Справа № 22-188-07 Голов, в 1 інст.- Рожин Ю.М.
Категорія- Ц-23 Доповідач-Василевич B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C. Суддів Демянчук С.В., Гордійчук С.О. при секретарі Колесовій Л.В. з участю позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_3., відповідачки ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення 3093 грн.63 коп.,-
встановила:
Рішенням Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року задоволено частково позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про стягнення 3093 грн.63 коп. шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків.
Стягнуто з відповідачки на користь позивача 760 грн.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі позивач доводить про його необгрунтованість через невідповідність висновків суду матеріалам справи.
Ухвалюючи рішення, суд не врахував доведеність, виявленою ревізією, нестачі товарно-матеріальних цінностей.
Акт ревізії відповідачка хоча і не підписала, але це не виключає її вини в заподіянні йому нестачею товарів шкоди.
По наведених підставах просить про скасування рішення з ухваленням нового про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, 3 квітня 2006 року між сторонами було укладений трудовий договір, за яким позивачка була прийнята на роботу продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1". Позивач являється власником цього магазину.
З червня 2006 року в магазині була проведена ревізія, за результатами якої виявлена нестача матеріальних цінностей на суму 7776 грн.91 коп., а за відрахуванням 757 грн.визнаної відповідачкою суми нестачі -7009 грн.91 коп.
Двоє інших продавців погасили нестачу, що припадає в рівних частках на кожної з них, а відповідачка-відмовилась і визнала позов лише на 760 грн.
За змістом ч.2 ст. 130 КЗпП України матеріальна відповідальність покладається на працівника за умови, коли шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Проте переконливих та неспростовних доказів на ствердження вини відповідачки позивач не подав як і не довів розміру шкоди у відповідності до вимог ч.1 ст. 135-3 КЗпП України, згідно з якими він визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку.
Долучений до справи комісійний акт стверджує лише залишок товарів на суму 11.997 грн. 82 коп.(а.с-15), а висновок ревізії щодо нестачі відсутній.
Виходячи з наведеного та встановлених ст. 10 ЦПК України засад змагальності, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про доведеність позову лише в межах його визнання позивачкою.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції підстав для скасування рішення немає. Керуючись п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.