Справа № 11-1322   2006 року

Категорія        121 КК

Головуючий у 1 інстанції Зацеркляний В.К. Доповідач Гавриш В.М.

УХВАЛА Іменем України

2006 року грудня місяця «8» дня Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого                           Гавриш В.М.

Суддів                                      Кожевнікова О.В. Шабовської В.А.

з участю прокурора        Калько О.С.

засудженого                            ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коби-ляцького районного суду Полтавської області від 5 жовтня 2006 року.

установила:

Цим вироком                                   ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Міхальцеве Юрі-Їв-Подільського району, Володимирської області РФ, громадянин України, українець, освіта серед­ня спеціальна, не одружений, проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий

засуджений за ст.121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.

Одночасно судом вирішена доля речових доказів.

Вироком суду встановлено, що 18 вересня 2005 року близько 10 год. в с. Червоне Кобеляцького району Полтавської області, на подвір»я будинку де мешкає ОСОБА_1 для з"ясування питань, прийшли ОСОБА_2 із своєю співмешканкою ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп»яніння. На грунті неприязних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виникла сварка, яка переросла в бійку.

Забігши в гараж належний ОСОБА_1, ОСОБА_2 схопив лопату,

         якою почав бити у різні частини тіла ОСОБА_1, після чого ОСОБА_1

вирвав з рук ОСОБА_2. лопату і наніс близько 6 умисних ударів в область голови потерпілому, що викликали розсічення ран волосяної частини голови з масивними крововиливами в підлягаючи м»які тканини і наявністю врубів і вдавлених переломів кісток черепу в скроневій області справа, в лобній області справа, в тім»яній області справа, в потиличній області справа, в скроневій об­ласті зліва, крововилив у тверду і м»яку мозкові оболонки і кору головного мо­зку, що відносяться, стосовно живої людини, до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та від яких через деякий час на­стала смерть потерпілого.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 ставить питання про зміну вироку суду та перекваліфікацію його дій на ст. 124 КК України, оскільки судом не враховано, що він захищався від нападу з боку потерпілого і вимушений був відбиватися лопатою, яку забрав у ОСОБА_2., а також просить призначити покарання не пов»язане з позбавленням чи обмеженням волі, оскільки умислу вбивати ОСОБА_2 він не мав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Полтавської області, думку прокурора Калько О.С, який вважав апеляцію підлягаючою частковому задо­воленню, а вирок підлягаючим скасуванню з направленням справи на новий су­довий розгляд, вислухавши засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеля­цію та просив вирок змінити, перекваліфікувавши його дії на ст. 124 КК Украї­ни і обрати йому міру покарання не пов»язану з позбавленням чи обмеженням-волі, обговоривши мотиви апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляцію підлягаючою частковому задоволенню виходячи з на­ступного.

Допитаний неодноразово на досудовому слідстві та в суді засуджений ОСОБА_1 не заперечував факт наявності між ним та ОСОБА_2 конф­лікту 18 вересня 2005 року на подвір»ї будинку за місцем його проживання, який переріс в бійку де ініціатором був сам потерпілий. Одночасно засуджений стабільно та послідовно пояснював, що ОСОБА_2 знаходячись в нетверезо­му стані, зайшовши в будинок, необгрунтовано став його обвинувачувати в крадіжці магнітофону брата, а потім бити, переслідувати коли він вирвався та втік в приміщення гаражу.

Нарешті ОСОБА_1 наполягав на тому, що ОСОБА_2 першим став лопатою наносити йому удари в різні частини тіла, а тому він вимушений був заволодіти лопатою та, захищаючись, також наносити у відповідь потерпілому удари цією ж лопатою в тому числі по голові.

/ас. 14,21,51,67,89,182/

Показання ОСОБА_1 органами досудового слідства перевірялися в порядку ст. 194 КПК України при відтворенні обстановки і обставин події зло­чину та за висновками судово медичного експерта відповідають об'єктивним даним отриманим при судово-медичній експертизі розтину трупа гр - на ОСОБА_2.

