Справа 2-64/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    01 липня   2009 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого-судді:                 Котьо І.В.

при секретарі:                         Способ Н.В.

адвокатів:                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі  суду   цивільну справу за  позовом ОСОБА_3  до  ОСОБА_4 ,  Виконавчого  комітету Херсонської міської ради ,Житлово-будівельному  кооперативу  «Суднобудівник» ,  третя особа     яка не заявляє  самостійних  вимог щодо  предмета  спору  - Херсонське  державне  бюро технічної  інвентаризація  про визнання права власності на ? частину  квартири  визнання не дійсним  рішення  зборів уповноважених   ЖБК від 26  червня  1990  року , рішення  Херсонської міської ради  № 182  від 18  вересня  1990 року  в частині  затвердження  рішення зборів  уповноважених ,  скасування державної реєстрації прав власності на ? частину  квартири,

встановив:

Позивач звернувся до  суду  з вказаним позовом посилаючись на ту обставину , що він перебував  в зареєстрованому шлюбі  з відповідачкою з 10  грудня  1966 року. Під час  перебування в шлюбі  він вступив в житлово-будівельний кооператив  і у 1974 році  одержав  кооперативну  квартиру АДРЕСА_1,   де проживав  разом зі своєю родиною. У  лютому 1989 року   повністю розрахувався за квартиру.

    20 травня   1993 року шлюб було розірвано , і він був змушений  піти з квартири через неприязні стосунки з відповідачкою,  і проживав в будинку  батьків в м. Гола Пристань  Херсонської області ,  погодивши  з  відповідачкою про те  що  його  частиною  квартири  буде користуватись  їх донька , хоча він в свою чергу  часто  приходив  до  квартири  та приймав участь  у  її ремонті. В період 18 липня  1997 року  по  31 травня  2006 року  відповідач  також не проживала  в спірній квартирі ,  а квартирою  користувалась  їх донька  з неповнолітнім онуком  ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження.

    У вересні 2007 року  йому стало відомо про те  що  право власності на  вказану квартиру оформлено на  відповідача.

    Просив  суд  відновити  строк на  звернення  до  суду з вказаним  позовом  так як  він  його  пропустив з поважних причин, а саме тому   що  після  припинення шлюбних стосунків  з  ОСОБА_4  вони  не вирішували питання з приводу   поділу  квартири , а відповідач самостійно  оформила  право власності на  себе ,  про  що  йому стало відомо  лиши в вересні 2007 року , та  просив  суд  визнати за  ним право  власності на  ? частину  кооперативної квартири АДРЕСА_1.

    Позивач  до  судового  засідання  не з’явився ,  про місце та  час розгляду справи  був повідомлений належним  чином , раніше  допитаний в судових засіданнях  збільшив  розмір позовних вимог  , а саме  крім того  що  він просив  визнати за ним право власності  на   ? частину  кооперативної квартири АДРЕСА_1 посилаючись на обставини  викладені в  позовній заяві  він  зазначив  що , так як   право власності на  відповідача  було оформлено  на підставі  рішення Херсонської міської ради  № 182 від  18.09.1990 року  яким  було затверджено рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня  1990  року про  прийняття  в члени кооперативу  ОСОБА_4

Просив суд  визнати недійсним  рішення  Виконкому  Херсонської міської ради  № 182  від  18 вересня  1990  року  в частині затвердження   рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня  1990  року про  прийняття  в члени кооперативу  ОСОБА_4 , а також   саме рішення  загальних зборів  членів  ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня  1990  року, а  також  скасувати  державну реєстрацію  прав власності  ОСОБА_4 на ? частину  спірної квартири  проведену Херсонським ДБТІ  28 грудня  1992 року за № 124 посилаючись на обставини  викладені в додаткових  позовних заявах.

    Представник позивача  в судовому  засіданні  підтримав заявлені позивачем  позовні вимоги і  також просив  суд задовольнити їх  посилаючись на  обставини  викладені  в  позовних заявах.

    Відповідач ОСОБА_4    в судовому засіданні  не визнала   позов і просила  суд  відмовити в  його  задоволенні   так як  позивачем пропущено  строк   на  звернення  до  суд  з вказаним позовом.

    Представник  відповідача Виконавчого  комітету Херсонської міської ради  , за  час розгляду справи жодного  разу  не з’явився до  судового  засідання , хоча  своєчасно та  належним чином  повідомлявся  про  час та місце розгляду справи  ,  про причини  неявки  суд не повідомив.

