Справа № 266/1903/16-ц

Провадженя№ 2/266/163/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участі секретаря Циганкової М.М., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» про визнання незаконним та скасування наказу № 190 від 10 травня 2016 р. про проведення службового розслідування, наказу № 191 від 10 травня 2016 р. про відсторонення від виконання повноважень за посадою, негайне допущення до роботи, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши у заяві, що з 20.07.2015 р. був прийнятий на роботу в ДП «ММТП» на посаду інженера, в подальшому був переведений на посаду заступника начальника з питань внутришньої безпеки. На підставі заяви з боку засновника ТОВ «Балабан» ОСОБА_4 директором ДП «ММТП» було видано наказ №190 від 10.05.2016 року щодо проведення службового розслідування. Наказом №191 від 10.05.2016 року позивача було відсторонено від виконання повноважень. З наказами він не згоден та просить суд визнати незаконним та скасувати накази №190 та №191 від 10.05.2016 року, негайно допустити ОСОБА_3 до виконання службових обов’язків заступника начальника з питань внутришньої безпеки, стягнути з ДП «ММТП» на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 10 000 грн.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні участі не приймав, у письмовій заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглядати за участі його представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1, позов підтримала в повному обсязі, пояснивши, що в порушення Постанови КМУ від 14.04.1997р. за № 348 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації» п. 2 зазначена заява не була зареєстрована в день її надходження 20.04.2016р. Підставою Наказу від 10 травня 2016р. за № 191 «Про відсторонення від виконання повноважень за посадою посадових осіб СМБ» є подання Голови комісії, яким було прийнято рішення про відсторонення осіб. При цьому "подання" не є складовою частиною зазначеного наказу, не відома його дата, текст та посилання на норми діючого законодавства. Подання складене Директором ДП «ММТП» ОСОБА_5, адресовано Комісії з проведення службового розслідування, а також безпосередньо підписано вже Головою комісії з проведення службового розслідування - ОСОБА_5 Отже, директор - ОСОБА_5 підписав зазначене подання не від своєї посади, а як голова комісії, делегувавши собі на той момент повноваження, які падають можливість необ’єктивного розгляду комісією зазначеного документу, оскільки він підписаний безпосередньо головою такої комісії. В свою чергу, подання (клопотання)— це документ, який готує директор (керівник) та який направляється до певного структурного підрозділу організації, підприємства, установи до вищої інстанції (в даному випадку до комісії з проведення службового розслідування) із певним проханням, клопотанням затвердити конкретне рішення чи взяти участь у вирішенні певних питань. За загальними правилами діловодства у документі повинні зазначатись по перше: підстава або обґрунтування для складання документа, по друге - висновки, пропозиції, рішення, розпорядження або прохання. Документ складається або на бланку підприємства, або ставиться печатка. Кожен документ повинен мати індивідуальні ознаки, а саме дату складання та вихідний номер. За загальним правилам зазначений документ повинен містити певну інформацію, яка не тільки спричинила його подачу але й встановлення фактичних обставин справи, зазначена інформація у цьому документі відсутня. Крім цього зазначений документ не містить будь якого посилання ані на заяву засновника ТОВ «Балабан» ОСОБА_4, а також відсутні будь-які інші обставини які б зумовили подачу зазначеного документу та його аргументування, відсутні жодні підстави щодо прийняття рішення про відсторонення від виконання службових обов’язків ОСОБА_3 Вважає, що має місце порушення вимог закону з боку відповідача, яке призвело до зміни режиму роботи позивача на підприємстві, що в свою чергу відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України призвело до моральних страждань ОСОБА_3 та завдало йому немайнових прав та безпосередньо має місце зміна розміру заробітної плати, що обумовлено п. 2 Наказу від 11.05.2016р. за № 190 «Про режим роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_3В.», однак відповідного наказу про поновлення не було видано. Також вважає, що діями відповідача ОСОБА_3 завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює в 10 000 грн. та просить їх стягнути з відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що Рішення про проведення службового розслідування було прийнято з метою (наведення перевірки фактів, викладених у заяві засновника ТОВ «Балабан» ОСОБА_4 щодо можливих перешкод діяльності Товариства як учаснику процедур державних закупівель з боку посадових осіб служби морської безпеки порту на підставі Закону країни «Про запобігання корупції» та Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950. Заява ОСОБА_4 містить інформацію щодо можливого тиску на його фірму з боку служби безпеки порту, що може бути розцінене як можливий прояв корупційних діянь з боку посадових осіб порту. Зауважила, що ДП «ММТП» створене на підставі розпорядчого акту органу державної влади - наказу Фонду державного майна України № 81 від 13.11.1991р. та відповідно до загальних положень Статуту ДП «ММТП», Маріупольський порт є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Таким чином ДП «ММТП» є юридичною особою публічного права, а посадові особи порту прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. В Роз’ясненнях Міністерства юстиції України від 10.07.2012р. зазначається про випадки неоднозначного трактування окремих положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за відсутності об’єктивних для цього підстав. Поширеними є, зокрема, питання щодо віднесення до категорії посадових осіб юридичних осіб публічного права тих чи інших працівників державних чи комунальних установ та організацій. Стосовно цього Мінюст підкреслює, що для вирішення питання щодо визначення поняття «посадова особа» необхідно виходити з правозастосовної практики, яка зазначає, що головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. В Постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002р. № 5 та листі Мінюсту України від 18.10.2013р. № 610-0-2- 13/7.2 надаються детальні тлумачення організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій. З огляду на викладене, проведення службового розслідування та відсторонення від виконання повноважень за посадою на підставі Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 є правомочним. Також зазначила, що ОСОБА_3 був відсторонений від виконання посадових обов’язків, а не від роботи, тому посилання позивача на вимоги ст. 312 ЦК України як на підставу для задоволення моральної шкоди вважає необґрунтованими та незаконними оскільки під поняттям "робота" слід розуміти певну працемістку діяльність, яка спрямована на створення чи переробку певного матеріалізованого об'єкту, а також місце конання такої діяльності. Що стосується поняття "посада", то законодавець визначає її, визначену структурою і штатним розписом первинну структурну одиниця юридичної особи, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень, свободою вільного вибору роду занять гарантується також і свободою укладення трудового говору. З 13.06.2016р. після закінчення проведення службового розслідування, Позивач в допущений до виконання службових повноважень за посадою в повному обсязі. Під с проведення службового розслідування оплата позивачу проводилась виходячи з середнього заробітку. З огляду на викладене, на теперішній час відсутній предмет спору, оскільки позивач виконує свої посадові обов’язки відповідно до своєї посадової інструкції. Враховуючи викладене, на підставі необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3 просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступних правових актів та встановлених обставин справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини:

З наказу №1326/к від 15.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 прийнятий на роботу з 20.07.2015 року на посаду інженера відділу розслідувань Служби морської безпеки, призначено на посаду заступника начальника з питань внутришньої безпеки (т. 1 а.с. 9, 51-59).

Відповідно до п.п. 1, 2 Постанови КМ України від 13 червня 2000 р. № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування, зокрема: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства. Дія цього Порядку не поширюється на уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування осіб, права та обов’язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування встановлюються дисциплінарними статутами. Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем’єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Службове розслідування було призначено згідно заяви приватного підприємця ОСОБА_4, яка була оформлена з ознаками анонімності: відсутня адреса заявника, дата складання заяви. (т. 1, а. с. 12)

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету міністрів України від 14.04.1997 року №348 Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами (додаток № 1), або в журналах (додаток № 2). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах (додаток № 3) або за допомогою електронно-обчислювальної техніки. За відсутності в організації системи електронного документообігу письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв’язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері.

Вказана заява в порушення вищевказаних вимог не була зареєстрована в день її надходження до ДП "ММТП" 20.04.2016 року, що підтверджується показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Однак, суд відзначає, що ОСОБА_3 був відсторонений лише від виконання посадових обов'язків, а не від работи в цілому, про що свідчить наказ №196 від 11.05.2016 року, в якому вказано, що робочим місцем ОСОБА_3 на період розслідування є кабінет заступника директора безпеки, а також вказівка головному бухгалтеру підприємства на час відсторонення від посади ОСОБА_3 проводити розрахунок заробітної плати виходячи із розміру середнього заробітку (т. 1, а. с. 11)

Ч. 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, згідно мотивувальної частини ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 14 вересня 2016 р. у даній справі встановлено, що відповідач – ДП «ММТП» функціями здійснення господарсько-правових повноважень і функціями державного органу чи органу місцевого самоврядування не наділений, владних управлінських функцій, як юридична особа публічного права не виконує, і державна форма власності не свідчить щодо належності даної юридичної особи до публічного права. Судове рішення набрало законної сили. Тому вказані обставини доказуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд відкидає твердження представника відповідача про те, що ДП «ММТП» є особою публічного права, та приходить до висновку, що проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 на підставі Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 є незаконним.

А від цього є незаконними наказ №190 «Про проведення службового розслідування» та наказ №191 «Про відсторонення від виконання повноважень за посадою посадових осіб СМБ», а позовні вимоги в цій частині – задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено судом, позивач хоча і був відсторонений від виконання службових повноважень за посадою на строк проведення службового розслідування, але виходив на роботу, йому виплачувався середній заробіток, та ним не доведено, що порушення його прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки рішенням позовні вимоги задоволені частково, а позивач при подачі позову не сплатив судового збору, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 640,00 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, Постановою КМ України від 13 червня 2000 р. № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ст.ст. 232, 237-1 КЗпП України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» про визнання незаконним та скасування наказу № 190 від 10 травня 2016 р. про проведення службового розслідування, наказу № 191 від 10 травня 2016 р. про відсторонення від виконання повноважень за посадою, негайне допущення до роботи, відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» № 190 від 10 травня 2016 р. про проведення службового розслідування.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» № 191 від 10 травня 2016 р. в частині відсторонення від виконання службових повноважень за посадою на строк проведення службового розслідування заступника начальника з питань внутрішньої безпеки ОСОБА_3

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» на користь держави судовий збір в сумі 640,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особою, у відсутність якої постановлено рішення, у той же строк з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подачі апеляційної скарги. В разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.