Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
08 листопада 2011 р. № 2-а- 9063/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого – Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання – Фоміній В.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль"
до Харківської обласної митниці
про визнання протиправною та скасування картки відмови та рішення про визначення митної вартості ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Закрите акціонерне товариство "Новий Стиль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської обласної митниці, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 807070005/1/00032 від 24.01.2011 р.; визнати протиправним і скасувати рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300032/1 від 24.01.2011 р.
В обґрунтування позову ЗАТ "Новий стиль" зазначило, що вважає неправомірним визначення Харківською обласної митницею митної вартості імпортованих товарів за шостим резервним методом визначення митної вартості товарів, оскільки на думку позивача ним виконані всі умови ч.4 ст.267 МК України для застосування 1 методу визначення митної вартості товару.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та додаткових пояснень по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 807070005/1/00032 від 24.01.2011 р. та рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300032/1 від 24.01.2011 р. є цілком законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Новий Стиль»в січні 2011р. на підставі контракту з польським постачальником фірмою МАВA PLAST № 14042009 від 14.04.2009 р. ввезло на територію України товар - регранулят РР СОРО МFI 15 вагою 20000 кг загальною вартістю 13000,00 євро (згідно специфікації до контракту №14 від 12.01.2011р.).
Для митного оформлення товару позивачем 24.01.2011 року було заявлено до митного оформлення за ВМД: № 807070005/2011/320626, товар: Регранулят чорний РР MFI 15, вагою 20000 кг. Співполімер пропілену у первинній формі. (В гранулах, для виробництва пластикових частин стільців). Виробник: МАВА PLAST Sр.z о.о. Країна виробництва: РL. Торгівельна марка відсутня, 20 - місць у картонних коробках (СТ), на палетах (РХ). Митна вартість зазначеного товару була визначена за їх ціною відповідно до договору.
До ВМД № 807070005/2011/320626 ЗАТ "Новий стиль" було додано:
- контракт з польським постачальником фірмою МАВА PLAST № 14042009 від 14/04/2009 р. з додатками;
- специфікацію № 14 від 12.01.2011р. до Контракту, в якій сторони узгодили асортимент, кількість, вартість товару;
- інвойс № 11-DЕХ/1 від 12.01.2011 р. до Контракту, виставлений постачальником і в у якому вказаний асортимент, кількість, вартість товару, завірений Торгово-промисловою палатою Польщі з перекладом;
- платіжне доручення, що підтверджує факт оплати товару позивачем постачальнику з сумі 13000,00 євро;
- міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) № А0087030 від 20.01.2011р.,
яка підтверджує факт отримання і перевезення товару;
- договір на надання транспортно-експедиційних послуг № 2010/2878 від
01.11.2010р., довідку та рахунок до нього;
- сертифікат походження товару № РL\МF/АЕ 0238557 від 19.01.2011р. з завіреним належним чином перекладом;
- експортну вантажно-митну декларацію;
- цінову пропозицію виробника - прайс-лист з цінами на товар, завірений Торгово-промисловою палатою Польщі, запропоновані ціни відповідають узгодженим сторонами цінам в інвойсі;
- калькуляцію собівартості товару;
- статутні документи.
За результатами проведеного контролю митної вартості товару відповідачем видано рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300032/1 від 24.01.2011 р. Вказане рішення містить митну вартість товару у сумі 1,24 євро за кг. на загальну суму 14800,0 євро (митна вартість визначена за методом №6), збільшено митну вартість товару на 10845,54 євро (116872,11 грн.) в порівнянні з заявленою позивачем.
На підставі вказаного рішення митним органом була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070005/1/00032 від 24.01.2011р.
Посадовою особою Харківської обласної митниці була здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація про рівень цін на ідентичні та подібні товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час та було запропоновано у відповідності до п.11 Порядку декларування митної вартості товарів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження затвердженого Постановою кабінету міністрів України від 20.12.06 №1766 надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, про що свідчить запис на зворотній стороні Декларацій митної вартості, а саме висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.