    Представник  відповідача  від  Житлово-будівельному  кооперативу  «Суднобудівник» в судовому засіданні  покладався на  розсуд  суду  в частині позовних вимог  стосовно визнання  рішення  загальних зборів  членів  ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня  1990  року про прийняття  відповідача  в члени  кооперативу.

    Представник третьої  особи   яка не заявляє  самостійних  вимог щодо  предмета  спору  - Херсонського ДБТІ  до  судового  засідання не з’явився просив  суд  розглянути справу  в його  відсутність.        

    Вислухавши сторони , свідків , дослідивши  матеріали справи  суд, встановив, що :

-   сторони   перебували в шлюбі з 10 грудня  1966  року  по 20 травня  1993 року ,  який  було розірвано відповідно  до свідоцтва  про  розірвання шлюбу виданого  Комсомольським відділом  РАГСу м. Херсона 20 травня  1993 року  про  що  складено  актовий запис  НОМЕР_1 ;

-   як слідує з   довідки  ЖБК «Суднобудівник» від 06 вересня  2007 року , позивач  був  членом  кооперативу та  згідно  до ордеру  № 102  від 11 січня  1974 року  отримав  двокімнатну квартиру на  родину з трьох чоловік   , а саме  на нього , дружину – ОСОБА_6 та доньку  ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року  народження . У  лютому  1989 року  повністю сплатив пай  за АДРЕСА_1 ,  проживав  та був зареєстрований в даній квартирі  до  23 серпня  1996 року , після чого  був  зареєстрований   в будинку АДРЕСА_2 , а до  спірної  квартири  навідувався  в період  до  2006 року  та приймав участь у її  поточних ремонтах;  

-   ОСОБА_4 в свою чергу  була  прописана  та проживала в даній квартирі  з 20 березня  1974 року  по 13 червня  1997 року , та  з  02 червня  2006 року  по теперішній час . В період  часу з 18  червня  1997 року по 31 травня 2006 року  вона була  прописана та проживала ,  як слідує з довідки   ТОВ «Шумен»  в  АДРЕСА_3;

-   на підставі  реєстраційного  посвідчення   виданого  Херсонським  БТІ  кв. 250  будинку 10 по вул.  Дорофєєва в м. Херсоні ЖБК «Суднобудівник»  зареєстрована  за ОСОБА_6   на праві особистої  власності на підставі  довідки  від 03 грудня 1992 року про що  проведено відповідний  запис  за реєстром  № 124  від  28 грудня 1992 року;

-      п. 1.3 рішення Виконавчого комітету  Херсонської міської ради від  18 вересня  1990  року  за № 182  було затверджено  рішення  загальних  зборів ( зборів уповноважених ) ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня 1990  року   про  прийняття  в члени  кооперативу ОСОБА_6  на двокімнатну квартиру  АДРЕСА_1  житловою площею  30 м. кв. ,  замість  чоловіка  ОСОБА_3 у зв’язку з передачею  паю ,  склад  родини  два чоловіки , яке  було  прийнято на зборах уповноважених ЖБК «Суднобудівник» на підставі заяви  ОСОБА_3 від  20 лютого  1990 року , про ти  складання якого  він не заперечував в судовому засіданні ,  та відповідно  до  якого  він просив  перевести    особовий   рахунок   з передачею  паєнакопичення  на  його дружину  ОСОБА_6  яка  проживає спільно  з ним  в  АДРЕСА_1, зазначивши  що  він  склав  вказану заяву на  прохання  дружини .

-    як слідує з довідки ЖБК «Суднобудівник» рішення  загальних  зборів ( зборів уповноважених ) ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня 1990  року   про  прийняття  в члени  кооперативу ОСОБА_6   та виключення з  членів  кооперативу ОСОБА_3 не збереглось.

    У відповідності до вимог ст.15 Закону України  «Про право власності»  член  житлового , житлово-будівельного, дачного , гаражного  або  іншого  кооперативу або товариства , який  повністю вніс  свій пайовий  внесок  за квартиру , дачу , гараж ,  іншу будівлю  або  приміщення , надане йому  в користування , набуває  права власності  на це майно, а  як слідує  з  положень  ст. 22 КпШС України  майно , нажите подружжям  за час  шлюбу , є  його  спільною сумісною  власністю  і кожен з подружжя  має рівні  права володіння  користування  і розпорядження  цим  майном і на підставі ст. 69 СК України  дружина  і чоловік мають право  на поділ  майна , що належить  їм  на праві  спільної сумісної   власності і їх частки  згідно ст. 70 СК України  є рівними ,  якщо  інше не  визначено домовленістю  між ними та  шлюбним контрактом.

