АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №11а-62 2007р.                                    Головуючий у 1-й інс-т. Довгий І.І.

Категорія: ст. 115 ч. 1                                          Доповідач: Квятковський А.С

КК України

13 лютого 2007 року Колегія судців судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: Міщенко О.А.

Суддів: Коробова O.K., Квятковського А.С.

З участю прокурора: Пилипіва І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду в м.Рівне кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача по справі прокурора Барбашової О.В. на вирок Сарненського районного суду від 26 жовтня 2006року

Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженка і мешканка с.АДРЕСА_1Сарненського району, гр.України, пенсіонерка, раніше не судима,

виправдана за ст. 115 ч. 1КК України.

Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі і судових витрат.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1. скасовано.

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_1. обвинувачувалась у тому, що 21 жовтня 2004року близько 2 год. ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вона зайшла в будинок своєї сусідки ОСОБА_2. в с.АДРЕСА_1Сарненського району, і стала вимагати дати їй горілки. Коли ОСОБА_2. відмовила їй у цьому, ОСОБА_1. на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно стала наносити потерпілій удари кулаком, а пізніше жіночою туфлею в обличчя. Після цього, схопила правою рукою ОСОБА_2. за шию, здушила і тримала протягом однієї хвилини та водночас наступила коліном лівої ноги на грудну клітку потерпілої, спричинивши при цьому переломи лівого ріжка під'язикової

 

кістки, масивні крововиливи в м'які тканини шиї, перелом правого ріжка щитовидного хряща 6,7,8 ребер.

В результаті цих злочинних дій ОСОБА_1., потерпіла ОСОБА_2. померла на місці події від механічної асфіксії.

В поданій на вирок суду апеляції державний обвинувач по справі прокурор Барбашова О.В. вважає вирок суду незаконним та необгрунтованим у зв'язку з однобічністю і неповнотою судового слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що 25 жовтня 2005 року ухвалою Апеляційного суду дану справу було повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування із зазначенням необхідності проведення певних слідчих дій, проте ці вимоги органом досудового слідства не були виконані. Ні органом слідства ні судом висновок експерта цитолога про наявність крові в піднігтевому вмісті лівої руки ОСОБА_2. в повній мірі не перевірений.

У самому вироку містяться формулювання, які ставлять під сумнів не винуватість ОСОБА_1. у вчиненні даного злочину.

Доводить, що свої висновки про невинність підсудної суд обґрунтував на показаннях самої ОСОБА_1., але при цьому не з'ясована достовірно причина зміни її показань. Вважає, що суд безпідставно оцінив розбіжності в показаннях ОСОБА_1., та ОСОБА_3. як доказ їх не винуватості, оскільки не було враховано, що вони обоє за їх твердженням перебували в стані алкогольного сп'яніння і не пам'ятали всіх події того вечора.

Зазначає, що судом не було взято до уваги показань свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. про обставини виявлення вбивства. Крім того, вказує: за наявності суперечливих доказів суд у вироку не зазначив, чому бере одні до уваги, та відкидає інші.

Виходячи з наведеного просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1., яка просить вирок суду скасувати, а справу повернути прокурора на додаткове розслідування, думку прокурора про скасування вироку і повернення на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи органами досудового слідства не дотримано вимог ст.22 КПК України про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи.

Відповідно до ст.64 КПК України при провадження досудового слідства, дізнання і при розгляді кримінальної справи в суді підлягає доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).

Проте ці вимоги закону під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи не винуватість ОСОБА_1. у вчиненні

 

злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілої ОСОБА_2. і за яких обставин належним чином не з'ясовані

Всупереч вимогам ст.323 КПК щодо законності і обґрунтованості вироку суд зазначеного положення не дотримався.

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_1. обвинувачувалась за ст.115 ч. 1 КК України, тобто в умисному вбивстві.

Суть пред'явлених слідством обвинувачень визначалась у тому, що ОСОБА_1. 21 жовтня 2004року близько 2 год. ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в с.АДРЕСА_1Сарненського району на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинила умисне вбивство ОСОБА_2.

Виправдовуючи ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного у вироку злочині суд послався на те, що в показаннях ОСОБА_1. та її сина ОСОБА_3. даних ними в ході досудового слідства є істотні суперечності. При цьому, - усупереч цій тезі, суд вказує, що "вказані суперечності частково усунені при їх (ОСОБА_1. та ОСОБА_3.) допиті в якості обвинувачених". Як висновок суд зазначає, що визнавальні показання обвинуваченої ОСОБА_1. та свідка ОСОБА_3. суд відкидає в силу ст.73, 74КПК.

Крім того, виправдовуючи ОСОБА_1. в умисному вбивстві, суд послався на протокол відтворення обстановки і обставин події з її участю, та участю ОСОБА_3. В них, на думку суду, містяться такі істотні суперечності щодо того: в якій саме годині ОСОБА_1. пішла до ОСОБА_2., з якого боку сіла на ліжко-справа чи зліва, послідовність нанесення потерпілій ударів, хто ініціював зняття одягу з потерпілої, тощо. Висновок експертів про наявність під нігтями у потерпілої крові людини походження якої за рахунок змішування крові від ОСОБА_2 та ОСОБА_1., ОСОБА_3. суд спростовує тим, що у підсудної і свідка відсутні кровоточиві рани на їх тілі. За відсутності речових доказів, слідів підсудної до будинку потерпілої, а також прямих свідків події, суд виправдав ОСОБА_1. за недоведеністю її участі в інкримінованому їй злочині.

Проте, суд безпідставно відхилив показання цілого ряду інших свідків, допитаних у справі, хоча відповідно до вимог ст.334 КПК України, він повинен був навести в мотивувальній частині вироку всі докази, на яких грунтуються такі висновки суду, із зазначенням мотивів, що пояснюють, чому він ґрунтує свій висновок саме на цих доказах і відкидає інші.

Як видно зі справи, в ході досудового слідства, під час неодноразових допитів ОСОБА_1. та ОСОБА_3., починаючи з 23 жовтня 2004 року, з участю захисника-адвоката, де їм роз'яснювався зміст ст.63 Конституції із застосуванням відеозапису з послідуючим його переглядом, - останйі давали детальні показання про обставини вчиненого злочину щодо ОСОБА_2. При одному з допитів був експерт криміналіст ОСОБА_10., проте з метою об'єктивності, усунення всякого роду сумнівів судом він не допитаний.

. З метою перевірки і уточнення показань обвинувачених ОСОБА_1., ОСОБА_3., з дотриманням процесуальних вимог, з участю понятих та інших учасників проводилось відтворення обстановки і обставин події, яке фіксувалось

 

технічними засобами. Висновок суду про те, що при відтворенніОСОБА_1. не надано можливість самій вказати розташування манекена не відповідає дійсності.

Маючи реальну можливість з'ясувати це питання під час судового слідства шляхом допиту числених учасників відтворення обстановки і обставин події, зазначених на а.с. 100,112 т.2, або хоча б понятих, суд не виконав таких дій, а свої висновки зробив на неповно й однобічно досліджених обставинах справи.

Свої показання в ході досудового слідства ОСОБА_1. та ОСОБА_3. підтверджували не тільки в ході відтворення обстановки і обставин події, а й на очних ставках. Зокрема ряд свідків, у тому числі й ОСОБА_6. стверджували, що 21 жовтня 2005року вранці ОСОБА_1. зі сторони городу зайшла в господарство ОСОБА_2., заглядувала до неї у вікна. Коли було виявлено труп ОСОБА_2., тоОСОБА_1., яка товаришувала з потерпілою, на пропозицію сусідів зайти в будинок відмовилась. На запитання, чого вранці ходила біля будинку покійної відповідала, що в неї вона не була, а ходила до ОСОБА_8. Між тим остання повідомила, що ОСОБА_1. в той день у неї не була.

Орган досудового слідства зазначені обставини докладно виклав в обвинувальному висновку, проте суд у вироку жодним чином не обмовився стосовно таких показань цілого ряду свідків, до уваги їх не прийняв, а в ході судового слідства не з'ясував причини непослідовності й неодноразової зміни показань обвинуваченою ОСОБА_1. про події наступного дня після вбивства ОСОБА_2., та її, ОСОБА_1ідсутності за місцем свого проживання.

При цьому, в матеріалах справи містяться процесуальні документи, які свідчать про те, що до ОСОБА_1. та ОСОБА_3. незаконні методи слідства не застосовувались.

На а.с.61-66, 132 Т.З міститься чинна постанова прокурора і окремо слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.365 КК щодо застосування до обвинувачених незаконних методів слідства. Цей факт перевірявся і самим судом, однак належних і достатніх доказів про застосування фізичного чи психічного насильства доОСОБА_1. та ОСОБА_3. при розслідуванні справи не здобуто.

Зазначеним обставинам справи, як і іншим фактичним даним суд не дав належної оцінки.

Якщо вказані дані і процесуальні документи із зазначеного питання за міркуванням суду не відповідали дійсності, внаслідок фактичного застосування до осіб незаконних методів слідства, суд зобов'язаний був в порядку ст.315-1 КПК дати доручення прокурору з посиланням на виявлені самим судом додаткові докази, більш ретельно перевірити такий факт.

Посилання суду у вироку на те, що ОСОБА_1. є жінкою пенсійного віку, не обізнана з кримінально-процесуальним законодавством і будучи затриманою перебувала у стресовому стані, побоюючись за своє життя могла себе оговорити, - є голослівним припущенням. Таке твердження як для суду є неприпустимим, оскільки в справі з приводу "стресового стану" є науково-обгрунтований висновок судово-психіатричної експертизи про те, що ОСОБА_1. будь-якими психічними захворюваннями не страждає, у будь якому хворобливому

 

чи іншому стані не знаходилась, могла усвідомлювати свої дії і керувати ними (т.2 а.с. 118-120).

По даній кримінальній справі не тільки судом першої інстанції допущено неповноту й однобічність судового слідства, а і органом досудового слідства. Крім того, при апеляційному розгляді справи встановлено такі істотні порушення кримінально-процесуального закону органом досудового слідства, які виключали можливість постановления вироку.

Як убачається з матеріалів справи, 21 жовтня 2004року прокурором Сарненського району Остапчуком P.M. була порушена кримінальна справа по факту умисного вбивства ОСОБА_2. за ч. 1 ст. 115 КК України.

25 жовтня 2004року, через два дні після допиту ОСОБА_3. в якості підозрюваного, слідчим прокуратури Вольнянським Г.М. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3. за ч.1 ст. 152 КК України, тобто за зґвалтування потерпілої ОСОБА_2.

Зазначені кримінальні справи, на підставі ст.26КПК слідчим Вольнянським Г.М. об'єднано в одне провадження і справі присвоєно №68-67-04, хоча всупереч вимогам ст.ст. 113,119КПК вказаний слідчий (а.с.25,26) не призначений старшим групи, а справа перебувала в провадженні слідчого ОСОБА_9.

В ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 25 жовтня 2005року, якою був скасований обвинувальний вирок Сарненського суду від 27 травня 2005року відносно ОСОБА_1. засудженої за ч.1 ст.115 КК та ОСОБА_3. засудженого за ч.1 ст.152КК зазначалось, що кримінальна справа відносно ОСОБА_3. була порушена всупереч вимогам ч.2ст.27КПК без заяви потерпілої некомпетентною особою, що і було однією з підстав повернення справи на додаткове розслідування.

Матеріали даної кримінальної справи достовірно свідчать і це підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 21 жовтня 2004 року, згідно яких у потерпілої ОСОБА_2. були виявлені тілесні ушкодження, характерні при вчиненні з нею насильницького статевого акта (т.2 а.с.7-15).

Таким чином вбивство ОСОБА_2. і її зґвалтування - це два злочини, вчинені стосовно потерпілої, які тісно пов'язані.

Між тим, прокурором Сарненського району кримінальну справу № 68-67-04 за ст. 152 КК відносно ОСОБА_3. було закрито на підставі ст.6 п.7 КПК України за відсутністю скарги потерпілої. Інших процесуальних рішень з даного питання в справі немає.

Проте зазначене рішення не відповідає вимогам процесуального законодавства.

За змістом ч.3 ст.27 КПК України у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі (а в даному випадку потерпіла померла) не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і при відсутності скарги потерпілої.

 

Таким чином вищезазначені порушення кримінально-процесуального законодавства є істотними й такими, які відповідно до вимог ст.370, 374 КПК є підставою для скасування вироку.

Через однобічність і неповноту досудового й судового слідства, неправильне застосування кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, вирок щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню, а справа - направленню на додаткове розслідування.

Під час проведення додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно вирішити питання щодо порушення кримінальної справи за ст. 152 ч.1 КК по факту зґвалтування ОСОБА_2., або стосовно особи, яка вчинила даний злочин, долучити до справи всю медичну документацію щодо лабораторних даних і додаткових методів дослідження трупа ОСОБА_2. і призначити додаткову судово-медичну експертизу, а якщо буде потрібно, то й комплексну експертизу для з'ясування всіх судово-медичних даних про час виникнення, ступінь тяжкості, характер заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_2., а також встановити характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_1.

Підлягає більш ретельному з'ясуванню також питання щодо спрямованості умислу ОСОБА_1., з урахуванням її стану на час вчинення злочину при виникненні конфлікту з потерпілою. В ході додаткового слідства необхідно провести повторне відтворення обстановки і обставин події з участюОСОБА_1. для уточнення попередніх даних щодо спричинених потерпілій тілесних ушкоджень. Потрібно докладно допитати свідків - сусідів потерпілої і обвинуваченої про події, що мали місце 21 жовтня 2004року і після події, встановити інших можливих свідків, яким відомі будь-які обставини, що стосуються даного злочину.

За результатами проведення додаткового розслідування, в залежності від добутих даних дати відповідну оцінку діям обвинуваченої та вирішити питання щодо притягнення іншої особи, чи осіб до вбивства і зґвалтування потерпілої по справі.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора - державного обвинувача по справі задовольнити.

Вирок Сарненського районного суду від 26 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу повернути прокурору Сарненського на додаткове розслідування.