Головуючий у 1 інстанції – суддя Твердохліб Р. С.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2009 року справа № 2-а-20154/09/1270
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронової Г. М.
Радіонової О. О.
при секретарі судового засідання Ковальчук Г. Л.
за участю представників від:
позивача не з’явився,
відповідача не з’явився,
третьої особи не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 20 серпня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-20154/09/1270 (суддя Твердохліб Р. С.)
за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до приватного підприємства «СТОВПЛІНТ-ЮРІЙ»
за участю третьої особи Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради
про визнання запису про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності
недійсним та припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИЛА:
16 березня 2009 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 2-3) до приватного підприємства «СТОВПЛІНТ-ЮРІЙ» про визнання недійсним запису від 13 квітня 2007 року реєстр. № 1 382 102 0000 012979 про державну реєстрацію ПП «СТОВПЛІНТ-ЮРІЙ», код 35079362, припинити юридичну особу ПП «СТОВПЛІНТ-ЮРІЙ», м. Луганськ, пров. Дніпропетровський, б. 34 з моменту реєстрації.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду (арк. спр. 36-37) від 20 серпня 2009 року адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську був задоволений частково, а саме припинено юридичну особу – приватне підприємство «СТОВПЛІНТ-ЮРІЙ», код ЄДРПОУ 35079362, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 1 382 102 0000 012979 від 13 квітня 2007 року, що розташоване за адресою: м. Луганськ, пров. Дніпропетровський, 34, в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі (арк. спр. 43-46) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин, які мали значення для справи, та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Сторони та третя особа були належним чином повідомлені про дату та час слухання, проте своїм правом бути присутніми на судовому засіданні не скористалися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач – Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція м. Луганська є суб'єктом владних повноважень, створена та діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року.
Згідно інформації Управління державної реєстрації та міського реєстру від 24 червня 2009 року та довідки державного реєстратора (арк. спр. 4-5, 25-27) приватне підприємство «Стовплінт-Юрій» було зареєстровано 13 квітня 2007 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців за № 1 382 1020 0000 12979. Згідно рішення від 10 квітня 2007 року засновника та керівника ПП «Стовплінт-Юрій» Дружченко Ірини Віталіївни адреса підприємства: м. Луганськ, пров. Дніпропетровський, буд. 34. Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» державному реєстратору для проведення державної реєстрації були надані наступні документи: реєстраційна картка, рішення власника про створення підприємства від 10 квітня 2007 року заповнене власноруч, статут, документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору, довіреність від 10 квітня 2007 року. Документи подавалися представником Дружченко І. В. за довіреністю ОСОБА_4 Справжність підпису засновника на статуті та довіреності підтверджена нотаріально. Документи подані для проведення державної реєстрації ПП «Стовплінт-Юрій» у повному обсязі та відповідали вимогам діючого законодавства, тому, як зазначає державний реєстратор, підстав для відмови у реєстрації не було. 20 жовтня 2008 року державним реєстратором був внесений запис № 1 382 1430 0020 12979 про відсутність ПП «Стовплінт-Юрій» за місцезнаходженням, оскільки повідомлення повернулося поштою. Позивачем докази того, що реєстрація була здійснена державним реєстратором з порушенням вимог законодавства до справи не надані.
Згідно довідки Ленінської МДПІ у м. Луганську (арк. спр. 6), на податковому обліку в якій перебуває ПП «Стовплінт-Юрій», остання податкова звітність з податку на прибуток була подана 11 серпня 2008 року та з податку на додану вартість – 30 жовтня 2008 року. При поданні позову Ленінська МДПІ у м. Луганську просила визнати недійсним запис про державну реєстрацію та припинити юридичну особу – ПП «Стовплінт-Юрій», зазначаючи про те, що засновник та директор Дружченко (Склярова) Ірина Віталіївна надала пояснення (арк. спр. 9) про те, що підприємство не реєструвала та фінансово-господарську діяльність не здійснювала. За актом від 28 серпня 2008 року (арк. спр. 10) ПП «Стовплінт-Юрій» за юридичною адресою не знаходиться.
Податковий орган при обґрунтуванні позову посилався на статті 3, 110, 230, 638 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", зазначаючи про те, що суб’єкт господарювання зобов’язаний подавати фінансову звітність, вести податковий та бухгалтерський облік, сплачувати податки, а власник підприємства особисто чи через призначеного керівника повинен здійснювати управління підприємством. Засновником ПП «Стовплінт-Юрій» Дружченко І. В. зазначені вимоги законодавства не були дотримані.
В той же час, до матеріалів справи Ленінською МДПІ у м. Луганську всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України докази створення юридичної особи з наміром ухилятися від сплати податків не надано. Згідно довідки податкового органу (арк. спр. 6) відповідачем податкова звітність подавалася до 30 жовтня 2008 року та податковим органом ця звітність приймалася без зауважень, докази наявності бюджетної заборгованості відповідача до справи не надані. В матеріалах справи відсутній акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську з зазначенням про встановленні факти заниження або ухилення від сплати податків відповідачем, відсутні прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення про донарахування податків та застосування штрафних санкцій, тобто факт здійснення відповідачем діяльності направленої на ухилення від сплати податків є не доведеним.
Позивач в позові вказує, що органи державної податкової служби відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" мають право звернутися до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності, при цьому, на думку податкового органу, законодавець не обмежує коло підстав такого звернення. Колегія суддів щодо наявності у податкового органу повноважень на звернення до суду з позовами про визнання запису про державну реєстрацію недійсними та припинення юридичної особи зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. За частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Статтями 2, 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” № 755-ІV від 15 травня 2003 року встановлено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців.
Як визначено частиною 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом . Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, передбачені частиною другою статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону ; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Згідно пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з приписами частини 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, якою визначено як підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи - неподання податкової звітності. Пунктом 17 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право податкових органів звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто, право звернення податкового органу з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію законодавством не передбачено.
Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в разі, якщо підставою позову є неподання суб’єктом підприємницької діяльності протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. В даній справі факт не подання ПП «Стовплінт-Юрій» податкової звітності на протязі року Ленінською МДПІ у м. Луганську не встановлювався та не доводився – позов був поданий 16 березня 2009 року, остання податкова звітність відповідачем була подана 30 жовтня 2008 року. Доводи податкового органу про те, що державна реєстрація підприємства була здійснена з метою ухилення від сплати податків не визначені Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” як підстава для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи та заявлені позивачем бездоказово. Порушення порядку державної реєстрації позивачем також документально не доведено, оскільки письмові пояснення Дружченко І. В. не є визначальним доказом порушення органом реєстрації вимог закону при реєстрації підприємства.
Крім того, судом першої інстанції при частковому задоволенні позовних вимог щодо припинення ПП «Стовплінт-Юрій» як юридичної особи не був врахований той факт, що не минув рік з дня подання підприємством останньої звітності та те, що інших підстав ніж неподання протягом року податкової звітності як підстави для припинення юридичної особи за позовом податкового органу не передбачено. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою позивачу повністю в задоволенні позовних вимог .
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної д ержавної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-20154/09/1270 – задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-20154/09/1270 - скасувати.
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Ленінської міжрайонної д ержавної податкової інспекції у м. Луганську до приватного підприємства «Стовплінт-Юрій» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.
Постанова складена у повному обсязі, підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 листопада 2009 року. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: В.Г.Яманко
Судді Г.М.Міронова
О.О.Радіонова