Як встановлено судом,  сторони в період перебування в шлюбі   внесли пай за кооперативну  квартиру АДРЕСА_1  і боргу по паю не має.  

За таких обставин суд вважає що АДРЕСА_1  та паєнакопичення  є спільною сумісною власністю сторін.

Порядок  поділу квартири  в будинку  ЖБК  між членом  кооперативу,   яким   був позивач  на період  1990 року,   і  його  дружиною  передбачений  ст. 146 ЖК України ,   згідно  до якого  поділ  квартири  допускається   тільки  в разі  розірвання шлюбу  між ними ,  якщо пай  є спільною власністю  подружжя  і якщо  кожному з колишнього  подружжя  є можливість виділити  ізольоване  жиле приміщення  в займаній ними  квартирі .  Поділ  квартири провадиться  за згодою  між колишнім подружжям , а в разі відсутності   згоди – за рішенням суду, а якщо  квартиру  поділити не можливо , один  з колишнього  подружжя , за яким визнано  право на частку  паєнагромадження  вправі вимагати  від другого , який  є членом ЖБК  , виплатити йому  суму , що відповідає  його частині  паєнагромадження.  Подружжя яке  припинило  подружні стосунки  але не  розірвали шлюб , не вправі  провадити  такого поділу.

Положеннями  ст. 147 ЖК України та  п. 50 Примірного статуту  ЖБК  передбачено  виключні випадки  виключення з  членів  кооперативу.

Як було встановлено судом  п. 1.3 рішення Виконавчого комітету  Херсонської міської ради від  18 вересня  1990  року  за № 182  було затверджено  рішення  загальних  зборів ( зборів уповноважених ) ЖБК « Суднобудівник»  від 26 червня 1990  року   про  прийняття  в члени  кооперативу ОСОБА_6  на двокімнатну квартиру  АДРЕСА_1  житловою площею  30 м. кв. ,  замість  чоловіка  ОСОБА_3 у зв’язку з передачею  паю. Однак  , так як  на час  правовідносин  які розглядає суд  не було законних підстав  для прийняття  таких рішень  суд вважає що  позов заявлений позивачем в  частині визнання  незаконними  рішення  Виконкому  Херсонської міської  ради  № 182  від  18 вересня  1990  року  в частині затвердження   рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня  1990  року про  прийняття  в члени кооперативу  ОСОБА_4 та  рішення  загальних зборів  членів  ЖБК «Суднобудівник» від 26 червня  1990  року,  обґрунтованій  і підлягає задоволенню з тих підстав що порядок  поділу майна  подружжя визначений  положенням  ст. 146 ЖК України та п. 43 Примірного статуту  ЖБК , а п. 31 Примірного статуту  ЖБК передбачає    право  члена кооперативу  на  передачу  свого паю  члену  його  сім’ї ,  лише за умови,  як  це визначено  п. п. б п.2 Пленуму Верховного Суду України  від  18 вересня  1987 року за № 9  « Про  Практику  застосування судами  законодавства  про  житлово-будівельні кооперативи» ,  неповної сплати  пайового внеску, а так як жодної  з  вищевказаних умов на  час  прийняття  оскаржуваних рішень не  наступило, а саме  сторони   розірвали шлюб  лише  20 травня 1993 року ,  а  пай було  повністю сплачено   ще у лютому 1989 року ,  і  випадків  передбачених  п. 50 Примірного статуту  ЖБК та  ст. 147 ЖК України  які могли  бути підставою для  виключення  його   з  членів  кооперативу не  було ,  тому   суд вважає що  вказані  рішення  є незаконними  і таким  що  підлягаю  скасуванню.

    Вирішуючи питання в частині позовних  вимог  про  скасування   державної реєстрації  прав власності  ОСОБА_4 на ? частину  спірної квартири  проведену Херсонським ДБТІ  28 грудня  1992 року за № 124 ,  суд вважає що  позовні  вимоги  в цій  частині,  за обставин  зазначених  позивачем , не обґрунтовані   і не підлягають задоволенню , тому що  оформлення  на ім’я  одного з подружжя  правовстановлюючих документів  на  нажите  в період шлюбу  майно  не виключає  його  права пред’являти  позов  до  другого  подружжя  про поділ  між ними   цього майна.

