Справа №2-390/09  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  12 листопада 2009 року                                           м. Кодима, Одеської області  

Кодимський районний суд Одеської області в складі:  

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.  

при секретарі                                         Гурі С.А.  

за участю позивача                                ОСОБА_1  

відповідача                                             ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,  

в с т а н о в и в:  

  Позивач ОСОБА_1 24 червня 2009 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 200 грн. щомісяця на кожну дитину.  

У судовому засідання позивач свій позов підтримала та пояснила, що відповідач є батьком її двох неповнолітніх дітей, що він ухиляється від надання дітям матеріальної допомоги, не утримує їх, матеріально не забезпечує, хоча зобов’язаний це робити.  Вона сама не здатна забезпечити дітей всім необхідним, тому просить позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно є батьком неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в даний час неофіційно працює різноробочим на будівництві, має мінливий заробіток, тому має змогу та згоден сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.  

Заслухавши позивача та відповідача, дослідивши надані ними докази, суд відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону та не порушує прав і законних інтересів сторін та інших осіб, вважає можливим позов задовольнити з таких підстав.  

Стаття 51 Конституції України та ст.ст.150 і 180 СК України встановлюють для батьків обов’язок виховувати та утримувати своїх неповнолітніх дітей до їх повноліття.              

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що, крім пояснень сторін, підтверджується копіями свідоцтв про народження серії І-ОЛ №089484, виданого 24 лютого 2003 року Могильненською сільською радою Гайворонського району Кіровоградської області, І-ЖД №088113, виданого 08 лютого 2007 року Загнітківською сільською радою Кодимського району Одеської області. Таким чином, відповідач зобов’язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей, проте свій обов’язок належним чином не виконує,  що було встановлено в судовому засіданні.            

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов’язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від  неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.          

Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини при ухиленні батьків від обов’язку її утримувати є законодавчо передбачена можливість судового стягнення коштів на її утримання.  

Так, згідно ст.181 СК України по рішенню суду кошти на утримання неповнолітньої дитини (аліменти) можуть бути присуджені в частині від доходу (заробітку) платника аліментів, або в твердій грошовій сумі.  

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дітей, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних осіб, інші обставини, що мають істотне значення.            

Судом встановлено, що відповідач неофіційно без укладення трудових відносин працює різноробочим на будівництві, має мінливий заробіток.  

Відповідно до ч.1 ст.184 СК якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий  дохід, частину  доходу  одержує  в  натурі,  а  також  за наявності інших  
обставин,  що мають істотне значення,  суд за заявою платника  або одержувача  може  визначити  розмір  аліментів  у твердій грошовій сумі.  

З цих підстав суд вважає необхідним визначити аліменти у твердій грошовій сумі у заявленому позивачем розмірі.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.79, 84, 180, 181, 182, 183 СК України ст.ст.15, 130 ч. 4, 174 ч.4, 213-215, 218 ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі по 200 (двісті) грн.. щомісяця на кожну дитину, починаючи з моменту звернення до суду, тобто з 24 червня 2009 року, і до досягнення дітьми повноліття.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.  

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному  виконанню.  

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя                                                                     Сопільняк О.М.