/ а. с. 22- 26, 37 /.

За висновками судово-медичної експертизи № 327 від 20 вересня 2005

року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран повіка лівого

               ока, лівої вушної раковини, лобної області голови зліва, передньої поверхні

грудної клітини справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я, при цьому не виключається, що вони заподіяні лопатою та при обставинах і в терміни на які вказує засуджений.

/а. с. 39/

Підтвердила ці події і свідок ОСОБА_3, яка пояснювала, що її спів­мешканець ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння пішов в господарство до ОСОБА_1 з»ясувати питання про магнітофон. Вона також пішла з ним та була свідком того, що ОСОБА_2 вчинив сварку з ОСОБА_1, а потім почав його бити.

/ а. с. 44, 90 /

Згідно        висновку        судово- медичного                            обстеження               трупу

громадянина ОСОБА_2. № 106 смерть потерпілого наступила в результаті травми голови з переломами кісток черепу, крововиливами під тверду і м»яку мозкові оболонки і кору головного мозку, від набряку головного мозку. На мо­мент смерті ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп»яніння середнього ступеню. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг виконувати пе­вні дії, говорити, рухатись та інше. Враховуючи наявність вертикальних потьо-ків на футболці трупа ОСОБА_2. у момент отримання травми, він знаходив­ся у вертикальному або близькому до нього положенні, а не менше 6 тілесних ушкоджень заподіяні потерпілому гострою частиною лопати та 4 тілесних ушкоджень не виключено, що заподіяні держаком лопати.

/ас. 33-35/

Наведені обставини по справі з беззаперечністю свідчать про наявність нападу з боку самого потерпілого ОСОБА_2. та захисту від його дій з боку засудженого ОСОБА_1

Між тим, при вирішенні питання про кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1., суд не дав належної оцінки цим фактичним обставинам по справі, а факт нападу на нього та заподіяння засудженому тілесних ушкоджень взагалі залишив поза увагою.

Пославшись тільки на фрагмент показань ОСОБА_1на досудовому слідстві на 155 аркуші справи, суд не проаналізував зміст всього речення, який і свідчить про захист ОСОБА_1 від нападу ОСОБА_2., а посилання на ар­куш справи 116 взагалі є необгрунтованим, оскільки він відповідає рукописно­му тексту попереднього вироку, який 14 квітня 2006 року скасований ухвалою вищестоящою судової інстанції, а тому суд помилково дійшов до висновку про закінчення посягання з боку ОСОБА_2.

/а.с. 148-149/

В той же час, аналіз фактичних обставин по справі свідчить, що умисне нанесення ОСОБА_1 гострою частиною лопати такої кількості ударів, в життєво важливий орган загиблого - голову, зі значною силою та з врахуванням стану потерпілого, вочевидь не викликалось необхідністю, що в свою чергу сві­дчить про явне перевищення ним меж необхідної оборони.

Фактично зазначених обставин не заперечує і сам засуджений, тверджен­ня якого про продовження нападу з боку ОСОБА_2. до отримання тілесних ушкоджень нічим не спростоване.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що злочинні дії засуджено­го підлягають перекваліфікації на ст. 124 КК України, т ому він повинен нести відповідальність за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених при перевищенні меж необхідної оборони.

Такий висновок не суперечить п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» від 26 квітня 2002 року відповідно до якого, перехід використаних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.

При вирішенні питання про вид та міру покарання судова колегія врахо­вує не тільки тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_1, але і негативні дані про    його    особу,    у    тому    числі зловживання     спиртними     напоями, ухилення від суспільно-корисної праці, негативна характеристика за місцем проживання.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 частково задовольнити. Вирок змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 із ст. 121 ч.2 КК України на ст. 124 КК України та за цією статтею вважати його засудженим до двох років обме­ження волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою засудженому ОСОБА_1 скасувати та звільнити його з-під варти із зали суду негайно.

В решті вирок Кобиляцького районного суду від 5 жовтня 2006 року сто­совно ОСОБА_1 залишити без змін.

СУДДІ: •