УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді:                            Романова О.В.

суддів                                                 Михайловського В.І.,

Широкопояса Ю.В.

прокурора       Руденка В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 8 грудня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кіровограда, громадянин України, судимий:

вироком Корольовського районного суду м. Житомира за ст.ст. 140 ч.2, 145 ч.1, 86¹ КК України на 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі - 7 лютого 1996 року; вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 6 травня 2001 року за ст. 140 ч.З КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ст. 185 ч.З КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, залишена

попередня - тримання під вартою.

Строк покарання рахується з 4 серпня 2006 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 856

гривень заподіяної матеріальної шкоди.

Справа № 11-88 2007 р.                                          Головуючий у 1 інстанції Покатілов О.П.

Категорія ст.185 ч.3КК України                           Доповідач Михайловський В.І.

Речові докази по справі: скляні банки повернуто потерпілому, металевий прут - знищити.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 1 лютого 2006 року вирішив таємно викрасти чуже майно, внаслідок чого, реалізуючи свій злочинний умисел, 2 лютого 2006 року близько 00 годин зайшов до загального підвалу будинку АДРЕСА_1, де за допомогою металевого прута зірвав навісний замок вхідних дверей підвального приміщення, яке є сховищем потерпілого ОСОБА_2, проник у сховище, звідки повторно, таємно викрав чуже майно у вигляді алюмінієвих підвіконь, сантехнічних кранів, змішувачів, скляних банок, господарської сумки всього на загальну суму 846 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, пом'якшити призначене йому покарання, встановивши іспитовий строк.

В обгрунтування апеляції засуджений посилається на те, що він повністю визнав себе винним та допоміг слідству розкрити скоєний злочин, обіцяє більше ніколи не вчиняти злочинів та просить надати йому шанс виправитися без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин справи, передбачених вимогами ст.ст. 67,66 КК України.

Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше двічи притягався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення тяжких, корисливих злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі, але, з урахуванням даних та обставин, які пом'якшують покарання, призначив йому мінімальну міру покарання, передбачену санкцією кримінального закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку щодо засудженого ОСОБА_1 та пом'якшення йому покарання, визначеного судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 8 грудня 2006 року щодо нього- без зміни.