Справа №2-а-593/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року м. Кодима, Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Сопільняка О.М.
при секретарі Гурі С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУ МВС України в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 30 червня 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу ОСОБА_2 України в Одеській області (заміненого ухвалою суду на управління ОСОБА_2 України в Одеській області) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2009 року.
В позові вказав, що 28 лютого 2009 року відносно нього інспектором ДАІ Кодимського району було складено протокол про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.121 ч.1 та 126 ч.1 КУпАП за фактом керування ним транспортним засобом, який не пройшов технічного огляду, а також без маршрутного листа та проходження водієм передрейсового медичного огляду. На підставі вказаного протоколу інспектор ДАІ виніс постанову, якою наклав на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки вказаний транспортний засіб належить підприємцю ОСОБА_3, який і повинен забезпечувати його технічний огляд, а також огляд його, позивача, як водія та наявність всіх необхідних документів. Крім цього, постанова складена з порушенням вимог закону, зокрема складена нерозбірливим почерком, не вказане місце народження та проживання позивача, зокрема район та область. З цих підстав просив визнати постанову незаконною та скасувати її.
В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_4, який діє на підставі ордера адвоката, не з’явились, надавши заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача – управління ОСОБА_2 України в Одеській області в судове засідання також не з’явився, хоча належним чином був повідомлений судовою повісткою про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, однак надав до суду заперечення у якому не визнав позов ОСОБА_1, вважаючи його вину доведеною, та просив розглянути справу без його участі, тому суд відповідно до ч.6 ст.71 та ч.4 ст.128 КАС України вважає можливим справу вирішити без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши позов ОСОБА_1, надані ним докази та заперечення представника відповідача ОСОБА_5, яка діє відповідно до довіреності №7ю-879 від 17 червня 2009 року, а також матеріали адміністративної справи встановив наступне.
У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11.09.1997р., яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов’язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
28 лютого 2009 року старшим інспектором ВДАІ з обслуговування адміністративної території Кодимського району УДАІ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_6 відносно позивача був складений протокол серії АБ №295876 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП за фактом керування позивачем мікроавтобусом ГАЗель-32213, номерний знак НОМЕР_1, який не пройшов квартального технічного огляду і використовувався для перевезення пасажирів на комерційній основі та перебував на маршруті «Залізничний вокзал ст.Кодима - кладовище», а також за керування цим мікроавтобусом позивачем без дорожнього (маршрутного листа) та без проходження передрейсового медичного огляду.
На підставі вказаного протоколу постановою цього ж інспектора ДАІ позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. (постанова серії ВН №0372231 від 28.02.2009 року).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанова інспектора ДАІ про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у районний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з врахуванням особливостей, встановлених КУпАП. Зокрема, згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення.
Судом встановлено, що копію оскаржуваної постанови позивачем було отримано в день її винесення, тобто 28 лютого 2009 року, однак позов про її оскарження подано лише 30 червня 2009 року, тобто з пропуском встановленого строку.
Підставою поновлення пропущеного строку позивач та його представник зазначають те, що призначений штраф мав сплатити власник мікроавтобуса, тому він, позивач, і не звертався до суду. Вказані обставини суд не визнає поважними і не знаходить підстав для поновлення позивачеві строку на оскарження даної постанови.
Стосовно суті вчиненого порушення.
Відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП, поряд з іншим, настає за керування водіями транспортними засобами, які несвоєчасно пройшли державний технічний огляд.
Судом встановлено, що мікроавтобус ГАЗ-32213, номерний знак НОМЕР_1, належить приватному підприємцю ОСОБА_3 і використовується для перевезення пасажирів на комерційній основі. Позивач відповідно до трудового договору від 24 лютого 2009 року №152809000027, зареєстрованого в Кодимському районному центрі зайнятості, перебуває у трудових відносинах з зазначеним суб’єктом підприємницької діяльності в якості водія пасажирського таксі, вид трудових відносин - перевезення на належному підприємцю мікроавтобусі пасажирів по м.Кодима в період з 8 до 12 або з 12 до 18 год. позмінно.
