Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,  

за участю представників сторін від 17.04.2007р.:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідача -Єгоров О.О., Антоненко М.В.

за участю представників сторін від 08.05.2007р.:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідача -Єгоров О.О., Антоненко М.В.

розглянула апеляційну скаргу

ДПІ у м. Южному

на постанову господарського суду Одеської області

від 05.02.2007р.

у справі №15/480-06-12683А

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до ДПІ у м. Южному

про скасування рішення,

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р., яка надіслана учасникам процесу 15.03.2007р., розгляд апеляційної скарги призначено на 17.04.2007р., тобто, сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог ст.150 КАС України розгляд справи відкладався.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 08 травня 2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області із  позовом та доповненнями до нього в якому просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Южному про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.10.2006р. НОМЕР_1 на суму 69975,00 грн. та від 29.11.2006р. НОМЕР_2 на суму 69975,00 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 05 лютого 2007р. (суддя  Петров В.С.) позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Позивач просить залишити оскаржену постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи що оскаржуване судове рішення прийнято відповідно до обставин справи та вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин, правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 31.07.2006 року по 11.08.2006 року на підставі направлень від 31.07.2006 р. НОМЕР_3 та від 07.08.2006 р. НОМЕР_4 старшим державним податковим ревізором-інспектором та інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції в м. Южному було проведено  планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.04.2003 р. по 31.03.2006 р.

За результатами  перевірки  контролюючим органом складено акт від 11.08.2006 р. НОМЕР_5.

За висновками акту перевірки  ДПІ в м. Южному  було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2006 р. НОМЕР_6, яким  визначено СПД штрафна (фінансова) санкція у сумі 69 975,00 грн. за порушенням  вимог ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Не погодившись із прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2006 р. НОМЕР_6, СПД оскаржив його в адміністративному порядку .

Не згода із рішенням контролюючого органу за результатами розгляду скарг зумовило звернення СПД із відповідним позовом до суду,  який було задоволено повністю.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки, відповідно до вимог п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику;

Пунктом 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1269, передбачено, що книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що СПД здійснював підприємницьку діяльність шляхом надання послуг з ремонту та виготовлення меблів. Результати свої діяльності  відображував у Книзі обліку доходів і витрат.

Статтею 1 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” встановлено, що суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності; а також юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку; застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що СПД сплачував до бюджету єдиний податок за спрощеною системою оподаткування.

З наявного у справі акту перевірки вбачається, що СПД був платником єдиного податку у 2003р., 2004р., 4 кварталі 2005р. та 2006р. на підставі отриманих ним свідоцтв про сплату єдиного податку, відповідно зазначеним періодам, у період з 01.01.2005р. по 30.09.2005р. СПД знаходився на загальній системі оподаткування, обсяг виручки від реалізації продукції у вказаний період склав 13995,00 грн. відповідно до наданої податкової звітності та книги обліку доходів та витрат.

Причиною знаходження на загальній системі оподаткування у період з 01.01.2005р. по 30.09.2005р. СПД вказує несвоєчасність отримання ним свідоцтва про сплату єдиного податку у зв'язку з тим, що у період оформлення документів на отримання свідоцтва про сплату єдиного податку СПД потрапив у ДТП, що підтверджується довідкою МВС НОМЕР_7 та постановою Южного міського суду Одеської області від 17.01.2005 р.

Відповідно до вимог  п. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року № 727 із змінами та доповненнями, для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

СПД було подано до ДПІ в м. Южному звіт суб'єкта малого підприємництва за перший квартал 2005 року та  контролюючим органом звіт було прийнято 07.04.2005 р.

04.07.2005р. СПД звернувся до контролюючого органу із заявою про переведення сплаченої суми по єдиному податку на розрахунковий рахунок „податок з доходів фізичних осіб”. Як пояснив позивач в засіданні суду, вказану заяву було подано ним за порадою відповідача. Також 04.07.2005р. СПД подано до контролюючого органу декларації про доходи  за І та ІІ квартали 2005р.