Справа №2- а- 528 / 2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді- Петрюк Т.М.
при секретарі -Рудовій Л.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги,
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті матеріальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2005 року по грудень 2008 року на доньку - Олександра, 15 травня 2005 року народження в сумі 11993 грн 50 коп., посилаючись на те, що в зв'язку з народженням дитини вона отримувала призначену відповідачем допомогу по догляду за малолітньою донькою до досягнення нею віку трьох років.
Вона вважає, що розмір нарахованої та виплаченої їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен відповідати рівню прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, оскільки розмір такої допомоги встановлений ст. 15 Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та повинен виплачуватися в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який в свою чергу встановлюється Законом України «Про державний бюджет України ». Тим же Законом України «Про державний бюджет України » була призупинена дія ч.1 ст.15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Рішенням Конституційного суду України № 6 - рп/2007р було визнано неконституційним положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р» в частині зупинення дії ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідачем нарахування та виплата їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в вище зазначеному розмірі не проводилась, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засідання позивач підтримала позовні вимоги, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи, крім того пояснила, що раніше не змогла звернутись до суду так як дитина часто хворіла, і вона постійно змушена була лікувати дитину
Представник відповідача- Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації позовні вимоги не визнав лише на тій підставі, що кошти на виплату вищезазначеною допомоги управлінню праці виділяються за рахунок Державного бюджету. Коштів, щоб виплатити допомогу в сумі прожиткового мінінмуму їм не виділялись, а виділялись відповідно до положень ЗУ “Про державний бюджет” і в цій сумі допомога позивачці виплачена в повному розмірі.. Для управління праці та соціального захисту населення Рішення Конституційного суду україни є обов”язковим, але власних коштів на виплату допомоги вони не мають. Крім того позивачка пропустила строк звернення з відповідною вимогою до суду.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши зміст позовних вимог, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відом до шести років.
Абзацом 3 частини 2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90грн для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія статті 12, ч 1 ст.15 та пункту 3 розділу 8 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача – територіального управління праці та соціального захисту населення – у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_1 року доньки - ОСОБА_2
Відповідачем була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відповідні виплати проводились з урахуванням положень пункту 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що підтверджується довідкою № 1898 від 15 вересня 2009р.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, положення абзацу третього частини другої статті 56, пункту 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність як такі, що визнані неконституційними. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід керуватися ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та становити: з 01.01.2007 року по 01.04.2007 року суму 434грн., щомісячно, з 01.04.2007 року по 01.10.2007 року суму 463грн., щомісячно, з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року включно суму 470 грн. щомісячно.
Враховуючи зазначені суми, розмір недоотриманої допомоги до догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік складає:
- з 9 липня 2007 року по 31 липня 2007р суму 200.97грн. (463грн : 31) х 22 – 129.03 грн);
- за серпень 2007 року суму 330.36грн (463грн –132.64грн);
- за вересень 2007 року суму 328. 55 грн (463грн – 134.45грн);
- за жовтень 2007 року суму 333. 87 грн (470грн – 136.13 грн);
- за листопад 2007 року суму 329.95 грн (470грн – 140.05грн);
- за грудень 2007 року суму 325.90 (470грн – 144.10грн);
Загальна сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 за липень-грудень 2007 рік складає 1849.60 грн.
Дана сума підлягає стягненню з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації - на користь позивача, оскільки на місцеві територіальні управління праці та соціального захисту населення покладено обов'язок поставити на облік, нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.
Вирішення питання про відповідність внесених змін до ст.15 Закону України «Про державну допомоги сім'ям з дітьми» Конституції України належить виключно Конституційному Суду України, що прямо передбачено ст.147 Конституції України.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача лише за 2007 рік, починаючи з дня ухвалення рішення Конституційним судом України, тобто з 09 липня 2007 року. Дане рішення Конституційного суду україни зберігало свою чинність до 31.12.2007 року. Протягом 2008 року вищезазначене рішення вже не діяло.
Суд вважає, що позивачка з поважних причин пропустила строк звернення до суду, так як позивачем надані медичні документи, про те, дитина часто хворіє і вона майже кожного місяця протягом 2006-2008 року зверталась за лікарською допомогою
За таких обставин суд вважає, що позивачеві потрібно поновити строк звернення з позовом до суду,
Відповідно до вимог ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача суд стягує судові витрати у сумі 18 49 грн. які сплачено позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 159-163 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
ОСОБА_1 поновити строк для звернення до адміністративного суду.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації в частині відмови провести перерахунок державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьох річного віку відповідно до Закону України “ Про державну допомогу сім”ям з дітьми за період з 9 липня 2007р по 31 грудня 2007р ОСОБА_1 - неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на доньку – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження за період з 9 липня 2007р по 31 грудня 2007р в сумі 1849 грн. 60 коп.
В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 18 грн. 49 коп.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту її оголошення шляхом подачі заяви про її оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.
Головуючий