Справа № 2-928/2009 р.

  РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

04. 11. 2009 року                     м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області  в складі :

головуючого             судді       Петрова В. В.

за участю секретаря                 Черненко О. О.  

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні  цивільну справу

за позовом    ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  усунення перешкод  в спілкуванні з  дитиною, за участю третьої особи – органу опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської  районної  державної  адміністрації Запорізької області

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про позбавлення батьківських  прав за участю третьої особи – органу опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської  районної  державної  адміністрації Запорізької області

ВСТАНОВИВ:

    03.09.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в шлюбі з відповідачем у них народилась донька ОСОБА_3. За рішенням К-Дніпровського районного суду від 17.05.2006 року місце проживання їх дитини було визначено разом з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Позивачка проживає окремо від дитини, але має бажання та право брати участь в її вихованні, має потребу в спілкуванні з дитиною. Після винесення вищевказаного рішення суду відповідач став створювати перешкоди в спілкуванні з дитиною, не давав їм зустрічатись та спілкуватись. У зв’язку з чим позивачка була вимушена звертатись до органу опіки та піклування з відповідними заявами. Рішенням опікунської ради при Кам’янсько-Дніпровській районній держадміністрації від 29.01.2008 року була надано її право на побачення з донькою п'ятницю з 9-ї ранку до 20 години суботи щонеділі. Відповідач заперечував щодо таких побачень, оскільки у неї не було коштів на адвокатів, вона погодилась з пропозицією ОСОБА_2 та вони надійшли згоди щодо побачень кожну суботу з 9 до 20 години. Деякий час ОСОБА_2 надавав її можливість бачитись з дитиною, але з часом він став створювати перешкоди в їхньому спілкуванні. Коли позивачка, в визначений домовленістю час, приходить до дитини, то її не відкривають калитку, відповідач дитину її не дає. Таким чином, вона вже майже декілька місяців не має можливості побачити дитину, рішення органу опіки та піклування ОСОБА_2 не виконується, вони не можуть надійти згоди щодо її участі в вихованні та спілкуванні з дитиною, у зв’язку з чим вона вимушена звернутись до суду.

Просить суд визначити їй, як спосіб участі у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, періодичні побачення з дитиною кожну суботу з 9:00 до 20:00 години,  усунути перешкоди в спілкуванні з дитиною, а саме зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 надавати ОСОБА_1 дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження для спілкування та зустрічей  в час, визначений судом.  

ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, відповідно до якої він вважає позовні вимоги ОСОБА_1. незаконними та необґрунтованими,  такими, що не підлягають  задоволенню. Від шлюбу з ОСОБА_1 вони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17. 05. 2006 року визначене місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. разом зі мною - ОСОБА_2 за адресою і АДРЕСА_1. За вказаним рішенням суду встановлено, що відповідач зловживає спиртними напоями, розвитком дитини не займається, постійного місця проживання немає. З серпня 2008 року він знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, з якою має малолітню дитину - ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н Згідно ст. 180 СК України. батьки зобов’язані утримувати дитину  до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов’язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Позивач вказує, що ніколи не забороняв матері бачитись з дитиною за умов, коли вона знаходилась в адекватному, тверезому стані, оскільки завжди хвилювався за дитину та перешкод в спілкуванні не створював. Проте в 2008 року ОСОБА_1 зверталась до нього та відвідувала дитину лише декілька разів в лютому місяці, а в 2009 року взагалі не зверталась, що вказує на відповідне відношення матері до дитини. Відповідно ст.164 СК України, ухилення від виховання дитини є підставою для позбавлення батьківських прав. По суті з часом поведінка ОСОБА_1 та її ставлення до дитини не змінилось, в той час як дитина щоденно потребує участі в її духовному розвитку, інтелектуальних здібностей. За вказаних обставин він був змушений звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.  До  теперішнього часу ОСОБА_1 свої аліментні обов’язки не виконує, участі в вихованні дитини не приймає, що суперечить інтересам дитини. З 2006 року дитина відвідувала дитячий садок-ясла "Сонечко" в с. Водяне Кам’янсько-Дніпровського району Запорізькій області, щомісячно він особисто сплачував батьківські внески. В період, коли дитина відвідувала дитячий садок, він почав помічати, що дитина стала стурбована та дратівлива, погіршилось її поведінка в сім’ї та стан здоров’я. Як виявилось, позивач та її мати - ОСОБА_6, яка працює в дитячому садку, почали негативно впливати на дитину в відношенні її взаємовідносин з батьком, здійснювали психічний тиск на дитину. За вказаних неправомірний дій останніх він був змушений звернутись із скаргою до Водянської сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району, органів опіки та піклування та забрати дитину із дитячого садка та виховувати самостійно в сім’ї. До теперішнього часу позивач не має постійного місця проживання, декілька раз змінювала своє місце проживання, в шлюбі не перебуває,  Вважає, що  подальше спілкування дитини з її матір'ю може мати тяжкі наслідки, негативно вплинути на психічний стан дитини, створивши перешкоди нормальному розвитку дитини, вплинути на стан її здоров'я. Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1, 1976 р.н. щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та пояснила, що від шлюбу з ОСОБА_2 моє дитину, місце проживання якої згідно рішення суду було визначено разом з батьком ОСОБА_2. Вона проживає окремо від дитини, але має бажання спілкуватись з дитиною, приймати участь в її вихованні, але цьому перешкоджає ОСОБА_2,  який не надає їй можливості  бачитися з дитиною. ОСОБА_1 пояснила, що  має заборгованість по аліментам через те, що  зараз втратила роботу і  перебуває в тяжкому матеріальному стані. Просить визначити їй як спосіб участі у вихованні дитини періодичні побачення з дитиною кожну суботу з 9 год. до 20 год, усунути перешкоди  в спілкуванні з дитиною, а саме зобов’язати ОСОБА_2 надавати її дитину для спілкування та зустрічей.

    Представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_1. підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі, та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

    В судовому засіданні ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав, позовні вимоги ОСОБА_1  не визнав та пояснив, що він перешкод в спілкуванні ОСОБА_1. з дитиною не створював, але вважає, що зустрічі її з дитиною погано вплинуть на здоров’я та психічний розвиток дитини, ОСОБА_1 не сплачує йому аліменти на утримання доньки, тому просить позбавити її батьківських прав відносно їх дитини ОСОБА_3.

    Представник ОСОБА_2 ОСОБА_8 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі. В задоволенні позову ОСОБА_1. просить відмовити.

    Прокурор  ОСОБА_9   вважає  позовні вимоги  ОСОБА_1  законними та такими, що підлягають задоволенню.  Вимоги  ОСОБА_2 вважає  необґрунтованими.

    Представник органу опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської  райдержадміністрації Запорізької області  ОСОБА_10   підтримала позовні вимоги  ОСОБА_1,  в задоволені позову ОСОБА_2 просить відмовити.        

Свідок ОСОБА_11  суду пояснила, що  вона є дружиною   ОСОБА_2  Дитина  постійно проживає з ними, вони  повністю забезпечують її.  Мати дитину  практично не відвідує,  не  цікавиться дитиною. Останнім часом дитину ОСОБА_1 не віддавали, оскільки  мати   приходила   у нетверезому стані.

Свідок  ОСОБА_12  суду пояснила, що  вона є  сусідкою ОСОБА_2, їй відомо, що   дитина постійно проживає з  ОСОБА_2 Чи відвідує  мати дитину, їй невідомо.

Свідок ОСОБА_13  суду пояснила, що є  сестрою  ОСОБА_2. ОСОБА_1 свою дитину не відвідує,  допомоги на її  утримання не  надає,  донька   проживає  разом з  ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_6  суду пояснила, що  вона є  матір’ю ОСОБА_1  Після розірвання шлюбу  дитина доньки залишилася проживати  разом з  батьком – ОСОБА_2,  оскільки  ОСОБА_1 не мала власного житла.  Останнім часом  ОСОБА_2 з новою дружиною  почали створювати ОСОБА_1 перешкоди в спілкуванні з  донькою, забрали її з дитячого садочку,   не дають дитину ОСОБА_1.  ОСОБА_1   не працює,  в міру  можливостей  надає допомогу на виховання дитини.

Свідок ОСОБА_14  суду пояснила, що   ОСОБА_2 перешкоджав ОСОБА_1   спілкуватися з   дитиною,  не дає  їй можливості з донькою.

Свідок ОСОБА_15  суду  пояснила, що  дитина проживає  у ОСОБА_2, він про неї  піклується, дитині створені належні  умови для  проживання. Чи відвідує  дитину ОСОБА_1 їй невідомо.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд приходить до наступного:

     ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Водяне Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, батьком дитини записаний ОСОБА_2, матір’ю записана ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження  серія 1-ЖС № НОМЕР_1 виданого 19.02.2004 року Водянською сільською радою Кам’янсько-Дніпровського району актовий запис №8.(а.с.24)

    Заочним рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17.05.2006 року було визначено місце проживання   малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_2. по АДРЕСА_1. (а.с.28-29)

    Відповідно довідки про склад сім’ї від 14.09.2009 року ОСОБА_2  проживає разом з батьками, дружиною, сином та донькою ОСОБА_3. (а.с.44)

    ОСОБА_2 характеризується позитивно, про що свідчать характеристики ним пред’явлені суду (а.с.45, 47).

