УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2007 року м. Ужгород.
Апеляційний суд Закарпатської області в складі: головуючої - Дорчинець С.Г., суддів - Ліванця П.М., Кондора Р.Ю., з участю прокурора - Кураха Ю.М.,
розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від ЗО жовтня 2006 року, яким засуджені
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр-н України, українець, з освітою 9 класів, неодружений, непрацюючий, раніше несудимий,
за ст. 152 ч.З КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 ( п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України постановлено ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця
проживання та
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканецьАДРЕСА_2, грчі України, українець, ^.середньою освітою, неодружений, непрацюючий,
раніш не судимий,
за ст. 152 ч.З КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 ( п'ять) років позбавлення волі.
справа: № 845/2006
категорія: 11 А
Головуючий у першій інстанції: монич в.О.
доповідач: дорчинець с.г.
На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 роки іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки:
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця
проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, гр-н України, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, несудимий в порядку ст. 89 КК України,
за ст. 152 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця
проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 постановлено змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд і вони звільнені з-під варти в залі
суду.
Речові докази: труси, штани, чобітки та куртку постановлено повернути потерпілій ОСОБА_4, а покривало, труси постановлено повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_1; пусту склянку ємкістю 0,25 л та кришку з-під пляшки - знищити.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 - 4 077 грн. матеріальної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 20 ООО грн. моральної шкоди, а з ОСОБА_2 10 000 грн. моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_4
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, що будучи в стані алкогольного сп'яніння, 8 січня 2006 року приблизно в 00 год. 20 хв. в с В. Лучки Мукачівського району із застосуванням фізичного насильства, яке виразилось в нанесенні ударів руками по різним частинам тіла потерпілої ОСОБА_4 та в подоланні її опору, затягли в нежилий будинок по вул. Кірова, 2, де спочатку ОСОБА_2 а потім ОСОБА_1 зґвалтували останню. Приблизною 1 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з застосуванням фізичного насильства та використовуючи безнорадний стан потерпілої, відтягнули її в
будинок № 13 по вул. Кірова в с В. Лучки Мукачівського району, де знову зґвалтували її.
Після чого 08.01.2006 року приблизно в 3 год. ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов у будинок № 13 на вул. Кірова в с В. Лучки Мукачівського району і, побачивши там потерпілу ОСОБА_4, застосував до неї психічне насильство та скориставшись її безпорадним станом, Зґвалтував її.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку з-за м'якості призначеного засудженим покарання. При цьому посилається на те, що суд безпідставно при призначенні більш м'якого покарання ніж передбачено законом, вказав, що засуджені вину визнали, раніше несудимі та частково відшкодували потерпілій матеріальну та моральну шкоду. З матеріалів кримінальної справи видно, що засуджений ОСОБА_3 вину за ст. 152 ч. 1 КК України не визнав, вказав, що в статеві зносини вступив з потерпілою за її згодою. Судом при призначенні покарання не взято до уваги те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили зґвалтування в стані алкогольного сп'яніння, а також те, що ОСОБА_3 був судимий, що є обтяжуючою обставиною. Просить кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
Потерпіла ОСОБА_4 свою апеляцію відкликала.
Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання про задоволення апеляції з таких міркувань.
Суд призначив засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. З ст. 152 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України, тобто призначив їм покарання нижче від найменшої межі, встановленої в санкції ч.З ст. 152 КК України та звільнив засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування призначеного їм покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину визнали, чистосердечно розкаялися, позитивно характеризуються по місцю проживання, мають постійне місце проживання, що ОСОБА_2 частково відшкодував шкоду потерпілій і до нього вона не має претензій, а ОСОБА_1 згідно висновку судово-психіатричної експертизи виявляє ознаки розумової відсталості у вигляді олігофренії в ступені легкої дебільності, але при вчиненні злочину міг віддавати собі звіт у своїх діях, керувати ними, розуміти їх протизаконність та наказуємість. З такою мотивацією суду погодитися неможна.
Так, з матеріалів кримінальної справи, показань всіх засуджених як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні видно, що вони свою вину в зґвалтуванні потерпілої ОСОБА_4 фактично не визнали. Ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 не відшкодували потерпілій ні матеріальну, ні моральну шкоду.
Крім того, суд вказав, що обтяжуючих їх покарання обставин не встановлено. Однак
це твердження суду є безпідставним, оскільки суд у вироці визнав доведеним те, що ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, що є
обтяжуючою покарання обставиною -------------------
При таких обставинах у суду першої інстанції не було жодних підстав призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
Суд також постановив звільнити засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбуття призначеного їм покарання з випробуванням на підставі ст.75 ККУкраїни. Однак жодного обґрунтування такого рішення у вироці суд першої інстанції не вказав. Судом також не
врахована тяжкість вчиненого злочину, а також підвищена суспільна небезпека дій засуджених та їх особи.
Тобто доводи апелянта є підставними.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від ЗО жовтня 2006 року стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати за м'якістю призначеного їм покарання. Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити попередній.