під руку. Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 потисли руки та розійшлись.

Вказаний факт отримання грошових коштів слідчим СВ ОСОБА_9 ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_8 зафіксовано за допомогою спеціальних технічних засобів шляхом здійснення аудіо та відеозапису зустрічі з ОСОБА_6 (т.3 а.с.66-67).

Відеозапис даної слідчої дії, яка була досліджена в судовому засіданні, не суперечить протоколу за результатами виконання постанови від 29.01.2015 року №74т про проведення контролю за вчиненням злочину від 2 лютого 2015 року (диск №37-т від 02.02.2015р.) (т.3 а.с.73).

Також даний протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 2 лютого 2015 року узгоджується з протоколом огляду місця події, який був проведений 2 лютого 2015 року з використанням технічних засобів фіксації, згідно якого місцем огляду є двір будинку за адресою: вул.О.Кошевого, б.7, в якому знаходиться бесідка із металевої конструкції зеленого кольору, в якій знаходиться ОСОБА_8 ОСОБА_8 надав учасникам слідчої дії грошові кошти у розмірі 15000грн., які загорнуті у газету «Дружковский рабочий»: номіналом 500грн. у кількості 23шт (МБ 1565488, МБ 1565519, ВЕ 6386514, ЛБ 9062747, ЗБ 9772841, СБ 4864968, БН 2217477, ЛА 1555020, ВИ 7550494, ВЖ 3928210, ЛИ 6264589, ЗЗ 5519640, ЗИ 6456512, ВД 2624544, ВФ 9247005, ЗБ 8895289, ЗБ 8895288, ЛЗ 1792215, ВГ 3273014, ЛИ 9210188, ЗД 7346277, ВБ 1614183, СБ 4864972), номіналом 200грн. – 17шт.(МБ 1238660, ЕШ 3404424, ЄД 1726145, ЄЕ 2360116, СВ 3154028, ЄФ 1014763, ЄШ 7689922, ЕЯ 6345625, МА 8806975, ЄД 1947247, ЄЦ 3839916, ЕД 9879567, ЕЕ 9370366, ВЖ 9129168, ЄВ 2148725, ЄБ 0235996, ПЄ 7521412) та номіналом 100 грн. – 1шт.(ВЕ 8256622).

ОСОБА_8 повідомив, що він отримав вказані грошові кошти від ОСОБА_6 для передачі останніх працівникам БНОН для вирішення його проблеми з працівниками міліції. Дані грошові кошти були поміщені в пакет №1 (т.2 а.с.130-133).

Відеозапис даної слідчої дії, яка була досліджена в судовому засіданні, співпадає з протоколом огляду місця події від 2 лютого 2015 року.

Судом встановлено, що номінал, серії та номера купюр, які були надані для використання в рамках кримінального провадження №42015050000000041 та оглянуті 2 лютого 2015 року (т.2 а.с.122-129), повністю співпадають з номіналом, серіями та номерами купюр, які обвинувачений ОСОБА_8 добровільно видав під час протоколу огляду місця події (а.с.т.2 а.с.130-133).

Постановою старшого слідчого СВ прокуратури Донецької області від 3 лютого 2015 року грошові кошти у пакеті №1 у сумі 15000 грн. номіналом 500 грн. – 23 купюри, номіналом 200 грн. – 17 купюр, номіналом 100 грн. – 1 купюра, які були виявлені та вилучені у ОСОБА_8 під час його фактичного затримання 02.02.2015 року, були визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні №42015050000000041 від 28.01.2015 року (т.2 а.с.134-135).

На підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 20.02.2015 року (т.2 а.с.200) у приміщенні ПрАТ «МТС Україна» на оптичний диск CD-R 52х700МВ жовтого кольору з назвою «Perfeo» було скопійовано 4 файли з деталізацією телефонних з’єднань мобільних телефонів, які належать ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (т.2 а.с.235), що підтверджується відповідним протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.03.2015 року (т.2 а.с.137-138).

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що вони є логічними, послідовними та такими, що не суперечать показанням інших свідків, які були допитані у судовому засіданні та доказам, які були досліджені у судовому засіданні, а тому суд вважає їх правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу вироку при встановлені винуватості обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_8 в частині того, що гроші у ОСОБА_6 він взяв, щоб оплатити гонорар адвокату, якого хотів запросити для ОСОБА_6, оскільки вони суперечать показанням потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_13, а також спростовуються протоколом за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 2 лютого 2015 року, згідно якого під час розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_6 слово «адвокат» або «захисник» жодного разу не вживалось.

