Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 686/12153/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1039/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільнихс правах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар Гриньова А.М.

з участю представника позивача, відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/12153/16ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, в обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідно до укладеного договору б/н від 04.04.2011 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач був ознайомлений з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та тарифами банку, про що свідчить підписана ним заява, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, тому станом на 30.04.2016 утворилася заборгованість в розмірі 24911 грн. 36 коп., яку ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 23 911 грн. 36 коп., яка складається з наступного: 3 113 грн. 14 коп. – заборгованість за кредитом; 17 285 грн. 77 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 850 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф, 162 грн. 45 коп. – штраф (процентна складова), стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1378 грн. ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. На думку апелянта, судом не прийнято до уваги, ті обставини, що відповідно до кредитного договору б/н від 4.04.2011 він отримав платіжну картку «GOLD» і скориставшись _____________________________________________________________________________

Головуюча у першій інстанції – ОСОБА_2 Провадження № 22-ц/792/1039/17

Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 19,27

нею в 2011 році анулював її, позивач не мав жодних претензій до нього. Також, суд не дослідив чи має якесь відношення кредитний договір б/н від 4.04.2011 до кредитного договору б/н від 7.02.2013, відповідно до якого була видана платіжна картка № 4149437723523807, стягнення заборгованості за користування якої вимагає позивач. Апелянт, зазначає, що кредитний договір б/н від 7.02.2013 не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами попереднього кредитного договору, з умовами цього договору він не був знайомий та не розумів на яких умовах може користуватися кредитними коштами. ОСОБА_1 вказує, що він не отримував кредитної картки «Універсальна» та не користувався кредитними коштами саме з цієї картки.

За таких обставин апелянт просив, скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

У відповідності до пп. . 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Так судом встановлено, що 4 квітня 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н, за умовами якого банк надав останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4000 грн. під 2,5 % на місяць, які нараховуються на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році, на строк дії платіжної картки, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок позичальника.

ОСОБА_1 зобов'язався повернути позивачеві кредит і сплатити банку проценти щомісячними платежами в розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, на кінець звітного місяця до 25-го числа місяця, що слідує за звітним.

За невчасне погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором повинен щомісячно сплачувати банку пеню 1 і пеню 2, що розраховується: пеня 1 з базової процентної ставки, поділеної на 30, за кожний день прострочення кредиту, пеня 2 – 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму 50 грн. і більше.

У випадку порушення відповідачем термінів платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язався сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих прострочених процентів.

ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом приєднання останнього до запропонованих банком Умов і Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 6 березня 2010 року № СП-2010-256 (далі Умови і Правила).

Сторони визначили, що заява клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Пам’ятка клієнта становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг.

Подавши позивачеві анкету-заяву клієнта від 4 квітня 2011 року ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені останнім у стандартних формах Умовах і Правилах, Тарифах.

Згідно Умови та Правила надання банківських послуг банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових зобов’язань, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна сторона не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. В разі незгоди позичальника зі зміною Тарифів позичальник зобов’язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу заборгованість перед банком.

Сторони підписали названі документи, які містять усі істотні умови кредитного договору. При цьому відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.

Отже, ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

7 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» для отримання окремої кредитної картки «Універсальна», 7.02.2013 йому було видано кредитну картку «Універсальна» № 4149437723523807 з встановленим кредитним лімітом 300 грн., який було змінено та збільшено до 4000 грн., 11.03.2014 кредитний ліміт було змінено та зменшено до 3120 грн., що підтверджується довідками з ПАТ КБ «ПриватБанк».

Як видно із виписки наданої банком, ОСОБА_1 активно користувався кредитною карткою № 4149437723523807 з 7.02.2013, шляхом купівлі різних товарів в магазинах, знімав кошти з картки в банкоматах та переводив кошти з цього рахунку для сплати за різні послуги.

Тобто, кредитні кошти відповідач використовував саме з отриманої кредитної картки «Універсальна» за № 4149437723523807.

Після отримання в 2013 році даної кредитної картки ОСОБА_1 свої обов’язки за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 29 лютого 2016 року виникла заборгованість відповідача перед банком, яка становила 24911 грн. 36 коп., з яких неповернутий кредит – 3113 грн. 14 коп., проценти – 17285 грн. 77 коп.. Крім того, банк нарахував штраф у сумі 1662 грн. 45 коп. (фіксована частина - 500 грн., процентна складова – 1162 грн. 45 коп.), пеню – 2850 грн..

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається,

Згідно п. 1 ст. 611 вказаного Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу чч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав грошового зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка має бути стягнута з останнього.

Розмір даної заборгованості підтверджується відповідним розрахунком банку, а відповідачем не надано достатніх та обґрунтованих доказів на спростування розміру заборгованості.

Крім того, колегія суддів, вважає за можливе погодитися з висновком суду першої інстанції щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, враховуючи його матеріальний стан та утримання неповнолітньої дитини.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в справі кредитного договору від 7 лютого 2013 року, не встановлення судом хто отримав кредитну картку № 4149437723523807 слід відхилити.

В матеріалах справи на аркуші 85 наявна роздруківка з комп’ютерних систем ПАТ КБ «ПриватБанк», на якій міститься фотографія ОСОБА_1 з кредитною карткою, з якої вбачається, що 7 лютого 2013 року він отримав кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк», а факт використання даної картки підтверджується випискою руху коштів по рахунку, за якою ОСОБА_1 неодноразово використовував дану картку для розрахунку в магазинах, на автозаправках тощо.

Однак, в той же час при вирішення позовних вимог банку про стягнення з відповідача пені та штрафу колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору, а саме довідкою-пам’яткою про умови кредитування та пунктом 1.1.5.21, 2.1.1.12.6.1 Правил та умов передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

У той самий час, згідно з довідкою-пам’яткою про умови кредитування та пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.7.6 Правил та умов передбачена сплата позичальником штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення термінів платежів по будь-якому з грошових зобов’язань тобто несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Враховуючи вищевикладене і те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003 цс 15), прийнятій за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та має враховуватись судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права.

Як пояснила в судовому засіданні апеляційного суду представник позивача, вказані в розрахунку заборгованості та нараховані 2850 грн. є пенею за невиконання позичальником своїх зобов’язань за невиконання умов кредитного договору.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, слід прийти до висновку, що позовні вимоги банку в частині стягнення неустойки у вигляді окремо пені та штрафу підлягають задоволенню частково, а саме стягнення з відповідачам на користь позивача штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) - 162 грн. 45 коп., а всього 662 грн. 45 коп. з врахуванням зменшення розміру штрафу, з чим позивач погодився і рішення суду не оскаржував.

Всього з ОСОБА_1 на корить ПАТ КБ «ПриватБанк», підлягає стягненню, заборгованості за кредитним договором в загальній сумі в сумі 21061 грн. 36 коп. , яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 3113 грн. 14 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 17285 грн. 77 коп., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) - 162 грн. 45 коп.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково, оскільки правильно, визначивши розмір заборгованості по тілу кредиту, відсотках, штрафу, суд першої інстанції помилково задовольнив позов в частині стягнення пені та в резолютивній частині рішення визначив загальну суму, яка підлягає стягненню, з врахуванням пені, і яку неможливо змінити без скасування рішення в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню і судові витрати.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 21061 грн. 36 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 3113 грн. 14 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 17285 грн. 77 коп., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) - 162 грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1164 грн. 41 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис) А.М. Костенко

Судді (підписи) Р.С. Гринчук

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом : суддя апеляційного суду А.М. Костенко