    Так як  позивач   є співвласником  паю та  квартири АДРЕСА_1 на законним  підставах , він має  право   володіння  користування  і розпорядження  цим  майном,   і  відповідно  до  положень  ч.4  ст. 41  Конституції України   ніхто  не може бути  протиправно  позбавлений  права власності    яке  є  не порушеним ,  суд вважає що  позовні  вимоги  заявлені  позивачем в частині  визнання  за ним права власності  на ? частину  паю та  квартири  є обґрунтованим  і таким що  підлягає задоволенню, тому що   як встановлено судом  позивач безперешкодно  до  вересня  2007 року  мав  можливість  володіти ,   користуватись  та  розпоряджатись   спірною квартирою , проживання  позивача за  іншою адресою  не  дає підстав суду  вважати що   за ним не збереглось  жиле приміщення в  квартирі , що не суперечить п.57 Примірного статуту  ЖБК, однак  намір  ОСОБА_4 , про який  йому  стало відомо  від онука ОСОБА_5  та доньки  після   зняття  ОСОБА_6  онука  з реєстрації  в спірній квартирі  23 серпня 2007 року ,   на  відчуження  вказаної квартири , спонукало  його  до  звернення  до  суду  про  захист  його  права  власності,  що також не суперечить  вимогам  ст. 386 ЦК України . Перебіг  трирічного  строку  позовної давності  для вимог  про поділ майна , яке є спільною сумісною власністю розведеного  подружжя , за змістом  ст.11 та ч.3 ст. 29 КпШС України обчислюється  не з моменту  розірвання шлюбу , а з дня  коли  один з подружжя  дізнався  або повинен  був дізнатись  про порушення  його  права  на це  майно  , що мало місце  після розірвання шлюбу,  а так  позивач  звернуся  до  суду  за  захистом   порушеного  права  13 вересня 2007 року , тобто  зразу після того як  йому  стало відомо про  наміри  ОСОБА_6  продати  квартиру ,   тому  суд вважає що  позивач  не пропустив  строк  на звернення  до  суду за  захистом  порушеного  права.    

            Відповідно  до вимог  ч.6 ст.154 ЦПК України  суд вважає можливим  скасувати вжиті  судом заходи по забезпеченню позовних вимог    ухвалою суду від 13 вересня 2007 року стосовно заборони  по відчуженню  квартири АДРЕСА_1  .      

Керуючись 10,11,209 ЦПК України , ст. 41 Конституції України ,   ст.ст.11,22, 29 КпШС України , ст. 60, 70 СК України, ст. 146,147 ЖК України , ст. 15 Закону України „Про власність „ , Пленумом Верховного Суду України  від  18 вересня  1987 року за № 9  « Про  Практику  застосування судами  законодавства  про  житлово-будівельні кооперативи» та  Примірним  статутом   ЖБК , суд –

                    вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_3 - частково.

Визнати рішення  зборів уповноважених   ЖБК «Суднобудівник» від 26  червня  1990  року  в частині  прийняття  в члени кооперативу ОСОБА_6 на двокімнатну квартиру  АДРЕСА_1  житловою площею  30 м. кв. ,  замість  чоловіка  ОСОБА_3 у зв’язку з передачею  паю  - незаконнім  та скасувати  його  в цій частині .

Визнати рішення Херсонської міської ради  № 182  від 18  вересня  1990 року  в частині  затвердження  рішення зборів  уповноважених ЖБК «Суднобудівник» від 26  червня  1990  року  в частині  прийняття  в члени кооперативу ОСОБА_6 на двокімнатну квартиру  АДРЕСА_1  житловою площею  30 м. кв. ,  замість  чоловіка  ОСОБА_3 у зв’язку з передачею  паю  - незаконнім  та скасувати  його  в цій частині .

Визнати за ОСОБА_3      право власності на ?  частину паю та  квартири АДРЕСА_1 .

В задоволенні позову ОСОБА_3   про   скасування   державної реєстрації  прав власності  ОСОБА_4 на ? частину  спірної квартири  проведену Херсонським ДБТІ  28 грудня  1992 року за № 124 -  відмовити за не обґрунтованістю.

Скасувати заборону  накладену судом  ухвалою від 13 вересня  2007 року  стосовно заборони відчуження  квартири АДРЕСА_1 що належала ОСОБА_6  .

    Виконання  рішення  суду  в цій частині  покласти   на ДВС у Комсомольському  районі м. Херсона  , Третю Херсонську державну нотаріальну контору та  Херсонське  ДБТІ.

        Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський  районний  суд м. Херсона  шляхом подачі  в десятиденний  строк  з дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і поданням  після  цього  протягом двадцяти  днів  апеляційної скарги .

    Суддя: