Судове рішення #6657463

 

Головуючий у 1 інстанції /Жовтневий  районний    суд м.Маріуполя /–суддя  Чумак С.Ю..  


Доповідач  -Г.А.Колеснік              Категорія   2.19.4  


   

 

донецький апеляційний адміністративний суд  

У Х В А Л А  

  Іменем України  

5листопада 2009р                                                                     Справа 2-а-628/09  

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі   колегії суддів:  головуючого  -судді Колеснік  Г.А. , суддів  Ляшенко Д.В.. ,Ястребової Л.В.., при секретарі –  Асєєвої Я...,  


за участю  позивача –ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3,  


розглянувши адміністративну  справу   за позовом ОСОБА_2   до управління  пенсійного фонду  України в Жовтневому     районі  м .Маріуполя    Донецької  області  -  про визнання  неправомірними дії  по  відмові  у  нарахуванні  пенсії ,-  


за апеляційною  скаргою ОСОБА_2     на  постанову   Жовтневого районного суду м. Маріуполя   від  15.05.2009 року,-  

В С Т А Н О В И В:  

Постановою  суду  у   позові  ОСОБА_2   про визнання неправомірними дії управління пенсійного фонду України в  Жовтневому   районі  м. Маріуполя  ,  яке відмовило перерахувати пенсію згідно ст.50 та ч.4 ст.  54 Закону “Про статус і соціальний  захист громадян,  які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” у розмірі  8 мінімальних пенсій  за віком  та  додаткову пенсію – 75 % мінімальної пенсії за віком з 1.11.2006  року  -  відмовлено  .  


Суд виходив  з  того,  що позивач   з 1.11.2006 року  отримував  за  своїм  вибором пенсію за віком за списком № 1  згідно Закону України “ Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” хоча і  був  учасником  ліквідації  наслідків   катастрофи на Чорнобильської  АЕС.   Тому  він не має  права  за вказаний  період отримувати  пенсію   як    учасник ліквідації наслідків  катастрофи. З 1.06.2008 року він перейшов на пенсію  згідно Закону  України  “  Про статус  і  соціальний  захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи.  


Не погоджуючись з рішенням  суду   позивач  подав  апеляційну  скаргу  і просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову  про  задоволення  позову.  

Обґрунтував тим,  що  позивач  є учасником  ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС , інвалідом  2 групи  по захворюванню після Чорнобильської  катастрофи  і згідно Закону  мав  право  на пенсію  у вказаних  розмірах. В той час ,  коли він  у 2005 році  звертався  до відповідача за пенсією  за віком , оскільки  пенсія  по інвалідності  призначалась  за постановами  Кабінету Міністрів  і була  меншою, йому  не  роз,яснили  , що  він буде отримувати пенсію значно  меншого розміру.  

У всякому разі  він вважає, що  йому  повинні перерахувати  додаткову  пенсію  згідно Закону – 75%мінімальної  пенсії  за  віком.  


У судовому  засіданні  апеляційного суду  позивач  та  його представник  підтримали доводи  апеляції. Відповідач  не прибув ,про час розгляду справи  повідомлений належним  чином.  


Судова колегія,  вислухавши позивача,  представника  позивача   , які просили   скасувати постанову  і задовольнити позов  , перевіривши  матеріали справи  і доводи  апеляційної  скарги,  вважає,  що  апеляційна  скарга  позивача    підлягає    частковому   задоволенню.  



Згідно п.13 Прикінцевих положень Закону України  “  Про загальнообов,язкове державне  пенсійне  страхування”  передбачено ,  у разі  якщо особа має право на отримання пенсії , у тому числі  і відповідно до Закону  “ Про статус і соціальний  захист громадян ,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором.  

Розділом  8 даного Закону передбачені правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4.Статтею 49 даного  розділу визначається пенсія особам , віднесеним до вказаних  категорій у вигляді  :  державної  пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров,ю, яка призначається після права на державну пенсію.  


Як вбачається  з матеріалів  справи,  позивач  є учасником  ліквідації наслідків   Чорнобильської  катастрофи  1 категорії  , інвалідом  3 групи    а   з     19 листопада  2007 року  - інвалідом  2 групи.  

