Справа № 2-3055
2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого – судді Кравченко Н.О..,
при секретарі – Апанасовій Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5, 4-та Луганська державна нотаріальна контора про визнання часток співвласників квартири,-
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5, 4-та Луганська державна нотаріальна контора про визнання часток співвласників квартири в порядку спадкування.
В обґрунтування позову позивачка вказала, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 01 липня 1993 року відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської Ради народних депутатів, позивачці, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та її батьку – ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належала квартира № 4 будинку № 27 на вул.. Демьохіна в м. Луганську. Частки кожного володільця не визначались, але за законом частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, тобто кожному з співвласників 1/5 частина квартири.
18 лютого 2000 року батько позивачки - ОСОБА_6, помер, не залишивши заповіту. Позивачка постійно проживала з померлим. Позивачка вступила в управління та користування майном померлого, таким чином прийняла спадщину. Сестра позивачки – ОСОБА_5 не мала претензій щодо прийняття позивачкою спадщини та не подавала заяви про прийняття спадщини від батька, інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом після його смерті немає.
Позивачка фактично вступила в спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки проживала й була прописана в спадкоємній квартирі, що підтверджується відміткою про прописку в її паспорті та відміткою в домовій книзі.
Відповідачі проживали й були прописані в спадкоємній квартирі на момент смерті спадкодавця, що підтверджується відмітками про прописку в домовій книзі та свідоцтві про право власності на житло.
Оформити ж свої спадкоємні права на квартиру позивачка не має можливості, оскільки у свідоцтві про право власності на квартиру не були визначені частки в праві загальної сумісної власності. У зв”язку з вищенаведеним позивачка вимушена звернутися до суду для вирішення питання про визначення часток в праві загальної сумісної власності.
Позивачка просить постановити рішення, яким визнати часткову належність спірної квартири АДРЕСА_1 за позивачкою, її померлим батьком – ОСОБА_6 та відповідачами – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та визнати часткову належність в порядку спадкування на частку квартири АДРЕСА_1, що належала померлому ОСОБА_6 за позивачкою, відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, а саме: позивачці – 2/5 з урахуванням частки померлого батька – ОСОБА_8, ОСОБА_2 – 1/5, ОСОБА_3 – 1/5, ОСОБА_4 -1\5.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала просила суд постановити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Надала суду аналогічні, викладеним у позовній заяві, пояснення. Просила постановити рішення по справі у попередньому судовому засіданні.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі та не заперечували проти їх задоволення, та не заперечували проти розгляду справи по суті в попередньому судовому засіданні.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні не заперечувала проти позовних вимог, не заперечувала проти розгляду справи в попередньому судовому засіданні.
Від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог – 4-ої Луганської державної нотаріальної контори до суду надано «Лист-відповідь» про розгляд справи у відсутність представника з повідомленням про те, що після померлого – ОСОБА_6, який помер 18 лютого 2000 року спадкова справа не заводилась.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.07.1993 року відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської Ради народних депутатів, ОСОБА_2 та членам його сімї – ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1. 18 лютого 2000 року батько позивачки, ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідченням про його смерть серії 1-ЕД № 226017 від 19 лютого 2000р., актовий запис №200. Позивачка, її рідна сестра та відповідачі є спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6, інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом після його смерті немає. Позивачка фактично вступила в спадщину після смерті ОСОБА_10, оскільки проживала й була прописана в спадкоємній квартирі з 1971 року, що підтверджується довідкою ДУ-4 про склад сім”ї та відміткою про прописку в її паспорті. Відповідачі також фактично вступили в спадщину після смерті ОСОБА_10, оскільки проживали й були прописані в спадкоємній квартирі на момент смерті спадкодавця, що підтверджується довідкою ДУ- 4 і відмітками про прописку в паспортах відповідачів.
Долі кожного із співвласників не визначені. Між співвласниками даної квартири угодою, законом чи рішенням суду не здійснений виділ чи розділ їх часток.
Відповідно до ст. 112 (1963р.), 368 ЦК України (2003р.), загальна власність двох чи більше осіб без визначення часток кожного з них в праві власності є загальною сумісною власністю. Відповідно до ст.. 548 ЦК України (1963 р.) Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст.. 549 ЦК України (1963р.)Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України (2003р.), в разі виділу долі з майна, яке знаходится в спільній сумісній власності, вважається, що долі кожного з співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено угодою між ними, законом чи рішенням суду. Керуючись ч. 2 ст. 370 ЦК України (2003р.), оскільки між співвласниками даної квартири угодою, законом чи рішенням суду не здійснений виділ чи розділ їх часток, вважається, що долі співвласників у спірній квартирі становять по 1/3 за кожним із співвласників.
Відповідно до ст. 355 ЦК України (2003р.) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
На момент виникнення правовідносин спадкування діяли норми ЦК України в редакції 1963 року.
У відповідності зі ст. 524 ЦК України (1963р.) спадкування із за законом або за заповітом; спадкування за законом має місце при відсутності заповіту.
У відповідності зі ст. 529 ЦК України (1963р.) спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця й той із чоловіка й жінки, що його пережив.
У відповідності зі ст. ст. 548 ЦК України (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
У відповідності до ст. 549 ЦК України ( 1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження № ЯВ №264582, виданого 12 листопада 1951 року, актовий запис 263, фактично вступила в спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки проживала й була прописана в спадкоємній квартирі, що підтверджується Технічним паспортом на квартиру по вул.. Демьохіна, 27,4 м. Луганська, домовою книгою для реєстрації громадян, які мешкають в квартирі, прописку в паспорті позивачки, свідоцтвом про укладення шлюбу між позивачкою (добране прізвище – ОСОБА_6) та ОСОБА_2.
За таких обставин, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлежить задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК України (1963р.), ст. ст. 355, 368, 370 ЦК України (2003р.); ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_11 задовольнити.
Встановити , що частки за ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 в праві спільної сумісної власності є рівними по 1/5 за кожним в квартирі АДРЕСА_2.
Визнати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування на 2/5 частки після смерті ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_3
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Н.О.Кравченко