Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О.В.,
ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі про визнання неправомірними дій, зобов’язання здійснити нарахування та стягнення коштів за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі, Державного казначейства України
на постанову Попільнянського районного суду від 29 квітня 2009 року,
встановила:
24.03.2009 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та стягнути з відповідача н кошти в сумі 711 гри. 11 коп. за період з травня по грудень 2008 року роки.
Постановою Попільнянського районного суду від 29 квітня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано Державне казначейство України виділити та перерахувати необхідні кошти управлінню Пенсійного фонду України в Попільнянському районі для виплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі виплатити таку надбавку.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі просить скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету У країни, що до Пенсійного фонду не надходили кошти для проведення зазначених виплат у стягнутому судом розмірі, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” не визначений розмір мінімальної пенсії за віком, з якого обчислюється підвищення.
В апеляційній скарзі Державне казначейство України просить скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову до нього. Апелянт посилається на те, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державне казначейство України підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначено у ч.І ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції з 09.07.2007 року до 01.01.2008 року та після 22.05.2008 року) дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.іст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закону) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в 2008 році встановлені ст.58 Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Положення ч.З ст.28 Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановленого іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Частиною 1 ст.8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Оскілі.: и постанова в частині зобов’язання Державного казначейства України перерахувати кошти суперечить матеріальному закону, ЇЇ належить скасувати і ухвалити в цій частині нову постанову про відмову r позові.
Позивач о пенсіонером, мас статус дитини війни, підвищення пенсії отримав в розмірі меншому, чим передбачено законом, тому суд першої інстанції обгрунтовано зобов’язав районне управління Пенсійного виплатити позивачу кошти за з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенцію) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. В рішеннях у справах Кечко проти України, 2005 рік Broniowski v. Poland, J996рік Azinas v Cyprus, 2002 Європейський Суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття “власності”, яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. До „майнових прав” і „власності” може бути прирівняно право заявника на матеріальний інтерес, зокрема щодо отримання пенсії чи надбавки до заробітної плати.
В рішенні у справі Кечко проти України, 2005 рік суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджет'. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (рішення у справі Бурдов проти Росії, 2000 рік).
Огже, в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Попільняиському районі виплатити позивачу соціальну допомогу за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року постанова є правильною і залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197 - 207, 212 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Попільняиському районі відхилити.
Апеляційну' скаргу Державного казначейства України задовольнити.
Скасувати постанову Попільнянського районного суду від 29 квітня 2009 року в частині зобов’язання Державного казначейства України виділити та перерахувати необхідні кошти управлінню Пенсійного фонду України в Попільняиському районі для виплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року по ЗІ .12.2008 року і ухвалити в цій часині нову постанову. Відмовити в позові до Державного казначейства України за безпідставністю.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бузи оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді: