УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2009 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого : Горблянського Я.Д.
суддів : Павлишиної А.Т., Шишка А.І.
секретаря: Довжинської Н.Б.
з участю: апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3 та його представника – адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування - за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Івано – Франківського міського суду від 01 жовтня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили рішення Івано – Франківського міського суду, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування відмовлено, а позов ОСОБА_3 задоволено частково та визнано за ОСОБА_3 право власності на 5/12 частин квартири АДРЕСА_1, як спадкове майно після смерті ОСОБА_5 За ОСОБА_1 визнано право власності на 7/12 частини цієї квартири.
В своїй апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Висновок суду про те, що спірна квартира набута ним під час перебуванні у шлюбі з ОСОБА_5 є їхньою спільною сумісною власністю, не відповідає зібраним доказам та матеріалам справи. Дану квартиру він придбав через три місяці після одруження за кошти, отримані за продану перед
_______________________________________________________________________________Справа № 22ц-1604/2009 р. Головуючий у 1 інстанції – Томин О.О. Категорія 5 Суддя-доповідач – Горблянський Я.Д.
тим трьохкімнатну квартиру та заощаджень. ОСОБА_5 хворіла тяжкою онкологічною хворобою і постійно лікувалася, а тому жодних заощаджень у неї не було. До одруження з ним у ОСОБА_5 теж на праві особистої власності була трьохкімнатна квартира, яку та продала, а за отримані кошти купила двохкімнатну квартиру і подарувала позивачу. Невідомо звідки суд взяв 12 часток та поділив між ними квартиру. Посилання суду на те, що положення ст.1224 ЦК України не поширюється на спадкування за заповітом, є невірним. Знаючи що дана квартира є його власністю він подарував квартиру своїй онучці, а тому на даний час квартира є її власністю. Просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити, а його позов задовольнити.
ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що 20.12.2005 року спірна квартира подарована батьком малолітній онучці ОСОБА_2, тобто його дочці. З того часу їхня сім’я стала проживати в спірній квартирі, оскільки дана квартира належить його малолітній дочці. Однак суд позбавив його дочку права власності на квартиру, чим порушив її інтереси. Оскільки справа була розглянута у відсутності дочки та її законного представника, а також представника органу опіки і піклування, то просить дане рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2
Ухвалюючи дане рішення та визнаючи за ОСОБА_3 право власності на 5/12 частин спірної квартири, а за ОСОБА_1 право власності на 7/12 частин даної квартири суд зіслався на те, що двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, набута ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу квартири від 18.07.2000 року, за час перебування у шлюбі з ОСОБА_5 в силу вимог ст.368 ч.3 ЦК України та ч.1 ст.60 СК України, є їхньою спільною сумісною власністю. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на 1/2 частину даної квартири. Оскільки спадкоємцями першої черги за законом є чоловік спадкодавця, дочка та син від першого шлюбу, а за життя ОСОБА_5 зробила заповідальне розпорядження щодо належної їй частки в спірній квартирі і даний заповіт від 16.04.2003 року сторонами не оспорювався, то суд врахувавши вимоги ч.1 ст.1241 ЦК України визнав за сторонами право власності на 5/12 та 7/12 частини спірної квартири. В решті позовних вимог сторонам відмовлено.
Однак до такого висновку суд першої інстанції прийшов без врахування всіх обставин справи.
Як вбачається з поданих апеляційних скарг та копії Договору дарування квартири від 20.12.2005 р. , ОСОБА_1 подарував онуці ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, належну йому квартиру АДРЕСА_1 і даний договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 20.12.2005 року.
Тому виходячи з положень ст.346 ЦК України право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру припинилося з моменту її відчуження і станом на час розгляду справи в суді він власником даної квартири не був.
На даний час цей договір дарування не змінювався і не відмінявся. Однак до участі в розгляді справи обдарований не залучався.
Згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Оскільки судом не було залучено до участі в справі обдарованого, то дане рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307,311,313- 315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Івано – Франківського міського суду від 01 жовтня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
А. Т. Павлишина
А.І. Шишко