Отже, відповідач на законних підставах керував зазначеним мікроавтобусом, є його користувачем, відповідно до ст.16 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 04 квітня 2002 року персонал транспорту, тому на нього розповсюджуються і права, і відповідні обов’язки, викликані виконанням такого роду робіт (послуг).
Вказані порушення були виявлені під час виконання позивачем трудових відносин, зокрема, під час перевезення пасажирів на маршруті «Залізний вокзал ст.Кодима – кладовище м.Кодима».
Відповідно до ст.23 Закону України «Про автомобільний транспорт» на власників (користувачів) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, покладається контроль за технічним станом таких транспортних засобів, який (контроль), поряд з іншим включає в себе державний технічний огляд цих транспортних засобів.
Судом встановлено, що зазначеним транспортним засобом, який використовувався для перевезення пасажирів на комерційній основі і перебував на маршруті, позивач керував без квартального технічного огляду, встановленого для такої категорії транспортних засобів.
Згідно п.31.3 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, забороняється експлуатація транспортних засобів, які не пройшли державного технічного огляду.
Стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП судом встановлено наступне.
Відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі, або не пред’явили для перевірки обов’язкового у передбачених законом випадках належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа.
Згідно п.2.1 «г» Правил водій (крім посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та талону, що додається до посвідчення (п.2.1 «а»), реєстраційних документів на транспортний засіб, свідоцтва про право спільної власності на транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом (п.2.1 «б»)) повинен мати при собі у передбачених законодавством випадках дорожній (маршрутний) лист.
Обов’язковість наявності останнього при здійснення перевезень пасажирів та їх багажу на маршрутному таксі встановлена:
- частиною 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», яка визначає що водій зобов’язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи;
- пунктом 33 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, якою передбачено ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
- статтею 38 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка визначає перелік документів, необхідних для на перевезення пасажирів на таксі, зокерема посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дорожній лист, крім цього автомобільні транспортні засоби, що використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, повинні мати і ліцензійну картку;
- пунктом 2.2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту України від 18 грудня 2003 року №136/985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за №1260/8581.
Зазначених вимог позивачем дотримано не було і при здійсненні пасажирських перевезень він не мав (не пред»явив для перевірки) дорожнього (маршрутного) листа.
При цьому, суд вважає безпідставним віднесення у оскаржуваній постанові до об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, керування позивачем пасажирським мікроавтобусом без проходження передрейсового медичного огляду, оскільки відповідальність за останнє передбачена ч.9 ст.133-1 КУпАП, а не ч.1 ст.126, тому відомості про це підлягають виключенню з постанови.
Таким чином, дії позивача містять слкад адміністративного правопорушення, пердбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі, або не пред’явили для перевірки обов’язкового належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа, тому інспектором ДАІ правомірно було притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності та з врахуванням вимог ст.ст.33-35, а також ст.36 КупАП накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.1 ст.126 КУпАП, як більш серйозної з вчинених.
Крім цього, вказані позивачем та його представником обставини, які, на їх думку, є підставою для задоволення позову, суд визнає необгрунтованими, оскільки викладений почерк дозволяє безперешкодно прочитати текст і протоколу про адміністартивне правопорушення, і постанови, а зазначення міся народження та проживання позивача дозволяє точно ідентифікувати населенний пункт, зокрема м.Кодима Одеської області.
Разом з цим, зі вказаної постанови підлягає виключенню інкримінування позивачеві порушення у частині керування пасажирським мікроавтобусом без проходження передрейсового медичного огляду, оскільки відповідальність за таке порушення передбачена ч.9 ст.133-1 КУпАП, а не ч.1 ст.126. При цьому, таке виключення не впливає на законність постанови і не є підставою для її скасування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 158-163 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 13 листопада 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кодимський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Сопільняк О.М.