Декларант не виконав зобов'язання передбачені ст.264 Митного кодексу України, відмовився надати відомості необхідні для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, передбачені ст.11 Постанови Кабінету міністрів України від 20.12.06 №1766 та попросив видати рішення про визначення митної вартості товару, про що свідчать відповідні записи на зворотній стороні декларацій митної вартості.
В результаті вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 266-273 Митного кодексу України, відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Харківської обласної митниці були прийнято рішення про визначення митної вартості № 807000006/2011/300032/1 від 24.01.2011 за шостим методом відповідно до вимог, встановлених ст. 273 Митного кодексу України з використанням наявної в митних органах інформації. У відповідності з вимогами статті 266 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першої цієї статі методів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року), умова поставки EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т.ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
В ст. 259 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. В ст. 262 цього кодексу встановлено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості, а згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 264 заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому в ч. 1 та ч. 2 ст. 265 передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою КМУ № 339 від 09.04.08 р., контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно ст. 41 Митного кодексу України шляхом: 1) проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ № 1766 від 20.12.06 р.; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших, передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
З матеріалів справи слідує, що позивачем у ВМД: № 807070005/2011/320626, декларації митної вартості, заявлена митна вартість поліпропілену (в первинних формах) регранулат чорний, тип РР MFI15, за 1 методом визначення митної вартості (за ціною договору) в сумі 139607,70 грн. (з коригуванням 149857,70 грн.).
В ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно ч. 2 цієї статті, яка в свою чергу встановлює, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
В ч. 10 ст. 267 Митного кодексу України зроблене застереження про те, що використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Згідно п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню. В п. 11 Порядку встановлено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис.
Суд звертає увагу на те, що в специфікації № 14 від 12.01.2011р. до Контракту, в якій сторони узгодили асортимент, кількість, вартість товару вказаний товар регранулят РР СОРО МFI 15 чорний, а в митній декларації та інвойсу вказаний регранулят чорний PP MFI 15, тобто назва товару не співпадає.
Згідно п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Слід зазначити, що у рахунку № 751, який виданий на виконання договору №2010/2878 від 01.11.2010р., відсутні відомості, відповідно до яких можливо встановити належність послуги з міжнародного перевезення до товару, який перевозився, оскільки найменування та вага товару не конкретизовані, не зазначено договір та специфікації до нього, згідно яких товар поставляється на територію України, а також реквізити товарно-транспортних документів, які супроводжували товар. Наведені дані також неможливо встановити відповідно наданій довідки про транспортні витрати від 19.01.2011р. Інші документи на підтвердження вартості транспортних послуг не надані.
Також позивачем не включалася до митної вартості вартість страхування, хоча згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 р.) умови поставки EX WORKS (ФРАНКО-ЗАВОД ) передбачають, що покупець несе зазначені витрати.
На підставі вищевикладеного суд зауважує, що надані декларантом позивача документи на підтвердження митної вартості поліпропілену (у первинних формах) не могли бути належним підтвердженням митної вартості даного виду товару, визначеної за першим методом (за ціною договору).
Таким чином, Харківська обласна митниця не мала можливості застосувати 1-5 метод визначення митної вартості товару враховуючи відсутність інформації щодо транспортно-експедиційних, брокерських, комісійних, страхових та інших витрат. Саме тому відповідачем застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості на підставі наявної інформації в Центральній базі даних Держмитслужби.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, які викладені в письмових запереченнях до адміністративного позову, та зазначає, що такі ж самі висновки відображені в рішенні Харківського апеляційного адміністративного суду, копія якого міститься в матеріалах справи.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що Харківська обласна митниця, визначаючи митну вартість імпортованих товарів за ч. ст.266 Митного кодексу України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України. Тому Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300032/1 від 24.01.2011 р. та Картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 807070005/1/00032 від 24.01.2011 р. прийняті відповідно до законодавства України.
У зв’язку із зазначеним, суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської обласної митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови та рішення про визначення митної вартості - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення або, в разі оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. В разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 14 листопада 2011 року.
< Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Суддя Д.В. Бездітко