    ОСОБА_1 характеризується позитивно, що підтверджується характеристиками (а.с.10,11).

    Заборгованість ОСОБА_1  по аліментним платежам  підтверджується довідкою від 27. 04. 2009 року за № 6390\03586 (а.с. 42),  не заперечується сторонами, однак суд  приймає до уваги  і надані    ОСОБА_1  чеки про переказ грошей на ім’я ОСОБА_2, що  свідчить  про її намагання  частково  погасити заборгованість.

    Згідно довідки Кам’янсько-Дніпровської ЦРЛ від 04.11.2009 року за № 380 позивачка-відповідачка ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_16 на обліку у лікаря нарколога не перебувають, не звертались за психіатричної допомогою до лікаря-психіатра, в тубкабінеті на «Д» обліку не перебувають.  

    Відповідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_2   від 23.09.2009 р. для дівчини створені усі необхідні умови для навчання проживання та розвитку. (а.с.64)

    Відповідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1.  від.01.10.2009 року для дитини створені умови для перебування під час зустрічей з матір’ю.

    Висновком орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації від 07.10.2009 року за № 01-23\4415 орган опіки та піклування  Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації частково підтримав  позовну заяву ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про позбавлення батьківських прав не підтримує, так як матір не притягалась до адміністративної відповідальності за незалежне виконання батьківських обов’язків.  

    Стаття 141 СК України проголошує рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Тобто, мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. (ч.1 ст.141 СК України). Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільнює від обов’язків щодо дитини (ч2ст.141 СК України). Тобто, права та обов’язки матері та батька щодо дитини є рівними навіть тоді, коли вони не є подружжям. На обсяг батьківських прав та обов’язків не впливає та обставина, що один із батьків проживає окремо від дитини.  Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини не припиняється у разі розірвання шлюбу.

    Частина 2 ст.157 СК України регламентує, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини , зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. ОСОБА_1 пояснює, що  бажає брати участь у вихованні своєї дочки ОСОБА_3 та бажає спілкуватися з нею.

    Частина 3 ст.157 СК України вказує на те, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.  Праву того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов’язок того, з ким проживає дитина, не чинити йому перешкод у здійсненні свого права.

    Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. (ч.1 ст.159 СК України).

    Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших  обставин, що мають істотне значення. (ч.2 ст.159 СК України).

    Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

    Таким чином,  судом встановлено, що  ОСОБА_1 характеризується позитивно,  має належні умови проживання, за станом здоров’я  протипоказань проти  зустрічей з дитиною не має. Враховуючи дії  ОСОБА_2, які були спрямовані на обмеження  прав  ОСОБА_1 на зустріч з  дитиною, суд  вважає, що  позовні  вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, так як підтверджується вивченими судом доказами.

    Позовні вимоги  ОСОБА_2 нічим об’єктивно не підтверджуються,  його ствердження носять бездоказовий характер. ОСОБА_1  не притягалася   до адміністративної,  кримінальної  відповідальності  за ухилення від    виконання батьківських  обов’язків,  характеризується позитивно, не виявлені   факти її  протиправної  поведінки відносно дитини, за місцем її проживання створені необхідні умови для спілкування з дитиною.  Власник житла, в якому тимчасово  проживає ОСОБА_1 не заперечує  проти перебування  дитини в будинку. Судом не встановлено, що спілкування ОСОБА_1   з  дитиною  може  якимось чином  негативно  вплинути на її  фізичне або психічне здоров’я, зашкодити її нормальному розвитку.  Ствердження  ОСОБА_2 про те,  що  ОСОБА_1 зловживає  спиртними напоями спростовуються довідкою  лікаря-нарколога  від 04.11.2009 року за № 380. ОСОБА_2  пояснював суду,  що не надавав   ОСОБА_1 дитину через те, що   ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп’яніння, однак  це не підтверджується ніякими доказами. Тому суд вважає, що  дії  ОСОБА_2 були спрямовані  на обмеження  спілкування  ОСОБА_1 з її дитиною. Стаття  146 СК України передбачає  вичерпний перелік  причин,  з  яких  особа може бути позбавлена батьківських прав. Факт  несвоєчасної сплати  аліментів  не може  слугувати безумовною  підставою  для  позбавлення ОСОБА_1  батьківських прав, тому в задоволенні     позовних  вимог   ОСОБА_2 слід відмовити.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  141, 146 157, 159 СК України,  ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 202, 202-1, 203, 225 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_1  задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,  надавати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 побачення з  дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  кожну суботу з  08 години 00 хвилин до 20 години  00 хвилин.

Позовні вимоги  ОСОБА_2  залишити без задоволення.

 Заяву на оскарження рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд протягом десяти днів після оголошення.

Апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд протягом двадцяти  днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення.

Суддя                         В. В. Петров