Також, обвинувачений ОСОБА_8 заперечував факт попередньої змови з ОСОБА_24, однак під час розмови 2 лютого 2015 року ОСОБА_6 двічі каже ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_24 сказав йому, щоб він гроші передав через нього. ОСОБА_8 каже ОСОБА_6: «Вот бачиш, вони мені теж кажуть, що п’ятнадцять». Після того, як ОСОБА_6 відраховує в присутності ОСОБА_8 10000грн., ОСОБА_8 запитує: «Так п'ятнадцять же було?». ОСОБА_6 відраховує ще гроші. ОСОБА_8 його питає: «Скільки тут?» ОСОБА_6 йому каже: «Тут п'ятнадцять.», на що ОСОБА_8 каже: «Що все добре» і бере гроші.

Даний зміст розмови, на думку суду, вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_8 діяв узгоджено з обвинуваченим ОСОБА_24, виконуючи відведену йому роль, направлену на отримання від потерпілого ОСОБА_6 грошових коштів, з метою їх подальшої передачі обвинуваченому ОСОБА_24, що вказує на факт попередньої змови з останнім, з метою доведення злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, до кінця.

На наявність попередньої змови між обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_24 вказує і той факт, що дана розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відбулася безпосередньо після розмови ОСОБА_24 з ОСОБА_6 2 лютого 2015 року, під час якої, ОСОБА_24 запропонував ОСОБА_6 віддати «15 аркушів» людині, з якою він зустрічався напередодні. А через деякий час ОСОБА_24 сам зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_8 не може до нього додзвонитися. Саме обвинувачений ОСОБА_8 прийшов на зустріч з ОСОБА_6 з метою отримати від нього грошові кошти у сумі, яку вказував обвинувачений ОСОБА_24 потерпілому ОСОБА_6, називаючи 15000грн. «характеристиками на 15 аркушах».

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_7 щодо непричетності його до вчинення інкримінованого йому злочину, оскільки він, на думку суду, у повній мірі викривається у заволодінні чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Показання обвинуваченого ОСОБА_7 в частині того, що він хотів схилити потерпілого ОСОБА_6 до співпраці з правоохоронними органами, а тому проявив таку зацікавленість стосовно надання останнім позитивних характеристик, з метою пом’якшити йому покарання за вчинений злочин, спростовується показаннями свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що жодних письмових доручень ОСОБА_7 або запитів щодо збору характеризуючого матеріалу вона, як слідчий, не надавала та не оформлювала. Дані показання свідка ОСОБА_10 підтверджуються матеріалами кримінального провадження №12015050260000052, в яких відсутні будь-які доручення або запити стосовно збору характеризуючого матеріалу відносно ОСОБА_6

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_24, будучи досвідченим оперативним працівником правоохоронного органу, побоюючись викриття своїх злочинних дій, при розмовах з потерпілим ОСОБА_6 застосовував певну конспірацію, називаючи гроші – «характеристиками», а суму 15000грн. – «характеристиками на 15 аркушах». Такі умовні назви грошей підтвердив і сам потерпілий ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що мова йшла саме про гроші, а не про харатеризуючий його матеріал.

Обвинувачений ОСОБА_24 неодноразово зустрічався з ОСОБА_6, телефонував йому, цікавився коли саме той надасть йому «характеристики», встановлював строк до 2 лютого 2015 року, вимагав, щоб характеристики були «всі і одразу».

2 лютого 2015 року обвинувачений ОСОБА_24 тричі телефонує ОСОБА_6, питає його, коли він прийде, а під час зустрічі говорить ОСОБА_6. щоб той передав характеристики, тому з ким той зустрічався, а потім знов телефонує ОСОБА_6 і повідомляє йому, що ОСОБА_8 не може до нього додзвонитися.

Така наполегливість і прояв ініціативи з боку обвинуваченого ОСОБА_24 по відношенню до ОСОБА_6, частота зустрічей та телефонних дзвінків, а також аналіз змісту розмов між обвинуваченим ОСОБА_24 та потерпілим ОСОБА_6, на думку суду, свідчить про наявність в його діях прямого умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд критично ставиться до показань обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а їх позицію спрямовану на невизнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, суд розглядає, як засіб захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

На думку суду, предметом злочину – є чуже майно, у вигляді грошових коштів у сумі 15000грн.

Суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діяли з прямим умислом, оскільки усвідомлювали, що посягають на чуже майно, на яке не мають ніякого права, передбачали спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 в певному розмірі і бажали цього.

На думку суду, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діяли з корисливих мотивів, оскільки хотіли незаконно збагатитися за рахунок грошових коштів потерпілого ОСОБА_6

Мета злочину – є незаконне збагачення за рахунок грошових коштів потерпілого ОСОБА_6, якими обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з корисливих мотивів бажали заволодіти шляхом обману.

Суд прийшов до висновку, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, оскільки обвинувачені, достовірно знаючи, що згідно своїх службових повноважень, не мали жодних важелів впливу на хід і результат досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015050260000052 розпочатого 13 січня 2015 року за ст.307 ч.1 КК України, яке перебувало у провадженні слідчого Дружківського СВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_10, повідомили потерпілому ОСОБА_6 неправдиву інформацію про те, що зможуть допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання, в обмін на передачу їм грошових коштів в сумі 15000грн., намагаючись тим самим визвати у останнього впевненість у вигідності передачі їм грошових коштів.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_8, оскільки вони заздалегідь, до початку вчинення шахрайства домовилися про спільне його вчинення, їх дії були узгоджені, кожен з них виконував певну роль для доведення спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6, до кінця.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 був затриманий працівниками правоохоронного органу вже після отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6, якими він за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_7 заволодів шляхом обману, то їх спільні дії, які були об’єднані єдиним злочинним умислом, необхідно кваліфікувати як закінчений злочин.

Враховуючи вищезазначене, суд, на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість ОСОБА_7 у пред’явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 у пред’явленому обвинуваченні також доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 також обвинувачується органом досудового розслідування у зловживанні службовим становищем за наступних обставин.

Під час вчинення шахрайства ОСОБА_7, будучи працівником правоохоронного органу – начальником СБНОН ОСОБА_9, вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи використання службовою особою службових повноважень всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам у виді дискредитації правоохоронних органів та підриву авторитету органів виконавчої влади в особі Міністерства внутрішніх справ України при наступних обставинах.

ОСОБА_7, обіймаючи з 28.11.2013 посаду начальника СБНОН ОСОБА_9 відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про міліцію» здійснював функції представника влади, оскільки постійно обіймав посаду в органі державної влади – ОСОБА_9 ГУМВС України в Донецькій області, у зв’язку з чим, згідно до пункту 1 примітки ст.364 КК України був службовою особою.

Здійснюючи функції представника влади, ОСОБА_7 у період часу з 18.01.2015 по 02.02.2015, знаходячись у м. Дружківка, умисно, з корисливих мотивів, використав своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи - заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману (шахрайства) за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 Дії ОСОБА_7 завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у виді дискредитації правоохоронного органу та підриву авторитету органів виконавчої влади в особі Міністерства внутрішніх справ України.

Дії ОСОБА_7 кваліфікуються органом досудового розслідування за ч.1 ст.364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 також обвинувачується органом досудового розслідування у зловживанні службовим становищем за наступних обставин.

Під час вчинення шахрайства ОСОБА_8, будучи працівником правоохоронного органу – старшим слідчим СВ ОСОБА_9, вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи використання службовою особою службових повноважень всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам у виді дискредитації правоохоронних органів та підриву авторитету органів виконавчої влади в особі Міністерства внутрішніх справ України за наступних обставинах.

ОСОБА_8, обіймаючи з 16 жовтня 2013 року посаду старшого слідчого СВ ОСОБА_9 відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про міліцію» здійснював функції представника влади, оскільки постійно обіймав посаду в органі державної влади – ОСОБА_9 ГУМВС України в Донецькій області, у зв’язку з чим, згідно до пункту 1 примітки ст.364 КК України був службовою особою.

Здійснюючи функції представника влади, ОСОБА_8 02.02.2015, знаходячись у дворі будинку №7 за адресою: м.Дружківка, вул.Олега Кошового, умисно, з корисливих мотивів, використав своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи - заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману (шахрайства) за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 Дії ОСОБА_8 завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у виді дискредитації правоохоронного органу та підриву авторитету органів виконавчої влади в особі Міністерства внутрішніх справ України.