За своїм  вибором  позивач отримував  пенсію  згідно  Закону “  Про  загальнообов,язкове державне пенсійне страхування”  і  права  на   перерахунок  пенсії за Законом  “  Про статус і соціальний  захист громадян ,  які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”   не мав.  


В той же  час  згідно ст.50 Закону  передбачено ,  що особам,  віднесеним до категорії 1 , призначається  щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров,ю.  

І позивачу виплачувалась  додаткова  пенсія з 1.11.2006 року ,  але виплачувалась  вона  у розмірах ,  визначених  постановами Кабінету  Міністрів України , виходячи  з  розміру  мінімальної пенсії  -19,19грн.,  в той  час  як  за  Законом  повинна  виплачуватись  у розмір, відповідно інвалідам 2 групи   75 %  мінімальної  пенсії за віком ,  яка дорівнює  прожитковому  мінімуму.  


Таким  чином  судова  колегія  апеляційного суду  вважає,  що судом  першої інстанції  обґрунтовано  зроблено висновок  про те,  що  позивач    не має  права  на перерахунок  пенсії  з 1.11. 2006  року  по  статусу  чорнобильця  ,  але в той  же  час    суд  безпідставно  відмовив  у перерахунку  додаткової  пенсії   позивачу , на  розміри якої  у відповідності  до ст. 50  Закону  “ Про статус  і соціальний  захист громадян ,  які  постраждали внаслідок  чорнобильської катастрофи”   позивач  має  право .  



Аналізуючи  норми  права відносно  пенсійного  забезпечення громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судова  колегія  вважає,  що при вирішенні  даного спору треба  керуватися  ст., ст..50, 54 ,67 Закону  України “ Про статус  і соціальний  захист громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  та ст.45 Закону  “  Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування”,  згідно з  якими   позивачу  ,  як інваліду  2 групи ,  учаснику  ліквідації наслідків  аварії  1 категорії  , повинні перерахувати додаткову пенсію.,  виходячи з  розміру – 75%  мінімальної пенсії   за  віком ,  яка дорівнює  прожитковому  мінімуму.  


Таким  чином, доводи  управління  пенсійного фонду, які вони навели у запереченнях до  позову ,    про призначення  пенсії  , у тому  числі і додаткової,   на нормах,  які  встановлені  Постановами Кабінету  Міністрів України,  не  можуть  прийматись  до уваги оскільки   вказані правовідносини регулюються  Законами  і Законом  чітко  вказані  розміри  таких  пенсій.  


Виходячи  з  принципів  адміністративного судочинства-  верховенства права  та пріоритетності Законів  над  іншими нормативними  актами,   судова колегія  вважає,   що державою  забезпечені  правові гарантії  захисту  прав і свобод  людини, у тому числі   і  відносно   осіб,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи.  


Таким  чином, суд першої інстанції    повно з,ясував обставини,  що мають значення для  справи  ,   але невірно  застосував  норми  матеріального права , у зв.язку  з  цим    постанова  суду  першої  інстанції  підлягає   зміні.  

Відповідач  повинен перерахувати позивачу  додаткову  пенсію ,  виходячи з  75% мінімальної  пенсії за віком  починаючи  з 1.11.2006року  до 1.06.2008року.  


Керуючись ст.ст. 198,201  Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний  суд -  


У Х В А Л И В:  



Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  –    задовольнити  частково .  

Постанову    Жовтневого районного  суду  м. Маріуполя   від  15 травня    2009 року  -  про відмову у задоволенні  позову    ОСОБА_2  -   змінити  .  


Позов  ОСОБА_2  задовольнити  частково.  


Зобов,язати  управління  пенсійного фонду  України в Жовтневому  районі  м. Маріуполя  перерахувати ОСОБА_2   додаткову  пенсію  відповідно до   статті 50 Закону України “  Про статус і соціальний  захист громадян ,  які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи “  у розмірі :   з 1.11. 2006 року -   щомісячно  50% мінімальної пенсії  за віком , а з 19 листопада 2007 року –  щомісячно 75 %  мінімальної  пенсії   за  віком ,  яка дорівнює  прожитковому  мінімуму.  

В іншій  частині  постанову  суду першої  інстанції  залишити  без змін.  


Ухвала набирає законної  сили    з дня  проголошення  та  може  бути оскаржена у касаційному порядку протягом  місяця   безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  


Колегія суддів              Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко    

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація