Справа №2 а-2767/09/1203
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 року м. Луганськ
Суддя Артемівського районного суду м. Луганську Труфанова М.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради, третя особа Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих сум,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача, відносно відмови у виплаті, компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду ІІ - групи, та стягнути з відповідача заборгованість за неналежну виплату компенсації у розмірі 24525,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з`явився, на задоволенні вимог позивача наполягав.
Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради позов не визнав, зазначивши, що вказана підстав для виплати у вказаному позивачем розмірі – 45 мінімальних заробітних плат, в даному випадку немає. Просив справу слухати за їх відсутністю.
Представник третьої особи Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області, позов не визнав, зазначивши, що Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що дії у складі Мінфіну і йому підпорядковується. Стягнення заборгованості по одноразовій компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю здійснюється лише з рахунків Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради, тому що лише ім. відкриті рахунки та виділяються кошти на ці виплати. Важають, що притягнення їх до участі в справі в якості відповідача є необґрунтованими. Просила залишити позов без задоволення, розглянувши справу без їх участі.
Судом встановлено що, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ – групи, а в 2006 році інвалідом ІІІ - групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та довідкою МСЕК і знаходиться на обліку в УПСЗН Артемівської районної у м. Луганську ради. Друга група інвалідності позивачу встановлена з 22.10.2008 року. Позивач звернувся до відповідача с заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, та отримав письмову відповідь про те, що вищевказана компенсація мені не призначалася та не сплачувалася зовсім.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ передбачена одноразова компенсація в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи з суми мінімальної заробітної плати, яка була на час встановлення інвалідності.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 22.10.2008 року – час встановлення інвалідності позивачу складав 545,00 грн.
Ст. 8 Конституції України передбачає, що вона має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно до ч.1 ст.8, ч.ч. 2, 3, 4 КАСУ України суд при вирішенні справ керуються принципом верховенства права, застосовують Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти, а у разі невідповідності актів суди повинні застосовувати правовий акт, що має вищу юридичну силу. Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому закон, який встановлював мінімальну заробітну плату, не містить обмежень щодо застосування норм ст.. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору слід застосувати ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ та Закони України про встановлення мінімальної заробітної плати, а не постанову №836 КМУ.
Посилання відповідача на необхідність застосування Закону "Про державний бюджет та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, на який посилається позивач, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Посилання відповідача на ту обставину, що позивачу виплата вказаної одноразової компенсації не призначалась, є безпідставним, оскільки факт відмови у виплаті даної компенсації не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання одноразової компенсації і не є підставою для звільнення відповідача від виплати одноразової компенсації у передбаченому законом розмірі.
Таким чином, суд вважає, що позов до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради підлягає задоволенню.
На користь позивача підлягає нарахуванню та стягненню сума щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі 24525,00 грн., виходячи з наступного розрахунку 545,00 х 45 мінімальних заробітних плат. Тому суму донарахованої і невиплаченої позивачеві одноразової компенсації на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії інваліду 2-ї групи слід стягнути за рішенням суду.
На підставі викладеного у ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-12, та керуючись, ст. ст. 8, 9, 161-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради, третя особа Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих сумм - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради, відносно відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради на користь ОСОБА_1 заборгованість за належну виплату компенсації у розмірі 24525,00 грн.
Постанова набирає чинності протягом закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Артемівський райсуд міста Луганська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: М.О.Труфанова