Дії ОСОБА_8В кваліфікуються органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана виною в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.92 КПК України обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Суд, на виконання вимог ст.22 КПК України, забезпечив сторонам змагальність процесу та свободу в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків. Проте, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно обвинувального акту дії обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у виді дискредитації правоохоронного органу та підриву авторитету органів виконавчої влади в особі Міністерства внутрішніх справ України.

Разом з тим, диспозиція ч.1 ст.364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Згідно п.3 примітки до ст.364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Верховний Суд України у своєї Постанові від 27 жовтня 2016 року у справі №5-99кс16 вказав, що у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру також має бути належним чином підтверджено (в тому числі цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.

Оскільки під час досудового розслідування не було встановлено, що діями обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було завдано майнову шкоду, або їх дії мали наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінки (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого Законом розміру «істотної шкоди», а також не встановлено, що вчинення цього службового злочину стало причиною відповідних наслідків, суд вважає, що в діях обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ст.364 ч.1 КК України.

Суд зазначає, що у межах конституційних повноважень суду, що забороняють здійснення функцій, несумісних з його незалежним статусом, та враховуючи, що стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів на підтвердження заподіяння діями обвинувачених матеріальної шкоди, керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, прийшов до висновку, що за зазначеним обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинні бути виправдані, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв’язку з відсутністю в діянні складу інкримінованого їм злочину.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, у нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре, має 3 групу інвалідності, не працює.

Обставин, які обтяжують або пом’якшують покарання відповідно до ст.ст.66,67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, не працює, є особою з інвалідністю, має постійний щомісячний дохід у вигляді пенсії по інвалідності, суд приходить до висновку про недоцільність призначення покарання, передбаченого у санкції ст.190 ч.2 КК України у виді виправних робіт, обмеження волі або позбавлення волі, а вважає доцільним призначити йому покарання у виді штрафу.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд, на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість ОСОБА_8 у пред’явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, у нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре, працює ТОВ «Торгова компанія «Золотий Урожай» комірником складу готової продукції.

Обставин, які обтяжують або пом’якшують покарання відповідно до ст.ст.66,67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, працює, має постійний дохід, суд приходить до висновку про недоцільність призначення покарання, передбаченого у санкції ст.190 ч.2 КК України у виді виправних робіт, обмеження волі або позбавлення волі, а вважає доцільним призначити йому покарання у виді штрафу.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Постановою старшого слідчого першого відділу прокуратури Донецької області від 3 лютого 2015 року (т.2 а.с.134-135) були визнані речовими доказами по справі:

-посвідчення працівника міліції №091273 на ім’я ОСОБА_8, копія паспорта на ім’я ОСОБА_8 на 5 арк., матеріали кримінального провадження №1201505026000052, які зберігалися в матеріалах кримінального провадження;

-телефон Nokia 6300 темного кольору IMEI 358648014094340, номер 066-199-10-20,

-грошові купюри номіналом 500грн. у кількості 23шт (МБ 1565488, МБ 1565519, ВЕ 6386514, ЛБ 9062747, ЗБ 9772841, СБ 4864968, БН 2217477, ЛА 1555020, ВИ 7550494, ВЖ 3928210, ЛИ 6264589, ЗЗ 5519640, ЗИ 6456512, ВД 2624544, ВФ 9247005, ЗБ 8895289, ЗБ 8895288, ЛЗ 1792215, ВГ 3273014, ЛИ 9210188, ЗД 7346277, ВБ 1614183, СБ 4864972), номіналом 200грн. – 17шт.(МБ 1238660, ЕШ 3404424, ЄД 1726145, ЄЕ 2360116, СВ 3154028, ЄФ 1014763, ЄШ 7689922, ЕЯ 6345625, МА 8806975, ЄД 1947247, ЄЦ 3839916, ЕД 9879567, ЕЕ 9370366, ВЖ 9129168, ЄВ 2148725, ЄБ 0235996, ПЄ 7521412) та номіналом 100 грн. – 1шт.(ВЕ 8256622) – які повернути власникам (т.2 а.с.136).

