Справа №2-480/09  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  11 листопада 2009 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:  

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.  

при секретарі                                         Гурі С.А.  

з участю  представника позивача         ОСОБА_1  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на гараж,  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач ОСОБА_2 18 серпня 2009 року звернувся до Кодимського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на гараж №4, розташований по вул.Леніна, 61, в м. Кодима Одеської області.  

В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі ордера адвоката, позов підтримав та пояснив, що 20 березня 2009 року позивач придбав у ОСОБА_3 вказаний гараж,  що оформили у простій письмовій формі, домовившись про подальше нотаріальне посвідчення правочину. На виконання вказаного правочину позивач передав продавцю обумовлену вартість гаража у розмірі 1000 грн., останній передав йому гараж з усіма необхідними правовстановлюючими документами. Однак, до цього часу, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, внаслідок чого позивач не може оформити гараж на своє ім’я. З цих підстав просить позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, не повідомивши про причини свої неявки, однак надала до суду письмову заяву про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі та просила розглянути справу без її участі.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що є у справі, суд, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів сторін та третіх осіб, відповідно до ч.4 ст.130 та ч.4 ст.174 ЦПК України вважає можливим  позов задовольнити при попередньому розгляді справи з таких підстав.        

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.  

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

  Судом встановлено, що 20 березня 2009 року позивач придбав у відповідача гараж. На підтвердження вказаної угоди сторони у простій письмовій формі уклали договір купівлі (розписку), домовившись у подальшому укласти письмовий договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчити. На виконання вказаного правочину позивач сплатив відповідачеві вартість гаража, а відповідач передав йому гараж та документи на нього.    

Отже, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України між сторонами внаслідок укладення угоди купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов’язки.  

Як вбачається з пояснень представника позивача, сторони мали намір укладену угоду нотаріально посвідчити, тому такий договір відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України підлягав нотаріальному посвідченню. Невиконання домовленості про нотаріальне посвідчення договору відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України може бути підставою для  визнання його нікчемним.  

Проте, відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Наступного нотаріального посвідчення договору не вимагається.    

Згідно ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є  умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, є необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони досягнуто згоди.                                      

Судом встановлено, що  сторони правочину - продавець і покупець - досягли згоди з усіх істотних умов купівлі-продажу вказаного гаража, зокрема - позивач   передав продавцеві грошові кошти в сумі 1000 грн., що підтверджується письмовою розпискою, власноруч виданою відповідачем, та прийняв майно у своє володіння, а продавець прийняла гроші за гараж та передала його і правовстановлюючі документи на нього позивачеві, що свідчить про виконання сторонами вказаного правочину.  

Отже, суд вважає, що здійснений між сторонами правочин відповідав їх справжній волі, ними були виконані всі його істотні умови, а його нотаріальному посвідченню перешкоджає обставина, яка не залежить від волі позивача, зокрема ухилення від цього відповідача.  

Згідно ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.  

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11,202, 203, 209, 220, 328, 390, 638 ЦК України, ст.ст.130, 174, 213-215, 218 ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В   :  

Позов ОСОБА_2  задовольнити.  

Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаража №4, розташованого в м. Кодима по вул.Леніна, буд. 61 Одеської області, укладений 20 березня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  

Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на гараж №4, розташований в м. Кодима по вул. Леніна, буд. 61 Одеської області, який належав на праві приватної власності ОСОБА_3.  

Рішення суду є підставою для реєстрації в Кодимському бюро технічної інвентаризації права власності ОСОБА_2 на зазначений гараж.  

Заява  про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду у такому ж порядку подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя               О.М. Сопільняк