РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня місяця „15" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Філатової Є.В.
При секретарі: Войциховської Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" про стягнення заборгованості по заробітній платі, за апеляційною скаргою представника ВАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" - Ракша В.Г. на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 28.10. 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
29.09.2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" про стягнення заборгованості по заробітній платі. Вимоги мотивовані тим, що з 09.08.1998 року він був прийнятий на роботу в Євпаторійське управляння газового господарства слюсарем 5 розряду по експлуатації і ремонту газового устаткування на газонаповнювальний пункт с. Черноморське з обслуговуванням об'єктів газового господарства в радгоспі „Міжводне". Наказом № НОМЕР_1 він був переведений з 03.03.1992 року на 6 годинний робочий день у зв'язку з різким зниженням поставок газу. Однак, незабаром ситуація з поставкою газу нормалізувалася, 01.11.1995 року в порядку переведення він був прийнятий слюсарем 4 розряду по ремонту і експлуатації газового устаткування в Роздольненське управління по експлуатації газового господарства. 23 лютого 2001 року він випадково дізнався, що йому на відміну від інших слюсарів, у табелі робочого часу проставляють тільки 6 годин щодня, а не 8 годин та не доплачують заробітну плату за 2 години. 01.03.2001 року він звернувся з заявою в комісію по трудовим спорам. Питання було врегульовано таким чином, що був виданий наказ про переведення його на 8 годинний робочий день, але заборгованість по заробітній платі за минулий час не виплатили. Просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час роботи в Роздольненському управлінні, тобто з 01.11.1995 року по 01.03.2001 року у сумі 4668 грн. 42 коп., а також 2117 грн. 87 коп. індексації заробітної плати та 2702 грн 27 коп компенсації заробітної плати за її несвоєчасну виплату, а усього 9488 грн. 56 коп.
Рішенням Чорноморського районного суду від 28 жовтня 2005 року стягнуто з ВАТ „Кримгаз" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платі у сумі 9488 грн.56 коп., витрати по наданню
Справа № 22-1586/2006 р. Головуючий суду першої інстанції
Стебівко О.І. Доповідач Горбань В.В.
юридичної допомоги 500 грн., а усього 9988 грн. 56 коп. Стягнуто з ВАТ „Кримгаз" в дохід держави судовій збір у сумі 95 грн.
У апеляційної скарзі ВАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" просить скасувати рішення з закриттям провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин які мають суттєве значення для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити, як необгрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вислухавши пояснення позивача, адвоката, представника відповідача, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з ч.З статті 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено не правильне застосування норм матеріального або процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обгрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що право позивача порушено і підлягає захисту.
Проте, такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував положення ст. 233 КЗпП України.
Відповідно до ч.І статті 233 КЗпП України ( у редакції до 11 липня 2001 року, що була чинна на час виникнення правовідносин) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин цього строку згідно зі ст. 234 КЗпП України суд може його поновити.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наказом № НОМЕР_2 начальника Роздольненського управління по експлуатації газового господарства Роздольненського району АР Крим ВАТ „Кримгаз" був прийнятий на посаду слюсаря 4 розряду з 01.11.1995 року в порядку переведення з Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства. З 01.11.1995 року по 01.03.2001 року відповідач здійснював оплату праці позивача, виходячи з відпрацьованих щодня 6 годин, а не 8 годин - нормальної тривалості робочого часу. Оплата праці позивача проводилась по годинній тарифній ставці. Про це позивачеві стало відомо у лютому 2001 року.
Однак, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі у вересні 2004 року, тобто більш ніж чим через 3 роки 6 місяців після порушення його права на одержання заробітної плати, виходячи з 8 годин - нормальної тривалості робочого часу.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.4 постанови від 6 листопада 1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів" (з наступними змінами), якщо цей строк пропущено без поважних причин, у позові з цих підстав може бути відмовлено.
Проте зазначених вимог закону суд не врахував.
У засіданні суду апеляційної інстанції позивач не навів поважних причин
пропуску тримісячного строку звернення до суду за захистом порушеного
права.
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду' без поважних причин, тому в позові слід відмовити за пропуском строку для звернення до суду за захистом порушеного права.
Посилання позивача і його представника на те, що до спірних правовідносин не застосовується строк позовної давності є необгрунтованим Статтею 233 КЗпП України, якою передбачено звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати без обмеження строку КЗпП України доповнено 11 липня 2001 року, а введено в дію з 2 серпня 2001 року Оскільки правовідносини між позивачем і відповідачем виникли до введення в дію зазначеної норми права, то колегія суддів вважає, що вона не поширюється на правовідносини, які виникли до її прийняття.
За таких обставин оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права то воно підлягає на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 309, 314 316
ЦПК України, колегія суддів '
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації Кримгаз" задовольнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2005 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Курська А.Г. Горбань В.В.
Філатова Є. В.