Суд вважає необхідним на підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку:

посвідчення працівника міліції №091273 на ім’я ОСОБА_8В, матеріали кримінального провадження №1201505026000052 – повернути до ОСОБА_19 ГУНП в Донецькій області;

копію паспорта на ім’я ОСОБА_8 на 5 арк. – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

телефон Nokia 6300 темного кольору IMEI код 358648014094340, номер 066-199-10-20 – вважати повернутим власнику – ОСОБА_8

грошові купюри номіналом 500грн. у кількості 23шт (МБ 1565488, МБ 1565519, ВЕ 6386514, ЛБ 9062747, ЗБ 9772841, СБ 4864968, БН 2217477, ЛА 1555020, ВИ 7550494, ВЖ 3928210, ЛИ 6264589, ЗЗ 5519640, ЗИ 6456512, ВД 2624544, ВФ 9247005, ЗБ 8895289, ЗБ 8895288, ЛЗ 1792215, ВГ 3273014, ЛИ 9210188, ЗД 7346277, ВБ 1614183, СБ 4864972), номіналом 200грн. – 17шт.(МБ 1238660, ЕШ 3404424, ЄД 1726145, ЄЕ 2360116, СВ 3154028, ЄФ 1014763, ЄШ 7689922, ЕЯ 6345625, МА 8806975, ЄД 1947247, ЄЦ 3839916, ЕД 9879567, ЕЕ 9370366, ВЖ 9129168, ЄВ 2148725, ЄБ 0235996, ПЄ 7521412) та номіналом 100 грн. – 1шт.(ВЕ 8256622) – вважати повернутими УСБУ в Донецькій області.

В ході досудового розгляду ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 4 лютого 2015 року відносно ОСОБА_8 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з можливістю звільнення з під варти після внесення застави у розмірі 100000 грн. (т.1 а.с.23-24).

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 30 березня 2015 року запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою був змінений на домашній арешт на строк до 2 травня 2015 року (т.1 а.с.25-27).

В ході судового розгляду ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 3 липня 2015 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту був продовжений на 60 днів, тобто по 31 серпня 2015 року включно (т.2 а.с.79-81).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 31 серпя 2015 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту був продовжений на 60 днів, тобто по 7 жовтня 2015 року включно (т.2 а.с.109-110).

В подальшому запобіжний захід в ході судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не продовжувався.

В ході досудового розгляду ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року відносно ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 днів, з можливістю звільнення з під варти після внесення застави у розмірі 60900 грн. (т.1 а.с.74-76).

Заставу за ОСОБА_7 було внесено ОСОБА_25, що підтверджується відповідними квитанціями (т.2 а.с.159).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 7 вересня 2015 року розмір застави встановленої ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року був зменшений до 24360 грн.00 коп. (т.1 а.с.170-172).

Суд вважає необхідним запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат немає.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.364 КК України та виправдати, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.364 КК України та виправдати, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді застави у розмірі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень 00 коп. до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень 00 коп. – повернути заставодавцю ОСОБА_26.

Речові докази:

посвідчення працівника міліції №091273 на ім’я ОСОБА_8, матеріали кримінального провадження №1201505026000052 – повернути до ОСОБА_19 ГУНП в Донецькій області;

копію паспорта на ім’я ОСОБА_8 на 5 арк. – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

телефон Nokia 6300 темного кольору IMEI код 358648014094340, номер 066-199-10-20 – вважати повернутим власнику – ОСОБА_8

грошові купюри номіналом 500грн. у кількості 23шт (МБ 1565488, МБ 1565519, ВЕ 6386514, ЛБ 9062747, ЗБ 9772841, СБ 4864968, БН 2217477, ЛА 1555020, ВИ 7550494, ВЖ 3928210, ЛИ 6264589, ЗЗ 5519640, ЗИ 6456512, ВД 2624544, ВФ 9247005, ЗБ 8895289, ЗБ 8895288, ЛЗ 1792215, ВГ 3273014, ЛИ 9210188, ЗД 7346277, ВБ 1614183, СБ 4864972), номіналом 200грн. – 17шт.(МБ 1238660, ЕШ 3404424, ЄД 1726145, ЄЕ 2360116, СВ 3154028, ЄФ 1014763, ЄШ 7689922, ЕЯ 6345625, МА 8806975, ЄД 1947247, ЄЦ 3839916, ЕД 9879567, ЕЕ 9370366, ВЖ 9129168, ЄВ 2148725, ЄБ 0235996, ПЄ 7521412) та номіналом 100 грн. – 1шт. (ВЕ 8256622) – вважати повернутими УСБУ в Донецькій області.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Суддя: