Справа № 2-а-3066/09 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2009 року м. Сімферополь
Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Поєдинок А.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Симферопольському районі Автономної Республіки Крим про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 01.01.2007 року йому не в повному обсязі нарахована щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004, внаслідок чого порушені його законні права.
Позивач надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, справу розглянути в його відсутність в письмовому провадженні.
Представник відповідача надав заперечення на позов, основний зміст яких полягає в тому, що відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки ГУПФУ в АРК не здійснює функцій призначення пенсії та їх фінансування, грошові кошти для сплати пенсії (бюджет) надаються і затверджуються Верховною радою України, а отже вони не мали змоги самі нараховувати пенсію, наполягав на застосуванні положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Просив розглянути справу без його присутності.
Дослідивши матеріали справи, вважаю позов обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню частково.
Встановлено, що позивач є особою, що віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни, що підтверджується даними паспорту громадянина України, тобто на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Законом України « Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнані неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо зупинення дії на 2007 рік ст..6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року було внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в наступній редакції: «Діям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Згідно з Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, відповідачу не було підстав з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
В силу вищевикладеного, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються зобов’язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та за період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р.
Враховуючи, що позивачем пропущений встановлений статтею 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом зазначеного порушеного права, будь-яких обґрунтованих доказів, що цей строк пропущений з поважних причин з боку позивача не надано, тому підстав для визнання причин пропущення строку для звернення до адміністративного суду поважними суд не знаходить, в свою чергу, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків, встановлених частиною 1 статті 100 КАС України.
В силу вищевикладеного, суд вважає, що в частині задоволення позовних вимог з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. позовні вимоги задоволенню не підлягають внаслідок пропуску строку звернення до адміністративного суду.
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язати його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями , дією або бездіяльністю.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФ доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу якому надані такі повноваження
Отже, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус, з 22 травня 2008 року по 01 вересня 2009 року і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині забезпечення з боку відповідача здійснювати виплату вказаної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на майбутнє, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем право позивача в подальшому на отримання цієї допомоги ще не порушено і захист прав на майбутнє не передбачено діючим законом.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 99, 100, 160-163,167 КАС України, суд
Постановив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим провести перерахунок на користь ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, визначеної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2009 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя -